178171
182818

Як правильно захистити посіви соняшнику

Проте отримання високого врожаю  неможливе через забур’яненість посівів. Саме тому аграрії по всій території України розпочали обробку посівів соняшника засобами захисту рослин.  Хімпрепарати застосовують для профілактики хвороб олійної культури від фомозу, альтернаріозу, септоріозу, фомопсису та інших видів недуг рослин. Обробляти соняшник необхідно в оптимальній фазі його розвитку на стадії появи 4-6 листків культури.

Цього року фермери відзначають нестачу вологи, що призводить до зниження ефективності дії ґрунтових гербіцидів. У зв’язку з цим є виробничі системи, які передбачають висів гібридів, стійких до трибенурон-метилу чи імідазолінонів. Їх вирощування не потребує обробки посівів ґрунтовими препаратами. Натомість вимагає лише застосування специфічних гербіцидів для ефективного знищення однорічних і багаторічних дводольних бур’янів у період вегетації.

Для соняшника, стійкого до трибенурон-метилу, застосовують страховий гербіцид Голд Стар, ВГ (трибенурон-метил, 750 г/кг) у нормі 30-50 г/га з прилипачем Тандем (0,15%). Його перевагою є відсутність будь-якої післядії на посів наступних культур у сівозміні та можливість без загрози висівати озимі зернові у поточному році. Застосування Голд Стар вирішує проблему забур’яненості такими видами, як гірчак почечуйний, ромашка (види), гірчиця польова, гірчиця чорна, грицики звичайні, дворядник, редька дика, щириця розлога, жовтець (види), зірочник середній тощо. За максимальних норм витрати також знищуються перерослі бур’яни та частково осоти. Препарат забезпечує прибавку врожайності на рівні  0,9-1,4 т/га.

Для соняшника, стійкого до імідазолінонів, застосовують гербіцид Віталайт, РК (імазамокс, 33 г/л + імазапір, 15 г/л). З 2018 року препарат має вдосконалену формуляцію, яка розчиняє захисні шари тканин у дводольних бур’янів, а також дозволяє застосовувати його у період від двох справжніх листків у соняшника з нормою витрати 1,0-1,2 л/га. Також перевагою препарату є стримування проростання різних рас вовчка соняшникового.

«У питанні захисту рослин дуже важливо раціонально та обґрунтовано використовувати препарати у своїх посівах. Якщо аграрій не порушує рекомендацій виробників, консультується з ними, не купує продукти сумнівного походження у неперевірених компаніях, а довіряє лише серйозним компаніям, які довгий час прозоро працюють на даному ринку – він завжди отримує найвищі результати!» - розповідає Олександр Мигловець, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР  корпорації UKRAVIT - найбільшого українського виробника ЗЗР та мікродобрив.

«Розумне застосування того чи іншого препарату дозволить отримати високу ефективність його дії та надійно і довготривало захистити посіви, зібравши натомість щедрий врожай»,- підкреслив Олександр Мигловець.

«UKRAVIT  пропонує інноваційні та економічно обґрунтовані технологічні рішення залежно від регіону вирощування та рівня інтенсифікації. При цьому ми завжди надаємо повну безкоштовну консультаційну допомогу аграріям від наших фахівців щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур», - зазначає Олександр Мигловець.
 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).
 

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ефективний захист кукурудзи від бур’янів на ранніх етапах розвитку

Так, за даними МінАПК, українські аграрії вже засіяли цією культурою 4,5 млн га або 97% до прогнозу.

«Щоб отримати високий урожай кукурудзи, треба звертати увагу на всі складові технології її вирощування. Якщо з огляду на умови вирощування, агротехніку і потенціал поля, зробити правильний підбір препаратів, які дозволяють отримати прогнозований урожай та захистити культуру, не зашкодивши самій рослині, — є всі шанси використати генетичний потенціал конкретного гібрида кукурудзи й отримати високий урожай і гарний прибуток», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT  Олександр Мигловець.

Але під час вирощування кукурудзи перед виробником постає гостра проблема — бур’яни. Саме бур’яни можуть спричинити втрати 20-70% урожаю зерна. Відомо, що кукурудза належить до слабких конкурентів бур’янів в агрофітоценозах. Особливо критичний період —  ранні фази розвитку культури, тому необхідно захистити кукурудзу у цей період. Встановлено, що уже через тиждень після появи сходів кукурудзи, кожен день спільної із бур’янами вегетації призводить до втрат урожаю у розмірі 0,18 т/га. Тому на початкових етапах органогенезу особливо важливо забезпечити їй безконкурентне середовище за елементи живлення, вологу та світло, оскільки у цей період відбувається закладання генеративних органів і формування кількості рядів та зерен у початку.  

Для знищення однорічних та багаторічних злакових, а також деяких дводольних бур’янів застосовують «м’який» страховий гербіцид Міладар, КС (нікосульфурон, 45 г/л) у нормі 1,25 л/га в комплексі з прилипачем Тандем (0,15%). За наявності у посіві лободи білої, щириці, амброзії, берізки польової, осотів, падалиці соняшнику рекомендується застосовувати бакову суміш Міладар 1,25 л/га + Голіаф (2,4-Д+дикамба) у нормі 0,8-1,2 л/га та прилипач Тандем. Вона повністю знищує вегетативну і підземну частини бур’янів і забезпечує прибавку врожайності на рівні 3-4 т/га.

Для повного знищення багаторічних дводольних бур’янів та падалиці соняшнику (класичну, стійку до імідазолінонів та трибенурон-метилу) у посівах кукурудзи застосовують післясходовий гербіцид Диво Н, РК (дикамба, 480 г/л) у нормі 0,4-0,8 л/га. Диво Н, РК є ідеальним баковим партнером для препаратів на основі нікосульфурону (Міладар) та римсульфурону (Тівітус) для одночасного контролю злакових і дводольних видів бур’янів.

Для вирішення проблеми змішаного типу забур’яненості, у т. ч. ваточником сирійським, застосовують післясходовий гербіцид Міладар Дуо, КС (мезотріон, 100 г/л + нікосульфурон, 45 г/л) у нормі 1,25 – 1,5 л/га з прилипачем Тандем (0,15%). Мезотріон має здатність рухатись як акропетально, так і базипетально, що є важливим при знищенні багаторічних дводольних видів, а також володіє вираженою ґрунтовою активністю, що стримує наступні «хвилі» сходів бур’янів. Перевагами препарату є здатність до знищення усіх видів бур’янів, відсутність фітотоксичності та можливість застосування без бакового «партнера». Крім того, препарат має широке «технологічне вікно» застосування  – від 3 до 8 (10) листків кукурудзи.

«У портфелі компанії UKRAVIT є всі необхідні препарати, які відповідають європейським і світовим стандартам якості. Усі без винятку ЗЗР і мікродобрива є адаптованими та надійними  до усіх ґрунтово-кліматичних зон України, їх якість і ефективність на одному рівні з мультинаціональними продуктами, а вартість в рази менша. І це якраз вигідне рішення для українських аграріїв, які намагаються знизити витрати на виробництво і зменшити собівартість одиниці вирощуваної продукції», - підкреслив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).
 

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Основні тренди у торгівлі продуктами харчування

За словами експерта, можна окреслити такі ключові тенденції, що визначають міжнародну торгівлю продуктами харчування:

  • Відкритість ринків сягнула дуже високого рівня, і почалися зворотні процеси. Все більше країн роблять вибір на користь захисту вітчизняного виробника та популяризації споживання “рідних” продуктів.
  • У розвинених країнах більше немає ринку для продуктів другого сорту – тільки топ-клас! Споживачі в ЄС вже звикли до продукції преміум-сегмента, адже вона ставала все доступнішою, а згодом, фактично, стала стандартом. Продукти, які в Україні виробник розглядає як преміум, в ЄС є звичайними продуктами, а в преміум сегмент вони виходять тільки якщо володіють якимись особливими якостями – наприклад, якщо це сертифікована органічна продукція.
  • Імпорт продуктів зростає найшвидше в країни регіону ASEAN (Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур та Таїланд) та в цілому до країн Азії. Африка за темпами зростання наразі знаходиться на другому місці. У цих регіонах зростання може бути органічним, за рахунок зростання ринку.
  • Щодо ЄС, то фактично замість зростання там спостерігається стагнація, а отже, щоб потрапити на цей конкурентний та давно поділений ринок, потрібно буде витісняти інших.
  • У світі не втрачає своїх позицій потужний тренд на здорове харчування та органік.
  • Споживачі у розвинених країнах знаходяться у постійному пошуку різноманіття та унікальності, а отже, етнічна їжа викликає цікавість на ринку.
  • Інформація розповсюджується миттєво, тому секретів та вічних міцних ринкових позицій більше не існує.
  • Жоден виробник більше не може дозволити собі НЕ рекламувати продукт, навіть в сегменті В2В.
  • Чим далі експортер від кінцевого споживача в ланцюжку доданої вартості, тим більш загрозливою є його позиція. При цьому, географічна віддаленість не є настільки визначальною.
  • Шалені темпи розвитку e-commerce створюють нові можливості та нові виклики для експортерів.
  • Консолідація імпорту в руках роздрібних мереж та лише кількох великих імпортерів роблять входження на певні ринки вкрай конкурентним; проте, з іншого боку, потрапивши до обойми постачальників таких мереж, виробник витягне щасливий квиток. 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Неконтрольований ринок пестицидів: які загрози несуть законодавчі ініціативи

У рамках круглого столу «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», що відбувся 23 травня у Комітеті Верховної Ради, очільники, депутати, провідні експерти галузі, спеціалісти, та представники громадських організацій зібралися, щоб обговорити небезпеку прийняття Законопроекту № 6606, який передбачає внесення змін у правила ввезення до України пестицидів. Він скасує вимогу Закону України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Круглий стіл ініційований громадською спілкою «Українська промислова асоціація захисту рослин». Керівник спілки Сергій Кузьменко підняв актуальні проблеми шкідливого впливу агрохімікатів та зазначив, що сьогодні на українському ринку пестицидів та агрохімікатів можна констатувати появу досить великої кількісті контрафактної продукції. За виявлену підробку встановлено стягнення адміністративного штрафу та конфіскація недоброякісної продукції. Крім того, її утилізація теж коштує чималих ресурсів. Про появу великої кількості підробок говорить також факт, що у користувачів пестицидами зникла проблема переробки використаної тари. Адже її збирають і навіть скуповують шахраї, які розливають у готову ємність свій фальсифікат.

Така безконтрольність і безвідповідальність спричиняє небезпеку нашій екології, а отже і здоров’ю, подекуди і життю наших громадян. Тож у разі прийняття Законопроекту № 6606, ми втратимо повний контроль над якістю і вмістом завезених  пестицидів.

Інші учасники круглого столу з Держпродспоживслужби Віктор Стефківський, ГО «Українська Бізнес Асоціація» Володимир Чеповий, Всеукраїнської молодіжної організації «Студентська республіка» Андрій Гедрович, представники Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  і Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, народні депутати Віктор Кривенко, голова «Асоціації тваринництва України» Ірина Паламар підтримали позицію щодо екологічних ризиків нанесення шкоди екосистемі України через неврегульованість ринку пестицидів. На часі мають підніматися питання про відновлення українського промислового та наукового потенціалу країни, а не знищуватися прийняттям необдуманих рішень. Необхідно консолідуватися навколо створення законодавства України, наближаючи його до міжнародних стандартів з урахуванням збереження, розвитку та адаптування національних інтересів.

У  разі, якщо народні обранці не дослухаються до озвучених аргументів Ірина Паламар, у своєму емоційному виступі зазначила, що не здаватиметься і буде вимагати Президента України накласти вето на цей злочинний закон, який насправді суперечить Конституції Україні.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Через град Україна ризикує втратити частину врожаю плодів та ягід

«У центральних і західних регіонах України, де сконцентровано найбільше виробників плодово-ягідної продукції, протягом останніх днів град завдавав шкоди багаторічним насадженням», — підкреслили в Асоціації “Укрсадпром”.

Зазначається, що град оббиває або шкодить зав’язі, що може спричинити зниження врожайності та якості майбутніх плодів.

“Особливу шкоду град може завдати ягідним культурам, на яких уже достигає врожай”, — наголосили в Асоціації “Укрсадпром”.

Наразі розміри шкоди уточнюються.

«На сьогоднішній день кожен фермер може захистити себе від агроризиків, викликаних погодними умовами,  за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Садівництво – капіталомістка галузь,  у якій необхідно планувати роботу на перспективу, адже сади та ягідники закладаються не на один рік. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Тому сільгоспвиробникам варто звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме їм і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Треба лише обрати надійну страхову компанію або надійного страхового посередника», - підкреслює  Володимир Юдін.

За словами експерта, сьогодні страхові компанії пропонують вітчизняним фермерам програми страхування фруктів і винограду на випадок недобору врожаю, або його загибелі. Строк дії договору страхування визначається на термін до збору врожаю або з осені поточного року до кінця наступного року. Страхування охоплює усі погодні ризики, такі як заморозки, град, ураган, посуха, пожежа, землетрус, надлишкові опади, а також хвороби насаджень та розмноження шкідників рослин й протиправні дії третіх осіб.

Як зазначає експерт ринку агрострахування Володимир Юдін, під страховим випадком для майбутнього врожаю винограду, фруктів та ягід розуміється падіння фактичної врожайності до рівня нижче гарантованої врожайності внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору. А для виноградних лоз та фруктових дерев - загибель або необхідність обрізки застрахованих лоз «на чорну ніжку» внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору.

«Скажімо, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю технічного винограду. В кінці червня був град, а протягом серпня сильна посуха. Клієнт дотримувався всіх вимог, встановлених договором страхування. Комісія з визначення збитків фіксує фактичну врожайність винограду за результатами збору. Виходячи з цього, робиться розрахунок страхового відшкодування», - пояснює Володимир Юдін.

«Минулий агросезон довів, що сподіватися на прихильність небесної канцелярії не варто - град, бурі, зливи, пізні заморозки повністю руйнували надії фермерів на майбутній урожай, а разом з цим і їх фінансову стабільність. Тому фермерам необхідно заздалегідь подбати про захист свого бізнесу, застрахувавши свій врожай. Фахівці "Аграрної Агенції АГРОС"  вирішують всі технічні завдання, пов'язані з агрострахуванням. Ми завжди намагаємося підібрати оптимальні програми для агровиробників, пропонуючи своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг», - зауважує Володимир Юдін.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна за 26 років свого існування так і не має закону про аграрну політику

«Наразі серед представників аграрної галузі активно обговорюється проект закону №8171 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», який має на меті запровадити, нарешті, чітку плановість у формуванні аграрної політики. Кажу «нарешті» - бо за майже 26 років існування України як незалежної держави базового закону, який би визначав аграрну політику України та її вектор, в нас не було. І це при тому, що аграрний сектор формує 14% національного валового продукту та понад 40% валютних надходжень України», - зазначає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Звичайно, на державному рівні періодично приймаються певні загальні концепції чи програми. Проте вони мають тимчасовий характер, а інколи одночасно діє декілька програм чи концепцій, які суперечать одна одній. Є й багато спеціальних законів з окремих питань. Але єдиного базового стратегічного документу, яким можна керуватися в роботі, досі немає.

"Асоціація тваринників України, як об’єднання виробників, покладає великі надії на даний документ. І дуже добре, що в ньому передбачається збільшення участі громадськості у формуванні аграрної політики. Якщо дійсно громадські організації реально впливатимуть на аграрну політику, що досі монополізувало МінАПК, то, може, нарешті, ми перестанемо бути заручниками непрозорого «розпилу» бюджетних коштів чи інших корупційних схем? (Як от відбулося нещодавно, коли розподіл коштів держпідтримки для аграріїв на 2018 рік було прийнято «по-тихому», а виробників та громадськість потім просто поставили перед фактом). Тим паче, що хто, як не реальні виробники, експерти галузі, науковці можуть найкраще розуміти потреби сектору?", - підкреслює Ірина Паламар.

Саме тому Асоціація тваринників звертає увагу на те, що дуже важливо, аби законопроект визначав дійсно найбільш актуальні пріоритети державної аграрної політики.

На сьогоднішній день законопроектом №8171 визначено такі пріоритети державної аграрної політики як: забезпечення продовольчої безпеки держави; підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції та розвиток агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості; забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, інше. Та чи дійсно ці пріоритети визначені на підставі широкої експертної думки, дослідних інститутів та прогнозування? Адже важливо, щоб аграрна політика України розвивалася в ногу зі світовими тенденціями та запитами, і була конкурентною. І звичайно, аби прогноз державної аграрної політики та підготовка Плану заходів здійснювалися із залученням більш широкого кола осіб, не лише МінАПК!    

У законопроекті є й інші недоліки, такі як, зокрема, значна декларативність його норм. Тобто, визначені норми, але, на жаль, недостатньо прописані конкретні механізми щодо їх реалізації. Тому тут є ризик знову зіштовхнутися з ситуацією, коли окремі положення суперечать одне одному, а виконати ті чи інші норми в реальності неможливо.

Звичайно, проблемою залишається і відсутність на посаді Міністра агрополітики. Немає кому нести відповідальність, немає з кого і спитати. Тож створення подібного документу щодо розвитку державної стратегії сектору – це, звісно, річ важлива. Та чи допоможе це впорядкувати ситуацію в галузі, якщо її очільника немає? І поки галузь залишається без керівника, у країні так і продовжуватиметься безлад.

Виробники та громадські організації намагаються достукатися до влади. Влада, в свою чергу (зокрема, МінАПК), щось там сама собі ухвалює і дерибанить державні гроші. А українці, тим часом, ризикують залишитися без м’яса.

Ваш вибір 'Цікаво'.