178171
182818

Як вітчизняна птахофабрика заробляє на відходах виробництва

Про це пише AgroTimes.

«Ми одними з перших запровадили безвідходне виробництво: заморожуємо й продаємо кишки птиці господарствам, де вирощують норок, – зазначила генеральний директор Володимир-Волинської птахофабрики Аліна Сич. – З цього ще й маємо додатковий прибуток щомісяця».

Також на птахофабриці працюють над екологічною безпекою. Зокрема,повна утилізація падежу здійснюється у вакуумних печах. Спільно зі словацькими партнерами розробили проект очищення стічних вод.

Крім того, на підприємстві запровадили технологію спалювання пір'я для підігріву води та забезпечення нею забійного цеху. «А гній, який вважається органічним добривом, у нас в повному обсязі викуповують фермери», – додала Аліна Сич.


 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ціни на огірки різко обвалилися

Теґи: 

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією проекту, на сьогоднішній день тепличники вже готові відвантажувати огірок по 5-6 грн/кг (0,16-0,20 євро/кг), тоді як ще в кінці попереднього робочого тижня ціни на цю продукцію в комбінатах нерідко доходили до 13 грн/кг (0,43 євро/кг).

Настільки різке цінове зниження представники господарств пояснюють суттєвим збільшенням пропозиції огірка з літніх теплиць, який надходить у продаж від 1,5 грн/кг (0,05 євро/кг).

Зазначимо, що в таких умовах великі комбінати вже змушені реалізовувати огірок в середньому вдвічі дешевше, ніж у такий же період минулого року. У той же час, ціни на продукцію із плівкових теплиць в 4 рази нижче торішніх.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Ферма на Львівщині продає полуницю за принципом «збери собі сам»

Теґи: 

На їхній плантації сьогодні дозрівають переважно італійські сорти, а вивчати технологію він свого часу їздив до Польщі, повідомляє zaxid.net.

Організовували господарство протягом двох років, з 2015-го, коли Микола повернувся з АТО і отримав ділянку. Розробили бізнес-план, залучили інвесторів, взяли кредит. Зізнаються: було дуже важко, адже і фізичної праці на цьому гектарі вкладено немало.

«Якщо починати цей бізнес, як починали ми, з нуля, треба бути готовим вкласти в гектар полуниці близько 800 тис. грн», ‒ говорить Іванна Стецьків, дружина та співвласниця ферми «ФайнаBerry».

Стандартів вирощування полуниці родина вчилася в одному з крупних (близько 700 га) ягідних господарств Любліна. Саме там їм розповіли про необхідність крапельного зрошення полуниці, яке згодом вони і облаштували у себе на плантації.

Крім того, важливо правильно підготувати ґрунт, постелити під кущі агроволокно та солому. Це захистить рослини від бур’яну.

У сезон на своїй плантації подружжя збирає кілька десятків, а то й сотень кілограмів ягоди, яку вони постачають у два львівські магазини. Крім того, роздрібні покупці можуть придбати полуницю і на самій фермі. Тут діє популярний у Великобританії, Німеччині та Канаді метод «Збери собі сам». Кілограм полуниць, які відвідувач самостійно собі назбирає на плантації «ФайнаBerry», буде коштувати йому 50 грн.

Микола Стецьків хотів би у майбутньому зорганізувати ягідний кооператив, але поки немає з ким об’єднуватися, тому він готовий ділитися досвідом з тими, хто охочий до створення ягідної ферми.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Німеччині на зборі суниці за годину заробляють стільки, як в Україні за день

За інформацією Асоціації південнонімецьких виробників спаржі та суниці (VSSE), кожен п’ятий учасник опитування повідомив, що пропозиція робочих рук значно скоротилася, а майже половина відзначила, що охочих стало менше, пише agroday.com.ua.

В даний час для збору врожаю суниці та спаржі у Німеччині щорічно наймається від 160 тис. до 180 тис. сезонних робітників, які тепер отримують встановлену законом мінімальну заробітну плату в розмірі 8,84 євро (270,5 грн) на годину. На думку німецьких аграріїв, такий розмір оплати має небажаний ефект: багато румунів заробили достатньо грошей і поїхали ще до завершення сезону.

Водночас, для порівняння, в Україні сезонним працівникам на зборі ягід платили 200-300 грн за день.

Нині VSSE та Асоціація сільськогосподарських роботодавців (GLFA) виступають за укладення ефективних угод для працівників по збору врожаю з інших країн, таких як Україна.

Варто відзначити, що полякам та румунам для роботи в Німеччині спецдозвіл не потрібен. Але для робітників, наприклад, із Західних Балкан існує певний порядок оформлення. Як зазначають в асоціації, подібні обмеження вкрай негативно позначаються на пропозиції робочих рук через те, що претендентам доводиться місяцями чекати на візу.

Нагадаємо, що на початку 2018 року в Польщі, яка також відчуває брак рук, набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, згідно з чим українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть легально працювати на сезонних роботах до 9 місяців у році та без робочої візи.

У цьому сезоні у Польщі на збиранні суниці можна заробити в середньому 10-15 злотих за годину (70 -105 грн). Середня ціна за кошик у 2 кг – 2 злотих. Однак поляки жаліються, що українці стали менш охоче їхати до них на роботу. Для вирішення проблеми, польський уряд вирішив залучати іноземців соцзахистом через договір про допомогу на час збору врожаю (umowa o przy pomocy zbiorach).

60% агропідприємств Великобританії також повідомляють про нестачу низькокваліфікованої робочої сили. Ті, хто залишився після брекситу на британських полях, — вихідці зі Східної Європи старші сорока, що погано володіють англійською. Ситуація настільки критична, що фермери готові брати молдаван з румунськими та болгарськими паспортами.



ФАО попереджає про загрозу занесення вузликового дерматиту в Україну

Про це повідомляє прес-служба ФАО, пише milkua.info.

За інформацією, Білорусія, Республіка Молдова та Україна є країнами підвищеного ризику, в зв'язку з чим необхідно в найкоротші терміни розробити і прийняти регіональний план з надзвичайного реагування та забезпечення готовності.

«Великий досвід ФАО в питаннях контролю заразного вузликового дерматиту на Балканах і на Кавказі дає можливість запустити новий регіональний проект для посилення готовності до реагування і запобігання поширенню дерматиту, який почнеться з технічного семінару в Києві», — йдеться в повідомленні.

Оскільки дерматит є новим захворюванням, ветеринарні служби в цих країнах не мають досвіду роботи з транскордонними хворобами. Потенційні серйозні проблеми включають економічні втрати від смерті худоби, зниження продуктивності тварин, високу вартість проведення програм вакцинації та управління вогнищами захворювання, і найважливіше — торгові обмеження. Ризик, що насувається поширення захворювання на ще не уражені ним Білорусію, Республіку Молдову і Україну дуже високий, враховуючи спільні кордони цих країн.

«Дуже важливо знизити ризик появи спалахів і поширення вірусу, особливо в країнах, які ще не інфіковані і, відповідно, не знайомі з ним», — сказав Андрій Розстальний, експерт Регіонального відділення ФАО для Європи і Центральної Азії по племінній справі у тваринництві та ветеринарії.

Підхід ФАО до боротьби з хворобами грунтується на ретельному моніторингу ситуації шляхом постійної оцінки ризику і гармонізації дій, спрямованих на контроль і профілактику, введення програми вакцинації та створенні регіональних платформ для обміну інформацією, досвідом і практичними рекомендаціями всередині країни. Даний проект об'єднає провідних експертів для вирішення специфічних проблем властивих кожній окремій країні, досліджуючи нові підходи для зниження ризику і контролю за спалахами в разі потреби.



Уряд планує завершити процес передачі землі ОТГ у грудні

Теґи: 

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк під час онлайн-конференції на його сторінці у Facebook, передає УНН.

“Ми повністю вкладаємось в графік, навіть з невеликим випередженням і плануємо завершити цей процес в грудні поточного року”, — сказав він.

Мартинюк також розповів, що по третині, а це близько 200 ОТГ, технічна робота вже виконана, і на початку червня відбудеться підписання актів прийому-передачі землі від держави до громад.

Як повідомляв УНН, у лютому 2018 року практично всі створені в Україні об’єднані територіальні громади розпочали процес отримання земель у власність.

Ваш вибір 'Цікаво'.