150670

Як працює Український аграрний ліцей (відео)

Досі вважаєте, що шкільна освіта - це про підручники, зазубрювання і нотації вчителів? 

Перший в Україні, надсучасний Український аграрний ліцей- це школа, де діти бачать у вчителях зацікавленість та підтримку, навчаються за новітніми методиками і точно знають, що зможуть застосувати отримані знання на практиці.

Як була створена така школа і як вона працює - у сюжеті ТСН Тиждень на каналі 1+1.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Вінниці студенти створили шиншилову ферму

У Вінниці студенти створили шиншилову міні-ферму. Гризунів тут більше півсотні. Ціни на шуби з їхнього хутра іноді сягають 500 тис. грн, пише gazeta.ua.

Раціон у гризунів - комбікорм, сушені фрукти та родзинки.

На фермі студентів Аграрного університету вчать доглядати та розводити шиншил. Крім стандартної сірої масті, тут є бежеві, білі і чорно-білі.

Директор кафедри каже, що розплідники дають непоганий заробіток за кордоном. Шиншил можна розводити навіть у квартирах. Ціна одного самця досягає понад 17 тис. грн.

"Одну кімнату виділяють для шиншил. Треба поставити кондиціонер, закупити корм і можна розводити. Найголовніше, щоб температура була не нижче +5°, в літній період - не вище +25°", - розповідає Віталій Кучерявий.

Продавати своїх шиншил не планують. Навпаки, хочуть запатентувати не лише нові кольори хутра тварин, а й зручні клітки для них.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер грає на гітарі для індичок, щоб ті краще неслися

25-річна фермерка Елін Вільям з валлійського міста Коруен обожнює грати на гітарі для індиків, що живуть у неї в господарстві.

За словами дівчини, птиці обожнюють пісні Кайлі Міноуг і відразу заспокоюються, коли чують одну з її найбільш відомих пісень, повідомляє quibbll.com.

Крім популярних хітів, Вільям виконує для індичок валлійську версію «Аллілуї».

Фермерка каже, що це робиться й для того, щоб птахи не так сильно нервували перед прийдешньої смертю.

Фермерша играет для индеек на гитаре, чтобы те лучше неслись

«Переддень Різдва – не найприємніший час для індичок. Тому треба зробити так, щоб вони якомога менше переживали», — заявила Вільям.

Дівчина розповіла, що заспівати для птахів їй порадив начальник.

«Спочатку ця ідея здалася мені маячнею. Потім я подумала: «А чому ні?». У підсумку всім сподобалося, і в першу чергу, індичкам», — зазначила фермерка.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в Україні вирощують рис

Своя місія у херсонських аграріїв, вони прагнуть навіть після анексії Криму повернути країні стабільне вирощування рису. Адже до приходу росіян ми забезпечували себе на 70% цим продуктом, тепер лише на 30, пише “Агро-Центр”.

Збільшити площі посівів є куди, головне – аби держава трохи допомогла. Саму ж культуру вирощувати не просто, вона потребує особливого клімату – тепла і вологості. Насіння купують українське. Його беруть в єдиному в Україні інституті рису. Тут під посівами 800 гектарів білого золота. Робота на полі кипить від ранку.

Кожна плантація вкрита водою. Глибину затоплення поля періодично міняють. Відкачують воду лише перед збором урожаю – у вересні. За один куб води у середньому платять від 50 копійок до гривні плюс електроенергія. А ще – саме обладнання для зрошення дороге. Держава ж аграріям нічим не допомагає.

До анексії Криму основні посіви були на півострові. Ми експортували товар до Туреччини, Румунії та Болгарії. Нині рис росте лише в Одеській та Херсонській областях. Для внутрішнього споживання нам потрібно понад 150 тисяч тонн. А ми збираємо лише 70. Частину купуємо у Пакистані та Китаї.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У середмісті Черкас зростає понад півтисячі кроликів

У Черкасах діє регіональний навчально-практичний Центр розвитку багатофункціональних кооперативів, де вирощують кроликів. Центр здатний виростити та передати кооперативам близько трьох тисяч кроликів щороку. Зараз у так званому інкубаторі зростає близько 700 тварин.

Про це розповів керівник проекту Валерій Бегменко, пише procherk.info.

За його словами, тривав проект майже три роки. За цей час створено вказане комунальне підприємство, яке функціонує як репродуктор та навчальний центр.

"Тут розводять поголів’я кролів, яке потім передають сільськогосподарським кооперативам. Тут вони зростають не більше ніж 90 днів. Кролі, які відповідають нормам, направляють у кооперативи, решту – продають на м'ясо. В середньому кілограм живої ваги кроля коштує близько 50 гривень. Середня вага дорослого кроля – 3 кг", - розповідає Валерій Бегменко.

За словами координатора заходів проекту Таміли Лепьошкіної, проект фінансується за кошти Європейського союзу. Однак, 20% мав профінансувати регіон. Так, обласна влада вклала 125 тисяч євро, тоді як загальна вартість проект – 516 тисяч євро.

Начальник управління агропромислового комплексу Черкаської ОДА Ігор Колодка у свою чергу наголосив на тому, що створення кооперативів – це велика перспектива.

"Складнощі були в тому що проект почав працювати через державні органи. Законодавство, збільшений бюрократизм давали певний негатив", - розповів Колодка.

Він також додав, що в рамках проекту створено 52 кооперативи, з яких понад 40 – з кролівництва.

Директор департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Роман Карманнік зазначив, що за допомогою проекту створено 200 робочих місць.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ягідництво стає модною нішею для фермерів

Поблизу села Небелиця, що на Київщині, розташована велика ферма з вирощування ягід. На місцевих полях майже на 50 гектарах землі розміщене справжнє ягідне королівство. Фермери вирощують малину, лохину, суницю звичайну і дрібноплідну.

І це не випадково, адже ягоди зараз – це золоте дно.

Потяг до землі

Ще три роки тому підприємці Євген Базілюк та Олександр Попчук навіть і не думали, що займуться органікою. Перший займався різними видами бізнесу – від ковбасного цеху до металобрухту. Другий заробляв на торгівлі електротоварами. Підприємці зізнаються, що в агробізнес їх затягнув інтерес до землі. "Був інтерес зробити щось своїми руками", – посміхається Базілюк.

Компаньйони спочатку спробували свої сили у зернових культурах. Та трохи згодом пішли у ягідництво і не прогадали. Дохідність ягід на одному гектарі в рази вища, ніж у зернових.

"Якщо на пшениці на одному гектарі можна отримати валовий прибуток – 12-20 тис. грн, то на ягодах це від 700 тис. грн до 1 млн грн з гектару", – пояснює Базілюк. На їхньому господарстві майже 2/3 засіяно саме малиною.

Тільки-от швидких прибутків у ягідництві не буває. За три роки фермери вже вклали у цю ферму близько 4 млн грн. Проте органічна полуниця окупить себе протягом 2-х, малина – 3-х, а лохина – аж 5-ти років.

Лохина має дуже великий потенціал. На відміну від малини або суниці, кущ лохини за сприятливих умов може давати плоди майже 20-30 років.

За словами Попчука, що більше вона росте, то дорослішим стає кущ і то більше він буде давати врожай, тобто і рентабельність з роками стає вищою. "Треба довше чекати повернення грошей, але якщо ти дочекаєшся, то будеш на коні", – стверджує Попчук.

Щоб виростити органічний продукт, треба прямо на грядці створити добрива. І в цьому фермерам допомагають бактерії. У ґрунт вносяться різні бактерії, тріски, інші органічні речовини. "В процесі переробки органіки виходить той самий фосфор, той самий калій – все, що потрібно рослині", – каже Базілюк.

Такі процедури слід проводити лише на спеціальній землі – органічній.

Що таке органічна земля? Це земля, в яку не вносилося як мінімум 3 роки жодних мінеральних добрив і засобів для захисту рослин.

А ще – органічні ягоди переважно збирають вручну. На цій фермі у пікові періоди працює приблизно п’ятдесят робітників із сусідніх сіл. З гектару малини чи то суниці вони можуть зібрати від 3-х до 6-ти тонн врожаю, полуниці – десять. Але до таких ягідних об’ємів український ринок поки що не готовий. "Ринок свіжих органічних ягід дуже слабкий", – нарікає Базілюк.

Економіка ягід

Підприємці по свіжих ягодах працюють лише зі столичними супермаркетами. Кілограм органічної полуниці чи малини фермери віддають по 100 грн, суниці або лохини – майже по 400 грн. Звичайно, такі ягоди не по кишені багатьом українцям. Тому підприємці вирішили 90% відсотків врожаю заморозити.

Продукцію можна збирати весь рік, урожай заморожувати і формувати партію. "Культура органічної замороженої продукції в нашій країні ще не розвинена. А за кордоном це на порядок вище коштує. Там є клієнт і туди ми будемо йти", – говорить Попчук.

За останні п’ять років експорт вітчизняних ягід у країни Європейського Союзу потроївся і продовжує зростати. До Європи непогано йдуть українські ягоди. За сім місяців 2017 року експорт суниці та полуниці становив $3,1 млн, а малини, ожини, шовковиці, смородини – $6 млн.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, у першому півріччі 2017 року поставки ягід до Європи становили 16,7 тис. тонн, що майже в два рази вище за аналогічний показник 2016 року. Такий попит на українську продукцію не випадковий. ЄС теж вирощує значні обсяги ягід, проте попит на цю продукцію залишається суттєво вищим, ніж власне виробництво.

"Європейські ж компанії, як правило, виявляли інтерес до закупівлі малини, причому, переважно замороженої. З огляду на перспективи скорочення виробництва цієї ягоди у Польщі через несприятливі погодні умови, ми очікуємо, що ці тенденції збережуться і в поточному сезоні", – говорить Олександр Хорев, керівник АПК-Інформ.

Бас Трампер, керівник із закупівель International Procurement&Logistics, каже, що роздрібні мережі Великої Британії також виявляють інтерес до української ягоди.

Погляд у майбутнє

Іти в Європу потрібно з органічним сертифікатом. Та Базілюк і Попчук заздалегідь подбали про це і з самого початку подали відповідні документи. Але чекали 3 роки, щоб отримати сертифікат на органічну ягоду.

Наразі фермери із ВЛТ Флора вже зібрали по 10 тонн замороженої малини та полуниці. Тільки-от на європейський ринок краще заходити зі ще більшими партіями.

Для того, щоб експортувати за кордон, бізнесмени створили кооператив, до якого входять схожі підприємства. "Ми всі разом збираємо врожай, заморожуємо його, формуємо партію і будемо цим кооперативом шукати клієнта і відправляти продукцію за кордон", – каже Попчук.

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview