178171

Як виробникам курятини вдається тримати відносно стабільні ціни

Про це у коментарі УНН повідомив економічний експерт Олександр Охріменко.

"М'ясо птиці у нас виробляють в основному великі компанії. На їх потужностях встановлені, як правило, нові технології енергозбереження, через що собівартість виробництва дешевша. Наступний чинник - вартість електроенергії, яка взимку дорожча, влітку - дешевша. Іще один чинник - старий та новий урожай зерна, а саме - закупівельні ціни на нього, які влітку дещо дешевші", - пояснив експерт.

Курка поки залишається найдешевшим видом м'яса в Україні, додав Охріменко.

"У нас нема кормової бази, оскільки немає ринку землі. Тому яловичина та свинина коштувати дешевше курки не можуть", - пояснив експерт.

Нагадаємо, п’ять місяців поспіль курятина залишається найдешевшим м’ясним продуктом. Станом на 31 травня курятина коштує 97,75 грн/кг. Це на 7 грн дешевше свинини і на 26 грн дешевше яловичини.

В Україні незабаром вирощуватимуть фізаліс та гранат

Поряд з традиційними для України черешнями, вишнями, яблунями, суницями та малиною цілком можуть з’явитися насадження хурми, зізіфусу, гранату, фізалісу, азиміни, пепіно та іншої екзотики, пише agroday.com.ua.

Про це заявив Михайло Федорчук, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри рослинництва і садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету, повідомляє Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

За його словами, через глобальне потепління, традиційні для наших агровиробників зернові культури, особливо у південних областях, «горять». Тому дрібні фермери змушені уже сьогодні шукати альтернативи. За дотримання технології на землях Одеської, Миколаївської та Херсонської областей вже зараз можна вирощувати культури притаманні для Грузії, Туреччини, Франції, Італії чи країн Середньої Азії.

«За останні 20 років середньорічна температура повітря зросла на 0,8°С, а кліматичні зони змістилися на 250 км з півдня на північ. На Одещині культивують актинідію, на Херсонщині закладають оливкові плантації. Сума ефективних температур зросла і у нас можна вирощувати кишмишні сорти винограду. Тим більше, що є необхідна сортова база», – говорить Федорчук.

Аграрії, що спеціалізують на томатах, цілком можуть культивувати фізаліс. Агротехнологія для обох культур однакова. Фізаліс невибагливий та не потребує рясного поливу. Його урожайність перевищує урожайність томатів і становить близько 13 т/га. Плоди фізалісу використовують для виготовлення кондитерських виробів та лимонної кислоти.

Не надто відрізняється за технологією обробітку від однорічних пасльонових культур і пепіно або динна груша. Його можна вирощувати у теплицях або зберігати вкорінені живці у приміщенні протягом зими, у лютому-березні отримувати розсаду, а пізніше – переносити її у відкритий ґрунт.

Також у південних регіонах України можна успішно вирощувати зізіфус або китайський фінік, унабі. Оскільки цвіте він доволі пізно, йому не загрожують травневі заморозки. Нашим агровиробникам слід звернути увагу на сорти з великими плодами, оскільки вони матимуть низький вміст танінів.

Крім того, Україна має великий потенціал до вирощування горіхів. Зараз спостерігається неабияка популярність закладки фундукових садів і вже є виробники, які експортують фісташки.

За словами Олександра Балабака, завідувача відділу репродуктивної біології рослин та впровадження, к. с.-г. наук Національного дендрологічного парку «Софіївка» НААН України, зараз фундукові сади займають близько 5 тис. га. Бізнесмени, що закуповують саджанці за кордоном, не звертають уваги на характеристики сорту, однак науковець радить для українського півдня сорти Черкеський-2, Трапезунд та Дар Павленка. І, звісно, не нехтувати крапельним зрошенням.

Ваш вибір 'Подобається'.

Профілактика хвороб сільськогосподарських культур: застосування фунгіцидів

ЗЗР  є не лише важливою складовою урожайності, але й суттєвою часткою (до 30%) собівартості аграрного виробництва.

Світова практика і досвід аграріїв вказують, що основною складовою високого і якісного врожаю сільськогосподарських культур є застосування сучасних засобів захисту рослин. Адже за даними вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних установ, лише за останнє десятиліття втрати врожайності польових культур від різних хвороб у світі становили від 30% до 45%. Це зумовлено глобальними змінами клімату та порушенням рекомендацій в технології захисту посівів. Внаслідок цього відбувається адаптація патогенів до несприятливих умов середовища, і навіть з’являються нові раси збудників хвороб.

Результати досліджень підтверджують, що застосування фунгіцидів до масового поширення інфекції, тобто профілактично, є ефективнішим, аніж після прояву симптомів.

«Для профілактичних обробок зернових колосових культур (озимих, ярих), соняшника, буряків цукрових та зернобобових культур використовують фунгіцид Дезарал, КС (карбендазим, 500 г/л) у нормі 0,5 л/га, який частково проявляє викорінюючий ефект. Токсичність препарату обумовлена здатністю зв’язуватись з макромолекулами тубуліну – білка, який полімеризується в мікротрубочки, внаслідок чого ріст міцелію гриба зупиняється, і він гине», - зазначає Олександр Мигловець, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР  корпорації UKRAVIT - найбільшого українського виробника ЗЗР та мікродобрив.

За його словами, важливим фактором є повна сумісність препарату з іншими фунгіцидами (Унікаль, Топ Ефект) та мікродобривами і стимуляторами й регуляторами росту.

«У періоди виходу в трубку та прапорцевого листка для ефективного контролю піренофорозу, борошнистої роси, септоріозу, іржі та інших хвороб колосових зернових (озимих та ярих) рекомендується застосовувати двокомпонентний фунгіцид Ті Рекс, КЕ (пропіконазол, 150 г/л + триадимефон, 150 г/л) у нормі 0,5 л/га. За рахунок поєднання двох діючих речовин з різними фізико-хімічними властивостями забезпечується одночасно швидкий стоп-ефект та пролонгований контроль збудників небезпечних хвороб. А у посівах ячменю (озимого, ярого) препарат на високому біологічному рівні захищає від плямистостей листя (сітчастої, темно-бурої, смугастої).

Окрім ефективного захисту зернових колосових культур, препарат застосовують у посівах буряків цукрових від церкоспорозу, рамуляріозу, борошнистої роси та іржі з нормою витрати 0,5 л/га, а також у насадженнях винограду проти оїдіуму за норми 0,3-0,5 л/га», - розповідає Олександр Мигловець.

«Компанія UKRAVIT пропонує аграріям якісну продукцію для захисту своїх посівів за українськими цінами. Для цього у нас є ціла лінійка високоефективних препаратів. При цьому при придбанні препаратів UKRAVIT аграрії отримують повну безкоштовну консультаційну допомогу від фахівців Компанії щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур. Ми зацікавлені в тому, щоб наша продукція використовувалася грамотно, приносячи максимальний економічний ефект аграрію, захищаючи та збільшуючи його урожай», - підкреслив Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Хто лобіює закон про заборону пальмової олії в продуктах харчування

В Україні потрібно забороняти не пальмову олію в продуктах харчування, а транс-жири, але відповідний законопроект, який прийнято Верховною Радою в першому читанні, нічого про це не каже – при цьому лобіюючи інтереси виробників соняшникової олії та маргаринової продукції.

Такі думки висловила Олена Сидоренко, експерт з якості та безпечності харчових продуктів, професор кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю КНЕУ, пише «Главком».

Приходячи до супермаркету, споживач не повинен вичитувати етикетку. Він повинен робити вибір. «Щодо великого асортименту молочних продуктів, то подивіться, який він. У наших лабораторіях ми багато разів тестували молоко. Рослинних жирів не було. Натомість були порушення в деяких виробників, наприклад, наявність антибіотиків. Якщо беремо десерт, то можемо знайти інформацію про те, що використана пальмова олія, кокосова олія або суміш трансгенних жирів», - говорить Сидоренко.

Вона зазначає, що в Україні є проблеми із забезпеченням молочною сировиною. Її у два рази менше, аніж хотілося б мати. Але офіційно дозволяється використання рослинних жирів при комбінаціях, які повинні пройти апробацію, бути затвердженими.

«Проблема не в пальмовій олії. Проблема в транс-жирах, і саме їх треба забороняти або обмежити до 2% їхньої присутності в будь-яких харчових продуктах – десертах, кондитерських виробах. Але законопроект, який прийнято в першому читанні, нічого про це не каже. Презентуючи законопроект, депутати просто маніпулюють споживачем. Законопроект про заборону пальмової олії б’є по учасникам ринку харчової промисловості, по імпортерам пальмової олії і по експортерам кондитерської промисловості. Цей законопроект лобіює, на мій погляд, інтереси виробників соняшникової олії або рослинних олій та маргаринової продукції. Адже їхнє використання стало економічно недоцільним. Тому, як кажуть, бізнес і нічого особистого», - продовжує Сидоренко.

Експертка зазначає, що потрібно навести лад у маркуванні продукції. «Є давно прийнятий регламент. Але він не виконується. Має бути також жорсткий державний контроль. Гармонізація законодавства до ЄС в сфері безпечності харчових продуктів дуже повільно проходить», - підкреслила Сидоренко.

Де в Україні виробляють найбільше сільгосппродукції

Найбільше аграрної продукції виробляється у Вінницькій області. Згідно з даними Укрстата, у 2017 році в цьому регіоні виробили сільгосппродукції на майже 20,4 млрд грн, пише delo.ua. З них рослинництво дало майже 13,6 млрд грн, а продукції тваринництва вироблено на 6,8 млрд.

Також тут на одного жителя припадає 12,9 тис. грн сільгосппродукції. Це найвищий показник в країні. В середньому по Україні на одну людину припадає 5,8 тис. грн аграрної продукції.

На другому місці по виробництву сільгосппродукції — Дніпропетровська область. Тут аграрки справили на 15,3 млрд грн (10,6 млрд рослинництва і 4,6 млрд тваринництва).

Трійку сельхозлидеров замикає Київська область — 14,9 млрд грн за минулий рік (9,2 млрд і 5,7 млрд грн відповідно).

Найменше проводиться сільгосппродукції у Чернівецькій області — всього лише 4,5 млрд грн.

Всього ж у 2017 році в Україні виробили сільгосппродукції на 249,2 млрд грн.

З них 179,5 млрд грн дало рослинництво і 69,7 млрд тваринництво. Сільгосппідприємства виробили аграрної продукції на 140,5 млрд грн, а населення — майже на 108,6 млрд.

Як показує статистика, 72% сільгосппродукції припадає на рослинництво, решта 28% — тваринництво.

У минулому році в Україні виробили зернових і зернобобових на 65,2 млрд грн, а тварин — на 33,7 млрд грн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як українець виробляє мед, який дуже високо оцінили в Японії

Теґи: 

Про це пише uatv.ua.

Крім монофлерних – медів з однієї культури – бджолярі також виготовляють медові суміші, квітковий пилок, прополіс і віск, всього близько 10 корисних продуктів.

Український мед до смаку всьому світу. Один із тих, хто дивує іноземців своїм продуктом, – Віталій Нагорнюк. За професією він військовий. Із 1986 року він займався бджолами, а коли в 1996-му вийшов на пенсію, створив своє підприємство з виробництва й експорту меду.

На двох гектарах його бджолиної ферми – зимівник для бджолиних сімей, столярний цех, де роблять вулики та рами для стільників, фасувальний цех з лабораторією і завод із виготовлення вощини. Таке підприємство вдалося створити за шість років.

У Віталія Нагорнюка – 2,5 тисячі бджолиний сімей. Влітку вони живуть на медоносних угіддях, в холодну пору року – в зимівнику. Доглядають за ними 16 осіб: перевозять, будують будиночки-вулики та збирають мед. Фермер вважає, що справжній пасічник повинен уміти все робити сам.

“Українська степова й українська бджола-“карпатка” – це аборигенні породи, які століттями годували Європу і, на щастя, збереглися. Тому люди, котрі кидаються за модними породами, багато чого ще не розуміють. Передові бджолярі Європи говорять – у вас є основа генофонду, ви його повинні зберегти”, – розповідає Віталій Нагорнюк.

Україна збирає 100 тисяч тонн меду на рік і посідає лідируюче місце в світі. Основна частина йде на експорт у 35 країн.

Компанія Віталія Нагорнюка завоювала довіру Японії, і ось уже чотири роки стабільно постачає туди мед. Українці знайшли, чим їх здивувати.

“Спочатку в Японії використовували наш мед як кулінарний – додавали як начинку в рисове печиво. Потім вони самі стали його розфасовувати. Тара у них менша, ніж у нас, – 150 грамів. Що менше фасування, то краще зберігаються всі корисні речовини. Є стільниковий або брусковий мономед, його вже можна зарахувати до категорії екопродукт. Цього продукту навіть палець людини не торкався. Ці види меду, вагою близько 350 грамів, ми постачали до Японії. Вони досить дорогі”, – говорить бджоляр.

Він показує свою колекцію баночок меду з-за кордону. Наприклад, італійці додають у наш мед соснову шишку, і він вже перестає бути українським.