Як український фермер заробляє на найдорожчій у світі спеції

Тут не побачите ні картоплі, ні томатів, ні огірків. Натомість ген-ген, од краю і до краю, вирощують шафрановий крокус. Що це таке? Найдорожча в світі спеція!

Про це пише газета "Експрес".

Олег Демченко - одним із перших зацікавився екзотичною та перспективною рослиною. Відтак улітку на площі п’ять сотих гектара висадив цибулинки, а в листопаді, коли крокуси зацвіли, зібрав урожай. Cкільки? 250 грамів. Ні, не квітів, а червоних приймочок.

“Опісля висушив і все - присмака готова, - пояснює. - Її недарма називають королевою спецій: в Україні за один грам платять п’ять доларів, а на світовому ринку - вдвічі дорожче. Тож на невеличкій грядці без особливих зусиль можна заробити від 30 000 до 60 000 гривень. Хіба з картоплі матимете такий дохід? Ні”.

Фермер каже, що вирощувати шафранові крокуси неважко. Цибулинки висаджують у червні - липні, а в жовтні - листопаді з’являються квіти. Вони цвітуть лише 10 - 15 днів. Але чим швидше збереш і висушиш врожай, там кращою буде якість королівської присмаки. А відтак і ціна.

“Ми з дружиною зривали бутони крокусів вручну, - веде далі Олег Демченко. - Це неважко. Двоє людей можуть зібрати врожай із площі 20 сотих гектара. У шафранових крокусах найцінніше лише червоні приймочки. Отож акуратно відокремлюємо їх і сушимо. До речі, ці квіти ростуть на одному місці до восьми років, і щосезону врожай збільшується. Уявляєте, у світі виробляють лише 300 тонн таких спецій. Переважно в Ірані та Афганістані. А тепер ось шафранові крокуси прижилися і на Херсонщині”.

 “Українсько-шведське подружжя Боденів - Йохана та Лариси - першими завезли екзотичні цибулинки в наше село й започаткували незвичний бізнес. Виявляється, можна менше працювати на землі, а мати більший дохід. Раніше я займався городиною. Нестабільні закупівельні ціни змусили шукати щось нове. Ось так і зацікався шафрановими крокусами. Невибагливі, посухостійкі, прибуткові. Щоправда, кілограм садивного матеріалу коштує недешево - 4,5 євро. Але я вже підрахував - витрати повністю окуповуються через два роки. Першого сезону з одногектарної плантації збирають майже чотири кілограми врожаю, а в наступні - від 8 до 16. За кілограм королівської приправи платять 1500 - 2500 євро. От і порахуйте, скільки можна заробити на одногектарній площі”.

Наразі великого попиту на королівську спецію в Україні немає. Олег Демченко переконаний, що це - тимчасово. Селяни, відчувши заманливу перспективу, не скупляться на землю для крокусів. “Чим більше буде пропозицій, тим швидше зростатиме попит, - підсумовує фермер. - Зрештою, продають не тільки приправу, яка, до речі, не псується до десяти років, а й садивний матеріал. Також вигідно. Думаю, що шафранові крокуси можуть врятувати українське село від безгрошів’я. І насамкінець ще одна цифра: щоб виростити й зібрати кілограм червоних приймочок, треба затратити лише 350 трудогодин” .
 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Цитата дня

У нас зараз корів менше, ніж після Гітлера - Олег Ляшко

У 1947 році в Україні було 2 млн голів корів, а сьогодні - 1,8 млн

Про це в кулуарах Верховної Ради заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, передає Depo.ua.

"На превеликий жаль, у нас сьогодні корів в Україні менше, ніж після Гітлера. У 1947 році в Україні було 2 млн голів корів. Сьогодні - 1,8 млн", - сказав Ляшко.

Він додав, що його політична сила наполягатиме на тому, щоб держава виділяла дотації на відродження поголів'я великої рогатої худоби.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Експерти перевірили ціну і якість продуктів: кондитерка й фрукти мають коштувати копійки, в алкоголі багато фальсифікату

Про це сказала директор, доктор технічних наук, професор, КНТЕУ Олена Сидоренко, пише INTV.

«Для експортної продукції виробники намагаються надати тих властивостей, яких вимагають європейські споживачі, тому що там варіантів нема, вимоги більш жорсткі щодо безпечності продуктів. Але в той же час ціну на вітчизняному ринку підтягують до ціни, яку вони пропонують на європейському ринку», - сказала вона.

Експерт повідомила, що на сьогодні в Україні у зв'язку зі зниженням доходів населення велика проблема з підробкою алкоголю. Зокрема, на 70-80 % фальсифікується продукція вищого сектору, - віскі, міцні алкогольні напої, - що призводить до значної кількості отруєнь.

Також експерт звернула увагу на постійне підвищення ціни на кондитерські вироби при їхній сумнівній якості.

«Ми бачимо зростання на ринку цін на кондитерські вироби, і в той же час відмічаємо їх низьку якість і безпечність, бо масово використовуються замінники молочного жиру, какао-масла, тому така кондитерська продукція повинна коштувати копійки» - підкреслила вона.

Так само, на думку фахівця, недорогими мали б бути фрукти й овочі місцевого виробництва.

«Плоди-овочі повинні коштувати копійки в Україні, особливо в літній сезон. Враховуючи харчову цінність продуктів, їхнє походження, я можу зробити висновок, що не повинно бути підвищення ціни. В той же час, ми бачимо це» - відзначила вона.

Сидоренко констатувала недостатній рівень забезпечення населення рибними продуктами. За її словами, у цьому секторі 80 % - імпортна сировина, тому про здешевлення таких продуктів мова йти не може, але разом з тим, не гарантована і безпечність продукції.

Експерт висловила думку про те, що у літній період не повинні рости ціни на м'ясо, оскільки утримання тварин значно дешевше, ніж взимку, за умови стабільної економічної політики. Вона також відзначила, що  в умовах ослабленого ринкового контролю фахівці не можуть гарантувати, що м'ясо, яке реалізується в супермаркеті, буде більш безпечне, ніж, те, яке продається на ринку. Разом з тим, за її словами, факт епідемії африканської чуми свиней нерідко використовується як маркетинговий хід для встановлення вищої ціни у супермаркеті.

«Дуже часто використовуються маркетингові ходи, коли м'ясо, яке реалізується у супермаркеті, дорожче у порівнянні з тим, яке продається на ринку у дозволених місцях торгівлі, в той же час не гарантуючи його безпечність» - сказала вона, зазначивши, що африканська чума не впливає на людину, яка є лише перенощиком хвороби.

 

Заводи Ostchem відновлюють виробництво азотних добрив

Про це повідомляє прес-служба компанії.

"Незважаючи на складності, спровоковані вимушеним простоєм підприємств, Групі вдалося відстояти позиції української хімічної галузі, відновити виробництво і повернути людям робочі місця", - йдеться в повідомленні.

Зокрема, «Черкаський« Азот» вже почав пускові операції по відновленню виробництва і до 20 червня планує вивести на 100% потужності роботу трьох основних цехів - цеху карбаміду, аміачної селітри та КАС (карбамідо-аміачної селітри). На «Рівнеазоті» і «Сєвєродонецькому об'єднанні «Азот» розпочинають підготовку до проведення пуско-налагоджувальних робіт, необхідних для запуску виробництва.

"Як і раніше, забезпечення потреб внутрішнього ринку залишається абсолютним пріоритетом для Ostchem, тому робота всіх хімічних заводів холдингу буде в першу чергу спрямована на задоволення попиту українських аграріїв.

За нашими оцінками, споживання внутрішнього ринку в період осінньої посівної складає близько 1,2 млн тонн азотних добрив. Нинішні сумарні виробничі потужності Черкаського «Азоту», «Рівнеазоту» і Сєверодонецького об'єднання «Азот» складають близько 350 тис. тонн добрив / місяць, чого повністю достатньо, щоб забезпечити потреби українських аграріїв до осінньої посівної 2017 року", - наголошують у компанії.

Запуску підприємств також посприяло введення Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) антидемпінгових мит на російські азотні добрива - карбамід і КАС. Крім того, такі заходи мають безпосередній соціальний ефект, оскільки дозволяють зберегти більше 40 тис. робочих місць, які прямо або опосередковано задіяні в українській хімічній промисловості.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Тривожна ситуація: чи будуть забезпечені аграрії міндобривами восени?

Зупинка підприємств компанії Ostchem і відновлення в травні цього року дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив з Росії ускладнили ситуацію на вітчизняному ринку мінеральних добрив і привели до  зростання цін на них. Премія трейдерів по аміачній селітрі досягала 130%.

Ринок став диким і неефективно преміальним. До того ж ситуацію обтяжує велика заборгованість Ostchem перед аграріями, які внесли йому передоплату за мінеральні добрива. Негативно впливає на ринок мінеральних добрив також його монополізація і бездіяльність АМКУ на ньому.

Актуальним для ринку є також питання якості продукції. Сільгоспвиробники заявляють про випадки невідповідності в добривах заявленої кількості діючих речовин реальним складовим. Це вказує на недостатній контроль з боку Держпродспоживслужби.

За оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, для проведення осінніх польових робіт потрібно близько 650 тис. тонн мінеральних добрив. Головне питання - чи будуть повністю задоволені потреби аграріїв? - залишається поки відкритим.

За інформацією Ostchem, завершення відновлення виробництва азотних добрив на його підприємствах в Рівному і Черкасах очікується до 25-26 червня поточного року. Основною проблемою виробників залишається ціна на газ.

На думку уряду, врегулювання питання забезпечення сільгоспвиробників мінеральними добривами має сприяти введення нульової митної ставки на ввезення в Україну мінеральних добрив азотної групи (крім продукції з Росії). Очікується, що це дозволить захистити сільгоспвиробників від сезонного коливання цін, а також суттєво зменшить вартість добрив для наших аграріїв.

Однак учасники ринку не такі оптимістичні з цього приводу, посилаючись на можливі логістичні та ринкові проблеми. Дефіцит сировини буде також негативно впливати на діяльність вітчизняних підприємств хімічної промисловості. Оператори ринку більш схильні до думки, що скасування антидемпінгового мита на російські добрива або хоча б зниження його до 10% і рішення цінових питань на газ матиме суттєвий позитивний результат і позбавить ринок політичного присмаку.

В кінцевому підсумку, наскільки оперативно знайдуть взаєморозуміння всі сторони, що впливають на ринок мінеральних добрив - чиновники, виробники добрив, трейдери і аграрії - і разом приймуть вірне рішення, буде залежати забезпеченість сільгоспвиробників мінеральними добривами, і це стане важливою запорукою майбутнього високого врожаю.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

«НІБУЛОН» відкрив термінал у Запорізькій області

15 червня у с. Біленьке Запорізької області в присутності Прем‘єр-міністра України Володимира Гройсмана відбулося урочисте відкриття нового перевантажувального термінала з відвантаження зернових та олійних культур на річковий транспорт, збудованого за усталеною традицією компанії «НІБУЛОН» якісно і в короткі терміни – усього за три місяці.

Перевантажувальний термінал для зернових та олійних культур філії «Хортиця» (с. Біленьке Запорізький район) у Запорізькій області зведено за кошти Європейського інвестиційного банку. Кредитна угодна, на загальну суму 74 мільйони доларів США, була підписана Олексієм Вадатурським в Брюсселі.

Новозбудоване підприємство в Запорізькій області оснащено найсучаснішим обладнанням від провідних виробників світу. Будівництво розпочалося 10 березня. Практично менше ніж за сто днів виконано всі роботи з будівництва підприємства.

У будівництві такого потужного об’єкта було задіяно близько 1,5 тис. людей із 100 підрядних організацій практично з усієї України.

Вартість будівництва термінала, розміщеного на ділянці більше 6 га, становить близько півмільярда гривень. Новозведений комплекс має наступні технічні характеристики: об’єм зберігання зерна – 77 тис. тонн, добова потужність сушарок становитиме 4 тис. тонн, добова потужність з відвантаження на водний транспорт – 12 тис. тонн. Загальна потужність комплексу з відвантаження – 716,8 тис. т/рік.

Високотехнологічний перевантажувальний термінал у Біленькому забезпечить робочими місцями близько 120 людей, а також значно скоротить витрати сільгосптоваровиробників області на транспортування вирощеної продукції.

У рамках заходу відбулось  підписання кредитної угоди з Міжнародною фінансовою корпорацією на загальну суму 100 мільйонів доларів США. Це дозволить компанії реалізувати масштабний інвестиційний проект щодо розвитку інфраструктури річкових перевезень і завершити реконструкцію власного суднобудівно-судноремонтного заводу в Миколаєві. Окрім того, це дозволить створити близько 2 тис. додаткових робочих місць, залучити до роботи до 150 будівельних організацій і забезпечити роботою понад 3 тис. людей будівельних і монтажних організацій, збільшити об’єми річкових перевезень до 4 млн тонн на рік та зняти з автошляхів 160 тис. автомобілів. У результаті аграрний сектор України додатково отримає близько 5 млрд грн доходів.

Нагадаємо, що паралельно із будівництвом цього перевантажувального термінала компанія зводила аналогічний об’єкт у м. Гола Пристань Херсонської області, урочисте відкриття якого відбудеться вже наступного тижня.