170513

Як українські агрокомпанії ведуть боротьбу із загрозою кадрового колапсу

Про це пише НВ.

Унікальна ситуація виникла на кадровому ринку України загалом і в агарному секторі зокрема. Алекс Ліссітса, голова Ради з питань аграрної освіти при Міністерстві освіти і президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), називає її "девальвацією вищої освіти". І типова вона не тільки для агро, уточнює Ліссітса.

Отже, 17 аграрних університетів, три агроінститути, дві агроакадемії, 86 агроколеджів і технікумів навчають зараз майже 153 тис. студентів. З них 90 тис. — за рахунок держави. Щороку вільний агроринок поповнюється приблизно 30 тис. випускниками. А це, за оцінкою Ліссітси, на 20 тис. більше, ніж здатна прийняти галузь, заради якої організоване це свято освіти. Більш того, ті, хто все-таки конвертує свій диплом в роботу за профілем, практично профнепридатні, оскільки здебільшого не мають сучасних навичків, а часом і несучасних теж.

Втім, це півбіди. Ось як, на думку фахівців УКАБ, виглядає біда на всю її широчінь: по-перше, в країні вже наявний гострий дефіцит кваліфікованих кадрів робочих спеціальностей; по-друге, досвідчені працівники не мають нових знань в агротехнології та недовірливо ставляться до інновацій; по-третє, ті, кому за 40, а це кістяк галузі, важко піддаються навчанню сучасним практикам.

"Дуже великий розрив між групами людей, які відкриті для digital — готові винаходити, розвивати технології, і тими, кому до вподоби амбарна книга, — зазначає Дмитро Скорняков, гендиректор агрохолдингу HarvEast. — Цей технологічний розрив збільшується".

І ось представники понад 50 агрокомпаній сіли за круглий стіл, склали бюджети та вирішили на основі магістерської програми Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) заснувати агрошколи під потреби галузі, тобто для себе.

Якщо цей проект буде реалізовано, він буде масштабований на всю країну. Якщо ні, теж буде масштабований, але з урахуванням допущених помилок. Відсутність альтернативи не залишає вибору.

"Бізнес починає впливати на систему освіти і трансформувати її під свої потреби, — каже Ліссітса. — Основне завдання — це перехід від вузькопрофільних фахівців до мультиталантів в агросекторі".

Людський фактор — все ще потужний бар'єр непереборної сили. Але якщо його відкинути, то на другому місці серед перешкод постане низька кваліфікація працівників сільського господарства, на яких раптово буквально з неба впали космічні технології, в які вкладено величезні інвестиції. І йдеться не тільки про трудівників села, а й про тих, хто працює в офісах за MacBook або iPad.

З усього вищезазначеного Скорняков робить висновок, який у всіх на вустах: "Кадри справді вирішують усе". Але це коли кадри є. Коли їх немає, все намагаються вирішити відділи кадрів. Але важко шукати робочу силу в темному світі, особливо коли її там немає. Про що свідчить досвід Ірини Мірошник, президента міжнародної групи компаній IMMER Group і члена УКАБ.

"Мені потрібен був агроном, — наводить вона приклад. — Ми цілий рік його шукали".

До слова, агрономів в країні більш ніж достатньо, їх уже багато років готує сотня агровишів і коледжів. Але серед вже підготовлених не так багато фахівців зі знаннями, що відповідають сучасним вимогам ринку загалом і IMMER Group зокрема.

Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом та комунікацій агрохолдингу МХП, підтверджує, що нібито великий вибір на кадровому ринку — ілюзія. І тому HR-фахівці змушені вдаватися до простих рішень.

"Пошук співробітника з високою кваліфікацією часто-густо передбачає просте переманювання і навіть перекуповування його в інших компаній-флагманів", — зізнається Прожогіна.

Але навіть ці надзвичайні заходи не здатні вирішити проблему кадрового дефіциту. І все через еволюцію в галузі, яка відбувається на очах одного покоління.

Прожогіна вказує на таку сферу, як точне землеробство. У цій новій ніші ще не існує необхідної кількості готових фахівців зі знанням технологій, навичками в агрономії, інженерії, GPS-позиціонуванні, опрацюванні масивів даних і в IT.

До того ж найближчим часом галузь масово поповниться безпілотною польовою агротехнікою, а отже, з'явиться і вже з'являється попит на фахівців, які суміщають навички механізатора і інженера-пілота з базовими IT-навичками.

"Тому стратегічна мета — підготовка власних кращих фахівців, — резюмує Прожогіна. — Компаніям вигідніше інвестувати в розвиток чинних співробітників".

Не можна стверджувати, що власне компанії задоволені таким поворотом, коли доводиться самостійно підвищувати кваліфікацію співробітника, піднімаючи її з нуля. Як пояснює Ліссітса, нинішня програма у вишах сформована ще в перші повоєнні роки і пропонує вузьку спеціалізацію.

"П'ять років ми вчимо агронома за фахом захист рослин, потім приводимо його в компанію і вчимо його там ще два роки за всіма іншими напрямами", — продовжує він.

Щоб покласти край подібній практиці, в УКАБ вирішили започаткувати практику іншу — власними коштом, мізками і ресурсами створити магістерську програму на базі столичного вишу НУБіП.

"По суті, ця програма — початок трансформації всієї аграрної освіти, перехід від класичного радянського устрою до більш сучасного бізнес-орієнтованого", — резюмує Ліссітса.

Нову освітню програму батьки-засновники назвали Агрокебети (від забутого українського слова кебета — знання, здатність, навик). Набір в цей перший магістерський клас вже розпочато. Причому акцент зроблено не на студентів сільськогосподарських вишів. І ось чому.

Ліссітса роз'яснює, що в численні українські агровиші і коледжі рвонули не тільки ті, хто збирається будувати свою кар'єру в сільському господарстві, але дедалі більше ті, хто просто не зміг подолати поріг і вступити кудись іще. М'яка альтернатива для двієчників. "Тому ми збираємо з агро кращих із гірших і сподіваємося, що вони дадуть нам мегапрорив, — відверто каже Ліссітса. — Нам простіше навчити географа, біолога, айтішника аграрному бізнесу, ніж навчити не найкращого агронома стати менеджером. Ми беремо розумних, амбіційних".

Найамбітніших навчатимуть найрозумніші. Ірина Мірошник одна з них. Вона і директор з її компанії IMMER Group показуватимуть майстер-класи, читатимуть спецкурси, спираючись на досвід, набутий на міжнародних ринках.

"Маємо неабияке бажання після пілотного проекту запровадити таку систему і в інших агровишах, — підсумовує Ліссітса. — Ця програма — початок трансформації всієї аграрної освіти".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які головні ризики органічного землеробства

Засновник сімейної ферми «Світовоч» Андрій Марченко, який вирощує органічні овочі на продаж з 2004 р. назвав основні ризики органічного землеробства, передає Kurkul.com.

За його словами основними ризиками є:
- низькі врожаї, які можна усунути відпрацьованим технологіями;
- відсутність ринків збуту;
- шкідники. У господарстві з ними борються за рахунок використання біозахисту.

«Після 2014 р. скоротилась кількість покупців (пенсіонерів). Ставку робимо на дрібного покупця. Наразі відмовились від оптових закупівельників, бо їм однаково органічні овочі чи ні. Зараз реалізуємо багато через власний сайт», — зазначив фермер.

Керівник Organic Business School Олена Дейнеко підкреслила, що 70% виробників органічної продукції мають проблеми із збутом. Але вирішити проблему можуть кооперативи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стартувала грантова програма для фермерів

Про це повідомляє прес-служба Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва

Бюджет всієї грантової програми 125 тисяч канадських доларів. UHBDP очікує, що в результаті реалізації екологічних грантів, грантоотримувачі знизять навантаження на навколишнє природнє середовище, отримують додаткову вартість продукції.

Як розповів Дмитро Ніколаєв, менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, учасниками грантової програми можуть стати: виробники меду, овочів, фруктів, ягід та інших плодоовочів з органічною сертифікацією, виробники меду, овочів, фруктів, ягід та інших плодоовочів, постачальники обладнання та IT-інструментів.

Менеджер міжпроектних програм Олександра Гармаш підкреслила, що серед обов'язкових умов - офіційно зареєстрований бізнес (ФОП 3-ї групи, ТОВ, СОК, ФГ). Крім того, конкурсна комісія не розглядатиме стартапи.

 

Гранти можуть бути спрямовані на наступні придбання/цілі:

  • засоби виробництва для виробників з органічною сертифікацією (підтримуються будь-які ідеї, пов'язані з додатковим прибутком у рамках органічного бізнесу),
  • засоби виробництва для всіх виробників (підтримуються будь-які ідеї, пов'язані зі зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище, переваги будуть віддаватися заявкам, у яких в тому числі буде очікування додаткового прибутку в рамках впровадження нових засобів виробництва),
  • для постачальників обладнання IT інструментів – доробка існуючого обладнання/сервісу, які вирішують проблеми безпеки продуктів або проблеми, пов'язані з навколишнім природним середовищем.

Розмір грантової допомоги від 8 до 12,5 тисяч канадських доларів на один проект. Результати грантового конкурсу оголоситимуть до вересня 2019 року. Щоб взяти участь у конкурсі грантів, треба подати заявку на сайті проекту https://uhbdp.org/ua/ з 1 по 15 квітня 2019 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ» провели навчання менеджерів дилерської мережі

Стати досконалішими можна тільки завдяки допомозі іншим вдосконалюватися! Під таким девізом "ЛОЗІВСЬКІ МАШИНИ" провели навчання менеджерів дилерської мережі по всій Україні та перевірили нову систему роботи з партнерами в дії.

Представники компанії докладно розповіли про унікальні особливості, конструкторських переваги як техніки, яка довгі роки успішно користується попитом на ринку, так і про останні новинки. Великий акцент був зроблений на лінійку агрегатів, які у весняний сезон створюють найбільш сприятливі умови для розвитку посівних культур, серед яких дискові борони "Дукат", шлейф борона "Ларі", зубопружинная борона "Ліра", ротаційна борона "Динар". Ці агрегати руйнують ущільнений шар вирівнюють поверхню грунту, припиняють капілярний відтік вологи з глибоких шарів, тим самим посилюючи мікробіологічний процес в ґрунті.

Всі філії дилерській мережі показали високий рівень знань технологій продажів сільськогосподарської техніки, основ інженерії та агрономії.

Результати навчання не змусили себе довго чекати – вже за підсумками першого місяця після семінарів попит на техніку "ЛОЗІВСЬКИХ МАШИН", який і так був активним, вражаюче виріс.

Навчання філіальної мережі буде проводитися два рази на рік, а в окремих випадках і частіше. Наступний етап навчання заплановано на літньо-осінній період в рамках поглиблення знань щодо ґрунтообробної техніки "ЛОЗІВСЬКИХ МАШИН" для сезонних робіт після збирання врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ALFA Smart Agro відкрила новий логістичний комплекс

Він оснащений інноваційним обладнанням і є універсальним центром, що забезпечує зразкове зберігання засобів захисту рослин. Сума інвестицій у будівництво логістичного комплексу ALFA Smart Agro склала понад 80 млн грн, повідомила прес-служба компанії.

Новий комплекс розташований поблизу Білоцерківського заводу препаративних форм ALFA Smart Agro. Загальна площа складських приміщень становить 3300 м2. Вони містять 4 600 палетомісць, кожне з яких розраховане на 1 тону продукції.

Окрему частину комплексу займає зона митно-ліцензійного складу. Наявність МЛС дозволяє компанії оптимізувати алгоритм закупівлі сировини для виробництва ЗЗР, а також забезпечити оперативні поставки готової продукції відповідно до сезонних потреб українських аграріїв.

Засоби захисту рослин – продукція, яка вимагає особливих умов зберігання. Саме тому складські приміщення логістичного комплексу ALFA Smart Agro оснащені сучасними системами опалення та вентиляції повітря. В приміщеннях підтримується спеціальний кліматичний режим у будь-яку пору року. Наприклад, зимою постійна температура становить +8 °C.

Потужна система очищення повітря працює в автоматичному режимі – вона враховує робочий графік працівників.

Окрім того, встановлена високотехнологічна система пожежної безпеки. Порошкові балони для пожежогасіння розташовані на стелі над кожним стелажем, між стелажами, а також на всіх бічних стінах. Надчутливі датчики миттєво реагують на найменшу загрозу, інтелектуальна система турбується про безпеку людей.

Довідка: ALFA Smart Agro – провідний виробник засобів захисту рослин та мікродобрив, входить до топ-5 лідерів ринку України.            

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бізнес на заморожених ягодах: як почати і на чому не варто економити

Компанія Tifiret почала свій шлях у 2014 р. На сьогодні має в Молдові понад 200 га насаджень ягід і фруктів, а з 2015 р. по 2017-й побудувала свій завод по заморожуванню. З листопада 2017 р. Tifiret також займається експортом продукції в Європу і Росію.

Як їм це вдається, чи варто і яким чином будувати бізнес на «заморозці» розповіла представник компанії Юлія Тимошенко, пише agro.guide.

З чого почати? Зі світових тенденцій. Адже потрібно розуміти, що ми робимо і куди йдемо. Головні гравці на ринку – Сербія, Польща, Китай, Україна. Наприклад, Єгипет дуже активно розвивається в полуничному сегменті. Це досить сильний конкурент зараз.

Коли ви йдете в «заморозку» або в подібний бізнес, потрібно враховувати ціну на ринку і собівартість  продукту. Ми витрачаємося на робочу силу, енергоносії, пакувальні матеріали і т. д. Потрібно розуміти скільки це коштує в Грузії, скільки це коштує в Сербії, в Україні. Це дає поняття, зможете ви конкурувати чи ні.

В цьому році ціна на сливи, заморожені половинками без кісточок, становить близько 55 євроцентів. Її продавали три місяці тому за такою ціною, за стільки ж продають і зараз. Тобто факт того, що ви ці три місяці зберігали продукт і понесли додаткові витрати, не дасть ніякого виграшу.

Крім того, вам потрібно доставити заморожений продукт, наприклад, в Європу. Або ОАЕ. І тут варто порахувати витрати на логістику. Знати ціну, яка буде конкурентною на тому ринку.

Коли ви порахуєте вартість сировини, вартість переробки, енергоносіїв для заморозки і зберігання, порівняєте з ціною в 55 євроцентів, то виникне питання: де ж маржа?

Тому перш ніж займатися заморожуванням, потрібно досліджувати і зрозуміти поточну ситуацію на ринку.

Далі – налагодити виробництво. Ми маємо статичне заморожування на 40 т на добу і три камери зберігання по 285 т кожна. Але вам потрібно розуміти свою мету в заморожуванні. У статиці ви ніколи не отримаєте ні кубики, ні слайси. Це будуть блоки. Але в статиці є свої плюси. Ви можете завантажити виробництво і в цей момент на якийсь лінії переробляти свіжу продукцію – мити її, різати і т. д.

Потурбуйтесь, як виглядатиме продукт, про його упаковку. Здавалося б, все дуже просто: коробка, всередині поліетиленовий пакет. Але він чомусь блакитного кольору і це дуже важливо. Прозорий пакет, як і прозорий скоч на ящиках не вітається. Якщо ви упаковуєте в прозорий поліетилен і якийсь його шматочок потрапить у продукцію, його неможливо буде візуально відстежити. Тому прийнято використовувати яскраво-блакитний поліетилен.

Окрім стандартних десятикілограмових ящиків можливе також пакування у паперові мішки по 25 кг. Вони тришарові з внутрішньою ламінацією, це найпопулярніша упаковка.

На чому не слід економити? По-перше, на підлогах у виробничому приміщенні. Ягоди кислотні, і ця я кислота роз’їдає підлогу, її доводиться часто переробляти, міняти. Навіть якщо це епоксидна підлога. Тому чим якісніше ви її зробите спочатку, тим менше роботи буде потім. Наприклад, відразу використовуйте бетонний плінтус. Ніякий інший не допускається на виробництві такого роду.

Друге – це пластикова тара для заморозки. Ми використовуємо низькотемпературні «чешки», які витримують до -40 градусів. Заморожений продукт пересипаємо в біг-бокси місткістю близько 350 кг.

З пластиковою тарою дуже легко і зручно працювати. Логістика дуже проста, тару можна складувати хоч і в 8 шарів. Дерев’яну уже важко складувати вище 6. До того ж, дерево взагалі не вітається на виробництві у будь-якому його прояві. Це розплідник мікробів.

Тут уже постає питання фінансування. Один пластиковий біг-бокс коштує близько 105-115 євро, дерев’яний – втричі дешевше. Але якщо порахувати амортизацію і довговічність пластика, то зрозумієте його перевагу.

Третє – кваліфікований персонал. Це загальний біль, гарних працівників завжди не вистачає. Але вирішити цю задачу не неможливо. Можна набрати адекватних людей, яких будете розвивати. Обов’язково проводьте навчання, контроль якості, запрошуйте спеціалістів на виробництво поділитися навиками з вашими робітниками.

І ще один надважливий пункт – безпека продукту. Завжди це контролюйте, починаючи від гігієни працівників, які щодня заходять на виробництво.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview