174499

Як в Україні вирощують азіатські шиітаке

За 30 кілометрів від Києва розташоване господарство з вирощування імператорського делікатесу. Це фактично центр дозрівання азійського екзотичного продукту – гриба шіїтаке. І Це не Китай і не Японія – батьківщина цих грибiв, а село Озера у Бородянському районі, пише НВ.

Перші кроки

Чотири роки тому подружжя зі столиці, Андрій та Лариса Савчуки, вирішило відкрити тут ферму.

Шіїтаке на українському ринку – товар ексклюзивний. "Колись ми зацікавились грибами шіїтаке як споживачі, спробувати їх ми не змогли, ми їх просто не знайшли свіжими", – згадує Андрій Савчук, власник ферми.

Саме тоді колишні менеджери – Андрій та Лариса – вирішили підкорити нову бізнес-нішу. Але знайти технолога було дуже важко. Тому подружжя мусило саме для себе дослідити всю технологію та особливості вирощування цих грибiв. Перші грибні кроки підприємці робили на власній дачі. Спроба принесла 50 кіло рідкісних шіїтаке. "Якщо ви зможете виростити 5 кілограмів, то ви зможете виростити і 5 тонн", – посміхається Лариса Савчук, власниця господарства .

Вирощування грибів шіїтаке для подружжя Савчуків – це не мрія всього життя, а скоріш авантюра, яка перетворилась на успішний сімейний бізнес. Та бізнес без капіталовкладень не можливий. Для старту фермерам знадобилося близько $100 тис.

Технологія вирощування

Дуже багато коштів пішло на облаштування приміщення, на утеплення. Значні витрати пішли на вентиляційну техніку. Адже шіїтаке дуже полюбляють чисте повітря та стерильні умови. Про стимулятори росту та хімію взагалі не може йти і мови. Чим чистіше повітря, вода, приміщення, тим гриби почувають себе комфортніше, і їм не треба тоді боротися за виживання.

Життя шіїтаке починається у спеціальних блоках, зроблених з суміші тирси листяних порід дерев, висівок, крейди та чистої води.

У спеціальному приміщенні, так званому інкубаторі, гриби дозрівають близько 4-6 місяців. А потім їх переносять до іншого комплексу для вирощування, де через тиждень ці блоки починають давати свої перші плоди.

За словами Лариси Савчук, коли блок закінчує плодоносити, він відпочиває, потім його замочують, а трохи згодом виставляють на повторне плодоношення. Десь через два тижні, коли він ще трошки відпочив – починається друга хвиля. У комплексі створено особливі умови, за рахунок яких такі блоки можуть плодоносити до чотирьох разів у досить короткий термін.

Залежно від сезону бiзнесмени можуть зібрати за місяць близько 2 тонн рідкісних грибів. "У нас щодня практично всі гриби йдуть у нуль. Скільки їх зрізалось, стільки зафасувалось і поїхало", – каже господарка.

Ринки збуту

Більшість споживачів грибного господарства – це супермаркети Києва і деякі ресторани. На цей момент фермери торгують лише в Україні. Аби вийти на європейські ринки – треба збільшити об’єми.

Поки що це лише в планах. Шіїтаке – досить специфічний продукт. Він доволі дорогий з точки зору собівартості, і маловідомий широкому загалу наших співгромадян. І тому збільшення виробництва на цьому господарстві і збуту відбувається досить повільно.

До того ж фермери вимушені при розрахунках ціни зважати на купівельну спроможність українців. Тому що кіло шіїтаке у торгівельних мережах коштує близько 250 грн. Аналогічний товар у Європі дорожчий як мінімум вдвічі.

Андрій Савчук визнає – іноді вдається заробити 30% від собівартості – це можна вважати вдалим місяцем чи періодом. Загалом, назвати цей бізнес надзвичайно прибутковим фермер поки що не береться.

Дружина додає: нам є куди рухатись і ми постійно над цим працюємо, розвиваємось. "Я просто якось націлена на позитив і на успіх. І я сподіваюся, що колись він прийде", – сподівається вона.

Як на Херсонщині вирощують екзотичні фрукти (відео)

Садівники-ентузіасти з селища Плодове, що на Херсонщині, зуміли виростити приголомшливу колекцію екзотичних плодових рослин. Тут і зизифус (китайські фініки), і кримська хурма, і мексиканські банани, пише atmagro.ru.

Одного лише зизифуса в «райських кущах» під Новою Каховкою – десятки різновидів. Вчені кажуть, рослина дає дуже солодкі плоди, які можна вживати і в свіжому вигляді, готувати з них сухофрукти, маринувати і т. д.

- Є дані, що люди після інсульту, приймаючи плоди зизифуса, повністю відновлюються, - каже Ольга Грабовецька, кандидат біологічних наук. – Сприяє нормалізації, очищенню організму, корисний для виведення радіонуклідів з організму. У Китаї він вважається деревом життя.

Улюблениця місцевих садівників – хурма, якої тут росте безліч видів. Віргінська – багата йодом, східна – майже не терпка. Ростять херсонські умільці кизил, актидинию, і навіть китайський агрус, що за своїм корисним властивостям не поступається ківі.

Як батюшка-фермер вирощує часник

Власник фермерського господарства "Мрія", що у селі Ситне Радивилівського району Рівненщини - священик місцевого храму Дмитро Ліщук.

Він уже чверть століття господарює на землі та служить в храмі. Розпочинав із восьми гектарів землі, тепер має більше ста, повідомляє volyn24.com.

Раніше вирощував суто технічні культури, а цього року планує зосередитися на часнику.

Керівникам аграрних коледжів відкрили секрет, як роблять ковбасу (відео)

Керівники інститутів та коледжів, які входять до Національного університету біоресурсів та природокористування України, мали нагоду познайомитись із сучасними потужностями аграрного підприємства на території компанії «Агропродсервіс».

час екскурсії, яка відбулася 24 листопада, гості на власні очі побачили процес виробництва: від підготовки сировини до сортування готової продукції на прикладі  виготовлення м’ясних виробів на комбінаті компанії.

Екскурсію провели у рамках семінару про перспективи підготовки спеціалістів аграрної сфери. Під час заходу прийняли рішення перейти до тісної співпраці навчальних закладів та компанії.

Генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський розповів про готовність адаптувати студента в умовах сучасного підприємства, що стане можливістю повноцінно забезпечити практичну сторону навчання в аграрних закладах.

Джерело: Терен

 

 

На Херсонщині розводять племінних бджіл

Солодкі часи для вітчизняних бджолярів. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неочікувано аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток. Так у 2016 році Україна експортувала рекордний обсяг так званого рідкого золота 56.9 тисяч тон, у грошовому еквіваленті це 97.3 млн доларів. А у січні 2017-го , знову рекорд, вітчизняні виробники солодкого продукту всього за кілька днів вибрали річну тарифну квоту на безмитне постачання в ЄС. Наразі на світовому ринку ми треті – після величезного Китаю та Аргентини.

Як американський фермер заощаджує $70 тисяч на гербіцидах

Фермер Дерек Шафер зі східної частини штату Вашингтон тільки за рік заощадив на гербіцидах $70 тис. Він застосовує технологію, яка поєднує інфрачервоне випромінювання, сенсори та спеціальні форсунки.

Ця технологія виявляє бур’яни та розпилює гербіциди локально на ділянці розміром з 5-центову монету. Технологія автоматичної ідентифікації рослин WEEDit дає змогу розбризкувати гербіцид точно на бур’яни, не розливаючи їх на грунт, на швидкості 24 км/год вдень і вночі.

Сенсори за допомогою флуоресцентного світіння виявляють живі рослини і активують клапани, наведені на бур’яни. Схожа технологія була доступна й раніше, але вона вимагала точного калібрування оператором. WEEDit відкалібровується автоматично з частотою 50 разів на секунду, що є вражаючим кроком уперед порівняно зі старою технологією.

Розроблена в Нідерландах технологія WEEDit може бути встановлена на будь-який обприскувач. Тоді як традиційно застосовувалося суцільне розбризкування гербіцидів, WEEDit активує форсунки лише тоді, коли вони виявляють рослину. Тож, за словами Дерека Шафера, економія гербіцидів може бути вражаючою. Він потратив на нове обладнання більше $100 тис., але, як стверджує фермер, затрати повністю окупилися за 2 роки.

Впровадити нову технологію його змусила резистентність бур’янів, яку він виявив у себе на пшениці, горосі й ріпаку. Цього року економія фермера на гербіцидах становила 90%. «Я заливаю 60 галонів (227 л – ред.) гліфосату в свій обприскувач, обладнаний системою WEEDit, і їх мені вистачає на 2 дні. Раніше я використовував такий обсяг за 2 години обприскування», — відзначає Д. Шафер. Він проводить обприскування на швидкості 13–16 км/год і розповідає, що працювати з новою системою просто. «Вона заводиться одним натиском кнопки. Це самодостатня технологія, яка не потребує допомоги з боку механізатора. Вночі вона вносить гербіциди так само акуратно, як вдень, позаяк використовує червоне світло», — розповів фермер.

Джерело: Пропозиція