Як різкі зміни у погоді вплинуть на врожай

Аномально тепла зима, особливо на півдні України, шокувала навіть науковців.

На Херсонщині виросла не лише їстівна зелень, а й літні квіти – кульбабки, повідомляє ТСН.

Плюсова температура в  грудні й на початку січня для аграріїв - справжній порятунок. Через відсутність дощів на Півдні України восени, посівна кампанія затягнулася, що під час сильних морозів могло вплинути на врожай.
Своєю чергою, днями до України прийшло суттєве похолодання. Стовпчик термометру різко впав до 8, а подекуди 10 градусів морозу.

За словами експертів, для озимих культур дуже важливо, який буде вихід з потепління. Якщо піде сніг, накриє їх, то уже потім навіть сильні морози для них не будуть небезпечними, якщо ж снігу не буде достатньо, то морози можуть нанести значну шкоду.

А от плодові дерева та кущі повинні дати гарний врожай. Бо навіть за теплої погоди ці рослини не встигли розцвісти, тому нинішні морози їм не зашкодять. Однак, якщо  наприкінці лютого на початку березня - в час коли плодово-ягідні культури просинаються після зими - в Україні вдарять морози, врожай яблук, абрикосів, персиків та винограду може бути низьким. Отже, ціни в сезон зростуть.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпортні продукти витісняють українські з полиць магазинів

Частка вітчизняних продуктів на магазинних полицях становить 90%, проте до кінця року вона може зменшитися до 85%. Перш за все – через зростання цін на українську продукцію, пише etcetera.media.

За інформацією Дорошенка, до середини 2018 року біля половини асортименту українських торгових мереж буде коштувати на 5-12% дорожче, ніж в Польщі. Таким чином, імпорт стане більш привабливим для покупців скромного достатку.

У 2017 році швидше за все зростав імпорт сирів (+ 42%) і кондитерських виробів (+ 36%), а також риби, бананів і кави. Експерти відзначають, що частина українців стали активніше купувати відносно дорогі продукти. Наприклад, живу рибу.

На думку економіста Віктора Скаршевського, це пов’язано з розшаруванням суспільства за рівнем доходу. Наприклад, працівники держапарату після реформи цієї сфери стали отримувати зарплати в десятки тисяч гривень. Такі доходи дозволяють їм купувати кращі продукти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим вигідне вирощування сорго

Для цього науковці порівняли витрати й собівартість вирощування на богарі зернового сорго, кукурудзи, сої та соняшнику, пише AgroTimes.

З’ясувалося, що витрати на виробництво зернового сорго однакові із соняшником і дещо менші, ніж у кукурудзи. Зокрема, через меншу вартість насіння та менші видатки на добрива.

Спираючись на середню ціну продажу цих культур в останні роки, в інституті дійшли висновку, що хоч сорго й не може конкурувати з кукурудзою щодо прибутковості, вигода в його вирощуванні насамперед полягає в можливості розширити сівозміну й до того ж не втратити цінову маржу.

Особливо вигідним є вирощування сорго за несприятливих погодних умов, оскільки культура є досить стійкою і має стабільну продуктивність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сало в Україні буде в дефіциті

Про це Українським Новинам повідомив керівник асоціації "Свинарі України" Артур Лоза.

"Основними імпортованими категоріями серед продукції свинарства у 2017 році були сало й субпродукти. Україна давно дефіцитна на сало й імпортозалежна в цьому сегменті. Це не тенденція лише минулого року. Ми завжди імпортуємо значну кількість сала. Точно поки складно сказати, але цифра приблизно на рівні 2016 року - 40-50 тис. тонн" - сказав експерт.

З його слів, кризову ситуацію в галузі посилює АЧС і скорочення поголів'я, зокрема в присадибних господарствах.

"Тому ми спостерігали незвичайну ситуацію, коли вартість сала іноді зрівнювалася з вартістю м'яса на споживчих ринках у певні періоди. Ця тенденція збережеться - сало в дефіциті", - вважає Лоза.

Він розповів, що в Україну із субпродуктів в основному імпортується сировина 1 категорії - печінка, легені та інше, що використовується у виробництві харчових продуктів.

"Через зростання цін і рух попиту в більш низький ціновий сегмент, у виробництві використовується значно більше дешевої сировини, щоб знизити вартість продукту", - пояснив експерт.

Він зазначив, що все імпортоване сало повністю йде на переробку, на виробництво ковбасних виробів, а на продуктових ринках в основному представлена продукція для кінцевого споживання, що надходить із сегмента присадибних господарств.

Загальний імпорт свинини (м'ясо, сало, жир, субпродукти) оцінюється в 95 тис. тонн, за попередніми даними, при цьому в 2016 році показник становив 78 тис. тонн.

Експорт цієї ж продукції збільшився порівняно з 2016 роком з 9 тис. тонн до біля 15-16 тис. тонн.

Водночас, в 2015 році експорт становив 50-55 тис. тонн, і спрямовувався цей обсяг переважно в Росію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обмеження на прийом молока у населення не вводилося

А до дії нових норм ДСТУ, введення яких заплановане на 1 липня 2018, у Мінагрополітики є досить суттєві претензії, оскільки за багатьма параметрами стандарт не відповідає європейським нормам.

«Ми не робимо жодної різниці при контролі якості молока у індивідуальних та колективних господарств. Мова йде лише про контроль його якості, котрий існує і зараз і є абсолютно узгоджений з європейськими нормами якості вже два роки.

Про те, що реально проблем в даній царині не існує говорить те, що понад 90% вітчизняного молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає нормам харчової продукції», - прокоментував ситуацію перший заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк.

«В умовах, коли 80% молока збирається в господарствах населення, коли від функціонування ринку сирого молока залежить добробут сотень тисяч селян - держава має приймати дуже зважені рішення і Мінагрополітики завжди буде відстоювати саме інтереси дрібних селянських господарств», -  відзначив Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Сумах почали вирощувати рідкісні рослини

У рамках щорічного конкурсу наукових робіт в Сумському національному аграрному університеті відбувся захист проектів молодих вчених, представлених до Наукової ради Міністерства освіти й науки України, повідомляє superagronom.

Досліджуваний вид є складовою багатьох лікарських препаратів. Але значна частина їх виготовляється за кордоном, і вітчизняні фармацевтичні фірми для виготовлення лікарських препаратів за участю Ginkgo biloba змушені імпортувати сировину.

Впродовж весни та осені 2017 року дослідники заклали плантацію цих рослин для вирощування площею близько 1,2 га. При цьому було використано більше п’яти тисяч власноруч вирощених трирічних сіянців.

Заготовлене листя досліджуваного виду буде екологічно чистим, тому його можна використовувати як для експорту, так і для внутрішнього ринку, що у свою чергу сприятиме зниженню ціни на вітчизняні препарати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview