Як сімейна ферма на 16 корів стала гарним заробітком

Їхня сімейна молочна ферма у с. Кам’яна Гора Жовківського району – приклад того, як люди не бояться використовувати усі можливості, брати на себе відповідальність і постійно вчитися чогось нового, пише ЗІК.

Весела робота

Перше, що одразу впадає в очі, – це життєрадісність і почуття гумору пана Миколи. “Я коровам уже манікюр зробив, накрутив їх і підмалював. Можете приїжджати”, – каже фермер, коли домовляємось з ним про зустріч.

Його позитивному настрою можна тільки позаздрити, адже робота ця далеко не з простих – на фермі 16 корів, плюс іще дві телиці і четверо телят. І всі вони потребують щоденного догляду. Микола Пилипець каже, що допомагає його велика сім’я – у них з дружиною десятеро дітей. Старші, щоправда, вже живуть окремо, але молодші разом з батьками пораються по господарству.

Встають на фермі ще до того, як півень проспіває. Набирають молока у бідони і відправляють на Львів. Потім снідають і о 7-8-ій годині починають доїти корів. Але перед ранковим доїнням худобу ще потрібно погодувати.

Розносячи сіно, пан Микола розповідає, як заснував свою ферму п’ять років тому. Тоді він скористався допомогою канадського проекту “Підвищення конкурентоспроможності молочного сектору в Україні”. На базі чотирьох таких господарств у селі створили кооператив “Загора”.

У рамках цієї канадської програми, сім’ї Пилипців допомогли взяти кредит на 144 тис. грн під 3% річних. Уже рік, як вони успішно цю позику погасили, а кошти використали на будівництво нової великої стайні. Крім того, отримали доїльний апарат та ще деяку необхідну для молочарства техніку. Зараз фермер співпрацює з канадським проектом “Розвиток молочного бізнесу в Україні”, та найголовнішим для себе називає навіть не матеріальну підтримку, а навчання і нові знання, які він отримав від спеціалістів.

Пан Микола показує стайню, яку побудували за рекомендаціями канадських фермерів і спеціалістів з Львівської аграрної дорадчої служби. “Елементарна зміна умов утримання означає, що корова вдень може дати молока на 3-5 літрів більше”, – пояснює він. У цій справі багато нюансів мають значення.

“Корова має пити від 80 до 120 літрів води на день”, – для цього встановлено спеціальні поїлки. А замість жолобів, які використовували у стайнях раніше, є кормовий стіл. Також у корів є резинові килимки, щоб їм не було холодно спати. Виявилось, про манікюр пан Микола не жартував. Показує нам обрізані ратиці – їхня довжина має бути 6,5 см. Якщо їх не обрізати, корові незручно і боляче. Це видно навіть за її поставою.

Якість молока

Завдяки двом доїльним апаратам, цей процес займає близько години.

Щоб у молоко не потрапляли бактерії, переливають його не в приміщенні стайні, а в спеціальній кімнаті. Там є 500-літровий резервуар для охолодження молока. Щоб воно не псувалося, його потрібно охолодити до 4 градусів протягом півгодини після доїння.

Фермер розповідає, що його корови після отелення дають 22-25 літрів молока на день.

Господарі мають чотири “точки”, куди здають молоко. Це і державний молокозавод, і приватні переробники.

“Щоб корова давала багато молока, треба знати, як її, так би мовити “запустити”. Тобто, перед отеленням її потрібно запускати, як мінімум, на два місяці, законсервувати вим’я, пролікувати його. Якщо корову неправильно запустити, у наступній лактації можна втратити молока від тонни і більше. Також треба правильно прийняти телятко і правильно роздоїти корову. За перших сто днів вона має дати половину свого молока за весь період лактації”, – ділиться пан Микола премудростями молочарної справи.

Микола Пилипець, у рамках канадського проекту, отримує повний супровід своєї діяльності і може консультуватися по ветеринарних, бухгалтерських чи юридичних питаннях. Раз на місяць у спеціальній лабораторії у Львові молоко від кожної корови перевіряють за вісьмома показниками, в тому числі і на вміст соматичних клітин.

Таким чином перевіряють, чи корова не має прихованої форми маститу (інфекційно-запальний процес у молочній залозі, який спричиняють певні патогени, – ред.). “Інакше їхнє молоко не можна вживати, особливо жінкам, бо збудник маститу залишається в організмі”, – пояснює фермер.

Родинний бізнес

Сім’я Пилипців всіх своїх корів знає по іменах. Микола каже, що кожна корова – то індивідуальність, і характери в них можуть бути різні, “але якщо до них файно ставитись, то всі корови добрі”.

А от дружина пана Миколи Ольга зізнається, що спочатку було страшно створювати власну ферму, але свого чоловіка вона підтримала, і зараз вони разом працюють тут усією сім’єю.

Чіткого розподілу обов’язків на фермі немає, завжди однин одного підміняють. Але фізично важчу працю стараються на себе брати чоловіки.

Після того, як корів подоїли, їх виганяють на пасовище. Пан Микола випасає худобу на своїх паях, але також орендує пасовище в інших людей.

Що цікаво, корови пасуться самі – їх не потрібно постійно пильнувати. У цьому фермеру допомагає електропастух. Це імпульсний генератор, який кожні чотири секунди дає імпульс до 10 тис. вольт. Струм іде по тоненькому кабелю, який натягнений по периметру поля. Корови запам’ятовують, що огорожа під напругою, і не наближаються до неї. “Для здоров’я це безпечно, але дуже неприємно. Якщо людина доторкнеться випадково – просто хочеться говорити лайливі слова”, – згадує пан Микола, як сам відчув на собі дію електропастуха.

Харчування та техніка

“Трава вже переросла навіть трохи, тому треба терміново скошувати, – пояснює фермер. – Наші люди ставляться до трави, як до чогось другорядного. Але правильна заготівля кормів дуже важлива. Ми звикли косити сіно, яке нам уже по пояс. Але у ньому вміст протеїну лише 3-5%. Воно перетравлюється до 30 годин. Насправді сіно потрібно косити, коли воно має приблизно 40 см висоти. Там вміст протеїну – 15-18%. Для прикладу, у зерні пшениці вміст білка – 15 %, у зерні ячменю – 11%. Якщо давати правильно скошене сіно, не потрібно давати концентровані корми”.

Микола Пилипець має трактор і, як він каже, елементарну техніку для косіння і збору сіна. Із найновішого у нього – установка для доїння на пасовищі, розрахована на двох корів. Він її також отримав від канадського проекту і на момент, коли ми з ним спілкувалися, якраз готувався до того, щоб почати її використовувати.

Нещодавно ж голова сімейства побував у Польщі і побачив, як оснащені тамтешні фермери. Каже, зрозумів, як йому насправді бракує технічних засобів. “У фермера, який, як я, має 16 корів, є чотири трактори і вся техніка, яку потрібно для збору і заготівлі кормів. У Польщі, якщо відкривається нова ферма, держава дає 100 тис. злотих безповоротно. Правда, фермер потім має відзвітувати, куди він ті гроші подів. Якщо польський фермер закупляє техніку, 50% йому повертає Європейський Союз”, – розповідає не без заздрощів пан Микола.

Він каже, що просто скористався шансом, який давав йому міжнародний проект, і сподівається, що його приклад надихне інших людей. Адже можливості насправді є, просто потрібно їх використовувати. Крім того, в останні роки почалася підтримка малих фермерів та кооперативів не лише молочного напряму, а й інших з боку обласної держаної адміністрації, яка допомагає отримувати кредити під 5% річних, а це “вже щось ближче до Європи”.

Сам собі господар

Історія сімейної ферми з села Кам’яна Гора оптимістична, але, звісно, не ідеалістична. Не варто забувати, що це все-таки важка праця, без відпусток і без вихідних. А також ризик – зрештою, на певний ризик ідуть усі, хто започатковує власну справу. Але цей шлях – можливий, і особисто для пана Миколи він став альтернативою того, щоб їхати за кордон на заробітки, аби прогодувати свою велику сім’ю.

“Раніше я працював у колгоспі механізатором. Коли колгоспи розлетілися, в мене було три шляхи. Перший – поїхати на заробітки і там заробляти гроші, але то не варіант. Це погано для сім’ї, коли батьки їдуть, а діти без догляду лишаються. І я вважаю, що бути наймитом у чужій державі мало би бути принизливо для українця – при наших землях і при нашому потенціалі. Другий шлях у мене був – це нічого не робити, потрохи горілку пити, на владу нарікати і чужі гроші рахувати. Я не хотів такого. Я вибрав третій варіант – почати працювати на себе. Одна з причин – це те, що в нашій сім’ї багато дітей. І перше моє завдання було – нагодувати їх і подбати про них”, – каже фермер.

Фермер Микола вважає, що «наші люди зіпсовані колгоспами» і часто не знають, як господарювати на своїй землі: “Радянський Союз виховував мільйони наймитів, а тих, хто був хорошим господарем, називали куркулем і відсилали до Сибіру… Але зараз – то все залежить від нас і від того, чи захочемо ми працювати”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дефіцит вологи може позначитися на продуктивності соняшнику та сої

Про це повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Середньодобова температура повітря на більшій частині території країни була на 0,5-3,40 З нижче норми, а починаючи з 18 липня – 2,2-3,50 С вище норми. Максимальна температура повітря становила 27-320С, а мінімальна – 8,6-19,00 С. Атмосферні опади спостерігалися протягом 1-2 діб, але розподілялися по території країни нерівномірно. Так, в Херсонській області їх не було зовсім, у Дніпропетровській вони мали зливовий характер, але в незначній кількості (2-7 мм), у Житомирській області – короткочасні, з кількістю понад 15 мм, у західних регіонах – 8,6 мм (26% від норми).

В цілому погодні умови були несприятливими для формування продуктивності посівів сої і соняшнику, насамперед, із-за низьких запасів вологи в півметровому шарі ґрунту.

На посівах соняшнику відбувається цвітіння. Рослини знаходяться переважно в хорошому, місцями задовільному стані. На деяких площах спостерігається пошкодження рослин шкідниками (жук-довгоносик). Крім того, з-за ґрунтової посухи відзначається передчасне пожовтіння листя нижнього ярусу і втрата тургору в денні години на верхніх листках.

Соя знаходиться у фазі формування бобів. На одній рослині сформувалося в середньому 29 бобів. Висота рослин становила 48-67 см. Стан посівів задовільний.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початку липня подорожчало більшість соціальних продуктів

За перші 20 днів  скасування державного регулювання цін на соціальні продукти подорожчали 14 найменувань зі списку 23-х соціальних продуктів харчування. Про це на своїй сторінці у Facebook написав експерт Олексій Дорошенко, передає УНН.

"За даними Держстату, за останні двадцять днів зросли ціни на м'ясо та вироби з них: курячу тушку – 3,8 грн, сало – 2,1 грн, яловичину та варену ковбасу – на 1,5 грн, свинину – на 1,3 грн. На сьогодні середня ціна курячої тушки становить 49,3 грн за кг, сала – 47 грн за кг, яловичини – 105,7 грн за кг, "соціальної" вареної ковбаси – 68,2 грн за кг, свинини – 98,4 грн за кг.

Стабільні ціни залишились на "соціальний" хліб, що не може не радувати пересічних українців", - зазначив він.

О.Дорошенко також відзначив здешевлення капусти на 3,5 грн, буряка – на 2,2 грн, курячих яєць – на 2 грн, картоплі – на 1,7 грн, гречки – на 1 грн, моркви – на 80 копійок.

"А ось цибуля, навпаки, подорожчала на 70 копійок. Відтепер, капуста у середньому коштує 13,2 грн за кг, буряк – 7 грн за кг, курячі яйця – 9,9 грн за десяток, картопля – 8,4 грн за кг, гречка – 24,1 грн за кг, морква – 13,5 грн за кг, цибуля – 11,8 грн за кг", - додав він.

Нагадаємо, КМУ скасував державне регулювання цін на соціальні продукти. 

Йдеться, зокрема, про борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметана, масло вершкове, олія соняшникова, яйця курячі.

За прогнозами нардепа С.Тригубенка, рішення Кабінету міністрів щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування призведе до підвищення цін, падіння купівельної спроможності населення з одночасним подальшим зростанням соціальної напруги в суспільстві.

Додамо, що за підсумками першого кварталу 2017 року подорожчало майже 80% усіх соціальних продуктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Треба земельну реформу завершувати - Леонід Козаченко

Таку думку висловив президент УАК, народний депутат Леонід Козаченко, коментуючи нову заяву МВФ.

"Те, що до цього зробив МВФ, дало великий поштовх для того, щоб земельну реформу рухати. Зроблено дуже багато. І ми просунулися вперед. Зараз для того, щоб завершити розпочате, дійсно потрібен певний час. І МВФ сам побачив, що нам не вистачить часу в ті терміни зробити, які він вимагав. Але все-таки Міжнародний валютний фонд побачив прогрес", - зазначив Леонід Козаченко.

Він підкреслив, що роботу над реформою зупиняти не можна.

"Треба рухатися, треба земельну реформу завершувати", - наголосив президент УАК.

Якщо говорити про конкретні строки, то, на його думку, вони можуть бути досить стислими.

"Десь з другої половини наступного року це реально, але потрібно, щоб була політична воля", - підкреслив Леонід Козаченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Консервні заводи в Україні мають проблеми із заготівлею огірка

Для цього є принаймні 2 головні причини: збільшення попиту з боку переробних підприємств та затримка у визріванні ранніх ґрунтових огірків, через холодну весну.

«Саме зараз погодні умови для огірків аж ніяк не гірші, ніж звичайно у цей період, але  визрівання ранніх огірків таки відбувається з великою затримкою саме через холодну весну, тому сьогодні зібрано в середньому на 35-40% менше огірка, ніж зазвичай, станом на другу  половину липня. Сталося це переважно внаслідок аномально холодної весни. Саме тоді розвиток рослин втратив "швидкість", загальмував. В деяких господарствах огірки більш пізнього висіву навіть обішли у визріванні ранні огірки, що є досить нетиповим явищем. А от попит з боку переробних підприємство помітно збільшився, і це суттєво підтримує ціни -  розповідає Вадим Дудка, директор ООО «Агроаналіз».

Як стало відомо «Інфо-Шувар», в минулому році у другій половині липня, огірки теж коштували десь  6-8 грн/кг (0,21-0,28 EUR/кг), але тоді причиною було скорочення виробничих площ і слабка врожайність. В цьому році фермери навіть трохи розширили виробництво, втім, ціни майже не змінились і поки не поспішають знижуватись. Переробники кажуть, що такі ціни є зависокими для них,  втім  за даними «Інфо-Шувар, сьогодні консервні заводи погоджуються приймати огірок  «зеленець» по 4-7 грн/кг (0,13-0,23 EUR/кг), а ціни на корнішон сягають 10-12 грн/кг (0,33-0,4 EUR/кг). В попередні два роки  за таких умов більшість підприємств відмовлялись від закупівлі, деякі навіть заміняли огірок кабачком, який був в 2-3 рази дешевшим.

«Останні 2 роки консервні заводи мали досить суттєві залишки консервованого огірка на складах – це було наслідком  введення заборони постачання української консервації до Росії, – розповідає Тетяна Гетьман , експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. – В цьому сезоні більшість заводів поновили закупівельну активність, саме тому, зараз  попит на ґрунтовий огірок вищій, ніж  в попередні два роки. Втім, саме за останні 2 роки відносини між переробником та фермером дуже зіпсувались, перш за все, знизився рівень довіри фермерів до консервних заводів. Навіть до  сьогодні,  переробні підприємства мають  заборгованість перед фермерами за сировину, яку отримали ще кілька років тому. Звісно, це не сприяло розвитку виробництва ґрунтового огірка в Україні і сьогодні обумовлює певні проблеми для консервних заводів із закупівлею огірка в поточному сезоні».

За даними  «Інфо-Шувар», сьогодні на найбільшому в Західній Україні оптовому ринку «Шувар» огірок пропонується по 5-7 грн/кг (0,17-0,23 EUR/кг) , на гуртових ринках України огірок пропонується за ціною 7-8 грн/кг (0,23-0,27 EUR/кг), за такою ж ціною продають огірки і на ринку «Столичний» у місті Києві.  На ринку «Нежданий» у Херсонській області, ціна за огірок перебуває на рівні 6-7 грн/кг (0,2-0,23 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна обігнала Росію за темпами експорту зернових

Станом на 19 липня 2017 року, відповідно до оперативних даних, експорт зернових культур з Росії з початку 2017/18 МР (з 1 липня) склав 1,101 млн тонн, - випливає з офіційної статистики прес-служба Мінсільгоспу РФ, пише hubs.ua

За даними російського відомства, 520 тис. тонн із зазначеного обсягу склала пшениця, 276 тис. тонн - ячмінь, 298 тис. тонн - кукурудза.

«Темпи експорту на звітну дату на 6,2% поступалися торішнім - за відповідний період 2016/17 МР з РФ було експортовано 1,174 млн. тонн зерна. При цьому показник відвантажень пшениці на 37,8% нижче за результат на 19 липня 2016 р, ячменю - на 11,3%. У той же час обсяги експорту кукурудзи в 18,6 рази вище торішніх», - відрапортували російські чиновники.

У той же час, як станом на 19 липня 2017 року, Україна експортувала 1,25 мільйона тонн зерна нового врожаю, що на 141 тис. тонн менше, ніж станом на аналогічну дату минулого року.

За даними Мінагрополітики, зокрема, з України було експортовано 194 тис. тонн пшениці; 370 тис. тонн ячменю; 689 тис. тонн кукурудзи.

В українському відомстві нагадали, що в 2016/2017 МР із України було поставлено на зовнішні ринки 43,9 млн тонн зерна: пшениці - 17,5 млн тонн, ячменю - 5,4 млн тонн, жита - 11,4 тис. тонн і кукурудзи - 20,7 млн ​​тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview