150670

Як працює автоматизований моніторинг свинокомплексу

 
 

Генеральний директор ГК Максим Шевчук представив інноваційну розробку для фермерських господарств, яка дозволить інвестору отримати ту маржинальність, яка закладалася в проект при попередніх підрахунках, не зазнаючи немотивованих збитків.

«На сьогоднішній день в Україні, особливо на великих господарствах, ми спостерігаємо наступну картину: прибутковість від проекту на виході буває зовсім не такою, як вона закладалася при попередніх розрахунках на початку інвестування, - зазначив Максим Шевчук. – Чому так відбувається? Головною проблемою є людський фактор. Зазвичай інформація щодо показників підприємства, яка доходить до інвестора від менеджменту ферми (переважно від головного технолога, який керує всіма процесами), не відповідає реальності. Тобто, технолог демонструє інвестору ті показники, які він хотів би бачити, а не ті, що є насправді. Приховується реальна кількість поголів'я, вага тварин, показники народжуваності і смертності, прирости, витрати кормів тощо. У зв'язку із цим у менеджменту з'являється можливість утримувати необлікованих тварин, які потім виходять невідому куди, і невідомо хто має з цього прибуток. А інвестор втрачає реальні гроші».

Спікер розповів про рішення, які пропонує ГК «АгроВет Атлантик», які б дозволили українському бізнесу багато заощаджувати з точки зору інвестицій.

Першим етапом є так звана система обліку due diligence. Ця система передбачає оцінку біологічного активу, який є в господарстві з погляду його кількісних та якісних характеристик. Тобто, фахівці АВА протягом певного періоду вивчають ситуацію на господарстві, документацію, яка подається інвестору від менеджменту, виявляють невідповідності між задокументованою.

«На тих підприємствах, де проводиться такий облік, виявляється дуже велика різниця між реальним станом речей на господарстві та декларованим в документах, - розповів Максим Шевчук. -  За нашими підрахунками, на великому підприємстві, наприклад, з поголів'ям 50-60 тисяч, інвестор втрачає до 50-60 млн грн на рік».

Рішенням цієї ситуації фахівці АВА бачать створення  інноваційної так званої автоматизованої системи обліку замкнутого циклу.

Система мінімізує втручання людського фактору у процес обліку, який головним чином негативно впливає на ситуацію з обліком біологічного активу.

Тобто, усі процеси обліковуються автоматично: зважується зерно, яке потрапляє до господарства, корми (саме вони складають 70% собівартості, тому махінації менеджменту з витратами кормів дуже б'ють по прибутковості); також биркується кожна тварина, і коли вона переміщується з однієї вікової групи до іншої, вона також автоматично зважується і дані про неї заносяться у програму в автоматичному режимі, а не в ручному, коли можна «приписати» зайві кілограми до реальної ваги, або зважити тварину не з тієї вікової групи для запису бажаних показників тощо.

Всі переміщення кожної тварини чітко фіксуються, таким чином жодна не може залишити господарство не облікованою.

Також дана система дозволяє автоматично обраховувати енерговитрати: воду, електрику, тепло.

А завдяки спеціальному програмному забезпеченню фахівці АВА можуть слідкувати за всіма процесами через інтернет, надавати щомісячний звіт власнику, постійно бути на зв'язку із власником та технологом, обговорювати ті чи інші питання.

«Такі системи вже давно впроваджуються в Європі, але, на жаль, в Україні їх поки що немає, - зазначив Максим Шевчук. – Проте саме за такими сучасними підходами майбутнє. Ми повинні переймати і упроваджувати в себе позитивний досвід».

Запис прямої трансляції доповіді доступна за посиланням.
 
 

SMART AGRO FORUM – це професійний спеціалізований майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Більше 300 гектарів сільгоспугідь підтоплено на Закарпатті

У гірській місцевості паводкова хвиля проходить із амплітудою підйому до 1 метра, у низинних районах вода виходить на заплави, повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

Станом на ранок четверга 14.12.2017 року підтоплено більше 300 гектарів сільськогосподарських угідь та пасовищ, які розташовані в заплавах річок Уж, Боржава і Латориця в Ужгородському, Перечинському, Мукачівському, Берегівському, Іршавському та Виноградівському районах.

Підтоплені також ділянки двох автомобільних доріг місцевого значення: Шаланки – В. Ком’яти на Виноградівщині та Геївці – Тисаагтелек на Ужгородщині. Внаслідок різкого підйому води в р.Уж примусово зупинена система водопостачання в м.Перечин.

Подачу центральної води відновлять після того, як вода в річці піде на спад. Для зменшення наслідків негоди у водному господарстві працюють 12 насосних станцій, які відкачують внутрішні води із сільськогосподарських угідь та прилеглих сіл.

Паводкова ситуація не закінчилась і буде мати свій подальший розвиток, у найближчі дві-три доби очікується продовження підйому рівня води основних річках області. На випадок необхідності підготовлені пересувні насосні станції, а також необхідний запас мішків та сипучих матеріалів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українських свиней цього року купувала лише Грузія

Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Протягом звітного періоду єдиною країною-імпортером українського живця свиней була Грузія. За 11 місяців цього року до Грузії було поставлено 2,8 тис. тонн живих свиней на 4,3 млн дол. США.

При цьому імпорт Україною живих свиней за 11 місяців поточного року становив 3,9 млн дол.

Нагадаємо, в Україні вже не перший рік критична ситуація з АЧС. Збитки за підрахунками експертів перевищують 1 млрд грн. З початку року в країні зафіксовано 140 спалахів хвороби і до кінця року їхня кількість може ще збільшитися.

Через АЧС сусідні країни обмежили ввезення свиней з України.

Так, на початку грудня Білорусь й Угорщина закрили свої кордони для української свинини.

У Верховній Раді, тим часом, переконані, що контролюючі органи не вживають належних заходів для боротьби з епідемією і захисту інтересів фермерів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Громади мають стати повноцінними власниками своєї землі

Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, виступаючи на конференції «Децентралізація, управління землями та розвиток громад», організований проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (Агросільрозвиток) та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад.

«На сьогоднішній день питання передачі повноважень із розпорядження землями на місця є безальтернативним. Це необхідно не лише з огляду на загальнонаціональний курс на децентралізацію, але і для формування прозорої архітектури земельних відносин», - підкреслив перший заступник Міністра.

В Україні за часи незалежності були реалізовані різні формати розподілу повноважень в сфері земельних відносин, зокрема за посередництва Держземагентства, районних держадміністрацій, які продемонстрували високу корупційну складову та/або неефективність.

Він також нагадав, що в парламенті зареєстровано декілька законопроектів, якими в різних редакціях пропонується вирішення питання передачі повноважень розпорядження землями ОТГ, однак жоден із них досі не був проголосований. «Зважаючи на високу суспільну значимість та внесення президентського законопроекту 7363, ми сподіваємося, що вирішенню цього питання буде надано потужний імпульс», - сказав Максим Мартинюк.  

Довідка:

На сьогодні в Україні утворено 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ).  Загальна площа території 665 створених ОТГ складає 161 108 км 2. На території цих ОТГ проживає 5,7 млн мешканців, з яких майже дві третини становить сільське населення.

366 ОТГ, які функціонують з початку 2017 року, станом на 1.10.2017 мали на своїх рахунках 4.1 млрд гривень залишку бюджетних коштів (загальний + спеціальний фонд).  Плата за землю у доходах цих ОТГ склала за 9 місяців 2017 року майже 16%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельний кадастр готовий до запуску ринку землі

Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк, пише НВ.

За його словами, МінАПК залучило міжнародних партнерів для проведення незалежної оцінки стану земельного кадастру та його готовності до запуску ринку.

"Я можу з закритими очима гарантувати, що 95% приватної сільгоспземлі внесено в кадастр. Кадастр зараз повністю обслуговує ринок оренди", - сказав Мартинюк.

У кадастрі доступна інформація про земельні ділянки, які сукупно складають близько 73% території України. Решта 27% складають ліси, землі оборони, освіти, природо-заповідного фонду.

У той же час, зазначив заступник міністра, в кадастрі частково відсутні дані про ті сільгоспземлі, які були приватизовані до його появи (близько 4 млн ділянок). Але за останні два роки кількість доступної в кадастр інформації про таких ділянках зросла майже в 8 разів. Тож наразі таких ділянок може бути близько 500 тис., які не внесені до кадастру.

Раніше повідомлялося, що Верховна Рада продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року.

При цьому перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк заявив, що ціна одного гектара землі може скласти 50-60 тис. грн в разі запуску повноцінного ринку сільгоспземель.

Відзначимо, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був прийнятий ще в 2001 році і почав діяти з 2002 року як тимчасовий захід з метою забезпечення нормативного врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі. Після чого парламент неодноразово його продовжував.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна втрачає до півмільярда доларів на рік, відмовляючись визнавати ГМ-рослини

Про це розповів директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАНУ Ярослав Блюм, передає propozitsiya.com. Інститут, рішенням Кабміну, є відповідальним за створення мережі випробувальних лабораторій з визначення вмісту ГМО у продукції.

Розрахунки економічної вигоди ГМ-рослин для України були здійснені на основі дослідження Інституту "Потенційний економічний та екологічний ефект від впровадження сучасних ГМ-культур у сільськогосподарське виробництво в Україні".

Економічна вигода для країни від вирощування дозволених для вирощування ГМ-культур могла б сягати до півмільярда доларів.

На сьогодніній день в Україні не існує законодавства щодо ГМ-рослин, що стримує розвиток галузі та притік інвестицій. Адже, поки у нас не буде законодавства, яке регулює питання біобезпеки, великі міжнародні компанії в Україні не прийдуть.

В Україні офіційно не зареєстрована жодна ГМ-рослина як продукт харчування чи корму, а тим більше для вирощування. Хоча, за різними оцінками, посіви ГМ-сої в нас можуть сягати 80 %, а кукурудзи — 10 %.Також в Україні немає дозвільної системи ні щодо вирощування ГМО-рослин, ні щодо їх присутності на споживчом ринку.

На думку експерта, що органічна продукція, що ГМО — це бізнес. З обох сторін йде боротьба. Проти ГМО значною мірою виступають хімічні компанії, які борються руками тих же громадських організацій.

Головне для успішної торгівлі генно-модифікованими продуктами, - щоб вони були зареєстровані. Якщо знайдені в рослині генні зміни зареєстровані, то проблем із продажами у ЄС не буде, навіть, якщо, приміром, трансгенна соя в Україні вирощена нелегально.

Присутність на ринку дозволяється безпечним продуктам, які пройшли оцінку. Для цього у світі існують відповідні процедури. Експерт радить Україні піти шляхом фармацевтичної індустрії: у деяких випадках визнавати сертифікат, який є у Європі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview