150670

Як в Україні борються з фальсифікатом вершкового масла

Про моніторингові дослідження на ринку масла розповіла в інтерв’ю виданню «Infagro» завідувач сектору аналізу ризиків Управління держконтролю Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Оксана Борейко.

Сьогодні в Україні, в молочній галузі дійсно є проблеми, що стосуються фактів фальсифікації масла вершкового. До квітня 2018 року всі заходи здійснення державного контролю регулювались Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тобто у випадку надходження звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю позаплановий захід здійснювався виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Така процедура займала багато часу від моменту отримання звернення до фактичного виходу на перевірку. Ефективність такого контролю була дуже низька.

З 4 квітня 2018 року відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» планові заходи державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів здійснюються без попередження, а позапланові заходи – без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Упродовж 8 місяців 2018 року було проведено 12 639 моніторингових досліджень з метою виявлення фальсифікації традиційних молочних продуктів (масло, тверді сири). У результаті проведеної роботи було виявлено 513 випадків порушень, у 463 випадках відкликано харчові продукти, що не відповідають вимогам законодавства.

Упродовж останніх 2-х місяців із метою реагування на результати незалежного моніторингу, надані громадськими організаціями, об’єднаннями, які повідомили про факти фальсифікації традиційних молочних продуктів, здійснено 37 перевірок, з яких встановлено 24 випадки порушень. За результатами встановлених невідповідностей державними інспекторами ветеринарної медицини у 20 випадках було складено припис про відкликання, вилучення з обігу харчових продуктів. На чотири підприємства винесено постанови про порушення законодавства про харчові продукти та стягнуто штраф на загальну суму 167 570 грн. Також встановлено факти 7 «фейкових» підприємств, про що було повідомлено Національну поліцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Державна політика і підтримка в АПК повністю відсутні

Про це заявив на IX Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), Айварас Абромавічус, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, акціонер компанії «Агро-Регіон», повідомляє Аgroreview.com.

"Якщо подивимося на ЄС, то там 174 млн гектарів земель, а субсидії на аграрний сектор становлять 59 млрд євро. У Литві близько 3 млн гектарів сільськогосподарських земель. Країна отримує 675 млн євро дотацій з бюджету Євросоюзу. І дивлячись, який ефект державна підтримка має на сектор, то очевидно, що багато господарств близько ¾ свого доходу мають від субсидій. У деяких випадках, операційні збитки повністю покриваються державною підтримкою", - зазначив Айварас Абромавічус.

На його думку, Україна багато чому може навчитися у Європи та перейняти  успішний досвід інших країн.

Читайте також: Айварас Абромавічус будує агро-технологічний парк на Київщині

"Україна конкурує на глобальному ринку з країнами, в яких допомога аграрному сектору є досить істотною. Державна політика і державна підтримка в аграрному секторі в Україні повністю відсутні. Підтримка держави звичайно потрібна, а державні дотації є обов'язковими, але тільки за умови, що вони зрозумілі, справедливі і прості в адмініструванні. Будь-які дотації, які потребують ручного управління, в країні з високим рівнем корупції будуть використовуватися неефективно і для «обраних». Звичайно ж, потрібен цілий набір механізмів допомоги малим фермерам та фермерам-початківцям. А для великих і середніх фермерів головне, щоб держава не заважала та не запроваджувала нових мит, податків і не створювала дискримінаційних умов купівлі землі після закінчення мораторію", - зауважив Айварас Абромавічус.

Довідка:

Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) – аграрна конференція №1 в СНД та Європі, котра повністю розкриває всі аспекти управління аграрним бізнесом. Цьогорічна ключова тема конференції – Агробізнес 2018: АГРО чи БІЗНЕС. Захід організований Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) та проходить 19-20 вересня 2018 року у с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині поєднали унікальну технологію вирощування риби та овочів

Про те, як в Україні впровадили високотехнологічний спосіб ведення органічного сільського господарства, Аgroreview.com розповіла Оксана Прокоса, виконавчий директор «AQUAFARM».

- Розкажіть, будь ласка, у чому полягає метод аквапоніки?
- Аквапоніка поєднує у собі вирощування риби та рослин без грунту в системі рециркуляції води. Основою аквапоніки є природний баланс, що дає можливість вирощувати органічну продукцію і дбайливо використовувати природні ресурси. Суть методу, який освоїла компанія «AQUAFARM», полягає в тому, що риба збагачує воду органічними добривами, і така вода з розчиненими органічними мікроелементами використовується для вирощування рослин (зелені і овочів). На «AQUAFARM» ми вирощуємо аквакультури циклічно протягом року в рециркуляційних системах, що виключає вплив негативних зовнішніх факторів. Вода постійно рециркулює, очищається та повертається назад у систему. Тобто, таким чином заощаджується використання водних ресурсів. Також у нас є тепличний комплекс, де ми вирощуємо овочі. На даний момент у нас вже є перші результати: томати, вирощені без використання пестицидів, гербіцидів, шкідливих хімічних добрив та домішок. Також плануємо вирощувати болгарський перець, зелень і трави. Вміст нітратів в овочах і зелені, вирощених за допомогою аквапоніки, нижче вп’ятеро-вдесятеро порівняно з традиційним вирощуванням.

- Яку рибу розводять на аквафермі?

- На аквафермі в рециркуляційних системах вирощують кларієвого сома та тилапію без використання антибіотиків, стимуляторів росту і гормонів. Мальок риби компанія імпортує з Нідерландів. Ми маємо всі сертифікати походження. При вирощуванні риби використовуємо лише імпортний корм з Данії та Франції, так як він якісний, збалансований, високопротеїновий. До його складу входять костна мука, зернові, рибна мука, тобто збалансоване харчування для риби.

- Скільки часу займає розведення риби?
- Щоб виростити малька сома до товарного вигляду необхідно близько семи місяців. У тилапії трошки довше темпи росту, це приблизно вісім-дев’ять місяців.

- Чому серед аквакультур були обрані саме сом та тилапія?
- Для цих риб природним середовищем є Африка, де високий температурний режим та тепла вода. Ми також зосередилася саме на цих двох видах риби, так як система одна, відповідно і вода має бути однакової температури. Зараз на аквафермі температура води 27 градусів, а вологість 99%. Для того, щоб зрошувати коріння рослин методом аквапоніки, потрібна тепла вода. Щоб не підігрівати її, ми теплу воду по трубам транспортуємо одразу до теплиць, і вона зрошує коріння рослин. Тобто не потрібні додаткові витрати на енергоносії. Ми в компанії дуже бережно ставимося до навколишнього середовища. Щоб економити електроенергію, ми використовуємо сонячні колектори в теплий період року. Також при реалізації риби ми застосовуємо пакети, які піддаються утилізації.

- Як часто ви змінюєте воду в басейнах для риби?
- Вода в системах рециркуляції при вирощуванні риби замінюється лише на 10%. Вона постійно рециркулює. Від басейну поступає до фільтра, де тверді залишки відходів від життєдіяльності риб залишаються в органічному фільтрі, потім вона поступає в біофільтр, де є ультрафіолет, який вбиває будь-які  бактерії. Ми не додаємо стимуляторів росту, антибіотики. Плюс у біофільтрі є біозагрузка, де в природному середовищі вирощуються корисні бактерії, які очищають воду. Частина поступає назад у басейн, а частина йде до теплиць. Тобто це такий симбіоз життєдіяльності риби та рослин.

- Як виникла ідея такого виробництва?
- Під час відвідин Нідерландів, ми бачили гідропонні теплиці, де вирощували огірки, перець, томати й інші рослини. Коли ми поїхали до Берліну, то побували на невеличкій експериментальній аквафермі, де вирощували тилапію і рослини. Її збудували студенти німецького аграрного університету, які виграли грант. Наочно ми раніше не бачили нічого подібного.

-З якими труднощами зіткнулися під час запуску виробництва?
- Перш за все, треба було зрозуміти всі нюанси виробництва. Головною проблемою стало правильне балансування системи: кількість риби повинна відповідати кількості овочів, тому що якщо забагато буде поживних елементів, рослини не будуть рости, вони будуть просто гнити.

- Де брали необхідне обладнання?
- Устаткування, органічні фільтри - все українського виробництва. Ми співпрацюємо з українською компанією, яка нам також надає сервісне обслуговування. А гідропонні системи та освітлення ми імпортуємо з закордону. Це інноваційне обладнання, яке ще в Україні не виробляється. Такі системи дуже популярні в США та Азії. Взагалі, все нове, це добре забуте старе. Ще атстеки вирощували овочі методом аквапоніки. В Азії вдало поєднують вирощування рису та вугря.

- Чи є в нашій країні подібні виробництва?
- Немає. Ми перші в Україні. Об’єми виробництва риби у нас становлять 100 тон на рік. Ми орієнтуємось на Європу. У нас щільність посадки риби на метр кубічний 160-180 кг, що відповідає європейським стандартам. В деяких господарствах щільність риби сягає 400 кг на метр кубічний. Але умови утримання для риби вже стають поганими. Для нас же головним залишається якість нашої продукції. Ми постійно проводимо лабораторні дослідження води та риби, у нас встановлена сучасна система очистки води.

- Як ви реалізуєте свою продукцію?
- Ми приймаємо участь в гастрономічних ярмарках на Київщині. Також наша продукція представлена в провідних ресторанах Києва.  А 16 вересня у місті Васильків Київської області відкрився перший магазин рибних делікатесів «AQUAFARM».

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Придбання іноземцями найбільшого вітчизняного агрохолдингу не означає купівлю української землі - Петро Порошенко

Про це написав у своєму Тwitter Президент України Петро Порошенко.

Він підкреслив, що рішення SALIC - одного із найбільших у світі агроінвесторів - прийти в Україну є яскравою демонстрацією, що держава готова створити для них всі необхідні умови. Це - найбільший контракт у сільськогосподарському секторі за історію незалежної України.

"Контракт між «Мрія Агрохолдинг» та SALIC не означає купівлю української землі. Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в агрокомплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, експорту, створенню нових робочих місць", - зауважив Петро Порошенко.

Нагадаємо, Компанія Continental Farmers, акціонерами якоЇ є уряд і члени королівської родини Саудівської Аравії, планує купити  український агрохолдинг"Мрія".

У серпні 2014 року "Мрія" не змогла розрахуватися з кредиторами за поточними зобов'язаннями і оголосила дефолт. Сукупна заборгованість агрохолдингу з урахуванням гарантій і поруки, наданих "Мрією" компаніям, афільованим з сім'єю Гут (колишніх власників), на момент оголошення дефолту становила 1,3 млрд дол.

З лютого 2015 року контроль над активами "Мрії" перейшов до її кредиторів - переважно європейських і американських інвесторів, які прийняли рішення зберегти агрохолдинг. Тоді ж був призначений новий менеджмент агрохолдингу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська харчова промисловість забезпечує внутрішній ринок на 90%

Окрім цього, галузь відіграє надзвичайно важливу роль у зовнішній торгівлі країни, формуючи понад 50% зовнішньоторговельного обігу продукції АПК України.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час офіційного відкриття Всеукраїнського тижня харчових технологій та галузевих виставок «Inprodmash & Upakovka’2018», «Bakery Ukraine’2018» та «Sweets  Ukraine’2018».

«До харчової промисловості належать понад 40 галузей і виробництв, а промислове виробництво харчових продуктів здійснюють понад 5 тисяч підприємств, які виробляють широкий асортимент продуктів харчування », - наголосила заступник Міністра у своєму виступі.

За словами Ольги Трофімцевої, розвиток повного циклу технологічних процесів – починаючи від первинної обробки сільськогосподарської сировини, до випуску готової упакованої харчової продукції за найвищими стандартами безпечності та якості продуктів харчування та її експорту на світові ринки є ключовим пріоритетом секторальної експортної стратегії, яка розроблена командою Мінагрополітики.

«Я б назвала харчову галузь локомотивом економіки України, зважаючи на важливість харчової галузі для всього сектору АПК та його розвитку. Без створення ланцюга доданої вартості в країні, поглибленої переробки та експорту готового продукту під брендом «Made in Ukraine»  ми не зможемо говорити про ефективний розвиток АПК чи всієї економіки України», - підкреслила заступник Міністра.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів - Володимир Гройсман

Водночас земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів. Про це він сказав під час форуму Реанімаційного пакету реформ "Повна мобілізація: спільний план дій", передає Укрінформ.

"Я категорично проти відкриття ринку земель усього для усіх і на всі сторони. От я проти і це моя позиція, як громадянина України. Це для мене є принциповим питанням. Вважаю, що треба дати можливості українцям один у одного купувати землю в обмеженій кількості і для відповідного фахового використання", - сказав Гройсман.

На його переконання, найоптимальнішу модель земельних відносин можна підібрати.

"Я вважаю, що земля - це дуже серйозний наш національний актив. І тут треба підходити дуже виважено. Я розумію, що ліберальний підхід і треба все відкрити, але, повірте, не все те золото, що блищить", - додав прем'єр-міністр.

Гройсман запевнив, що уряд готовий до відкритої дискусії стосовно проведення земельної реформи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview