Як врятувати українську яловичину

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, пише landlord.ua.

«Станом на 1 грудня 2017 року в усіх категоріях господарств утримується 3904,3 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ). Левова частка від загального поголів’я ВРХ припадає саме на особисті господарства – 2727,9 тис. голів, а в сільськогосподарських підприємствах – 1176,4 тис. голів.  І фактично на сьогодні йдеться не про виробництво чи експорт яловичини у більшості випадків, а про реалізацію телятини», — заявила вона.

На її думку, такий товар, як жива худоба та пів туші яловичини, має низьку додану вартість. Світові ж ринки зацікавлені у постачанні фасованих вирізок, стейків, заморожених, упакованих субпродуктів та інших видів переробленої м’ясної продукції. Проблема полягає в тому, що особисті господарства роздробленні та не можуть формувати партії переробленого м’яса для виходу на експорт.

Такої ж думки дотримується економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, який вважає головною проблемою виходу української продукції на експорт в недостатніх обсягах її переробки.

«У нас на жодному підприємстві немає обсягів переробки, які б дозволили завантажити контейнер за добу або за дві, щоб експортувати свіжу продукцію. Тому виробники вимушені заморожувати пів туші, накопичуючи об’єми. Крім того, внутрішній попит на відрізи яловичини/телятини настільки низький, що обсяги глибокої переробки ще менші. Тому шансів зібрати експортну партію продукції немає ніяких. Щоб працювати в сегменті свіжої охолодженої продукції, потрібно виробляти хоча-б один контейнер на два дні, або, краще, на день. Тобто 20 тонн готової продукції глибокої переробки. Це еквівалент 45 тис. бичків на рік. Зараз жоден з переробників в Україні не може цього запропонувати», — заявив він.

За словами Ольги Трофімцевої експорт свіжої української яловичини за результатами 9 місяців 2017 року склав 8,5 тис. тонн ($21,8 млн). Майже удвічі збільшився показник експорту мороженої яловичини за той самий період – він становив 21,6 тис. тонн ($61,5 млн). Найбільшими імпортерами є Білорусь, Азербайджан, Грузія, Ірак, Казахстан.

Щоб збільшити обсяги експорту, українським агровиробникам потрібні інвестиції, кооперація та продукція, що відповідає міжнародним стандартам, вважає Андрій Ярмак.
«Чи дорого коштує переробка? Абсолютно ні! Інвестувавши близько $6 млн, можна отримати щорічний оборот майже в 60 млн! Справді унікальна можливість, але є одне «але» — потрібні кастрати відповідної вгодованості та в відповідних кількостях. Згідно наших підрахунків, комерційно доцільний розмір фідлоту для відгодівлі кастратів складає 4 тис. голів. Жодне підприємство не має такого поголів’я. Найкращий вихід – кооперація. Можна й скуповувати у інших, але потрібно купувати бичка в перші дні після народження і тільки з подібним генетичним потенціалом, щоб можна було оптимізувати раціони та бізнес-процеси», — наголосив економіст.

Щодо держпідтримки, то за словами Ольгі Трофімцевої, для стимулювання виробництва яловичини в країні Мінагрополітики здійснює 9 основних кроків: продовжує держпідтримку агровиробників, розширює зони вільної торгівлі, впроваджує роботу аграрних атташе, підтримує виробництво через Експортну-кредитну агенцію та роботу виробників у торгівельних місіях, сприяє збільшенню поголів’я та сертифікації м’яса згідно міжнародним стандартам, а також просуває спільно з Держпродспоживслужбою українську яловичину на іноземні ринки та збільшує комунікації між представниками державних органів та підприємцями.

За оцінками ФАО, у 2015 році найбільшими виробниками яловичини у світі стали США – 15%, Бразилія – 14%, ЄС – 12% та Китай – 10%. Головні покупці на сьогодні – країни Близького Сходу та Південної Африки, але з кожним роком попит на імпорт яловичини у світі зростає на 8%, або на $2 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд схвалив Експортну стратегію України

Документ узагальнює спільну позицію Уряду та бізнесу щодо визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, подолання перешкод та використання всіх наявних можливостей з метою розвитку експорту, повідомляє Урядовий Портал.

Кінцевою метою та основним завданням Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху України на світових ринках.

“Це чіткий план дій як Україні перейти від переважно експорту сировини до експорту наукомісткої інноваційної продукції для успіху України на світових ринках. Документ визначає географічні пріоритети для експорту до 2021 року (так звані “ринки у фокусі”), де є найбільше можливостей саме для українського виробника. Експортна стратегія також формує орієнтири для створення світових ланцюгів доданої вартості, де український виробник здобуде гідні позиції та вигідні можливості для збільшення виробництва саме середньо- та високотехнологічної продукції”, - коментує рішення Уряду Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Він додав, що схвалення Урядом цього документа є надзвичайно важливим сигналом експортерам про те, що Уряд усвідомлює і розуміє потреби українських експортерів і продовжить роботу щодо розвитку українського експортного потенціалу.

“Українські експортери не лише вистояли, але й розвиваються. Вони мої герої. Тому саме зараз для успіхів на зовнішніх ринках потрібне спільне стратегічне планування і злагоджена командна робота всього Уряду, всіх центральних органів виконавчої влади, Парламенту, підтримка Президента, робота бізнес-асоціацій та об‘єднань, бізнесу, бо експорт - це командна гра”, - зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська.

Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Серед них: створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій задля диверсифікації експорту українських товарів та послуг, підтримка експорту з боку держави, а також  підвищення рівня знань та навичок, необхідних підприємствам для здійснення міжнародної торгівлі.

Також у рамках Експортної Стратегії було затверджено перелік нових перспективних ринків, які зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Зокрема, було визначено топ-20 ринків, які, за умови вибору правильних форм і інструментів роботи з ними, здатні показати досить швидкі результати. Серед них, крім країн ЄС: Єгипет, Індія, Білорусь, Грузія, Молдова, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Японія, США, Канада, Швейцарія та Бангладеш.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вишневий Apple: диво генетичних технологій дає 20 кг з дерева

Підприємство отримало ексклюзивне право вирощування сорту від німецьких селекціонерів, пише agroday.com.ua.

Яблуковишню сорту Байя Маріса посадили у 2014 році. Плоди яблуковишні – червоні усередені і зовні, у білі крапки на шкірці, заважують до 200 г. Вони солодкі з кислинкою, мають аромат вишні. Яблуковишні вирізняються великою кількістю антиоксидантів. З одного дерева на четвертий рік після посадки підприємство планує зібрати до 20 кг яблук.

«Яблуковишні люблять пухкий ґрунт, ростуть на ділянці, захищеній від вітрів і протягів. – каже Тарас Мельник, співробітник «Гадз». – Крону яблуковишень формують за системою «суперверетено», на деревах залишають лише одно-, дво- і трирічні гілки. Старіші гілки необхідно зрізати, аби дерево не витрачало сили на зайві пагони».

Перевага яблуковишні у тому, що плоди, зібрані у вересні, можуть лежати до лютого. Сік із них – червоний, тож у промислових умовах його не треба забарвлювати соком вишні або буряка.

«Гадз» експортує 50% вирощених у Тернопільській області яблук. Господарство отримало сертифікат про те, що їхня продукція є екологічно чистою. Торік компанія вийшла на ринки Німеччини, Швеції, Італії, Нідерландів. Нині працює над виходом плодоовочевої продукції на ринок Близького Сходу, В’єтнаму, Індонезії, Малайзії й Індії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні виробили майже 2 млн тонн цукру

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ «Укрцукор».

Нагадаємо, цього сезону в Україні працювало 46 цукрових заводів, які переробили 13,68 млн тонн буряків.

Наразі більшість цукрових заводів вже завершили виробничий сезон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄБРР виділив Косюку 25 мільйонів доларів на біогазовий завод

Про це повідомляє прес-служба ЄБРР, пише Економічна Правда.

Гроші підуть на будівництво і введення заводу в експлуатацію в місті Ладижин, Вінницької області.

Відзначається, що на заводі буде використовуватися курячий послід та інші сільськогосподарські відходи діяльності МХП з виробництва курятини і зернових.

"Це буде вже друга біогазова установка "МХП" і найбільший біогазовий об'єкт в Україні на сьогоднішній день", - йдеться в повідомленні.

Очікується, що введення в експлуатацію цієї біогазової установки дозволить МХП скоротити викиди парникових газів на 90 тисяч тонн еквівалента CO2 на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яблука цього року майже вдвічі дорожчі, ніж торік

Більшість виробників яблук зазначає, що на початок грудня торгівля яблуком дещо пожвавилася, хоча оптові ціни на яблука різних сортів калібру 65+ і лишаються в діапазоні 9-12 грн/кг, пише agrotimes.net.

На ринку поступово вичерпуються запаси яблук гіршої якості з необладнаних сховищ, і це сприятиме стабілізації та зростанню цін.

Розпродувати яблука з холодильників більшість виробників не поспішає ‒ у другій половині сезону очікується суттєве зростання цін. Із огляду на специфіку сезону (малий врожай) це цілком виправдано.

Оператори оптових ринків повідомляють про широкий асортимент і достатню кількість яблук. Зокрема, на столичних ринках яблука різних сортів, що перед цим зберігалися у необладнаних сховищах, продаються по 8-10 грн/кг, яблука, які зберігали в холодильниках, ‒ по 12-15 грн/кг.

Для порівняння: на початку грудня 2016 року на ринку яблук спостерігалося відносне затишшя, попит із боку оптовиків був невисоким. Ціни були в межах 6-9 грн/кг. У середині грудня 2015 року торгівля йшла активніше: якісні яблука сортів Голден Делішес, Гала, Джонаголд, Ренет Симиренка калібру 70+ виробники продавали за ціною 8-10 грн/кг.

Починаючи з грудня, яблуку доводиться конкурувати з цитрусовими фруктами, адже перед зимовими святами споживачі досить охоче купують мандарини й апельсини.

Основним міжнародним каналом збуту яблук для України лишається реекспорт до Росії. Протягом вересня цього року понад 1,3 тис. тонн технічних яблук було експортовано для переробки до Австрії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview