Як в Україні виробляють еко-курей

Містяни вирішили повернути життя старій фермі під Києвом, але так захопилися, що створили сучасну компанію з еко-виробництвом і переробкою, пише НВ.

Село Лукаші. Всього 60 кілометрів від столиці. Тут функціонує господарство Фермерський двір. Це підприємство постало на руїнах колишньої радянської ферми п'ять років тому. Власники тоді не думали про попит чи заробіток – хотіли вирощувати екологічно чисту птицю.

Однак, щоб реалізувати таку ідею, компаньйонам довелося інвестувати у проект понад $1 млн.

Перебудова і нова компанія

Спочатку відновили один пташник, почали там вирощування, потім другий, а згодом і третій, на якому почали вирощувати качку. Зазвичай люди поділяють курок на два типи: смажена та жива. Однак виявляється, що існує промислова, фермерська та органічна курка. Вони відрізняються одна від одної рівнем екологічності.

На цій фермі живе приблизно 12 тис. фермерських курчат. Усі вони – на спеціальному раціоні. Без антибіотиків та прискорювачів росту.
Щоб виростити екологічно чисту курку, треба докладати неабияких зусиль. Наприклад, не можна брати промислові корми. Потрібно за власною рецептурою замовляти їх у виробника. "Ми самі балансуємо, виводимо ті речовини, які ми не хочемо бачити в них, – якісь прискорювачі, підсилювачі. І цей корм привозять з комбікормового заводу до нас", – каже Валерій Власенко, співвласник господарства Фермерський двір.

На таких кормах фермерські курчата ростуть значно довше, ніж їхні родичі, які виховуються у промислових умовах.

На промисловій фермі птицю забивають на 35-40 день і відправляють до супермаркету. Та на цій фермі курка росте ще декілька тижнів – у цьому і полягає різниця між промисловою та фермерською птицею.

Та виростити курку – половина справи. Її треба правильно забити. "Птицю починають забивати на різних підприємствах на 36-38 день. Ми забиваємо на 60-й. А з вигулом буде десь до 75 днів", – каже Віталій Дзюба,  співвласник господарства Фермерський двір.

Переробний підрозділ

За день забійний цех на фермі переробляє до 2 тис. курок, це приблизно 1 тонна живого м'яса. Важка робота, але все тут робиться як за годинником. Стандарти і стерильність на високому європейському рівні.

Припустимо, якщо знаходять якийсь домішок у курці. Відповідно, зупиняється забій. "Тоді перебирається повністю партія забитої курки. І знову поновлюється процес роботи, а предмет, який міг вплинути на те, що туди потрапляє, вилучають", – розповідає Руслан Дзюба, співвласник господарства Фермерський двір.
Після усіх процедур курка потрапляє до охолоджувальної камери. Потім все це перевантажується у свіжому вигляді та потрапляє на полиці супермаркетів. В основному фермери реалізують продукцію у великих мережах супермаркетів по всій Україні, а також у ресторанах.

Знайти цю курку можна на полиці разом із звичною нам продукцією, хоча коштує вона у півтора раза більше, ніж звичайна. Тому люди купують їх не так часто. Зазвичай на великі свята або для того, щоб себе потішити. Тим не менш, попит на еко-курку стабільно зростає. За рік господарство вже реалізує майже 1 тис тонн курятини.

Та усі зароблені гроші бізнесмени вкладають у розвиток. Щоб українська екологічна птиця змогла вийти на європейські ринки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корова на льоду потрапила на веселе відео

Нещодавно в мережі з’явився відеоролик, на якому зображена корова, що ніяк не може втриматися на льоду і безперервно ковзає на своїх чотирьох ногах, пише new-s.com.ua.

Відомо, що корова на льоду була помічена в східній провінції Китаю Чжецзян, в міському окрузі Веньчжоу. На сході Китаю, після дощів якраз вдарили морози, внаслідок чого дороги перетворилися на справжнісінький каток, інформує Економічні відомості, новини.

Корова потрапила на слизьку ділянку дороги, завдяки чому й невдовзі стала зіркою інтернету. На відео можна спостерігати як корова безуспішно намагається вибратися зі слизької поверхні, однак їй ніяк не вдається цього зробити.

Як закінчилися пригоди тварини – невідомо. Однак відео з коровою, що ковзає по льоду, аж дуже полюбилося користувачам мережі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Запоріжжі ростуть лимони вагою в кілограм

В Запорізькому ботанічному саду збирають плоди лимона вагою один кілограм. На це диво природи, що виросло в теплиці з субтропічним кліматом, може подивитись кожен охочий. Щоправда, тільки через вікно — вхід до теплиці заборонений стороннім через її технічний стан, йдеться у сюжеті tv5.zp.ua.

У теплиці Запорізького ботанічного саду створений м’який субтропічний клімат. Температура повітря сьогодні +10. Вона вважається зимовою для цитрусових дерев, тому нині вони перебувають у стані спокою. Але на багатьох рослинах ще є плоди з минулої осені. Апельсини, мандарини, грейпфрути та лимони. Працівники ботсаду не зривають їх спеціально, щоб відвідувачі милувалися. Втім, тільки через вікно, адже вхід для екскурсій сюди заборонений. Місцеві дендрологи кажуть, на смак ці плоди майже не відрізняються від магазинних. У багатьох випадках навіть смачніші.

Особливу увагу привертає гігантський лимон. Його вага — близько кілограма. Такі лимони можна зустріти тільки в теплицях, адже вони потребують особливого догляду. Серед цитрусових дерев є й такі, що поєднують в собі одразу декілька різновидів. Таке диво-дерево місцеві спеціалісти вивели самі. Робота для працівників теплиці завжди є. Окрім догляду за деревами, вони займаються вирощуванням нових рослин. Вже в середині лютого — на початку березня у теплиці почнеться весна, цитрусові дерева будуть квітнути. Подивитися на це може кожен охочий.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Жодних заборон на закупівлю молока – це принципова позиція Уряду

Водночас у 2018 році починають діяти урядові програми підтримки, спрямовані на поступове підвищення якості молочної сировини. Участь у держпрограмах дозволить завершити цей процес безболісно та поетапно з максимальною вигодою як для виробників, так і споживачів.

Про це йшлося під час брифінгу «Закупівля молока у селян: міфи, страхи та реальна ситуація» сьогодні, 29 січня.

«Жодних заборон на закупівлю молока – це принципова позиція Уряду. Натомість значна фінансова підтримка буде спрямована на заходи із поступового підвищення якості молочної сировини. Окрім соціального фактору, до зваженої політики в цьому питанні спонукає і економічний, оскільки молокопереробна галузь забезпечується на третину молоком від господарств населення», - прокоментував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.

При цьому від констатував, що уже зараз абсолютна більшість українського молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає вимогам та може використовуватись при виробництві харчової продукції.

Перехідний період з поступового підвищення якості молочної сировини може тривати понад 2 роки. Наразі розробляються гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці, які будуть запроваджуватися в залежності від готовності ринку та виробників. Однак навіть після їх імплементації, молоко другого сорту буде дозволено використовувати у виробництві нехарчових продуктів.

«Одним із ефективних способів підвищувати якість молока для невеликих господарств може стати кооперація. Об’єднання у кооперативи дасть можливість отримати значну державну допомогу на відповідне обладнання. Для цього в 2018 році передбачені наступні програми: розвиток тваринництва, розвиток фермерства і кооперації, та компенсація с/г техніки, в перелік якої включено обладнання для молочної галузі», - наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова.

Перехід від виробництва молока другого ґатунку до першого не вимагає великих фінансових витрат. Кожен крок із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом ринку і його готовності до трансформацій.

«Кінцева мета - поступове, а саме до 2022 року, приведення вимог до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням. У результаті цього процесу у виграші залишаться і виробники, і споживачі. Перші матимуть можливість збільшити прибутки через продаж більш якісного молока і виходу на організований ринок, другі - споживатимуть здорову і корисну продукцію», - зазначив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Довідка:

За 9 місяців 2017 року на переробні підприємства надійшло 3392,7 тис. тонн молока, що на 3,5% більше ніж у відповідному періоді 2016 року.

У тому числі:

- у сільгосппідприємств закуплено 2053,9 тис. тонн молока (на 5,9% більше ніж у відповідному періоді 2016 року);

- від господарств населення – 1004,5 тис. тонн (на 1,8% більше).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочний експеримент: як створюють першокласний кефір та йогурт

Вінницька область, Немирівський район – це не найкраще місце для землеробства: грунти тут погані. Однак для тваринництва – саме те. В цьому переконався співзасновник автомобільної компанії Прайд Мотор Сергій Дашко, створивши в цих умовах вдалий аграрний бізнес, пише НВ.

Новий бізнес

Тут у селі Мухівці вісім років тому Дашко вирішив зайнятися чимось традиційним, українським. І вклав гроші у фермерське господарство. Звичне для рідної Немирівщини, яка колись славилася десятками колгоспів із тисячним поголів’ям великої рогатої худоби.

На сьогодні у Немирівському районі є тільки 4 господарства, в яких є дійні корови. І загальна кількість корів у районі разом з коровами, яких тримають люди дома, десь близько 800 голів. Тобто за всі ці останні роки корів не стало. Лише одна ферма з'явилась, яку й  заснував пан Дашко.

Тож, до цього тут було чисте поле з бур’янами. А тепер зручне помешкання для ста дійних корів.

На фермі прийняли рішення свого часу розводити дві породи: голштин і монбельярд. Господар працює з французькою селекцією. Порода монбельярд вибрана не випадково. Вона дуже добре підходить для наших умов утримання і дає досить хороше молоко.

Звичайно, на якість молока впливає раціон. Він має бути  збалансованим, натуральним, а разом із тим економічно вигідним. Для цього корми треба вирощувати самостійно.

Як мінімум силос має бути свій. І як максимум, і силос, і сіно, і солома, і пшениця чи ячмінь, який іде на концентровані корми. "Звичайно, треба мати все своє, щоб гарантувати якість їжі, і мати якусь зважену вартість", – каже Сергій Дашко, власник ферми Азорель.

У корів тут all inclusive. Вода та їжа – цілодобово. Про прив'язь навіть мова не йде. А процедури – у окремій доїльній залі. Це абсолютно інше приміщення, де нема гною, де нема кормів. Корови ходять в чисте приміщення, де стоїть сучасне доїльне німецьке обладнання і там відбувається процес доїння молока у правильних умовах, що забезпечує фермеру високу якість і чистоту молока.

Власна переробка

Усе молоко під час доїння по спеціальному трубопроводу потрапляє в скляну колбу. Далі через фільтри мандрує на процедуру охолодження. Це дозволяє ще довше зберігати корисні властивості продукту.

За день тут виробляють близько тонни молока. Та на цьому процес не зупиняється. Далі молоко прямує на мікро-завод з переробки прямо тут на фермі.

Лінійка виробів солідна. Сири й пастеризоване молоко, кефір, дев’ять видів питних йогуртів та славнозвісний грецький йогурт. Майже 90% продукції поставляється у Київ та Одесу. Десять – розходиться на місцевих ринках. Частину продають у дитячі садки, школи та лікарні.

Всупереч великій кількості імпортних продуктів у роздрібних мережах, український споживач легко і швидко переключається на аналогічний вітчизняний продукт, якщо він близький за якістю і більш доступний за ціною, кажуть фахівці. За словами Наталі Нечипорук, менеджера із закупівель GoodWine, попит на українську фермерську продукцію має потенціал розвитку з приростом понад 35% на рік.

Молочний бізнес вважається одним з найскладніших в аграрній сфері. Але приклад агрофірми в селі Мухівці говорить про те, що і тут можна домогтися успіху. Головне – вибрати правильну стратегію і робити ставку не на продаж сировини, а на продаж готової продукції, тобто на переробку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на вінницькій фермі виготовляють молочку за ізраїльськими технологіями

У селі Мухівці Вінницько області розташована унікальна ферма, де виготовляють сири та йогурти за ізраїльськими технологіями. Про це йдеться у сюжеті "Сніданку з 1+1".

Власник ферми Сергій знає про корів майже усе. Чоловік за покликанням та за професією автомобіліст. Але в 2009 році він поміняв автівки на корів. Кілька місяців він витратив на облаштування ферми. Консультувався з європейськими фахівціями, ізраїльськими вченими, сам обирав породи корів.  Корови бояться задухи і протягів, а на цій ферми проживають у чудових умовах - у хліві високі стелі та постійна вентиляція, корови поділені на групи та мають окремий раціон,  а ще кожна корова має власне ім'я та паспорт.

Завдяки сучасним технологіям людина під час доїння не контактує з молоком. Воно по трубам одразу ж потрапляє у спеціальні ємності, куплені в Ізраїлі. Далі його охолоджують, пастеризують та вносять спеціальні закваски та чекають, доки молоко загусне. А далі можна робити сир. Кисло-молочний тут  роблять як вдома, але без пресу, через що сир виходить більш ніжним та більш м'яким.

А ще тут виготовляють три види твердих сирів, один з яких - халумі -  в оригіналі виготовляється з  суміші козячого та овечого молока. Втім на Вінниччині його навчились виготовляти із коров'ячого. Він має високу температуру плавлення, тому його перед вживанням можна смажити.

Джерело: myvin.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview