Як у волинських теплицях вирощують модну ягоду

У Маневицькому лісгоспі, що на Волині, вирощують лохину в теплиці. І переконують – це рідкість, мовляв, зазвичай ягода росте лише на відкритому ґрунті, - пише Перший.

Однак у тепличному садівництві є своя перевага – плоди з’являються раніше, - каже інженер побічного користування лісгоспу Ірина Остапчук.

На території державного підприємства працює теплиця. Чотири роки тому тут посадили 75 кущів високорослої лохини. Минулого року вона дала перші плоди.

«По суті це експеримент, тому що лохина непристосована для закритого ґрунту. На вулиці вона добре росте, а в тепличних умовах її ніхто не вирощує. Але ми спробували і побачили в цьому переваги – плоди у таких умовах достигають на місяць раніше», - розповідає вона.

Також минулого року у лісгоспі заклали відкриту плантацію лохини. Тоді посадили 1500 кущів, які почнуть давати ягоди за кілька років. Тут, у Маневицькому лісовому господарстві, працює власний консервний цех, тож є можливість переробляти плоди.

«Лохина багата на вітаміни, має противірусну, жарознижувальну дію, покращує зір. Останнім часом вона стає все популярнішою», - каже Ірина Остапчук.

Окрім цього у теплиці вирощують декоративні рослини – самшит, ялівець, туї, квіти кислиці та бегонії до 8 березня, зелень – салат, петрушку, кріп. Усе це продають мешканцям Маневицького району на ярмарках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чорне золото: як столичний журналіст виробляє чорну ікру

Колишній працівник прес-служби Міноборони та власник піар-агентства став рибоводом і зайнявся виробництвом чорної ікри. Дорогий продукт вже спробували не тільки українці, а й вибагливі французи.

Компанія "Бестер" — одна з небагатьох аквафірм, що має власні потужності для вирощування осетрових та виробництва чорної ікри. Новорічні свята — пік її продажів. Цікаво, що найбільше люблять ласувати делікатесом в Одесі.

Хоча не кожному українцю цей товар по кишені, співвласник акваферми вірить, що розвиток рибного ринку в Україні отримає новий поштовх після завершення російської агресії, адже тоді купівельна спроможність зросте.

Юрій Яременко — освічена людина. За його спиною — робота журналістом і працівником прес-служби Міноборони, створення піар-агентства. Зараз він — не просто рибовод, а полковник запасу та колишній шеф-редактор журналу "Камуфляж".

Як виявилося, шлях від журналіста до бізнесмена може бути нетривіальним. "Маючи навички аналітика, я побачив, що ринок чорної ікри в Україні порожній, тому ми зайшли в цю нішу", — розповідає співвласник "Бестера".

На початку довелося оформити багато документів. Найбільш важливі — щодо особливого режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта. Вони дозволяють рибалити на площі  30 га поряд з власною рибною фермою. Щороку "Бестер" ще й зариблює Дніпро коропом, товстолобом та білим амуром.

Рибна ферма розташована у Канівському водосховищі неподалік від Трипільської ТЕС. Її площа — орієнтовно 30 соток. У 60 садках фермери вирощують різні види осетрових. "Сім років тому тут було закинуте місце, ми вивезли три вантажівки сміття, поставили садкову лінію, привезли мальків", — згадує Юрій.

За його словами, інвестиції в таке виробництво становлять кілька мільйонів гривень, а чекати їх окупності доведеться не менше десяти років. Якщо стерлядь важить 1,5 кг, то з неї можна отримати близько 150 грамів ікри, але щоб виростити рибину таких розмірів, треба чекати шість-сім років.

На підприємстві є повний цикл вирощування риби: від ікри до ікри.

"Ми вже три роки маємо статус племінного репродуктора з вирощування осетрових. Навесні настає інкубаційний період, і з ікри власної риби ми вирощуємо личинку, а потім мальків. У 2018 році в нас купили багато посадкового матеріалу на водойми України, особливу в Кіровоградську область", — пишається Яременко.

За останні кілька років в Україні відкрилося понад десять осетрових ферм з виробництва ікри, тому на ринку вже зараз висока конкуренція. Крім того, в Україні активні китайські експортери, які, за словами Юрія, демпінгують за цінами на ікру.

"Якщо в Україні ціни на осетрову ікру, добуту класичним способом, стартують з 800 дол за кг, то зараз на ринку з'явилося чимало китайської ікри по 250-300 дол.
Крім того, багато українських осетроводів виробляють чорну ікру методом овуляції, тобто прижиттєвим способом. Такий продукт має гормональний вплив і проходить процеси пастеризації та хімічної обробки. Люди часто не бачать різниці в якості продукту, але вона суттєва", — пояснює генеральний директор компанії.

Його підприємство виробляє ікру класичним способом за державним стандартом.

Живу рибу доставляють в ікорний цех, розташований у Ржищеві. Її поміщають в басейн, температура води в якому наближена до температури води у Дніпрі.

Після цього риба йде на забій, з неї виймають ястик, у якому міститься ікра.

Рибу відправляють на переробку, а ястик поміщають у спеціальний бокс, де ікра дві хвилини проходить кварцювання. Потім через спеціальну сітку ікру перетирають, відділяють від ястика, солять і пакують в банки по 50 і 100 грамів.

"Нам треба продавати на рік не менше 100 кг ікри, щоб вийти в нуль. У 2018 році ми вперше наближаємося до цієї цифри", — додає Яременко.

Його компанія виконала перший контракт на поставку ікри до Франції. Рибу фермер реалізує в магазини Києва, зокрема в торгову мережу "Дари моря".

Вартість стограмової банки ікри стерляді коштує 2 300 грн.
Така ціна пояснюється тривалими інвестиціями та значними затратами на вирощування риби.

Один кілограм корму для малька коштує понад 300 грн, а для дорослої риби — понад 55 грн. На тиждень господарству потрібна тонна такого корму.

Частину кормів господарство виготовляє, проте воно досі залежне від імпорту.

"Ми боремося за якість власної продукції і не плануємо виходити на ринок з овульованою ікрою. Справжня ікра не повинна бути пастеризованою, не повинна оброблятися хімікатами. Якщо таке відбувається, то це не ікра, а ікорний продукт. На жаль, багато виробників не вказують це на етикетках", — констатує Яременко.

Він додає, що Україні ще є куди рости. Тут вирощується лише 30 кг риби на гектар водної поверхні, тоді як у Польщі — 60 кг, в Угорщині — 150 кг.

Одна з причин — в Україні складна бюрократична система оренди частини водойми загальнодержавного значення для установки садкових ліній, тому для багатьох інвесторів аквакультура залишається поза їх полем зору.

Відсутність дешевих кредитів, неякісне регулювання взаємовідносин між рибалками та аквакультурниками теж не стимулюють розвиток галузі.

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що стримує інноваційний розвиток агропромислового комплексу

18 грудня група компаній "ПроАгро Груп" провела Конференцію «Аграрні інновації 2018», яка зібрала фахівців з впровадження інновацій агрокомпаній, розробників інноваційних рішень для агросектору, а також представників аграрної галузі, які зацікавлені у впровадженні інноваційних технологій на своєму підприємстві. Вже традиційно зали з заходами групи компаній ПроАгро уміщують не лише наявних на місці учасників, а й онлайн-глядачів, які завдяки сучасним технологіям мають можливість брати активну участь у заході - висловлюватись і ставити запитання. Так і цього разу, спікери конференції відповідали в реальному часі на запитання глядачів з різних областей України.

Учасники конференції мали можливість ознайомитися з інноваційними технологіями управління та контролю на сучасному підприємстві, інноваційними технологіями ефективного вирощування с/г культур та інформаційними системами для агропромислового сектору.

Директор з розвитку молодого ягідного господарства «Нікдарія» (ТМ іBerry) Євген Харлан розповів про сучасні технології управління інноваційним підприємством. Зокрема, він розповів про впроваджені системи контролю та моніторингу робочого часу, переміщення сільгосптехніки, посилення охорони. Втім, як зауважив Є.Харлан, зупинятися на досягнутому підприємство не збирається і продовжить йти інноваційним шляхом розвитку. Так, наразі планується автоматизувати процес перевезення вантажів на полях, для чого оголошено конкурс на розробку відповідного робота.

Богдан Кривицький, заступник директора з інновацій ІМК, поділився кейсом впровадження інновацій саме в їх агрохолдингу. Сам процес їх впровадження розпочався із підтримки керівництвом ідеї інноваційного вектора розвитку агрохолдингу. Наступним етапом стало придбання нової техніки та модернізація наявного парку та агрегатів, оскільки для впровадження новітніх технологій без цього ніяк. В агрохолдингу було створено відділ досліджень та розвитку, який проводив розрахунок економічної доцільності вкладень в інновації. А на кінцевому етапі було створено c-level позиції Chief Innovation Officer.

Про переваги автоматизації обліку ТМЦ та про використання систем телеметрії в агровиробництві, а також про те, як можна контролювати витрати та про економічні бенефіти розповіли Сергій Чернишов (компанія Астарта-Київ) та Василь Кузів (агрохолдинг UKRLANDFARMING).

Не можна не відмітити виступи директора УКРСОРГО, Ярослава Бардина та директора заводу «Фадєєв Агро» Леоніда Фадеєва. Зокрема, Я.Бардин розповів про інноваційні підходи вирощування сорго, завдяки яким у очолюваному ним підприємстві цього року вдалося отримати рекордну врожайність цієї культури на рівні 14,43 ц/га. Цей показник офіційно занесений до Книги рекордів України, але фактично є світовим рекордом. У свою чергу, Л.Фадєєв, наглядно продемонстрував учасникам конференції щадну пофракційну технологію відбору та калібрування насіння. Чим надзвичайно зацікавив новаторів аграрної галузі.

Третій блок конференції був присвячений сучасним інформаційним системам в АПК України. Віталій Бєленков, технічний директор Глобал ГІС, роповів про інформаційні системи, які дозволяють ефективно управляти земельним банком компанії у результаті формування точних контурів полів на основі підкріплених юридичних даних. «Фактично ГІС допомагають візуалізувати земельний банк компанії, порівняти площі в обліку та в обробітку, формувати геоаналітику та гнучку звітність», - підкреслив В.Бєлєнков.

Підсумовуючи конференцію, усі учасники висловили свої думки з приводу того, які фактори стримують інноваційний розвиток агропромислового комплексу. Думки були різні, від представників різних поколінь, проте серед головних можна виділити наступні:

- відсутність вільного ринку землі – оскільки сільгоспвиробники є орендарями, а не власниками земельних ділянок, це де-мотивує їх інвестувати у довгострокові та коштовні інноваційні проекти;

- дефіцит кваліфікованих кадрів, які розуміють алгоритм та поводження з інноваційними технологіями та системами;

- саботаж працівниками підприємств інноваційних рішень, оскільки це виключає елементи корумпованості та «ліваку»;

- небажання фахівцями, визнати факт, що є нові технології та методи, яким треба заново навчатись.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині відкрили сучасний молочний комплекс

У селі на Турійщині відкрили сучасний молочний комплекс на 300 корів, пише pershyj.com.

Будівництво сучасного молочного комплексу європейського типу у невеликому селі Задиби Турійського району обійшлося підприємству «Перлина Турії» у понад 24 мільйони гривень.

«Цей комплекс унікальний тим, що облаштований за останніми європейськими трендами. Худоба потребує якісну генетику, раціон та повітря. А тут є все. Це перша ферма такого типу не лише на Волині, а й в Західній Україні. Плануємо розвиватися, розбудовувати корівник за корівником», - розповідає директор підприємства Володимир Яренчук.

Найбільше уваги гостей отримав унікальний швецький доїльний зал «карусель» на 24 корови одночасного видою. В 2018 році для комплектації молочного комплексу закуплено велику рогату худобу зарубіжної селекції:168 голів нетелів голштинської породи з Федеративної Республіки Німеччина та 99 голів – з Республіки Польща. У такий спосіб підприємство забезпечує стабільний ріст не лише поголів’я великої рогатої худоби, але й якість молочної продукції.

«Це фантастичні технології. Еволюція видою корів сягнула того, що худоба просто стоїть, а нею управляє робот. Техніка будить корову, годує, поїть, видоює. Також мені сподобалася техніка зберігання молока «без стресу». Тобто, його поступово охолоджують, аби воно не втратило своїх корисних властивостей. Взагалі, я вважаю, що на Волині багато креативних та амбітних людей. Особливо це стосується галузі сільського господарства», –  розповів Олександр Савченко, голова Волинської ОДА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найактуальніші проблеми й аспекти розвитку ринку агрохімії та насіння

Про важливість і переваги проведення агрохімічного аналізу ґрунту розповів агроном ґрунтознавець Василь Косар. Збільшення врожайності і рентабельності за рахунок внесення необхідних для рослини елементів живлення, підвищення рівномірності розподілу макроелементів в розрізі  поля та ефективності їх використання, збільшення рівномірності розвитку культур в межах поля, підвищення ступеню однорідності при достиганні сільськогосподарських культур, оптимізація інвестицій на живлення з огляду на можливість внесення добрив в тому місці і в тій нормі яка необхідна – це лише частина з тих переваг, які здатний забезпечити такий аналіз.

Вікторія Олійник, агрохімік-ґрунтознавець компанії АСТАРТА-КИЇВ, поділилася успішним досвідом ключового агровиробника України. Незалежність випробувань, наявність власних дослідницьких великих та мікроділянок (хмільник та миргород, загалом 400 га дослідних полів) виділяють АСТАРТА-КИЇВ серед конкурентів. Перевага полягає також в доведеній ефективності, яка досягнута, зокрема, завдяки випробуванням та впровадженням практик в різних ґрунтово-кліматичних зонах, накопиченням дослідної інформації по основним культурам та агроматеріалам. Далеко не останню роль відіграла професійна команда експертів та сучасні методики дослідження та можливість виходу на зовнішній ринок.

Не оминули увагою і сучасні ІТ-технології, що допомагають контролювати та моніторити стан сільськогосподарських культур у господарствах. Цю тему було висвітлено у виступах директора департаменту виробництва та розвитку AGRICOM GROUP Тараса Корнієнка та генерального менеджера FARMERS EDGE УКРАЇНА Олександра Руденка. Зокрема, останній розповів про найновіші технології у сфері моніторингу ефективності агрогосподарств з допомогою найновіших космічних розробок. Йдеться про супутникові знімки як інструмент такого моніторингу. Варто знати, що Farmers Edge є глобальним лідером в сфері послуг для точного землеробства і незалежних рішень зі збирання, зберігання, аналізу та управління даними для сільського господарства. Компанія забезпечує комплексне рішення на базі однієї програмної веб-платформи FarmCommand, що надає необмежені можливості по збору, зберігання і обробки даних.

Втім не усі технології є універсальними. Оскільки великий вплив на сьогоднішнє землеробство мають погодно-кліматичні умови, виділяються особливі зони ризикованого землеробства. Як розповів Володимир Войніков, директор ВОЙНІКОВ І КО, на структуру посівних площ у господарствах значно впливають дефіцит продуктивної вологи у ґрунті, тривалі періоди посухи, нестабільність та непрогнозованість погодних умов. Це дуже важливі нюанси, які потребують виваженого підходу до використання добрив та ЗЗР.

Ігор Герасименко, експерт ринку ЗЗР AGRAVERY, наголосив що до питання  відходження від заборонених закордоном та популярних препаратів у нас необхідно підходити дуже виважено і обережно. «Ми багато працюємо над вирішенням цього питання, аналізуючи, які препарати можуть підійти для такої заміни на державному рівні», - зазначив він.

В свою чергу представники компанії УКРАГРОКОМ - керівник відділу агроконсалтингу Павло Кулеша та керівник напрямку мікродобрив УКРАГРОКОМ Богдан Аврамчук розповіли про особливості захисту польових культур в умовах сьогодення та відповіли на запитання: чому потрібно інтенсивно застосовувати мікродобрива сьогодні? Така необхідність полягає через низький рівень застосування органічних, мікроелементних добрив, сидератів, що призвело до дефіциту мікроелементів у ґрунті. Це дає позитивну динаміку у застосуванні головних елементів мінерального живлення (NPK), та висівання гібридів інтенсивного типу, котрі потребують забезпечення оптимальним збалансованим мінеральним живленням.

Ярослав Бардин, директор, кандидат біологічних наук УКРСОРГО, розповів про оптимізацію використання ЗЗР та живлення при вирощуванні сорго. Завдяки цій оптимізації вони отримали рекордну врожайність сорго, що офіційно зареєстровано в Книзі рекордів України і фактично є світовим рекордом.

«Наша мета: «20 т/га зерна сорго у 2019 році» використовуючи потенціал кожної насінини», - зазначив Ярослав Бардин. При цьому, цікаво знати, що ціна на сорго перевищує світові ціни на кукурудзу.

Завершальним блоком конференції став Круглий стіл "Регулювання ринку агрохімії та садивного матеріалу в Україні". У ньому прийняли участь провідні фахівці ринку, теоретики та практики, представники влади: заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко, голова правління Української промислової асоціації захисту рослин Сергій Кузьменко, президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик, керівник органу сертифікації компанії "Агросерт" Наталя Грюнвальд, координатор Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий, виконавчий директор ПАТ "Аграрний фонд" Зубарєв Микола. Дискусія вийшла жвавою та подекуди емоційною. Виділеного на неї часу не вистачило, що розглянути та підняти на поверхню ряд важливих питань таких як актуальність діючого законодавства у сфері агрохімії та насіння, реєстрація сортів насіння / садивного матеріалу та ЗЗР: бюрократичні перепони технологічного розвитку АПК, контрафактна продукція: чи можна з нею ефективно боротися в Україні? Захист майнових та інтелектуальних прав виробників та постачальників насіння / садивного матеріалу, ЗЗР і добрив, транспортування та зберігання агрохімічної продукції: актуальність вимог до транспорту, складів для забезпечення безпеки, дотації на придбання насіння/садивного матеріалу та агрохімії: нюанси державної підтримки українського АПК. Присутні в залі активно долучалися до дискусії, ставили запитання та висловлювалися, озвучували пропозиції. Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета про важливість участі держави у вирішенні злободенних питань, зокрема в частині більш жорсткішого контролю за якістю експортованої продукції та персональну відповідальність усіх учасників ринку. Законодавство потребує подальшого вдосконалення і розробки необхідних постанов та забезпечення їх дотримання. Політик пообіцяв прислухатись до всіх побажань, але зазначив про проблематику їх реалізації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На вулиці Мадриду вийшли сотні баранів та овець

Під час щорічного свята сезонного перегону худоби (Fiesta de la Trashumancia) вулиці Мадрида заполонили сотні овець і баранів, пише Главком.

Цей звичай з'явився в 1418 році, коли королівський двір дав пастухам право переганяти худобу через міста (однак, не безкоштовно - 50 мідних монет за 1000 голів).

Поява натовпів овець викликало в містах пожвавлення і метушню, оскільки до супроводу стада підключалися музиканти і артисти. Обряд був відроджений в 1994 році, і з тих пір в Мадриді щороку влаштовують свято.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview