Як в метро вирощують овочі, салат і базилік

Підземний рослинний центр метрополітену розташований під залізничними коліями, пише aggeek.net.

У цьому герметичному просторі дотримуються суворих гігієнічних правил: немає ні добрив, ні ґрунту. Замість цього, сім ярусів рослин вирощують за допомогою технології гідропоніки. Постійно вирощують 11 культур, серед яких: салат, базилік, а також такі рідкісні види, як Lollo Rosso (червоний кораловий салат) і червона капуста.

Культивування повністю підконтрольне і механізовано. Насіння поміщають пінцетом на губку, а молоді пагони вирощують до тих пір, поки листя не проростають. Після ― рослини переміщаються в більш простору зону. Світлодіоди дають світло культурам протягом 16 годин в день, а рідкі поживні речовини циркулюють через систему 24/7. Потрібно приблизно три-п'ять тижнів, щоб рослини досягли зрілості, а втрати вкрай незначні.

Листя не гіркі і не мляві, вони свіжі до самих кінчиків. Їх також можна зберігати протягом тривалого періоду. І, оскільки для їх вирощування не використовувалися ніякі хімічні добрива, і вони ніколи не торкалися грунту, всі культури в принципі можна їсти без миття.

Так звані заводи рослин, подібні до цього, перебувають у фокусі політики Міністерства сільського, лісового і рибного господарства Японії. Є програма зі збільшення пропозиції безпечних продуктів (наприклад, таких овочів), збільшення ефективності та створення нових робочих місць. За даними міністерства, кількість ферм, які використовують штучне освітлення, потроїлася з 2011 року.

Tokyo Metro вийшла на ринок, щоб застосувати незайняті приміщення для нового бізнесу. Компанія побудувала об'єкти для вирощування на невикористовуваних складах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тренд 2018: в Україні почнуть переводити села та міста на відновлювальну енергію

Про це заявив виконуючий обов’язків голови Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександра Домбровського, пише landlord.ua.

За його словами, реформи в країні з виробництва чистої енергії дозволяють перейти до наступного етапу.

«Спочатку ми розвивали «зелену» енергетику на рівні юридичних компаній і підприємств, внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Другий етап — коли домогосподарства стали одночасно інвесторами, генераторами і споживачами чистої електроенергії. А тепер ми повинні перейти на моделі, коли селища і міста стануть смарт-селищами і смарт-містами генерації й споживання чистої енергії. Для цього потрібні модельні експерименти, і їх за допомогою уряду треба запровадити», — заявив він.

Такі пілотні проекти, на думку Домбровського, потрібні щоб міський чи сільський голова зміг подивитись, які можна запровадити моделі чистої енергетики в себе, як цим правильно керувати і обліковувати.

Але, наразі, існує низька бар’єрів для такого плану, кажуть інвестори

 «Це передусім дуже великі складності з підключенням до електромереж. Херсонська область вже нині перевантажена сонячною енергетикою. Існує проблема зі збутом енергії. І ще одна болюча проблема — відведення землі під проекти сонячної енергетики. Процес дуже тривалий, складний і забюрократизований. Над розв’язанням цих проблем і треба зосередитися», — заявив комерційний директор компанії ІТ НЕТ (Україна) Юрій Подоляк.

За словами віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, нині в законодавчій базі щодо розвитку енергетики, включаючи її альтернативні види, справжній існують успіхи.

«Актуальним залишається питання зменшення енергоспоживання в житловому секторі. Маємо закон про комерційний облік, про фонд енергоефективності. Також є документ про житлово-комунальні послуги, який чітко визначив відповідальність надавача послуг і права споживача. І нам потрібно продовжувати цю роботу, зокрема й у справі надання «теплих» кредитів наступного року», — наголосив він

В ЄБРР, в свою чергу стверджують що на «чисту» енергетику вже надали Україні 2,5 мільярда євро.  

«Ми вже профінансували 2,5 мільярда євро у комунальний, муніципальний і корпоративний сектори. Вражений роботою уряду на шляху до забезпечення сталості української економіки і увагою до відновлюваної енергетики та ініціативам в цьому напрямі»,— підкреслив директор в Україні Міжнародного банку реконструкції та розвитку Шевкі Аджунер.

Про співпрацю з провідними країнами для залучення інвестицій у «зелену енергетику» розповів голова Держенергоефективності Сергій Савчук. За його словами, за останні три роки внесені суттєві зміни у законодавство для того, щоб інвестори могли швидко і надійно повертати кошти, вкладені у «зелені» проекти.

«У підсумку з 2014 року інвестори залучили 800 мільйонів євро у чисті проекти. Агентство працює з відомствами багатьох країн, зокрема Німеччини, Данії, Фінляндії, Канади. У найближчій перспективі плануємо налагодити співпрацю з Китаєм і США», — додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З Новим роком!

Це свято ми завжди зустрічаємо зі сподіваннями, адже піднімаємося ще на одну сходинку часу і вдивляємося в нові далі. Хай  Новий 2018 рік стане черговим кроком на шляху до поліпшення життя, принесе мир і радість у кожен дім!

Від усієї душі бажаємо Вам великого людського щастя, міцного здоров'я, добра, вірних друзів та близьких людей поруч. Нехай 2018 рік виправдає Ваші самі добрі надії і прагнення, принесе достаток і добробут Вашим сім'ям.

Бажаємо, щоб у Ваших домівках панували мир, взаєморозуміння й любов. Нехай здійсняться всі шляхетні бажання і заповітні мрії!

З Новим роком!

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 тенденції в АПК в 2018 році

Про це пише propozitsiya.com.

Отже, першою згадана тенденція до заміни продуктів тваринного походження рослинними. Її називають головною асоціації американських виробників продуктів харчування та рітейлерів. Вони відзначають, що наука дає можливість розробити нові рецептури з використанням інгредієнтів і протеїнів рослинного походження на кшталт веганських бургерів або суші, виготовлених не з тунця, а з помідорів. Зараз ведуться розробки ще більш вражаючих продуктів – молока, яке не містить молочної сировини, і штучного м’яса. Щоправда, м’ясо з пробірки вийде в масове виробництво не раніше, ніж через 4 роки.

Другою тенденцією, принаймні в Північній Америці, стає впровадження коноплі в продукти харчування. Зараз з’являється велика кількість нових продуктів і ресторанних страв, які містять коноплю. Крім того, випускаються нові продукти, які містять канабідіол – непсихотропну речовину, яка міститься в коноплі.

Третім глобальним трендом названа прозорість. Адже маркування продуктів завдяки новим технологічним можливостям може містити все більше й більше інформації. І ця інформація все більше запитана споживачами, які хочуть знати справжню історію виробництва продуктів і їхній шлях «від лану до полиці супермаркета».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Українські виробники постачатимуть продукцію ще у 42 країни світу

Таким чином, Україна набуде повноправної участі у Конвенції вже з 1 лютого 2018 року. Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Конвенція Пан-Євро-Мед - це інструмент, розроблений Європейським Союзом для співпраці зі своїми торговельними партнерами, а також останніх між собою. Участь України у Конвенції сприятиме створенню умов для спрощення торгівлі і збільшенню українського експорту. Це також дозволить розширити присутність наших товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, а саме ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Молдова та Македонія.

"Приєднання України до Пан-Євро-Мед сприятиме зростанню нашого експорту не лише до ЄС, але й на ринки третіх країн. Українським товарам буде розширено доступ на ринки 42 країн та територій, що диверсифікує експорт з України. Також, процес приєднання до Конвенції дає можливість бізнесу вже сьогодні  планувати  свою діяльність на перспективу", - прокоментувала Торговий представник України Наталія Микольська.

Наступним кроком має стати внесення змін до протоколів щодо походження товарів чинних угод про вільну торгівлю, які наша держава має зі сторонами Пан-Євро-Мед. У випадку ЄС такі зміни будуть затверджуватися рішенням Підкомітету з питань митного співробітництва Комітету Асоціації Україна - ЄС у торговельному складі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як відкрити равликову ферму

Якщо у 2013 році експортували 3000 тонн, то за підсумками трьох кварталів року експорт склав 343,5 тонни. П’ять українських виробників мають право поставляти виноградних равликів у Західну Європу. Загалом же равликовим бізнесом у країні займаються десять компаній, але переважно – дрібні фермери. Найчастіше це бізнес тимчасовий, пише agroday.com.ua.

Підприємці продають виноградних равликів живими, бо не мають власної лінії переробки й доступу до споживача. Тим часом половина равликового обсягу на світовому ринку поставляється на продаж замороженим. Нижній ціновий поріг закупівлі – 3 євро за кілограм, високий – 15 євро за кг. Равликів збувають у Молдову, Польщу, Білорусь. Звідти продукт потрапляє до ЄС.

Для створення ферми равликів продуктивністю 2 тонни молюсків на рік, необхідно буде вкласти до €50 000, підрахували експерти консалтингової компанії Pro-Consulting. Згідно з їхнім бізнес-планом, 32,3% необхідно буде витратити на будівництво виробничої будівлі, 20% – на купівлю ділянки, 15% – на поповнення оборотного капіталу, 9,7% – на закладення технічних комунікацій , 4,37% – на купівлю приміщення для равликів, по 2,5% – на придбання боксів і стелажів і 0,8% – на закупівлю маточного стада.

Нині у світі продається до 450 000 тонн равликів, ринок обраховується у $12 млрд. 15% усіх молюсків вирощують на фермах, решту збирають у природних умовах.
Лідером серед покупців виноградних равликів є Китай з часткою понад 40% від світового імпорту. За ним слідують європейські країни, що славляться своєю екзотичною кухнею – Італія й Франція.

Експерти стверджують, що в найближче десятиліття попит на продукцію в Азії та Євросоюзі буде таким же високим.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview