150670

Як в порту "Южний" будують найбільший зерновий термінал

У порту "Южний" триває будівництво одного з найбільших портових терміналів в Причорноморському регіоні. Проект готовий на 85% і має бути завершений у 2019 році. "Економічна правда" дізнавалася як іде будівництво спільного українсько-американського зернового терміналу MV Cargo.

Справжня назва проекту – MV  Cargo. Його називають найбільшим інвестиційним проектом в Україні за останні три роки. Сьогодні – це 150 млн доларів інвестицій, що є доволі значною цифрою для українських реалій.

Партнерами по проекту для американського інвестора Cargill стали Андрій Ставніцер та Єгор Гребенніков.

Після завершення будівництва термінал зможе в рік перевалювати близько 5 млн тонн зернових. Орієнтовно це 12% всього експорту зерна з України. У перспективі при потребі він зможе збільшити обсяг перевалки ще на 2-4 млн тонн.

Почалося все в 2015 році, коли був підписаний меморандум про намір почати будівництво терміналу. На запитання, чи не було це ризикованим кроком після подій на сході України, гендиректор MV Cargo Йеспер Педерсен відповідає: "Ні".

"Так, після подій на Майдані були певні політичні ризики, складна економічна ситуація, але це не відміняло того факту, що Україна – найбільший експортер зерна, як і те, що українське зерно за своїми властивостями – одне з найкращих у світі", - пояснює він.

Cargill, який працює в Україні з 1991 року, стане власником 51% акцій проекту. За словами Педерсена, американці давно шукали можливості для інвестицій в портову логістику, вони мали досвід роботи на зерновому ринку, лишалося знайти локальних партнерів для проекту.

Дійсно Андрій Ставніцер та Єгор Гребенніков знають про портову інфраструктуру не з чуток. Вони – співвласники групи терміналів "ТІС" - найбільшого стивідорного оператора в Україні, якому належить 5 терміналів.

Зараз добудовується друга черга проекту, яка має бути введена в експлуатацію в листопаді 2018 року. В квітні на термінал приїхали перші партії зерна Cargill, зараз туди заїжджають вантажівки й інших трейдерів.

Всього у новому терміналі планують створити 500 робочих місць. Компанія найматиме працівників із навколишніх регіонів.

"Більшість спеціалістів на будівництво ми знайшли в Україні, деяких запрошували з Нідерландів, Індонезії, китайці робили проект з днопоглиблення в порту. Кадрове питання - це питання знань, якості та ціни, українці тут виграють", - розповідає керівник терміналу.

Для реалізації проекту потрібно було 11 ділянок загальною площею 28 га. З висоти пташиного польоту об’єкт здається іграшковим, але на галереї елеватора людина відчуває себе крихітною.
Зерно, яке приїжджає автомобільним та залізничним транспортом, одразу перевіряється в лабораторії, де за півгодини його аналізують на наявність 1200 компонентів (пестицидів, шкідників – ЕП.), визначають його вологість. Наразі вона працює у тестовому режимі та за день може прийняти 100 вантажівок.

Після цього зерно прямує на станцію відвантаження. На терміналі "з нуля" побудували власні станції розвантаження автомобілів та залізничних вагонів. За добу можуть розвантажити 790 вантажівок та 256 залізничних вагонів.

Розвантаження автомобілів буде здійснюватися трьома потоками, два з яких забезпечуватимуть продуктивність 550 т/год, а один - 700 т/год. Розвантаження вагонів відбувається двома конвейерами продуктивністю 1500 т/год кожний.
Вивантажене зерно транспортується стрічковими і ланцюговими конвеєрами на елеватори. Всього буде збудовано 14 силосів на 210 тис. тонн зернових.
Крім того, є склад напольного зберігання на 80 тис. тонн, який розділений на 5 відсіків, у кожному з яких може зберігатися різний вид зерна. Сумарно склад та силоси можуть зберігати 290 тис. тонн зерна, і це також – один з найбільших показників в Україні.

На елеваторах відбувається очистка та сушка зерна. Продуктивність сушарки – 150 т/год при зниженні вологості з 18% до 13%.

У кожній елеваторній банці в підлозі є отвір, у свій час зерно висипається на конвеєр і прямує до причалу, де його вже чекає судно. Загальна протяжність конвеєрних стрічок на терміналі – 4 кілометри.

Навантаження зерна на судно здійснюється суднонавантажувачем потужністю 2000 т/год. За 2-3 дні на терміналі можна завантажити судно post-panamax.

На терміналі – один із найглибоководніших причалів серед  українських  зернових терміналів.

У березні 2018 року відбувся тендер на проведення днопоглиблювальних робіт в порту "Южний". Його виграла китайська компанія China Harbour Engineering Company Ltd. Вартість робіт – близько 1 млрд грн. Фактично це дає можливість заходити  крупнотоннажним суднам з осадкою до 14,5 метрів дедвейтом 100 тис. тонн.

Глибина каналу пізніше буде збільшена до 16 метрів – такі зобов’язання брала на себе Адміністрація морських портів України. Компанія збудувала причал довжиною 486 метрів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Де народжується салат для бургерів з МакДональдза

Теґи: 

ЕП побувала на полях під Києвом, де вирощуються салати для українських ресторанів мережі Макдональдз. Хто саме цим займається, і як салат потрапляє в будь-яку точку країни свіжим, в нашому репортажі.

З чого складається бургер з МакДональдза? Крім булочки, біфштексу, сиру, овочів та соусу, це ще і свіжі салати. І де б ви не куштували бургер, в Одесі, Львові, Дніпрі чи Києві, салати до нього насправді вирощують в одному місці. Неподалік від столиці, в Броварському районі.

Іспанець Хосе Луїс — власник тих самих "салатних полів", на яких вирощується продукція для МакДональдза. На 50 гектарах його компанія "Фіно верде" вирощує салати для ресторанів мережі.
Салат "айсберг" з родини айстрових виглядає як звичайна українська капуста, але на смак значно ніжніший. На українських полях він новачок, хоч європейці давно ласують ним у ресторанах і вдома.

У 2018 році "Фіно верде" також налагодила в Україні вирощування салату "батавія" для бургерів "Маестро". Для торгових мереж на полі поряд з батавією та айсбергом кучерявляться лоло бьондо та бордовий лолороссо, фрізе і зовсім трошки ромену.

"Вирощування салату вимагає делікатного догляду, сучасних технологій і відповідних природних умов", — пояснює Луїс.

Його українська команда постійно консультується з іспанськими колегами, які мають значно більший досвід у вирощуванні певних сортів салату. Виростити елегантну, але примхливу батавію було непросто. У 2017 році команда агрономів жила на київському полі, аналізуючи нюанси вирощування.
Сприятливий клімат, гарна земля і ринок реалізації — основні причини іспанських інвестицій в Україну. Вітчизняний ринок салатів ненасичений. Хосе Луїс прогнозує його ріст мінімум на 15-20% у найближчі три роки.
Компанія "Фіно верде" є частиною ABM Holding. Підприємство засноване у 1983 році у регіоні Мурсія на півдні Іспанії. Холдинг спеціалізується на вирощуванні салатів та овочів.

В Іспанії АВМ Holding належить 2 тис га. Холдинг вирощує салати також у Марокко.
На відміну від України, де салати ростуть з квітня по жовтень, в Іспанії сезоном для вирощування є зима через високі температури влітку. Технологію та європейські традиції команда іспанця принесла і в Україну.

На полі встановлені системи зрошування, що рятують салат у літню спеку.
Насіння компанія купує в українському представництві голландської компанії "Рийск ваан", пророщує розсаду в Кременчуці, після чого висаджує рослини у відкритий ґрунт. Цикл вирощування салату становить близько 60 днів.

Згадувану батавію та айсберг збирають вручну. Качанчики зрізають і складають в ящики, які одразу їдуть на завод під Макаровом, що в Київській області. Одна людина може зібрати до 600 кг айсбергу, батавія значно легша. Під час збирання качани періодично перевіряють на відсутність всередині шкідників та залишків добрив.
Хосе Луїс каже, що витрати на вирощування салату в Іспанії та Україні мало чим відрізняються через високу імпортну складову. Насіння та засоби захисту рослин для овочевих культур та салатів в Україні імпортуються.

В Іспанії залежно від сезону та культури затрати оцінюються 6-9 тис євро на гектар. У налагодження виробництва в Україні компанія вклала 5,5 млн євро. На ці кошти у 2012 році був збудований завод з переробки салату площею 1 944 кв м.

Там працює салатна лінія потужністю 1 тонна за годину, лінія для нарізання цибулі та моркви, лінія миття і сушіння помідорів. Обслуговує підприємство понад 50 осіб.
Що ж відбувається із салатом на заводі? З поля на завод усі салати приїжджають у прохолодному автомобілі з температурою 1-4 градуси. Після розвантаження продукт потрапляє на лінію з підготовки сировини, де оператори видаляють салатні качани і знімають припечені на сонці листки салату.
Це єдиний етап на заводі, де людина впливає на процес обробки. Після цього салат двічі миють. Вода для цього тричі очищається й охолоджується. Потім салат автоматично нарізають, висушують і складають у пакети з азотом. Після водних процедур та пакування салат трохи відпочиває на прохолодному складі.
Термін зберігання салату батавія — лише сім днів. За цей час його повинні встигнути розвести у ресторани "МакДональдз" і реалізувати.

"У 2017 році ми виробили 1 млн кг салатів. У 2018 році плануємо збільшити цей показник мінімум на 30%", — каже Хосе Луїс.
За його словами, окупність заводу — п'ять років. Зупинятися в розвитку "Фіно верде" не планує. Згодом можливе розширення площ під салатами на 20 га і встановлення ще однієї лінії на заводі.

"МакДональдз" купує 80% продукції, решта йде у мережі "Ашан" та Fozzy. Узимку компанія імпортує салати з Туреччини, Єгипту, Тунісу та обробляє їх на заводі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Мікробіолог вирощує в залізничному тунелі екзотичні гриби

У покинутому залізничному тунелі в Південному Уельсі в Австралії мікробіолог Ноель Арролд облаштував ферму з вирощування екзотичних і екологічно чистих грибів, повідомляє agroday.com.ua.

Цей тунель був побудований в 1866 році і використовувався до 1919 року, поки поруч з ним не побудували новий тунель з подвійною колією, який незабаром створив нову залізничну гілку між Сіднеєм і Канберрою, столицею Австралійського Союзу. Старий залізничний тунель залишався незадіяним, поки в 1950-х роках він не став однією з перших грибних ферм в Австралії.

Нинішня ферма Li Sun Exotic Mushrooms розташувалася тут в 1987 році. Її власник Ноель Арролд хотів вивести нові сорти грибів для австралійського ринку.

Першим сортом був швейцарський коричневий гриб, потім екзотичні азіатські сорти — Шиітаке, Ойстер, Шімеджі та Вуд Еар. Екзотичні гриби ростуть в прохолодному, вологому і тьмяно освітленому мікрокліматі тунелю, який нагадує умови гірських лісів Китаю, Японії і Кореї, які є для цих грибів природним місцем існування. У цих лісах гриби розкладають мертві дерева і перетворюють їх в органічну речовину, що збагачують ґрунт.
Тунель знаходиться в твердій скельній породі на глибині 30 м, його довжина — 650 м. У ньому практично немає природного освітлення, тому його забезпечують люмінесцентні лампи, які щодня включаються о 5:30 ранку і вимикаються рівно через 12 годин. Температура в тунелі завжди тримається на позначці 15 градусів.

Щотижня ферма виробляє близько 1,5 тис. кг грибів. Це значно менше, ніж на багатьох промислових плантаціях, але гриби Li-Sun Mushrooms при цьому вирощені без застосування хімії, екологічно чистим способом і тому мають велику цінність серед споживачів. Завдяки цьому, ось уже 20 років Li-Sun Mushrooms є провідним виробником екзотичних грибів в Австралії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Новий стандарт якості для АПК: відкриття «Інституту здоров’я рослин»

Сьогодні, 7  червня 2018 року, у Черкасах відбулось відкриття Науково-дослідного інституту «Інститут здоров’я рослин» («Crop Care Institute»).

Це – унікальний на теренах України проект, який забезпечить надання комплексних послуг із технології захисту врожаїв для агробізнесу. Ініціатор проекту – лідер і найбільший український виробник препаратів для хімічного захисту сільськогосподарських культур для промислового та приватного сектору ГК UKRAVIT.

До структури Інституту увійдуть наукова-дослідний підрозділ, демоцентр та сервісна лабораторія. У науково-дослідному відділі працюватимуть над новими розробками вітчизняні та зарубіжні вчені. Демоцентр являє собою підземні теплиці, в яких можна круглий рік у польових умовах вирощувати культури, тестувати препарати, застосовувати різноманітні технології, незважаючи на зміни сезонів. Лабораторія ж буде робити аналіз ґрунту, води, насіння тощо, аби надати фермеру інформацію про максимальний потенціал його землі та розробити комплексну технологію з вирощування на ній тих чи інших культур. Якщо ж аграрій захоче виростити на своєму ґрунті якусь іншу культуру, науковці дадуть рекомендації, яким чином створити для її врожайності сприятливі умови – збагатити землю, змінити препарати тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Президент України відкрив першу чергу пускового комплексу зернового терміналу

Президент України Петро Порошенко і акціонер MV Cargo Андрій Ставніцер запустили першу чергу пускового комплексу зернового терміналу MV Cargo (Южне, Одеська область).

За словами Президента України, проект зернового терміналу – унікальний позитивний приклад ефективного державно-приватного партнерства: приватної ініціативи і можливостей держави. Термінал «набагато збільшить конкурентоспроможність української аграрної сфери, і зробить ще більш привабливими інвестиції в Україну в будь-якій сфері – в аграрну, портову інфраструктуру, суднобудування». Президент також підкреслив, що розвиток портової інфраструктури – питання національної безпеки країни.

«Ми спроектували і будували цей термінал за найвищими світовими стандартами. Я з усією відповідальністю можу сказати, що це найсучасніший термінал на Чорному морі. Його потужність становитиме 5 млн. тонн в рік, і вона може бути збільшена. Наше завдання у цьому проекті в тому, щоб відкрити доступ українським фермерам на міжнародні ринки і збільшити приплив валюти в країну. Я впевнений, що український економічний прорив почнеться саме з аграрної промисловості», - зазначив акціонер MV Cargo Андрій Ставніцер.

Запуск першої черги сьогодні – не відкриття, але дуже важливий етап реалізації його будівництва.

Нагадаємо, в порту «Південний» завершується будівництво найбільшого зернового терміналу потужністю 5 млн. тонн в рік. Це проект state-of-the-art, який з літа 2016 року реалізує стивідорна компанія MV Cargo спільно з найбільшою всесвітньою продовольчою компанією Cargill. Компанія MV Cargo належить братам Андрію Ставницеру і Єгору Гребеннікову.

Будівництво терміналу на даний момент - найбільший інвестиційний проект в Україні загальною вартістю $150 млн. Він стане самим великим і технологічним зерновим терміналом в Україні. Він оснащений унікальною власної залізничної та автомобільної інфраструктурою. Станція розвантаження автомобілів буде пропускати 790 автомобілів на добу, а станція розвантаження вагонів - 256 вагонів на добу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Японські фермери створюють картини на рисових полях

Японські фермери створюють картини на полях за допомогою вирощування певних сортів рису різного кольору. Такий вид мистецтва називається танбо. Для цього вони повинні чітко знати де, в якій кількості варто висадити рис, пише vesti.dp.ua.

Це миcтецтво виникло у 1993 році, коли мешканці Інакадате у префектурі Аоморі вирішили оживити своє містечко. Вони висадили рисові поля біля міської ратуші за спеціальною технологією, яка дозволяє поєднувати декілька сортів рису.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.