Як Юрій Косюк та Юлія Порошенко розвиватимуть український АПК

Про це заявив власник «МХП Юрій Косюк під час запуску MHP accelerator, повідомляє АgroReview.

За його словами, сьогодні технології «МХП» у птахівництві переймають провідні птахофабрики Польщі, Нідерландів.

"Я хотів би повернутися на 20 років назад. Ще тоді ми зрозуміли, що немає людей, крім старої гвардії, які розбираються в технологіях і які здатні створити компанію майбутнього. І ми пішли до університетів. Одні з перших, а можливо навіть єдині, ми почали проводити ярмарки для молодих фахівців. І підключивши 4 або 5 ВНЗ, ми стали брати на практику студентів. Також ми почали запрошувати викладачів університетів на практику на наші нові об'єкти, щоб вони навчали студентів", - зазначив Юрій Косюк.

За словами очільника, багато виходців з «МХП» зараз розвивають конкурентне середовище в Україні.

"Спочатку нам було дуже боляче, коли ми вкладали великі зусилля і гроші, частину себе в людину, а люди йшли шукати кращої долі. Вони отримували запис про те, що вони працювали в "Миронівському хлібопродукті", вони отримували певний досвід, але йшли працювати в інші компанії. Але вони не виїхали за кордон - вони пішли розвивати конкурентне середовище в Україні, створювати аналогічні компанії, піднімаючи рівень бізнесу в країні», - зауважив Юрій Косюк.

Він підкреслив, що МХП завжди відкрита до співпраці.


«У нас немає якихось величезних секретів. І останнім часом ми взагалі зрозуміли одне - як каже Тойота: будь ласка, всі можуть дивитися як ми робимо, тільки у когось виходить конкурувати з Тойотою, а у когось - ні. Ми сповідуємо відкритість, і відкриваємо себе ще більше для тих людей, які хочуть щось робити. Тому що вони будуть робити в Україні, для України. Ми зробимо багатшими країну, компанію, тих людей, які разом з нами співпрацюють. Чим більше багатих людей, тим багатша країна, чим багатша країна, тим більше споживачів нашої продукції", - підкреслив Юрій Косюк.

Саме тому агрохолдинг «МХП» став платформою для  унікальної конкурсної програми для стартапів, підприємців, інноваторів. Технологічний кластер Radar Tech під часу заходу анонсував  запуск програми розвитку стартапів в АПК  «MHP accelerator».

Технологічний кластер Radar Tech був створений невісткою президента України, засновницею Agrohub Юлією Порошенко, керуючими партнерами інноваційного парку Unit.city Максимом Бахматовим та Максимом  Яковером, співзасновником та керуючим партнером GrowthUP Group Денисом Довгопологим, експертом з підтримки телеком практики в BCG Юлією Мироновою та гендиректором креативного простору "Часопис" Оленою Калібабою.

У рамках «MHP accelerator» десять стартапів в 2018 р зможуть реалізувати проекти на базі агрохолдингу «МХП». З усіх поданих на конкурс заявок журі проекту вибере 10 учасників, які пройдуть 3-місячний курс навчання у експертів агро-, бізнес-, стартап-галузі. Найбільш сильні команди з опрацьованими рішеннями зможуть провести пілотні проекти і перевірити гіпотези на базі «МХП».

Фінансування програми організовує МХП.

Прийом заявок на участь у програмі проходить до 26 лютого 2018 року включно через сайт Radar Tech.
Фіналісти програми «MHP accelerator» отримають можливість комерційного запуску в партнерстві з агрохолдингом МХП.

Як зазначають організатори проекту, при відборі пріоритет буде у стартапів, які працюють за такими напрямками: діджіталізація, інновації в автоматизації промислового виробництва, торгові майданчики, енергоефективність, інновації в корпоративному управлінні, інновації кінцевого продукту.

"Це 7-місячна програма, яка, я впевнена, збере десятки стартапів. Протягом програми ми будемо допомагати стартаперам втілювати ідеї на практиці і отримувати зворотний зв'язок", - заявила Юлія Порошенко.


"МХП стане базою для розвитку цих стартапів. Якщо нам буде цікаво - ми їх будемо купувати, вони також можуть бути продані іншим компаніям", - заявив Юрій Косюк.

Довідка: "Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Земельний банк компанії за станом на початок 2016 року складав близько 370 тис. га. Агрохолдингу належить 30 підприємств в 14-ти регіонах України, а також м'ясопереробні потужності в ЄС, центр дистрибуції і логістики в ОАЕ. МХП експортує свою продукцію в 70 країн. Чистий прибуток МХП в 2016 році склав $ 69 млн.

Відео презентації можна переглянути на нашій сторінці у facebook.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Безпека майбутнього в управлінні глобальними ресурсами

У кінці жовтня у м.Тампа, (штат Флорида, США), пройшов щорічний  симпозіум  провідних експертів та науковців аграрної сфери. Тема зустрічі – «Управління глобальними ресурсами задля безпеки майбутнього». Україну на цій події представляли фахівці компанії AgriLab.

Організатори симпозіуму – Американське агрономічне товариство, а також Спілка сільськогосподарських культур і ґрунтознавців Америки. Окрім презентацій та обговорень ключових питань аграрної сфери 2017 року, проводились тематичні тури на фермерські господарства Флориди, під час яких учасники заходу ознайомилися із сучасними практиками ведення агробізнесу та впровадженням новітніх технологій.

Зміна клімату – топ-тема на міжнародному рівні

«Ключові питання цього масштабного міжнародного заходу зосереджені навколо тем глобальних змін клімату та управлінні ресурсами, а також створення стратегії ефективного розвитку сільського господарства з огляду на ті природно-кліматичні виклики, які сьогодні постають перед людством, - зауважив Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, представник Міжнародної організації з точного землеробства в Україні. Кліматичні наслідки для сільського господарства є результатом взаємодії змін клімату з вразливістю або позитивною віддачою систем управління природними і людськими ресурсами. На сесіях описували зміни клімату та пов'язані з ними екстремальні події (наприклад, теплові хвилі, посуха, екстремальні опади, вітрова ерозія, і т.д) на наземні екосистеми, і представляли адаптивні рішення (генетика, покривні культури, технології землеробства) або різні моделі для реалізації довгострокових стратегій адаптації та пом'якшення».

Розвиток точного землеробства

Окрім того, як зазначив Ярослав Бойко, ще однією важливою темою, яка обговорювалася на конференції, був розвиток сучасних інноваційних технологій, зокрема точного землеробства у країнах, що розвиваються, як важливого аспекту їх продовольчої безпеки:

«В Україні хоч і повільно, але з’являються компанії, які починають системно впроваджувати точне землеробство. Удорожчання ресурсів змушує аграріїв замислитись про оптимізацію їх використання, а збільшення вартості оренди землі з часом суттєво прискорить процес впровадження точних технологій».

Агрономічні дослідження

Також під час конференції було представлено багато вузькогалузевих досліджень, практична реалізація яких необхідна для розвитку нових технологій, зокрема – точного землеробства. Наприклад,  цікавий експеримент був проведений щодо використання активних і пасивних датчиків для визначення потреби в азотному живленні рослин.

До активних сенсорів (процес зйомки, обробки даних і калькуляції норми в онлайн режимі) відносились: NIR (780nm), Red Edge (730 nm), Red ( 670 nm). До пасивних датчиків (пост-обробка даних, а після – створення карти внесення добрив) належали: NIR (790nm), Red Edge ( 735 nm), RED (660nm), Green (550nm), RGB. У результаті дослідження ефективності цих технологій для визначення потреби в азотному живленні рослин, науковці зробили  висновок, що  варіабельність отриманих даних по спектральній зйомці рослин значно більша в пасивних датчиків ніж в активних. При тому дані, отримані з пасивних датчиків, були занижені за показником індексу росту рослин, а відповідно потреба в азотному живленні була завищена.

Ще одна цікава доповідь була представлена на тему інгібіторів втрати азоту із аміачної селітри в ґрунті залежно від ґрунтово-вбирного комплексу та кислотності ґрунту.

Підсумком проведеного дослідження по внесенню аміачної селітри було те, що значення ґрунтово-вбирного комплексу було найбільш консолідованою зміною для прогнозу втрати азоту. Наступним показником за вагою впливу на втрату азоту вчені назвали рН ґрунту. А от тип ґрунту, на думку дослідників, не є меншим фактором від якого залежить втрата азоту. Також результати експерименту показали, що втрата азоту при використанні добрив з інгібіторами NBPT + NPPT  у середньому на 18% була меншою.

Кадрова проблема виходить за рамки університетів і держав

Однак тематика міжнародного симпозіуму у Флориді не обмежувалась лише питаннями агрономії та новітніх технологій. Під час заходу велика увага приділялась проблематиці кадрового забезпечення аграрного сектору. Адже дефіцит фахівців із агрономії, ґрунтознавства, агрохімії – це проблема, яку відчувають чи не всі країни світу. Організатори заходу запросили до Флориди студентів аграрних напрямків з різних навчальних закладів США. Тут їм було представлено нові освітні програми, гранти для проведення досліджень тощо.

«Сьогоднішні студенти - це ті , хто будуть впроваджувати інновації на виробництві завтра. У США в підготовку кадрів для сільськогосподарського сектору виділяються значні ресурси. Однак, не стоять осторонь навчального процесу виробничі компанії, - зазначив куратор українського освітнього агропроекту AgriStart. Досвід західних країн переконує: якісна аграрна освіта можлива лише за умов співпраці навчальних закладів та бізнесу. Адже поєднання наукової теорії, виробничої практики та наявність умов, передусім – матеріальних, для розвитку інноваційних ініціатив та сучасних технологій – це те, що дозволяє економікам розвинених країн рухатись вперед».   

Міжнародне визнання українського вченого

Приємним моментом міжнародної конференції у Тампі (Флорида) стало те, що український вчений Петро Киверига, випускник Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП), а зараз - доцент факультету агрономії Університету штату Айови, директор відділу аналітики Асоціації Соєвих Виробників штату Айови та експерт компанії AgriLab отримав найвище визнання від Американського товариства агрономії і став членом кафедри «Біометричного і статистичного обчислення товариств». Підсумовуючи конференцію, він зауважив:

«Моя точка зору  від заходу цього року - це забагато хороших подій, та презентацій, які проходили одночасно і в одному місці. Було проведено кілька симпозіумів та презентацій, присвячених використанню точних технологій в сільському господарстві, засобів дистанційного зондування та моделювання культурних рослин в управлінні родючості ґрунтів, підвищення ефективності та рентабельності фермерських господарств. Незважаючи на те, що використання технологій з часом у США зростає, багато фахівців з промисловості та університету обговорили шляхи кращого партнерства між фермерами, державними та приватними установами, щоб підвищити цінність цих технологій для вирішення виробничих та екологічних проблем. Деякі дискусії були спрямовані на вдосконалення процесу прийняття рішень за допомогою великої аналітики даних та різних приватних і комерційних баз даних, інструментів та платформ прийняття рішень».

Міжнародний симпозіум провідних експертів та науковців аграрної сфери, що проходив у місті Тампа з 22 по 25 жовтня, дав відповіді на багато теоретичних і практичних питань щодо управління ресурсами з огляду на глобальні світові зміни. Тепер – крок за виробниками.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Асоціація тваринників України розширює дипломатичну співпрацю

Генеральним партнером свята виступив національний лідер ринку засобів захисту рослин та мікродобрив, група компаній «УКРАВІТ».

Зокрема, на святі були присутні Трофімцева Ольга Василівна, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції; Паламар Ірина Олександрівна, голова Асоціації тваринників України, Шевкі Аджунер, директор ЄБРР Україна; Данилейко Олександр Іванович, заступник Голови Ради експортерів та інвесторів при МЗС України; Гундер Андрій, президент Американської Торговельної Палати; Івченко Вадим Євгенович, Народний депутат України, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин; Хлань Сергій Володимирович, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин; Рутицька Владислава Валеріївна, Член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer; Кармазін Юрій Анатолійович, Народний депутат України VI скликання; Влада Литовченко, культурний та громадський діяч.

Серед представників дипломатичного корпусу захід відвідали офіційні особи з таких країн:

Єгипет: Й.В. Посол, Хоссам Ельдин Мохамед Ахмед Алі;

Німеччина: прес-аташе, Маттіас Конрад;

Грузія: радник-посланник, Зураб Топурія;

Індонезія: Перший секретар, Дата Путра Персада;

Іран: Й.В. Посол Мохаммад Бехешті-Монфаред;

Казахстан: Й.В. Посол, Ордабаєв Самат Ісламович;

ОАЭ: Ї.В. Тимчасово Повірена у Справах, пані Наджла Аль-Раїс;

Македонія: Й.В. Посол, Столе Змейкоскі;

Туркменістан: Й.В. Посол, Аманмурадов Нурберди Аманмурадович;

Таджикистан: Й.В. Посол Холбобоєв Файзулло Самадович;

Узбекистан: Й.В. Посол, Абдуалієв Алішер Хабібуллайович;

а також інші представники посольств дружніх країн, зокрема, Канади.

Офіційна частина заходу включала виступи дипломатичних осіб, представників влади та бізнесу, які прийшли привітати гостей та господарів заходу із цією визначною подією.

Директор представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер відзначив, що за даний період Україна змогла вибудувати дипломатичні стосунки з напрочуд великою кількістю країн.

«25 років – з одного боку, це дуже короткий термін, аби налагодити міцні зв’язки. Але з іншого боку, ми бачимо, що Україна вже змогла завоювати міцна позиції на світовій арені, особливо в агросекторі, який посідає визначне місце в економіці країни. «Це колективна робота кожного з вас, і дипломатичних осіб, і представників влади. Ми разом будуємо імідж України на світовій арені.  І ЄБРР також багато робить в напрямку, аби іноземні інвестори заходили в Україну, і український бізнес також міг виходити за кордони. Ми їх у цьому підтримуємо й надалі будемо підтримувати».

Далі слово взяв заступник Голови Ради експортерів та інвесторів при МЗС України, керівник управління економічного співробітництва Данилейко Олександр Іванович.

«Ми в ці нелегкі часи відчуваємо вашу підтримку і допомогу на нашому нелегкому шляху, - звернувся до представників дипломатичного корпусу доповідач. – Але завдяки і вашій підтримці, і представникам уряду ми все-таки змогли стабілізувати економіку, ситуацію в країні, зараз поступово розвиваємося на позитивному рівні. Сподіваємося, що з вашою допомогою наші дружні зв’язки будуть розвиватися ще ефективніше».

Після виступів представників влади слово взяли посли іноземних держав.

Посол Єгипту Хоссам Ельдин Мохамед Ахмед Алі відзначив важливість економічних зв'язків між Україною та Єгиптом, які перебувають в постійному розвитку.

«Говорячи про 25 років нашої співпраці, хочеться відзначити, що ж гарного ми зробили за ці роки в усіх сферах та, зокрема, агросекторі. Сьогодні ми багато працюємо в напрямі того, аби представити широкий асортимент високоякісної конкурентоспроможної єгипетської продукції для потенційного українського імпортера. У майбутньому плануємо ще більше ініціатив, аби перевести взаємовідносини «бізнес для бізнесу» між двома країнами на новий рівень. Також ми працюємо над розвитком спільних проектів, які передбачають трансфер технологій для сучасного виробництва різноманітної продукції і заохочення обміну успішним досвідом».

Наступним взяв слово Посол Туркменістану Аманмурадов Нурберди Аманмурадович

Представник дипломатичного корпусу підкреслив важливість саме агросектору України в економіці країни і відзначив, що є гарне підґрунтя для співпраці між Україною та Туркменістаном, оскільки в них обох агросектор є одним із ключових.

«Кілька років тому на засіданні Генеральної Асамблеї ООН була висунута ініціатива створення на базі України продовольчої бази для всього світу. Це свідчить про те, що Україна має безмежний потенціал з виробництва с/г продукції. І мені приємно, що сьогодні в нас є нагода ближче обговорити співпрацю саме в цьому напрямку, зокрема, щодо тваринництва із присутньою тут головою ключової асоціації даної галузі».

Важливою частиною заходу стала і презентація спеціального випуску міжнародного ділового журналу Image.ua, присвяченого 25-річчю дипломатичних відносин України, де зібрано інтерв’ю із послами 20 країн. А головною темою випуску стало інтерв’ю з головою Асоціації тваринників України Іриною Паламар.

Презентувала видання його видавець і головний редактор Алла Алимова, яка зазначила, що у даному випуску представлено інтерв’ю із послами понад 20 країн, з якими Україну пов'язують відносини дружби та партнерства.

«Протягом року ми зустрічались із дипломатами й оцінювали нашу країну вашими очима, - звернулася Алла Алимова до представників дипломатичного корпусу. – Ми побачили, скільки позитивного є в нашій країні завдяки вашим інтерв’ю. Журнал став своєрідним майданчиком для об'єднання країн - партнерів України. Разом з послами редакція змогла оцінити шлях, який пройшли наші країни за чверть століття. А обкладинку журналу наша експертна рада одностайно вирішила присвятити новому обличчю в агросекторі України – голові Асоціації тваринників України Ірині Паламар».

Голова Асоціації тваринників Ірина Паламар, в свою чергу, говорила про важливість підтримки та дипломатичних взаємовідносин між Україною та іншими країнами, розповіла про розвиток аграрної сфери в Україні та її експортні можливості, потенціал стосовно галузі тваринництва.

«25 років – великий шлях, і Україна його пройшла із гідністю. Сьогодні треба відкрити нову сторінку наших відносин. І я дуже пишаюся тим, що як голова Асоціації тваринників, можу презентувати бізнес-платформу України. В нашій Асоціації зібрані виробники всіх напрямків тваринництва, й усі вони прагнуть вийти на ринки ваших країн, а також налагодити партнерські стосунки із вашими представниками бізнесу, які б тут могли відкрити спільне виробництво. Тому мені б дуже хотілося, шановні посли, зустрітися із кожним із вас, аби детальніше обговорити, що конкретно ми можемо зробити для нашої співпраці; як ви можете допомогти нашим виробникам, і чим ми можемо посприяти вашим. У наших країн велике майбутнє. І надзвичайно важливо, що наші іноземні партнери підтримують вихід України на міжнародні ринки».

Заключним став виступ Генерального партнера, власника ГК «УКРАВІТ» – Ільченка Віталія. Презентувавши свою компанію як потужного лідера на національному ринку засобів захисту рослин та мікродобрив із 18-річним досвідом роботи, спікер відзначив, що саме представники бізнесу до допомагають дипломатам відкривати Україну.

«Ми, бізнес, розвиваємо нашу економіку. У своїй діяльності ми співпрацюємо з науковими закладами не лише вітчизняними, але й зарубіжними, тобто, також робимо внесок у розвиток міжнародної співпраці. Наша компанія виробляє безпечні засоби для захисту у росту рослин для того, аби ми могли нагодувати всі країни світу безпечною, екологічно чистою продукцією».

У неформальній частині заходу гостей розважав виступ гурту Nytky - двох яскравих та самобутніх музикантів-віртуозів Максима Шоренкова та Максима Бережнюка. Їхня музика – це синтез народного мелосу, запальних ритмів і терпких джазових гармоній у поєднанні з яскравою харизмою творців, познайомила гостей із новими тенденціями в українській самобутній культурі.

Для довідки:

Асоціація тваринників України створена у квітні 2016 року. Вона об’єднує представників тваринницького бізнесу з усієї України. Метою діяльності Асоціації є захист представників тваринницького бізнесу, лобіювання їх інтересів в органах влади, допомога у налагодженні партнерських та ділових зв’язків, пошуку експортних ринків, надання консалтингових послуг та ін.

IMAGE.UA - це міжнародний діловий журнал про міждержавне співробітництво в сфері економіки, бізнесу і культури. Журнал представляє Україну іншим країнам вже більше 10 років.

Журнал активно приймає участь в міжнародних форумах, конференціях, а також входить до складу Ради експортерів та інвесторів при МЗС України, ділових рад при Торгово-промисловій палаті України.

Група компаній UKRAVIT - українська аграрна компанія, національний лідер ринку засобів захисту рослин та мікродобрив.

Основними напрямками діяльності ГК UKRAVIT є виробництво та продаж пестицидів, засобів для знищення гризунів та побутових комах, добрив із мікроелементами, що інтенсивно застосовуються у сучасному ресурсоощадному землеробстві. Виробничі можливості компанії направлені на забезпечення попиту у промисловому секторі, та у секторі домогосподарств населення.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Блокчейн - китайська стіна інформаційної безпеки

Блокчейн - це розподілена база даних. Будь-яка технологія має сервер, і якщо є один сервер, нехай навіть з кількома ключами, то доступ до нього знаходиться у декількох людей. Вони можуть змінити дані, якщо їм захочеться або їх хтось змусить це зробити. Також існують хакерські удари, спрямовані безпосередньо на сервер, що завдають збитків компаніям. Блокчейн, який об'єднує в собі величезну кількість серверів, при зміні будь-якої цифри або літери в якій завгодно базі даних, відображає внесені зміни на всіх серверах одразу. Відповідно, зіпсувати дані або ввести їх некоректно непомітно - неможливо. Блокчейн виключає корупцію на всіх рівнях. Хакерські удари відтворюються на конкретний сервер, в блокчейне їх сотні, тому дані, які він містить, збережуться.

Кібербезпека - одна з найважливіших задач, яка стоїть перед усім світом і Україною зокрема. Наша країна сьогодні вважаючи на війну з Росією стає одним із головних гравців у сфері кібербезпеки, але, на жаль, робота в цій царині проводиться не достатньо серйозна. Наша компанія активно працює в цьому напрямку, ми в процесі створення центру кібербезпеки "Ukrainian Dream" для України в Силіконовій Долині. Основний проект, який наразі розробляється SuntriBlockChain Operation System - земельна платформа. Навколо блокчейн технології відбувається багато хайпу у зв'язку з криптовалютою (більшість з яких, до слова, скоро перестане існувати взагалі, а те, що залишиться, буде використовуватися зовсім інакше). Найважливішим просуванням економіки і бізнесу у світовому контексті стане монетизація землі без її продажу. Інвестори з усіх куточків світу зможуть зайти в нашу кооперативну модель і купити землю. Завдяки створенню кооперативної моделі сьогодні зменшилася собівартість кожного гектара землі.

Блокчейн дає можливість кожному фермеру (неважливо, у нього 10000 або 2 га) монетизувати те, що він має. Інвестори купують токени в кооперативі на кожен га землі не купуючи землю фізично. Що вони отримують в результаті: вони збільшення ціни токена через підвищення вартості землі і дивіденди з продукції, яку дає земля. Що отримує фермер: меншу кількість витрат, кращі технології, незалежно від культури вирощування - і як результат збільшення продуктивності. А коли збільшується продуктивність - зростає ціна землі. Кооператив залучає найкращі технології - від органічних добрив, які очищають землю, до image satellite, супутникових знімків, що дозволяють стежити за землею і урожаєм зверху, бачачи цілісну картину.

Україна є одним з лідерів блокчейн технологій. Наш проект "Ukrainian dream" вперше за роки незалежності об'єднав у співпраці державу, Академію Наук і бізнес України. Крім того, Прем'єр-міністр Гройсман анонсував перехід Державного земельного кадастру на технологію блокчейн. На думку Генрі Штретенберга, ця технологія здатна змінити світ, бо скасує існування кредитної системи, банків, нотаріальних послуг тощо. Основні труднощі, з якими стикаються лобісти блокчейн, - це нестача фахівців і неготовність бізнесу активно приймати та впроваджувати нове.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно дл AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зміна клімату: які наслідки для світового сільського господарства?

Про це заявив доктор Ебергард Фауст, керівник відділу досліджень "Кліматичні ризики та природні небезпеки» з Munch Re у Варшаві під час  34-го конгресу AIAG - Міжнародної організації, що об'єднала страховиків cільгоспризиків з усього світу, пише Аgronews.ua

Спираючись на дані  дослідження, що було проведено з 1956 по 2005 рр,  зміна клімату у світі має певні як позитивні, так і негативні наслідки. З позитивних: вона сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. З негативних:  часом створюються більш підходящі умови для шкідників та грибкових атак. Потенційно зміни клімату призводять до  пізніх заморозків  у районах, прилеглих до тропічних, що впливають на виноградарство та плодові культури (яблука та ін.)

Наприклад, в Європі у 2017 році внаслідок зміни клімату аграрії зазнали таких збитків лише тільки щодо плодоовочевих культур ≥ 2 млрд. дол США. Страхові збитки склали  ≥ 0,6 млрд. дол. США, але це ще не остаточні цифри, як зазначив доктор Ебергард Фауст. Відбулося зменшення врожаю в Німеччині: - 50% для яблук та груш, - 40% по вишні, для слив і чорносливу  – це  60% . Очікувані втрати для плодівництва близько 200 млн. євро. Додаткові серйозні втрати очікуються щодо виноградарства.

До речі, наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу.

Як зазначив експерт з агрострахування, гендиректор компанії "Агрориск" Володимир Юдін, клімат України надзвичайно чутливий до зміни глобального клімату, і підвищення температури повітря на нашій території відбувається швидко. Глобальні зміни клімату зможуть сприяти новим можливостям аграрного сектора, проте це можливо лише в разі абсолютної адаптації сільськогоспвиробництва до нових кліматичних умов, що синхронізуються  з темпами їхньої зміни.

Саме тому у цьому процесі синергія адаптаційних факторів має неабияке значення.

Завдяки біокліматичному потенціалу, який зростатиме, економічно вигідним для аграріїв буде заміна сучасних сортів зернових більш пізніми, фотосинтезуюча система яких працює довше, і продуктивність агроекосистем підвищиться.

Доктор Ебергард Фауст підсумував, що зі зміною клімату збільшуються не лише ризики для аграріїв, але й певні переваги, такі як подовження вегетаційного періоду. Треба більше враховувати різні природні зони, щоб вчасно реагувати на сільгоспризики.

Вчені  давно визначили, що середня температура повітря біля поверхні землі підвищується усюди в світі. Внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, що супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів: посух і повеней, тайфунів і смерчів, градів, зсувів тощо. Підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства. Наприклад, такий аспект, що пов’язаний із потеплінням, можливе збільшення у удвічі чисельності основних комах-шкідників, для яких потепління клімату є благодатним для розмноження. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників поширюється на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими. Якщо кліматичні зони змістяться, шкідники почнуть заселяти нові території, де рослини не пристосовані і значно вразливіші для такої загрози. Тож, при страхуванні сільськогосподарських ризиків також відбудуться зміни. Аграрії дуже часто покладаються на прогноз погоди  і переводять у дані показники зі своїх полів, які можуть допомогти їм прогнозувати моделі та планувати господарство більш ефективно. Але саме зміна клімату підштовхує їх ще більше замислитися над необхідністю «подушки безпеки», а саме, агрострахування. Не оминають ризики, пов’язані зі зміною клімату, й Україну.  «Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку вересня 2017 року. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці. Даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земельний кодекс: зміни для фермерів

Законопроектом «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності» №7060 від 4 вересня 2017 року пропонується внести зміни до деяких статей Земельного кодексу.

Цілями та завданнями законопроекту вказано:

— спрощення доступу до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для громадян України, які виявили бажання започаткувати та вести або розширити вже створене сімейне фермерське господарство;

— створення більш сприятливих умов для набуття громадянами України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства з метою створення та розвитку сімейних фермерських господарств;

— зменшення корупції в земельних відносинах шляхом запровадження суттєвих обмежень у використанні та обтяжень речових прав на земельні ділянки, набуті у приватну власність в порядку безоплатної приватизації із земель державної та комунальної власності, а також одержаних у користування у поза аукціонному порядку.

Зокрема, главу 5 «Землі сільськогосподарського призначення» запропоновано доповнити новою ст. 311 «Особливості використання та розпорядження земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданої на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств».

Стаття вказує розмір земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, яка передається в оренду на земельних торгах для фермерських господарств, — не більш як 5 га для ведення фермерського господарства.

Орендарями можуть бути виключно громадяни України, що є членами сімейного фермерського господарства.

Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, переданої на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств (далі — така земельна ділянка), громадяни України мають право:

— на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах;

— безоплатно отримати у власність відповідну земельну ділянку або її частину у розмірі, що не перевищує 2 га;

викупити земельну ділянку або її частину із розстроченням платежу до 20 років.

Також главу 18 «Обмеження прав на землю» пропонується доповнити ст. 1111 «Обтяження речових прав на земельні ділянки та обмеження у використанні земельних ділянок, переданих із земель державної та комунальної власності у приватну власність безоплатно або за плату із розстроченням платежу, а також земельних ділянок державної та комунальної власності, переданих у користування без проведення земельних торгів».

Передбачені обмеження:

1. Особам, які отримали у власність такі землі, протягом семи років з дня державної реєстрації права власності на них забороняється відчужувати земельні ділянки (крім відчуження для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності), передавати їх у заставу, а також у користування третім особам.

2. Земельна ділянка може використовуватися лише для закладання та вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, вирощування органічної продукції, а також для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.

3. Земельна ділянка має використовуватися виключно фермерським господарством, зареєстрованим як юридична особа, що має статус фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є члени виключно однієї сім’ї.

4. Зміна цільового призначення забороняється.

У разі порушення умов договору оренди такої земельної ділянки договір оренди землі підлягає розірванню. Якщо таке порушення сталося після викупу земельної ділянки, а у разі, якщо таке порушення сталося після викупу земельної ділянки її орендарем, але до сплати повної вартості, — умови договору купівлі-продажу щодо розстрочення платежу втрачають актуальність, а купівельна ціна земельної ділянки збільшується на 100%.

Джерело: Ракурс

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview