182818
178171

Як вплине нова нормативно грошова оцінка землі на вартість 1 га

Теґи: 

Нормативна грошова оцінка земель до ринку сільськогосподарських земель має доволі опосередкований стосунок, тому що її показники використовуються виключно для фіскальних цілей — встановлення земельного податку, визначення орендної плати за державні та комунальні землі, справляння єдиного податку 4—ї групи тощо. Про це сказав доктор економічних наук, заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, пише agropolit.com.

Він сказав, що жодних угод із землею за нормативною грошовою оцінкою не проводитиметься, а сама вона не має ніякого стосунку до реальної ринкової вартості землі.

«Для визначення вартості земельних ділянок і проведення транзакцій із ними використовується експертна грошова оцінка, яка визначається спеціально підготовленими фахівцями—оцінювачами», — зазначив експерт.

Ситуацію, коли громадяни протягом місяця не затвердять нормативну грошову оцінку земель, і згідно із законодавством, вона все одно набере чинності, А. Мартин не вважає чимось страшним.

«Це так званий принцип мовчазної згоди, який сам по собі не є чимось страшним. Проте на практиці є одна цікава проблема: Держгеокадастр дерибанить державні сільськогосподарські землі в оренду, але нормативну грошову оцінку для цього мають затверджувати районні ради. Їм ці оборудки із землею не завжди подобаються, тому райради завжди мали певний важіль впливу — не затверджуючи оцінку, по суті, вони заважали Держгеокадастру укладати договори оренди. Зараз, щоправда, вони й без нормативної оцінки дуже часто укладають договори», — сказав А. Мартин.

Також він зауважив, що нормативна грошова оцінка земель проводиться за досить жорсткими методиками — вони не передбачають багато варіантів розрахунку.

«Загалом, якихось законних підстав відмовляти у затвердженні оцінки, якщо вона зроблена за методикою, пройшла експертизу, ради не мають, проте нерідко вони зловживають своїм правом затверджувати оцінку, блокуючи набуття прав на землю. Це пов’язано і з тим, що у складі рад завжди достатньо місцевих підприємців. Якщо після затвердження нової оцінки, приміром, доведеться платити більше податків, ради можуть затягнути прийняття рішення. Я не бачу нічого страшного у мовчазній згоді, але свободи у громад у прийнятті рішень, звісно, буде менше», — наголосив експерт.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


ТОП-7 експортерів вітчизняної агропродукції

Зокрема, зарубіжні поставки м’яса птиці збільшилися у січні-березні цього року до 75 тис. т проти 65 тис. т за відповідний період 2017 року. Експорт вершкового масла за І квартал 2018 року збільшився втричі проти показників січня –березня минулого року – з 3 тис. т до 9 тис. т. Експорт яєць за три місяці поточного року перевищив відповідні результати 2017 року у 2 рази і становив 26 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Загалом же, зазначив він, за даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2018 року склав 4,4 млрд дол. США. Це на 0,2 млрд дол. США – на 4,5% – менше відповідних показників I кварталу 2017 року.

При цьому у загальній структурі вітчизняного експорту частка сільськогосподарської продукції склала 38%.

Основними ринками збуту залишаються три регіони – країни Азії, Африки та ЄС. Загалом на них припадає 95% вартості українського експорту сільгосппродукції.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За січень-березень 2018 року вони закупили українського продовольства на 1,7 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 38,6% від загального експорту аграрної продукції.

Понад третину вітчизняного експорту сільгосппродукції – 34% – припадає на країни Європейського Союзу. За І квартал цього року вони закупили українського продовольства на 1,5 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 0,7 млрд дол. США – 15,9% від загального експорту аграрної продукції.

Обсяги експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД залишилися на рівні показників минулого року – 0,3 млрд дол. США, забезпечивши частку у 6,8% від загального експорту аграрної продукції, зауважив Микола Пугачов.

За результатами І кварталу 2018 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 530 млн дол. США.

На другому місці – Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 346 млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Іспанії (305 млн дол. США), Нідерландів (274 млн дол. США), Італії (253 млн дол. США), Туреччини (246 млн дол. США) та Китаю (193 млн дол. США).

Ці сім країн забезпечили близько 50% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у січні-березні 2018 року, зазначив Микола Пугачов.

Визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури (за рахунок кукурудзи і пшениці), насіння олійних (в першу чергу, соя), олія (в основному, соняшникова) та продукція харчової промисловості. Їх спільна частка складає близько 88% в аграрному експорті.

Найбільші частки у загальній вартості закупівель українського зерна мають Єгипет (18%), Іспанія (12,4%), Італія (7,8%), Китай (7,4%), Нідерланди (7,3%), Марокко і Туніс (по 5,4%). Спільно з Ізраїлем, Туреччиною, Лівією та Португалією (мають частки не менше 3%) ці країни забезпечують близько 80% грошових обсягів українського експорту цієї групи продукції.

Олійне насіння та плоди користувались найбільшим попитом у Туреччині (22,2%), Ірані (14,4%), Білорусі (9,0%), Єгипті (8,3%), Нідерландах (8,2%), Італії (6,8%), Греції (4,7%), Лівані (4,6%) та Німеччині (4,0%). На ці країни припадає понад 4/5 вартості вітчизняного експорту олійних культур.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія з часткою 44,9%. Решта основних країн-імпортерів – Ірак (6,2%), Іспанія (5,8%), Нідерланди та Італія (по 5,7%), Китай (4,6%) – помітно відстають від неї. За результатами І кварталу 2017 року спільна частка цих країн склала близько 73% у загальній вартості експорту товарів цієї групи.

Географічна диверсифікація поставок м’яса і субпродуктів призвела до посилення ролі країн – членів ЄС як визначальних споживачів. У січні-березні 2018 року вітчизняна м’ясна продукція найбільшим попитом користувалася у Нідерландах (20,4%), Іраку (10,2%), Словаччині (10,0%), Білорусі (8,1%), Гонконгу (6,7%), Німеччині (6,2%), Азербайджані (4,7%) та ОАЕ (4,5%). Ці країни акумулювали понад 70% у вартості продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Часник на українських полях хворіє та гниє

Теґи: 

 Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Зенон Сич завідувач кафедри овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, пише superagronom.com.

За його словами, погода на початку зиму спровокувала передчасне відростання часнику ще до Нового року.

Зараз часник уражений кореневими гнилями від поширення фузаріозу, пенціальної зеленої і білої гнилі, бактеріозу, а місцями й нематоди. Науковець зазначає, що рослини ростуть майже без коріння. У більшості випадків хвороби занесені із садивними матеріалом.

«Денце згниває, коренів дуже мало (зараз їх повинно бути понад 50 на кожній рослині), кінчики листків як старих, так і молодих засихають. Рослина відстає у рості, ніби-то й живе, але толку з неї уже не буде», — повідомив Зенон Сич.

Щодо використання фунгіцидів, то уже запізно. Тож єдине, що лишається фермерам — викопувати уражені рослини, аби хвороби не передавалися до ще здорових, а інфекція не накопичувалася в ґрунті.

 



З початку травня огірки подешевшали у два рази

Про це повідомляють аналітики «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією проекту, на даний момент господарства пропонують огірок зі стаціонарних теплиць по 16-20 грн/кг (0,51-0,64 євро/кг) в залежності від сорту і регіону. Ціни на продукцію із літніх теплиць варіюються в межах 12-14 грн/кг (0,38-0,45 євро/кг).

Ціновий тренд знижувальний виробники пов'язують з досить рясною пропозицією на ринку. У той же час, за їх словами, попит на цю продукцію досить активний, правда, збувати огірки їм вдається поки тільки на внутрішньому ринку.

Додамо, що в результаті цінового зниження огірки в українських господарствах стоять на 10-14% дешевше, ніж в аналогічний минулорічний період. За словами фермерів, ситуація в сегменті може поліпшитися лише за умови активізації попиту експортерів.



В Західній Україні поляки створять перший Садівничо-городницький кооператив

Про це повідомляє прес-служба проекту, пише agravery.com.

Метою проекту є розвиток підприємництва серед сільського населення Волині у сфері садівництва та городництва за допомогою створення першого Садівничо-городницького кооперативу в Західній Україні за сучасними польськими стандартами якості виробництва й управління.

Нагадаємо, польська сторона, яка є головним ініціатором проекту і стратегічним донором запланованої діяльності, зацікавлена в довготерміновій співпраці з майбутнім кооперативом.

В рамках I етапу проектів заплановано:

  • освітній візит до Польщі 30 запрошених учасників проекту з Волинської області (червень 2018);
  • тренінги та майстер-класи за участі польських експертів на тему принципів створення сучасних плантацій малини (липень 2018).

В освітньому візиті візьмуть участь мікро- і малі підприємці, фермери, представники об’єднаних територіальних громад та журналісти з Волинської області.

У рамках візиту відбудуться зустрічі в осередках аграрного дорадництва, дискусії та майстер-класи з визнаними польськими експертами у сфері садівництва та городництва, а також відвідини польських груп виробників фруктів та овочів, сільських господарств та, звісно, плантацій малини.

Учасники І Етапу відвідають Свентокшиське та Люблінське воєводства.

Візит до Польщі, майстер-класи й тренінги в Луцьку дозволять в наступній частині проекту обрати 10 найбільш перспективних учасників, які в подальшому створять плантацію малини на основі польських стандартів.

Аби взяти участь у проекті, потрібно ознайомитися з проектом, правилами набору та умовами участі, заповнити реєстаційну анкету до 18 травня 2018 року.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Франція втратила урожай абрикосів: чи вплине це на українські ціни?

Про це пише kurkul.com.

Місцеві фермери прогнозують, що врожайність абрикосів цього року складе 1-2 т/га, в той час як за нормальних умов французи збирають до 10-20 т/га. Деякі господарства взагалі втратили 100% абрикосів.

Французькі виробники побоюються, що пошкодження матимуть довгостроковий вплив і вони втратять ринок збуту.

На думку аналітика плодоовочевого ринку Тетяни Герман ситуація у Франції суттєво не вплине на внутрішні українські ціни. На початку сезону (травень-червень) імпортний абрикос дещо подорожчає, проте влітку ці фрукти будуть навіть дешевшими ніж минулого року.

Ваш вибір 'Подобається'.