178171

Як розпізнати фальсифіковане вершкове масло та сметану

Низка українських молочних підприємств вдаються до фальсифікації продукції, щоби здешевити свій продукт. Про те як розпізнати підробку йдеться в інтерв’ю сайту «Главком» з головою Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадимом Чагаровським.

За словами Чагаровського, деякі переробники займаються фальсифікацією продукції постійно. Наприклад, найчастіше підроблюють вершкове масло. Експерт розповів, як розпізнати підробку на полиці магазину.

«Заморожений брикет масла, який має зберігатися за мінусової температури, завжди твердий як дошка. А от якщо в продукті є домішки рослинної олії, то за мінусової температури, він все одно буде не надто твердим. На нього можна натиснути і залишиться слід. Треба уважно придивитися до цього масла, хто виробник і що там написано», - розповів експерт.

А от фальсифіковану сметану, за словами представника Спілки молочних підприємств, відрізнити від якісної складніше.

«Це можна побачити тільки відкривши банку. В домашніх умовах можна перевірити якість продукту, якщо туди капнути йоду. Синій колір скаже про те, що у її складі є стабілізатор, тобто крохмаль. Якщо сметана справжня, то йод збереже свій колір», - пояснює експерт.

За словами Вадима Чагаровського, краща ситуація з молоком. Про його фальсифікацію не йдеться. Однак часто трапляється молоко низької якості, яке виробляється з неякісної сировини. Сировину розбавляють і додають антибіотики. Також Чагаровський згадав і про так звану «російську технологію фальсифікації», за допомогою якої підробляють сир.

«Наші українські «кулібіни», переважно виробники Харківщини, навчилися у Росії фальсифікувати і сир. Вони додають в молоко фіброволокна, рослинні білки, і виходить сир. Якщо на одну тонну справжнього сиру необхідно вісім тонн молока, то на одну тонну ось такого фальсифікованого сиру вистачить всього три тонни молока. Розумієте, як знижується собівартість? Додайте туди вартість фіброволокна, рослинних білків, і все одно виходить непогана маржа. Тому зараз в Харкові за «населенське» молоко дають 10-12 гривень, коли в інших областях - 5-6 гривень», - зауважив експерт.

У Спілці молочних підприємств вважають, що Україна має внести зміни до ДСТУ щодо якості сиру та обов’язкового контролю кількості білків у ньому. Адже часто підприємства фальсифікують сир за допомогою додавання рослинного жиру. Натомість вершки з продукту забирають.

До слова, за офіційною статистикою в Україні щороку виробляють 10,3 мільйони тонн молока. Натомість фахівці галузі називають менші цифри – 7 – 7,5 мільйони тонн.

Джерело: agro-business.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.

На Чернігівщині розпочнуть вирощувати насіннєвий льон

Уже отримано відповідну ліцензію, повідомили в компанії, пише AgroTimes.

«Приємно, що в цьому ми єдині в Україні», – зауважив директор Чернігівського регіону Баришівської зернової компанії Олексій Котляр.

Олійний льон підприємство вирощує третій рік поспіль і стабільно отримує хороші врожаї, додав він.

 

Smart Agro Marketing Forum - унікальний market place для агробізнесу

Smart Agro Marketing Forum - це спеціалізований форум, який присвячений розумним технологіям, сучасним методам роботи та новітнім інструментам для успішного агромаркетингу.

Smart Agro Marketing Forum - це унікальний market place для агробізнесу. У вас буде можливість представити ваші продукти і послуги перед більш ніж 150 учасниками форуму. Розширте свої можливості. Здивуйте потенційних клієнтів і конкурентів.

Шукаємо нові ідеї , цікаві кейси, харизматичних спікерів чи зацікавлених спонсорів.

·  Ви впевнено володієте секретами успішного маркетингу?

·  Знаєте, як аграрній компанії побудувати вдалу бренд-стратегію?

·  Оперуєте технологією прихованого маркетингу та, при цьому, активно використовуєте інноваційні технології?

·   Цікавитесь чи самостійно розробляєте нові стратегії просування?

·  Бажаєте поділитися досвідом чи дізнатися нові методи в роботі агромаркетингу?

·  Хочете йти у ногу з часом і навчитися використовувати smart-технології у своїй роботі?

Тоді Smart Agro Marketing Forum саме для вас!!!!
Завдання форуму:

·  розкрити учасникам тонкощі використання інноваційних технологій, нових рішень та передових методів в рекламній комунікації зі споживачем;

·  розказати та показати , як використовувати  smart- інструменти, хмарні технології, правильний софт та вмілий SMM для створення вдалого іміджу агро компанії

·  обговорити переваги та недоліки сучасних інструментів просування продуктів та брендів на аграрному ринку;

·  знайти нові шляхи впливу на споживачів для збільшення обсягів продажу та отримання бажаного прибутку для агро компанії.


Приєднуйтесь до прогресивної команди новаторів, надсилайте заявки та пропозиції на [email protected]

Або звертайтеся до керівника проекту - Світлана Єрмоленко, тел.: +38 (050)-906-32 -12,  (096) 080 80 15. 

Слідкуйте за оновленням інформації та перебігом підготовки форуму на сайті  SMARTAGROMARKETING.COM.UA

та на  сторінці у Facebook https://www.facebook.com/sagromarkforum/ 

 

На Полтавщині створюють перший в Україні медовий кластер

Про це інформує прес-служба Полтавської ОДА.

У ній взяли участь заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, голова облдержадміністрації Валерій Головко, голова Спілки пасічників України Володимир Стретович, ректор Полтавської державної аграрної академії Валентина Аранчій, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» Сергій Семигреєнко, фахівці галузі, які виступили з тематичними доповідями, а також краяни, які займаються бджолярством.

У межах заходу Валерій Головко, Володимир Стретович, Сергій Семигреєнко, Валентина Аранчій, виконавчий директор громадської спілки «Органічна Україна» Олена Ракова і директор Державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище» Наталія Сенчук підписали меморандум про співпрацю, основним предметом якого є створення у Полтавській області агропромислового бджільницького кластеру «Меди Межиріччя».

– Регіональний кластер – це одна з форм колаборації. Я дуже рада ініціативі створити медовий кластер у Полтавській області, бо від теоретичних розмов, яким чином можна регіональні програми реалізовувати для місцевого населення, місцевих виробників, особливо малих, переходимо до практичних дій. Велика повага ініціаторам, пасічникам, а також Полтавській ОДА, що вона приєдналася. Це правильний крок. Розвиток сільських територій може системно відбуватися тільки завдяки ось таким ініціативам у регіонах, – розповіла Ольга Трофімцева. – Наскільки мені відомо, в Україні немає кластерів по бджільництву. Полтавщина буде першопрохідцем. Є ініціативи, які стосуються інших підсекторів. Наприклад, ягідний кластер на Харківщині, ініціативи щодо органічного виробництва на заході України. Поступово відповідна ідея набирає обертів в Україні, і це позитивно, адже дає імпульс для розвитку будь-якого виробництва у кожному регіоні. Кластери прикметні тим, що дозволяють використати конкурентні переваги, які є в кожній області. Тому необхідно визначитися, що область може запропонувати не тільки для внутрішнього ринку, а й потенційно на експорт. Для мене логічно, що мед є однією із багатьох сильних сторін Полтавщини. Є всі передумови для розвитку галузі бджільництва, при тому як ініціатив дрібних виробників, так і більш масштабних проектів.

За словами Ольги Трофімцевої, перевага кооперації, кластеризації полягає в тому, що для мікровиробника, якими часто є пасічники, стане можливим вихід на цивілізовані ринки збуту.

– Мета сьогоднішнього заходу – створити кластер між бждолярським бізнесом, владою і громадськістю, забезпечити умови для розвитку цього важливого й іміджевого для Полтавщини і всієї України бізнесу. Ми знайшли себе й свідомо підписали меморандум, який накладає на нас певну фінансову відповідальність, тому що бджолярі нині потребують певної підтримки. Через обласну спілку пасічників зможемо створити окрему програму, яка дасть можливість поліпшити технічну базу й сприяти розвитку медової галузі на Полтавщині, яка експортно орієнтована. Область має левову частину експорту в загальному кошику України – це дуже позитивний сигнал, тож маємо підтримувати наших виробників, – зазначив Валерій Головко. – Кластер – модне слово. Насправді це система взаємодії. Правильно, коли за стіл перемовин сідають представники різних структур – влади, бізнесу, громадськості. Завдяки системній роботі, системному підходу, створеній системі розвитку буде результат.

За словами директора Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергія Фролова, функція обласної влади у створенні медового кластеру – це допомога в організаційних моментах. Крім того, буде розширено напрямки підтримки бджолярів у межах обласної програми.

– У колі пасічників говорять, що Полтавщина – медова столиця України. Потрібно цей статус закріпити й утвердити. Якщо нам вдасться зробити дієвий кластер, то це буде першим прикладом, як можна об’єднати зусилля органів влади, місцевого самоврядування, бізнесу, великого і малого, для реалізації відповідної ініціативи. Дехто говорить, що це намагання створити холдинг і поглинути малі пасіки. Ні, це неправда. Нікого насильно в кластер не затягують. І якщо пасічник спочатку вирішив долучитися до ініціативи, а потім змінив думку, може спокійно звідти вийти, – пояснив Сергій Фролов. – Упродовж двох-трьох місяців кластер має запрацювати.

Ядром кластеру виступає приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба». Його очільник Сергій Семигреєнко під час конференції поділився досвідом організації й розвитку бджолярського бізнесу.

– За європейською практикою кластер будується від шести місяців до п’яти років. Перший крок у його формуванні ми зробили – підписали Меморандум про співпрацю між представниками бізнесу, влади, громадськості, освіти і науки. Потім створимо Раду директорів. Кластер буде зареєстровано як юридичну особу. До його складу входитимуть десять районів області. Назвали кластер «Меди Межиріччя» через географічну складову – чотири річки, які впадають у Дніпро. Тут ще збереглася медова база, – розповів Сергій Семигреєнко.

Він зазначив, що на тематичному семінарі у червні обговорять успіхи й невдачі впровадження цієї ініціативи.

Після завершення конференції учасники заходу у межах бізнес-туру оглянули промислові потужності бджільництва приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», мали змогу побачити зокрема одну з трьох у світі лінію для розпечатки й викачування меду фірми «Paradisehoney ltd. Finland».

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Нардеп назвав друзів і ворогів фермерів в боротьбі за відшкодування "олійного" ПДВ

Про це у своєму блозі написав народний депутат України Іван Мірошніченко, передає УНН.

“Комітет зернових та олійних культур Європейської бізнес-асоціації (ЕВА), до якого входять Нібулон, Glencore, Сargill, Bunge, Louis Dreyfus, CHS, CofcoAgri, AgroTrade, NWG, також прийняв рішення на підтримку проекту 7403-2 (відновлення відшкодування ПДВ-ред)”, — написав він.

Окрім міжнародних компаній, на захист фермерів виступили і деякі вітчизняні переробні компанії: “Миронівський хлібопродукт”, “Астарта”, “АТК”. Але не “Кернел” нардепа В.Хомутинніка.

“Що цікаво, найбільші українські переробники сої — Астарта, АТК — виступають категорично проти невідшкодування ПДВ на операції з експорту сої та ріпаку. Вони розуміють, що через це аграрії можуть скоротити посівні площі під цю культуру, що тільки більше вплине на незаповнення сировиною вітчизняних переробних заводів.

Тобто, тільки українські переробники, за рідким виключенням (МХП, Астарта та інші), хочуть забрати у фермерів десятки мільярдів гривень. З нетерпінням чекаю, які аргументи тепер вигадуватимуть прихильники “нарощування переробних потужностей в Україні”, — зазначив він.

Нагадаємо, проти нардепа Хомутинніка і його компанії “Кернел” два тижні страйкували аграрії. Вони стверджують, що Хомутиннік ініціював у грудні минулого року зміни до Податкового кодексу України, так звані “поправки Хомутинніка”, які скасовують відшкодування ПДВ дрібним експортерам олійних. Ці нововведення, за їхніми словами, вигідні лише великим переробним компаніям, серед яких головна — “Кернел”.

Якщо “поправки Хомутинніка” залишаться в силі, то збиток аграріїв становитиме 6 млрд грн, а дохід “Кернел” збільшиться на 16,7%, порахували експерти.

Ваш вибір 'Подобається'.

Чверть сільськогосподарських територій Львівщини – поза правовою площиною

Проте населення має бути готовим ментально до об’єднання. Про це мова йшла на круглому столі «АПК України: від сталого до просторового розвитку», передає propozitsiya.com.

Щоб розвивати нові проекти в регіонах, в першу чергу потрібно розуміти їхні ресурси, наголосила Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації. Для цього в регіоні були проведені дослідження, згідно яких станом на грудень 2017 25% земель знаходяться поза правовою площиною, 7% відносяться до відумерлої спадщини, 8% не витребувані.

Одна з актуальних проблем Львівської області – заліснення земель сільськогосподарського призначення. За словами Н. Хмиз, 50 тис га є залісненими. «Це може бути предметом обробітку. Наш акцент – підтримка невеликих фермерських господарств. Потрібно надати бажаючим теоретичну базу для ведення господарства, а також розказати про фінансові механізми, які зможуть підтримати виробників на місцях», — додала вона. При цьому варто враховувати специфіку регіону, сфокусованого на садівництві, виробництві меду.

Підтримку дрібних виробників влада Львівщини планує здійснювати через систему дорадництва. «Важливо, щоб по кожній тематиці були дорадники, які будуть доносить інформацію безпосередньо до дрібних виробників», — наголосила Наталія Хмиз.

 

Ваш вибір 'Подобається'.