Як правильно оформити договір оренди землі

Так, відносини щодо оренди землі регулюються Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Орендодавцями земельних ділянок відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду землі» можуть бути: громадяни та юридичні особи; власники земельних ділянок; органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування і особа, яка управляє спадщиною.

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (стаття 8 Закону України «Про оренду землі»). Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок здійснюється:

на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (якщо земельні ділянки перебувають у державній або комунальній власності); за договором оренди між власником земельної ділянки та орендарем (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі. За бажанням однієї зі сторін він може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» до договору оренди землі обов’язково включаються такі істотні умови: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим за 7 років.

Строк оренди вищезазначених меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація – не менше 10 років.

У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності, земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється: за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди - в судовому порядку (стаття 30 Закону України «Про оренду землі»).

Розірвання договору оренди землі здійснюється: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін - за рішенням суду і в односторонньому порядку, якщо таке передбачено законом або договором (стаття 31 Закону України «Про оренду землі»).

 

Для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки державному реєстратору або нотаріусу необхідно надати: паспорт; ІПН; договір оренди земельної ділянки; витяг із Державного земельного кадастру (у разі відсутності відомостей про кадастровий номер земельної ділянки у документах, поданих заявником для державної реєстрації); квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права оренди: у строк не більше 5 робочих днів з дня реєстрації заяви – 80 грн; у строк 2 робочі дні – 800 грн; у строк 1 робочий день – 1600 грн і у строк 2 години – 4000 грн. 

Нині запроваджено спрощену процедуру державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року.

Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Якщо на вашу земельну ділянку зареєстровано право власності чи оренди за іншою особою, потрібно звертатися до Комісії Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з проханням скасувати відповідну реєстраційну дію. Будь-яка фізична або юридична особа, яка дізналася про факт незаконної перереєстрації земельної ділянки, що знаходиться у її власності, на іншу особу, має право оскаржувати це в суді або Комісії.

Більш детальна інформація про засідання та склад Комісії, порядок оскарження, тощо у розділі цього сайту «Забирають бізнес? Відбирають майно?» та на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України https://minjust.gov.ua/ddr/services/commission_civil_register

Окрім того, потрібно звертатися до суду за захистом свого порушеного права з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

За матеріалами: Українське право

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська соняшникова олія якісніша за оливкову

Про це повідомив Євген Куценко, власник компанії DANKEN, що займається виробництвом високоолеїнової соняшникової олії, пише AgroTimes.

За його словами, законодавство дозволяє підмішувати в оливкову олію інші олії, які не є корисними (наприклад, 70% – оливкової, 30% – ріпакової чи іншої).

Водночас високоолеїнова соняшникова олія на 100% є корисним продуктом. Перевага такої олії полягає ще й в тому, що за селекції соняшнику для її виробництва не використовують ГМ-методи на відміну від деяких інших олійних культур, зазначив Євген Куценко.

«Високоолеїнова соняшникова олія є стійкішою до впливу високих температур, витримує більшу кількість етапів смаження, що робить її оптимальною для використання у фритюрі. У харчовій промисловості вона використовується у виробництві харчових продуктів (крекерів, сухих сніданків) і є ідеальним компонентом для виробництва маргарину», – додав він.

 

Довідка:

Високоолеїновий соняшник – це соняшник з умістом в олії олеїнової кислоти омега-9 (мононенасичена жирна кислота) понад 82% і низьким умістом лінолевої кислоти омега-6 (поліненасичена жирна кислота). Олія, виготовлена з такого соняшнику, має безліч корисних властивостей і характеризується найвищим умістом вітаміну Е (альфа-токоферолу) – 45 мг/100 г.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рослини тепер повідомляють про брак води

«Можна закопати датчик в землю або зробити знімки і карти із супутників, але так ви ніколи не зрозумієте, який насправді водний потенціал рослин», — говорить Майкл Страно, професор Массачусетського технологічного інституту і старший автор дослідження, пише Хайтек.

Сенсори, розроблені в Массачусетському технологічному інституті, аналізують продихи рослин, невеликі пори на поверхні аркуша, через які випаровується волога. В результаті випаровування водний тиск в листі падає, що дозволяє втягувати нову порцію рідини з грунту. Коли рослина звернена до сонця, її продихи розкриті, а в темряві вони закриваються, але динаміка цього процесу була досі мало вивчена, оскільки не було відповідного способу прямого її вимірювання в реальному часі.

«Люди знали, що продихи реагують на світло, на концентрацію вуглекислого газу, на посуху, але тепер ми змогли спостерігати за цим процесом безперервно, — каже Володимир Коман, провідний дослідник проекту. — Методи, що існували до цих пір, не дозволяли отримати таку інформацію».

Для створення сенсорів вчені використовували чорнило з вуглецевих нанотрубок, розчинені в додецільсульфаті натрію, органічній речовині, яка не пошкоджує продихи. Щоб нанести чорнило на листя, вони створили друковану форму з мікрорідинним каналом. Коли форма вміщується на аркуші, чорнило, що протікають по каналу, осідають на поверхню аркуша. Чорнило наносяться прямо на пори аркуша (в даному випадку піддослідним виступала лілія, у якої великі пори) і створюють електронний ланцюг. Коли пора закривається, ланцюг замикається. Так вчені можуть отримувати точну інформацію про те, коли відкривається і закривається кожна окрема пора.

Вимірюючи цей показник протягом кількох днів, при різних погодних умовах, дослідники виявили, що можуть за два дні визначити наступ порушення водного режиму у рослини. Також вони дізналися, що продихам потрібно близько семи хвилин, щоб розкритися під сонячними променями, і 53 хвилини, щоб закритися з настанням темряви, але під час посухи ці показники змінюються — продихи відкриваються набагато довше, а закриваються швидше.

Схожі сенсори, що одночасно вимірюють товщину листа рослини, розробили вчені з Університету штату Пенсільванія. Вони збирають дані і відсилають їх на центральний процесор, який запускає поливну установку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрне міністерство святкує своє 100-річчя

Теґи: 

Офіційною датою відліку історії Мінагрополітики вважається 15 липня 1917 року згідно датування постанови Комітету Української Центральної Ради «Про склад Генерального секретаріату». Порядкував першим складом Генерального секретаріату український діяч Володимир Винниченко (1880-1951).

За архівною копією постанови 1917 року, Генеральний секретаріат земельних справ очолив Борис Мартос (1879-1977рр.) – український громадсько-політичний і державний діяч, учений-економіст, педагог, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Територіально Секретаріат земельних справ розміщувався у Києві по вул. Володимирській, 19.

Генеральний секретаріат земельних справ із перших днів свого існування здійснював функції управлінського та розпорядчого характеру. Так, циркуляр № 1 оголосив акт від 10 листопада 1917 р. «Про агрономічну допомогу селянству». Він був розісланий усім губерніальним і повітовим земським управам країни, його доводили до відома майже кожного селянина. Від розвитку агрономічної допомоги населенню й належної її організації, як зазначалося в ухвалі, залежить «...добробут людності, багатство України та розвиток її торговельного балансу».

За вікову історію Мінагрополітики змінило назву принаймні 10 разів, відповідно до подій, що відбувалися у суспільно-політичному та економічному житті країни, але залишилася незмінною основна теза, закладена ще на початковому етапі становлення відомства, – законодавча відповідальність за всі важелі перетворень стосовно землі та господарювання на ній.

У грудні 2010 року, згідно з Указом Президента України міністерство отримує сучасну назву – Міністерство аграрної політики та продовольства України, шляхом реорганізації Міністерства аграрної політики України.

17 листопада в Українському домі відбудеться урочиста церемонія погашення ювілейної поштової марки, присвяченої 100-річчю аграрному міністерству, яка пройде в рамках святкування Дня працівників сільського господарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Держлісагентство: Законність рубок та легальність лісопродукції можна перевірити он-лайн

Тому у відомстві нагадують, що на сайті щомісяця оновлюється реєстр лісорубних квитків

Кожен громадянин, якщо він має сумніви щодо законності вирубки дерев на певній ділянці, може звірити її з реєстром. А також звернутися до відповідного лісництва чи лісгоспу за роз'ясненням.

Перевірити легальність лісопродукції за номером бирки, авто або ТТН-ліс можна за посиланням.

При виявленні порушень повідомляйте про це поліцію. Також можна повідомити на телефон гарячої лінії Держлісагентства: 0-800-604-473.

Відповідні гарячі лінії працюють в обласних управліннях лісомисливського господарства (номери телефонів можна знайти на їхніх сайтах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний оплот: "грошей немає, але ви тримайтеся"

Про це пише в своєму блозі на НВ Іван Мірошниченко, народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

"Після двогодинної емоційної розмови депутати повернулись до того, з чого й починали, зокрема, повторно схвалили майже усі правки, подані до бюджетного комітету 18-ма народними депутатами (серед них і я). Нагадаю, що ключовими з них є:

  • збільшення загальної суми фінансування АПК із 6,3 млрд грн до 8,3 млрд грн (джерела ми запропонували);
     
  • перерозподіл коштів з частини бюджетних програм і перенаправлення щонайменше 1,5 млрд грн на прямі дотації виробникам;
     
  • збільшення коштів сумарно до майже 900 млн грн на компенсацію кредитних банківських ставок по 2х блоках;
     
  • посилення підтримки садівництва, виноградарства тощо до 300 млн грн;
     
  • залишення пiдтримки у сумі 1 млрд грн фермерським господарствам при розумiннi програм та напрямкiв використання.

Тож основний базис змін зберігся, але нагадаю, що Уряд його не схвалив та не розділив таку позицію", - зауважує політик.

На його погляд, є три важливі моменти, які випливають з останнього засідання аграрного комітету.

"Перший — доступ до прямих дотацій з бюджету мають отримати всі групи аграріїв (великі, середні та малі). Для цього депутати та аграрні організації ініціюватимуть обов’язкову зміну порядку їхнього розподілу, яку було закулісно спотворено Мінфіном та Мінагрополітики.

Нагадаю, що у 2017 році за бортом опинилася група виробників, які займаються рослинництвом на експорт і тваринництвом, ягiдництвом, садiвництвом та iншими галузями для внутрiшнього ринку. Вони просто випали з процесу. Адже Мінфін та Мінагрополітики після двох місяців зволікань представили спотворений (свідомо вони зробили це чи ні — мені невідомо) механізм розподілу, взявши за основу податковий кредит і податкові зобов'язання, які у різних груп та залежно вiд структури самого виробництва не збігаються у часі. Так, у птахівництві вони є практично щодня, у рослинництві постають наприкінці року (після реалізації продукції), а в свинарстві та розведенні ВРХ — із певною періодичністю. Тому одні виробники після такого "справедливого" розподілу претендували на бюджетні гроші постiйно та щомiсячно, а інші — перiодично, або втратили таку можливiсть у зв’язку зі згортанням зобов’язань від ПДВ по експорту продукцiï рослинництва, реалiзацiï продукцiï тваринництва та iнших товарiв на внутрiшньому ринку. Який вихід?

Щоб виробник подавав подвiйну та роздiлену податкову декларацію з розбивкою по товарах, якi пiдпадають пiд програму дотацiй, та реально отримував ці дотації, а не одну загальну декларацію, в якiй проходить взаємозалiк зобов’язань.

Тобто, якщо ви виробляєте зерно і займаєтесь тваринництвом, то розбивайте декларацiï та подавайте за кожним із цих видів окрему податкову накладну на компенсацію дотації, і якщо це вписується у дозволений перелік, то ви дотацію отримаєте. Таким чином, всi будуть отримувати кошти та буде уникнено розривів у часі для різних груп виробників. Усі мають отримувати дотацію з високим рiвнем покриття — не менше 80 вiдсоткiв вiд сплаченого ПДВ або реалiзацiï продукції. Формула проста: cплатив 1 млн грн. податку — отримав мiнiмум 800 тис. грн, або весь 1 млн як дотацiю та пiдтримку. Нагадаю, за рахунок того, що уряд не витримав обiцянок та зобов’язань, ми наразі маємо покриття менше 60 вiдсоткiв, а якби всi мали можливiсть отримувати, як планувалось в законi, то рiвень становив би 35-40 вiдсоткiв! То хто ж у таких умовах буде платити податки?!

Другий — у випадку перерозподілу коштів мiж статтями, запропонованими урядом, більшість депутатів комітету підтримала поправку № 231 у бюджеті на 2018 рік про зняття обмеження для агрокомпаній — отримувати не більше 150 млн грн дотацій. Чому так? Логіка бюджетних дотацій для АПК - стимулювати економічне й конкурентне зростання виноградарства, садівництва, свинарства, птахівництва, овочівництва, тепличних господарств, виготовлення молочної та сирної продукції, розведення ВРХ, а також - стримувати зростання цін на цю продукцію. Співставивши всю економічну складову та структуру виробничих процесів у різних підгалузях агросектору, депутати побачили, що ця норма антиконкурентна і могла б призвести до відтоку бізнесу в "тінь", буде стимулювати штучне роздрібнення господарств, скорочення сплати податків до бюджету. Цього не можна допускати. Вихід побачили у збільшенні загальної суми дотацій на 2018 рік: із 2 млрд грн (яких абсолютно недостатньо, і ми це бачимо у цьому році) щонайменше до 6 млрд грн. Кошти для цього у бюджеті є.

Так, 700 млн грн на програму квазіакумуляції запропонували забрати з 2,3 млрд грн на компенсацiю витрат на капiтальні iнвестицiї в галузь тваринництва (йдеться про будівництво нових ферм, але наступного року їх здадуть в експлуатацію максимум на 500 - 600 млн грн, деякі кошти потрібні також на модернiзацiю iснуючих). Решту з 2,3 млрд грн перерозподілили так: 300 млн грн залишається на компенсацію вартості племінних та високопродуктивних тварин, 1 млрд грн - на часткову компенсацію вартості будівництва ферм та тваринницьких комплексів та 300 млн грн - на розвиток садівництва та виноградарства.

Окрім того, ще 500 млн грн на прямі дотації агросектору вирішили перенаправити з програми компенсації за купівлю с/г техніки вітчизняного виробництва. Навіть підрахунки Мінагрополітики показують, що поки немає достатнього попиту на дану програму, а заявок подано на компенсацію значно меншої суми, тобто із закладених у Державному бюджеті України на 2017 рік 500 млн. грн. на ці потреби, кошти будуть використані неповністю. Наростити загальну суму дотацій до 6 млрд грн (тобто, знайти ще 2,8 млрд грн) можна за рахунок надходжень від приватизації, легалізації ринку спиртової промисловості шляхом посилення контролю за сплатою акцизного збору за спиртову продукцію, а також виведення з "тіні" сільгоспземель (забезпечить надходження від сплати власниками паїв ПДФО від орендної плати, ЄСВ, а також сплати сільськогосподарськими товаровиробниками єдиного податку четвертої групи).

Основний аргумент наступний: щоб бюджетне фінансування АПК виконувало свою‎ функцiï розвитку та пiдтримки, а також було справедливим, треба мати достатньо коштiв для всіх погоджених галузей, а не "розмазувати" те, що є, мiж всiма та ще й не допускаючи частину виробників до отримання дотацій.

І останній, третій момент, який для мене особливо важливий! Якщо уряд раптом не погодиться і не дасть додаткові кошти на АПК, щоб вистачило усім сферам та напрямкам виробництва агропродуктiв для внутрішнього ринку, котрі потребують підтримки, і залишить фінансування АПК на недостатньому рівні, то я буду проти такого бюджету й порядку підтримки. Адже в такому разі виробник отримає на 1 гривню сплаченого до бюджету ПДВ із виробленої продукції тільки 30 - 60 копійок через дотацію та перестане платити, пiде в тiнь, буде штучно дробитись. Якшо немає коштiв, то треба так і сказати та змiнити повнiстю пiдхiд. У цьому випадку фокус державної підтримки АПК слід змістити у бік одноосібників, приватно-сiмейних виробникiв. Тобто, ці 2-4 млрд грн слід виплатити людям із приватного сектору на підтримку виробництва молока та м’яса ВРХ.

Сьогодні в Україні 2,7–2,8 млн голів ВРХ саме у приватному секторі, де виробляється основна частка молока. Одноосібникам важко конкурувати з промисловими підприємствами, та водночас вони залишаються основними виробниками продукції ВРХ та молока. Тому їм потрібно допомагати, а цi кошти виконають свою функцiю. Можуть бути різні форми підтримки, починаючи з дотування 1-ї голови вирощеної худоби чи худоби на утриманнi і закінчуючи компенсацією придбання холодильного обладнання для зберігання молока, його переробки чи розвитку сімейних ферм. Давно треба підтримувати усіма силами так званого "маленького" українця, адже він сьогодні намагається розвиватися на селі. Державі потрібно набратися сміливості й віддати 3-4 млрд грн людям у село на ïх виробництво у сiмейних подвiр’ях, тоді це буде вiдчутна допомога прямоï дiï.

Отже, чекаємо формального рiшення Комiтету та подальшоï дискусiï з Урядом", - зазначає Іван Мірошниченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview