Tempo950x100

Tempo300x100

Як вирощують екзотичні фрукти в Україні

Як вирощують екзотичні фрукти в Україні

У 2-х км від Нової Каховки в селищі Плодовому колись розміщувався філія ялтинського Нікітського ботанічного саду зі своїми екзотичними експериментами. Крим, як то кажуть, пішов, а екзоти залишилися і відмінно почувають себе під Новою Каховкою, пише Сегодня.

“Тут у нас міні-дендропарк, – пояснює заступник директора Віктор Соколенко. – Повітря, відчуваєте, яке?”

Коротка довідка

Азіміна – малопоширена в Європі рослина родом з Північної Америки.

Вона ж – бананове дерево, північний банан і пау-пау. Хімсклад плодів дуже схожий з бананами, хоча на вигляд загального мало. Американці їх консервують, додають в морозиво, пироги і торти. Рослина лікарська: відвар листя – сечогінний, екстракт має протипухлинну та антимікробну дію.

Зізіфус – він же китайський фінік або унабі, дерево з сімейства крушинових. Плоди розміром і формою від оливок до великих слив (відомо всього близько 400 сортів), дуже солодкі і поживні, в повністю зрілому стані дійсно нагадують фініки. Зростає в Південно-Східній Азії, Середземномор’ї, Австралії, Японії, на Кавказі і з недавніх пір – на Херсонщині. Посухостійка рослина (ні разу не підмерзає) і дуже корисна. Йде хоч на десерт, хоч на “оливки”.

Екзотичний хутір: хурма, зізіфус і азіміни

Дослідне господарство “Новокаховське” Інституту рису НААН – як добрий колгосп: 760 га землі, посіви пшениці, кілька сільськогосподарських машин у дворі відсвічують чищеними плугами і боронами. Всі угіддя, що називається, зі слідами колишньої краси.

new_image4_375

Адміністративна будівля – наче дореволюційна споруда, в ньому раніше був сільський клуб, а тепер –  порожнеча. Склади, госпбудівлі, колишня теплиця з ще дерев’яним, бувалим остовом.

“Раніше господарство вирощувало тут розсаду для своїх полів. А ми – саджанці декоративних чагарників на продаж: гібіскуси, спіреї, дейція, бересклет, ялівці”, – перераховує Ольга Грабовецька, завсектором мобілізації і збереження рослинних ресурсів інституту.

Хурму та інші ботанічні цінності береже високий бетонний паркан: тут і робітників-то мінімум.
 

Рай земний

Якби на ділянці були зручні доріжки, загубитися в зелені можна на півдня. Розкішні кущі з багряно-стиглим кизилом, ніжні актинідії, клумба з розкішними юками і лавандою. Господарі раз у раз сиплють хитромудрими назвами чужоземних рослин, які тут цвітуть і пахнуть, розвиваються і дають плоди, і пригощають, чим багаті – всім, що до середини жовтня дозріло.

Хурма – на будь-який смак: дрібна, велика, трохи жовта, з червоним відтінком, у формі мандарина, схожа на інжир … Деякі дерева обліплені дрібними плодами, як обліпиха ягодами – тут дають урожай навіть ті рослини, яким відведена роль “чоловіків” – запилювачів.

“Без них хурма не буде плодоносити, на кожні 8-10 “жіночих” дерев обов’язково висаджують по запилювачу”, – ділиться професійними секретами вчений-біолог Грабовецька.

Кілька рядів зізіфуса у всіляких варіаціях: один розміром з оливку, інший – зі сливу, третій в формі грушок, а улюбленець вчених – у вигляді небачених досі грибочків (всього 15 сортів).

“З дрібних маринують “оливки”, великі заготовлюються як фініки на десерт. Дуже корисні: після Чорнобильської катастрофи дітям в кримських санаторіях давали пюре з зізіфуса, він виводить радіонукліди, – розповідає Ольга Анатоліївна. – Хороший і для шлунково-кишкового тракту, і для відновлення після інсульту”.

Предмет особливої ​​гордості – близько 50 зразків азіміни. Ольга, куратор колекцій хурми, азіміни і зізіфуса, зі знанням справи шарить під опалим листям непоказного деревця і витягує звідти схожі на зелені грушки плоди.

“Це суміш смаків банана, манго і авокадо”, – презентує “товар” вона.

Важкі часи

До кожного вихованця причеплена бірка з номерком. Але і без цього наукові співробітники пам’ятають кожну гілочку на будь-якому деревці, історію їх обрізок, врожаїв, підмерзання, можуть годинами розповідати про особливості кожного зразка, як про вихованців в дитсадку.
Цій би високійкваліфікації – та розмах ширше! Але після раптового обриву кримських зв’язків господарство ніяк не прийде до тями. Брати зразки з ботсаду не представляється можливим: колишні колеги, таке враження, спілкуватися з новокаховцями просто бояться.

“Практично всі міжнародні зв’язки втрачені, два роки як працюємо (після зміни керівництва), але повністю ще не відновилися, – розповідає Віктор Соколенко. – Фінансування від академії дуже обмежене, господарство давно перевели на госпрозрахунок, крутимося. Хочемо і зовсім вийти на самоокупність” .

Плани на майбутнє

Мета вчених – вивести якомога більше морозостійкі сорти (незважаючи на глобальне потепління, аномально низькі температури взимку для Херсонщини тепер норма), і великоплідні (поки самі солідні плоди на деревах господарства – розміром з середнє яблуко). Найближчим часом тут сподіваються зареєструвати нові сорти хурми, над якими вчені працювали кілька минулих років.

“На таку роботу йде мінімум 5-7 років, – пояснює Ольга Грабовецька. – Потрібно дочекатися плодів і зробити висновки, наскільки морозостійкими виросли нові екземпляри рослин”.

У господарстві вже торгують саджанцями власних сортів “Гора Говерла”, “Гора Роджерс” і “Гора Роман-Кош” (третє покоління гібридної хурми).

Двом новим “членам сімейства” імен поки не придумали: їх ще слід вивчити, описати і оформити. А далі – на продаж.

new_image8_182

Будні селекціонерів: морози і шарлатани

Господарство заснували 60 років тому, в епоху великих сільськогосподарських експериментів партії. Воно мирно займалося рослинництвом, обробляли поля. З 90-х стали підкорятися Нікітському ботанічному саду, і тодішній директор налагодив з Ялтою повноцінну співпрацю.

Під Нову Каховку завезли десятки нових для краю видів рослин, південних і східних “прибульців”.

“Першими висадили віргінську хурму, саму морозостійку. Тепер в основному з неї беремо посівний матеріал, – розповідає куратор колекції хурми Ольга. – Потім -“росіянка”,”Нікітська бордова”. До 2007 року в колекції хурми східної вже був 51 сорт”.

Але взимку хурмоводів очікували неприємності: різке зниження температури до 27 градусів морозу знищило ніжну частину насаджень. Вижили тільки найстійкіші, з них східних – всього 6-7 сортів.

“Ми зробили висновки. І тепер людям рекомендуємо тільки ті гібридні сорти, що гарантовано виживуть при 23-25-градусному морозі, – каже кандидат біологічних наук Грабовецька. – А “росіянка”, наприклад, і 27 переживає нормально: на наступний рік після зими 2007 року навіть урожай давала, хоча загинули персики, абрикоси, практично не було слив, і виноград дуже постраждав “.

За словами Ольги Грабовецької, вважається, що якщо в кліматичній зоні ростуть персики і виноград, то можливо і вирощування хурми. Звичайно, вона не любить обмерзання і може підмерзнути, але ж і яблуні підмерзають, не кажучи вже про кісточкові. Хурма полюбила Херсонщину за велику кількість сонячного світла, а ось дощів їй тут замало.

Раз в днів 10 їй організовують штучний крапельний полив, роблять мульчування пристовбурного кола рослинними залишками для утримання вологи.

Ранньою весною – обрізка, восени, до перших заморозків, найприємніше – збір врожаю.

“Кожне дерево може давати до 150 кг! – каже замдиректора господарства. – Але ми плодами поки не торгуємо: все йде на науково-дослідні цілі”.

new_image5_304

На північ від Запорізької та Дніпропетровської областей теплолюбна хурма вже не росте. Якщо дуже хочеться, під Києвом або на сході можна пробувати віргінські сорти: витримують -35.

Корольок або Шарон – точно не наш варіант, хоча інтернет-оголошень про продаж різних саджанців хурми греблю гати.

“Якось зустрічала навіть “розплідник” у Вінницькій області. Продавали саджанці задешево (90 грн – при тому, що держпідприємство” Новокаховське “дешевше 200 грн за штуку продавати не може). А потім у людей виростали клени і яблуні, – згадує Ольга Анатоліївна. – Чимало шахраїв і на ринках”.

Пара порад тим, хто мріє про домашню хурму: не шукайте черенковані саджанці, їх не буває. Хурму можна тільки почковати в певних лабораторних умовах, підрощувати сіянці і проводити щеплення, а це далеко не кожному вдається. Зате будь-яка домогосподарка може проростити деревце з кісточки покупного плода.

Але 70% сіянців – чоловічі екземпляри, майже не дають плодів: отримаєте декоративну рослину, що красиво квітне навесні.
 

Шарон – це хурма?

Коли продавці на ринку переконують, що їх товар – не хурма, а Шарон, вони або не в курсі справи, або не вміють пояснити, що за фрукт продають. “Шарон – це не окрема каста, – пояснює Ольга Грабовецька, – це підвид хурми з аналогічними смаковими властивостями і хімскладом.

Хоча відмінності, зрозуміло, є: Шарон – це гібрид східної японської хурми і яблука.

Це така комерційна хурма – без терпко-терпкого смаку і кісточок, яку не потрібно поспішати продати, поки не пом’ялася: її тримають на дереві до напівстиглості, потім пакують по коробках, і поки Шарон приїде до Києва або Вінниці, він вже набуває товарний колір і смак. А Шарон був виведений в Ізраїлі, тому названий на честь Саронської долини на заході країни “.new_image2_518

Колега по хурмі із Закарпаття

В околицях Ужгорода, де, як відомо, добре живеться багатьом південним екзотам, теж є великий розплідник хурми. Його заснував закарпатський селекціонер-любитель Михайло Зелді. Відданий східному фрукту садівник присвятив дослідженням сортів хурми в Україні близько 25 років! Селекціонер теж намагається вивести морозостійкі гібриди, які зможуть плодоносити хоч в Сумах, хоч в Чернігові, і сьогодні досліджує близько 50 власноруч щеплених саджанців.
Правда, клімат передгір’я все ж досить м’який, і загартувати нові сорти природним 30-градусним морозом навряд чи вийде. Але точно відомо, що дерева хурми вже прикрашають площу Лаборця і вулицю Гойди в Ужгороді, відчувають себе комфортно і пропадати не мають наміру.

Перегляди: 50
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yak-vyroshchuyut-ekzotychni-frukty-v-ukrayini
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати

    29 Березня

    Супермаркети встановили нові ціни на популярні м’ясні продукти

    Як змінилися ціни на печериці, цибулю та салат

    Неадекватна поведінка та нервова реакція заступника міністра сільського господарства Польщі Колодзейчика завела перемовини в глухий кут

    28 Березня

    Експорт українського зерна у 2023/24 МР перевищив 34 млн тонн

    Біореактори під Гаагою стали вирощувати лабораторну свинину удвічі швидше, ніж раніше

    Кліматичні зміни треба розглядати як можливість розвитку агросектору

    Україна і Польща близькі до розв’язання зернового питання, але є нюанс

    Інформаційна довідка щодо отримання компенсацій за розмінування с/г земель – документ

    ФАО надасть українським аквафермерам 50 тонн кормів для риб

    Вінницька кондитерська фабрика “Рошен”  2023 рік закінчила зі збитком 14,7 млн грн

    БІЛЬШЕ НОВИН