170513

Як виживають аграрії в прифронтовій зоні

Хоча район у цілому через спеку й посуху недобрав цього року десь 40% порівняно з минулорічними показниками. Як же виживає господарство, змушене протистояти наслідкам війни, глобальному потеплінню, проблемам з робочою силою і ринками збуту?

«Елвіко-Гігант» розташоване в селі Костянтинопольське в прифронтовому Мар’їнському районі на Донеччині. Щоправда, з західного його кінця, тоді як до фронту район прилягає східною своєю частиною. Але відразу на схід від земель господарства в полях досі можна побачити бліндажі, що залишились від недавньої війни.

Над самим господарством війна пройшла швидко, без мародерства і без прямих збитків. Але останнє – заслуга в першу чергу директора господарства Віктора Лежепекова, який очолює його вже 22 роки, з самого моменту створення на базі відділку КСП. Керівник згадує, що розпорядився тоді позакривати щитами холодильні агрегати – коротше, вжили всіх можливих заходів для збереження цінного майна.

Коли фронт пройшов, то саперів доводилося викликати всього раз. Та й то, як потім з’ясувалося, їхні послуги не знадобилися. Однак наслідки прифронтового положення господарство різко відчуває на собі досі. До війни господарство мало сильний овочевий напрямок завдяки тому, що під боком (40 км до межі міста) був великий і заможний ринок збуту — Донецьк. «Двічі на день відправляли в тамтешні роздрібні мережі 20-тонні фури. Вирощували за сезон до 10 тис. т. овочів, не рахуючи 4–5 тис. т. картоплі», — згадує керівник господарства.

Зараз найбільшим ринком збуту для овочів став Дніпро, до якого 250 км. Туди відправляють 1 фуру на 2 дні. «Доводиться збувати овочі в регіонах, де умови для їх вирощування кращі, ніж у нас, та ще й нести більш транспортні витрати, ніж місцеві виробники. Користуючись цим, покупці викручують нам руки, тож поставки овочів рідко коли приносять нам відчутний прибуток», — розповідає Віктор Лежепеков.

Відтак минулого року овочів зовсім не вирощували. Цього року знову відвели невеликі площі під моркву, столовий буряк, білокачанну капусту, цибулю, кавуни. Однак загальний урожай овочів очікується в межах 1500 т — лише невелика частина того, що було до війни. А овочі — це ще й робота для місцевого населення.

Тож доводиться, щоб вижити, повертати соняшник на те саме поле інколи вже на 3-й рік. Хоча як правило, тут намагаються вирощувати цю культуру на тому самому полі не раніше, ніж через 4 роки. Всього під соняшником цього року 350 га, а під польовими культурами загалом — 2000 га.

Зерновий клин, представлений озимою пшеницею й ячменем, займає трохи більше 1000 га. Крім того, на невеликих площах сіють кукурудзу. Під неї відводять небагато, бо в цій місцевості її треба зрошувати. Поливати «царицю полів» пробували і дощуванням, і через краплинну стрічку, але від другого способу, проекспериментувавши, відмовились: через високу вартість краплинної стрічки культура виходила збитковою навіть за врожайності 11 т/га.

Цьогоріч урожайність озимої пшениці в «Елвіко-Гігант» становила 46 ц/га. Економічні реалії змусили господарство змінити традиційні технології та сівозміни. Якщо колись пшеницю часто вирощували після пару, то зараз пар утримувати дорого. Тому зараз з паром не вгадаєш. «Якщо можна зібрати 45–60 ц/га без пару, то навіщо той пар? А як рік посушливий, то шкодуєш, що пару не було», — коментує В. Лежепеков.

В таких складних умовах доводиться працювати у прифронтовій зоні. А спеціальної допомоги чи пільг від держави для потерпілих від війни немає. Хоча так було споконвіку: від античних часів, коли в потерпілих від війни населених пунктах мешканців на роки звільняли від податків до 2-ї світової, коли в розорені колгоспи слали худобу й техніку з територій, яким пощастило уникнути окупації. «Ті, хто працює у прифронтовій зоні, безумовно, заслужили на пільги, на допомогу. Але зараз хочеться, аби лише не заважали, аби лише не збільшували податковий тягар. А то дуже важко покривати затрати, навіть якщо часом грубо порушувати сівозміну», — підсумовує Віктор Лежепеков.

Джерело: agrarna-pravda.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Комісія Мін’юсту відмовляється розглядати скаргу фермера Строгого на рейдерів

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Фейсбук-сторінку ГО «Бізнес Варта».

Як пояснюють представники ГО, скарга, подана головою ФГ Олександром Строгим ще 10 вересня, мала розглядатися на засіданні вищезгаданої комісії, призначеному на 17 вересня. Однак, за інформацією ГО «Бізнес Варта», у повідомленні, що надійшло від Комісії, справу Олександра Строгого на засідання не було винесено.

Читайте також: Стрілянина на елеваторі: в агрофірмі розповіли деталі кривавого рейдерського захоплення

«Гальмування розв’язує руки рейдерам, які вже встигли «перепродати» господарство, через що може значно ускладнитися повернення підприємства законному власнику», — зазначають представники «Бізнес Варти». Тож фермер з Харківщини досі ризикує втратити господарство, яке створював 25 років, попри те, що поліція поспішила похвалитися масовим затриманням рейдерів.

Нагадаємо, 11 вересня в селищі Занки на Харківщині група невідомих людей у балаклавах намагалася проникнути на територію місцевого елеватора, де зіткнулася з жителями райцентру.

За інформацією голови Нацполіції Сергія Князєва, у бійці взяли участь кілька десятків людей, було застосовано травматичну зброю та газовий балончик. В результаті постраждали 5 людей та понад 50 осіб було затримано.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україну йдуть перші заморозки

Про це повідомляє УНН з посиланням на прес-службу ДСНС.

"Вночі та вранці 18 вересня 2018 р. по м. Сєвєродонецьку та місцями по Луганській області очікуються заморозки на поверхні ґрунту 0-3 градуси", - сказано у повідомлені.

Вдень на Сході країни очікується до 23 градусів тепла.

Крім того, за даними Укргідрометцентру на заході та півночі Україні завтра вночі – 9-11 градусі тепла, в день – 22-24, на півдні вночі – 11-13, вдень – 22-24 градусів тепла, у центральних областях вночі – 8-10 , вдень – 22-24.

У Києві вночі – 9-11, в день - 22-24 градуси тепла.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні прогнозують дефіцит цибулі взимку

Поки масовий збір і недолік сховищ для тривалого зберігання, стримують ціну на рівні 6-7 грн/кг в роздробі і 5,2-5,75 грн/кг на оптові партії, пише kurkul.com.

Постійні запити з боку експортерів та іноземних покупців стимулюють великих виробників дбайливіше ставиться до якості продукції та систематизувати свій збут.

Таким чином ціна станом на 17 вересня не є піковою і слід очікувати подальшого підвищення найближчим часом.
Якість білої цибулі — це завжди більше трудовитрат і вартості для фермерів, так як вимоги з боку, навіть внутрішнього ринку, набагато вищі. Прибирання і закладка на зберігання опустили ціну на ринку на 20-25% і на сьогодні гуртом за 1 кг якісної білої цибулі можна отримати від 7 до 10 грн/кг залежно від регіону і упаковки, а роздрібні ціни в супермаркетах країни рясніли цінниками від 13 до 15грн/кг.

Зберігши цибулю в якості до березня — квітня місяця, виробники сміливо можуть сподіватися на ціну в 10-13грн/кг, а експортні ринки будуть показувати активність саме в ці місяці, тому варто правильно розрахувати залишки і проводити реалізацію безперервно, залишаючись на ринку постійно.
Сезонне зниження на всю цибулю торкнулося і синьої цибулі (так звана в народі Марс або червона), за місяць ціна сповзла на 35-45% і зупинилася на позначці в 17 грн/кг в роздріб і 10-12 грн/кг на гуртові партії.

Сезон на цибулю очікується гарячий і FreshBot буде відстежувати ціни протягом усього періоду, а поки інтересу з боку експорту немає і досвіду поставок синього лука закордон також мало.

Ціни на синю цибулю завжди були продиктовані ринком і можливістю експорту, а за його відсутності були періоди коли якісна синя цибуля продавалася не дорожче звичайної золотистої ріпчастої цибулі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Хмельниччині збудували новий елеватор

Про це повідомила компанія «Варіант Агро Буд», яка є виробником елеваторного обладнання, пише AgroTimes.

Загальна потужність нового елеватора становить 10 тис. тонн.

Довідка:

«Суффле Агро Україна» входить до Soufflet Group – французької сімейної агропромислової групи компаній міжнародного масштабу.

Холдинг Soufflet Group – найбільший приватний зернотрейдер Франції. На ринку ячменю компанія є ключовим гравцем на світовому ринку солоду, маючи 28 солодових заводів в Європі, Азії і Південній Америці. На ринку пшениці – найбільшим виробником борошна, володіючи 8 борошномельними підприємствами у Франції і Бельгії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині вирощують рекордні врожаї квасолі

За словами представників компанії, ключову роль зіграв посівний матеріал. Сіяли популярну в світі квасолю різновиду Кідні (Dark Red Kidney) спеціально привезену з провінції Онтаріо (Канада). Важливим було і дотримання спеціальної технології вирощування культури, пише superagronom.com.

«Канада як один з лідерів у вирощуванні квасолі володіє найсучаснішими технологіями. Ретельно вивчивши світовий досвід ми обрали для себе саме канадську технологію», — наголошують аграрії з Херсонщини.

Приборкати складну культуру в «Геліос-1» намагались декілька років тому, проте перший досвід вирощування культури для господарства був невдалим.

«Процес вдосконалення є безперервним, і ми переконані, що навіть 2,9 т/га — не межа для квасолі. В Україні «буму на квасолю» як такого поки не відбулося, але це справа декількох років, оскільки останнім часом спостерігається зростання посівних площ», — зазначають аграрії.

За словами Христини Горстки, куратора проекту з вирощування квасолі, різновид Кідні вирощувати дуже рентабельно, проте культура потребує пильного догляду та дотримання технології.

«Як фермер, я можу сказати, що квасоля Кідні дуже рентабельна. На відміну від нуту, наприклад, на який в цьому році багато виробників накинулися і ціни природно впали, квасоля не так проста у вирощуванні, так що залишається високо-маржинальною. Справжня ніша. Собівартість вийшла нам близько 8 тис. грн, а ринкова ціна на темно-червоний сорт варіюється від 700 до 800 доларів на експорт», — ділиться Христина Горстка.

Довідка: компанія «Геліос-1» вирощує бобові вже 10 років — крім квасолі в портфоліо нішевих культур входять біла гірчиця і сочевиця. Господарство використовує спеціальне обладнання, що дозволяє звести втрати врожаю бобових до мінімуму. На ринку сільгосппродукції компанія існує вже більше 18 років, має власні елеватори, овочесховища та птахоферму.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview