Як за рік змінилися ціни на м’ясо

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

“Всі види м’яса стали дорожчими на 28 — 67%, а саме: сало — на 67%, свинина — на 39%, яловичина — на 33% та курка в тушці — на 28%”, — написав О.Дорошенко.

Експерт зазначив, що у гривневому еквіваленті свинина й яловичина додали в ціні по 28 грн за кг, сало — 27 грн, ковбаса варена — 15 грн, а курка в тушці — 12 грн.

“Відтепер кілограм яловичини з кісткою можна купити в середньому за 116грн, свинини — за 101 грн, сала — за 68 грн, варену ковбасу — за 76 грн, а курку — за 54 грн.

Якщо в цілому оцінювати вартість м’ясного кошика, тобто взяти по кілограму всіх видів м’яса, то станом на 1 січня 2018 року його вартість - 415 грн, тоді як рік тому вартість становила 305грн. Тобто індекс м’ясного кошика за рік зріс на 36%”, — повідомив він.

Експерт додав, що останні десять днів 2017 року м’ясо продовжувало зростати у ціні.

“Свинина зросла на 2,5 грн за кілограм, яловичина додала 1,6 грн, а курка в тушці — 43 коп. Щодо свинини, то вона вперше "пробила" планку в 100 грн у гонитві за яловичиною. У той же час, вперше майже за рік, подешевшало сало — на 72 коп. за кілограм”, — зауважив Дорошенко.

Нагадаємо, українці споживають на 30% менше м’яса, ніж це рекомендовано нормами харчування. Це пов’язують із падінням платоспроможного попиту через різке подорожчання продукції.

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 7420-1, який пропонує знизити ставку ПДВ на продукти харчування тваринницького походження, зокрема м’ясо, молоко, яйця.

За словами співавтора ініціативи, заступника голови Комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка, окрім стабілізації цін, законопроект покликаний захистити вітчизняного сільгоспвиробника від глобальної конкуренції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчає шоколад і шоколадні цукерки

Причина в тому, що українські виробники з нового року повинні перейти на євростандарти якості.

Експерти кажуть, що після впровадження нових норм шоколадом не зможуть називатися до 10% плиток і до 30% цукерок. А для того щоб підігнати продукцію під нові стандарти, виробникам доведеться збільшити їх ціну не менше ніж на 15%, пише strana.ua.

Зокрема, в чорному шоколаді частка какао-продуктів повинна бути не нижче 35%, а в молочному - від 25%. В останньому регламентують також частку молока - не менше 14%. При цьому забороняється класти в шоколад пальмовий жир.

Якщо перераховані вимоги не дотримані, продукт не зможе називатися шоколадом – тільки "солодким батончиком". Те ж саме стосується шоколадних цукерок. Якщо вони зроблені не з шоколаду, а, приміром, з помадки, то можуть називатися виключно "цукерками в глазурі".

Справа в тому, що за діючим ДСТУ, в "звичайному шоколаді" (аналог чорного) регламентовано лише вміст олії какао (31-33%), яке дешевше чистого какао.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Японці виростили банан з їстівною шкіркою

Японська сільськогосподарська корпорація D&T Farm виростила банан з повністю їстівною шкіркою, відтворивши природні умови, які існували 20 тисяч років тому, повідомляє видання Daily Mail.

Завдяки особливому технічному оснащенню фахівці змогли відтворити умови, що існували в кінці льодовикового періоду. Тоді рослини перебудовувалися після суворих зимових температур і починали рости вже при 12-13°C. Ця концепція була використана в методі "заморожування-потепління" фермою D&T Farm.

Вони заморозили саджанці бананів до -60°C, а потім розморозили і посадили їх. Такий спосіб спонукає рослини швидко рости навіть в прохолодному кліматі. І якщо звичайний банан повністю дозріває за два роки, то новий сорт Mongee було вирощено всього за чотири місяці.

У підсумку новий фрукт вийшов навіть солодше, ніж його тропічний родич. Крім того, він не містить ГМО. А найголовніше – його шкірка повністю їстівна. На сайті також зазначено, що бананова шкірка – відмінний інгредієнт, який містить вітамін B6, магній, а також інші корисні речовини для людського організму.

Крім того, за їх словами, вона позитивно впливає на мозок людини і на його сон. Однак коштує унікальний фрукт досить дорого – близько шести доларів за один банан. Це пов'язано з тим, що на прилавок потрапляє лише 10 фруктів на тиждень, до того ж вони продаються тільки в одному магазині Токіо.

Джерело: capost.media

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створять біопаливну біржу

Про це заявив голова «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха в інтерв’ю ipress.ua. Наразі експерти організації працюють над відповідним документом, і достеменно не відомо — це буде біопаливна біржа чи просто електронна площадка для торгівлі, пише landlord.ua.

За його словами, сьогодні Україна споживає більше 90 млн тонн енергії в нафтовому еквіваленті різних видів палива. Це чверть від всієї енергії, яку споживає Україна. До 2050 року, у нафтовому еквіваленті, Україна може покрити 40 млн тонн біопаливом. На сьогодні цей показник лише 2 млн тонн.

«Зараз ми проходимо перший опалювальний сезон за новим принципом тарифоутворення. Працюємо над новим законопроектом, який буде запускати біопаливну біржу або електронну площадку для торгівлі біопаливом. Кількість котелень і електростанцій зростає, а механізму закупівлі палива, біопалива — немає. Ось власне, функція біржі буде полягати в створенні механізму ринкової закупівлі великої кількості біопалива», — каже експерт.

Він пояснив, що в тих українців, які мають можливість та вже зараз переходять на біомасу та встановлюють твердопаливні котли. Вони перестають користуватися газом та починають використовувати дрова або пеллети.

«Кілька місяців тому в Україні прийняли стратегічний документ – «Енергетична стратегія України до 2035 року». Який вже затверджений урядом. Документ містить чіткі плани розвитку всіх секторів до 2035 року, в тому числі біоенергетики. Зокрема, біоенергетика, згідно енергетичної стратегії, буде зростати з 2 млн тонн нафтового еквіваленту до 11 млн тонн. Це значне зростання, відтак загальне споживання енергії на 2035 рік, оцінюється у 96 млн тонн нафтового еквіваленту, тобто вклад лише біоенергетики у загальне споживання енергії в Україні буде понад 12%. Це офіційні плани, ми їх підтримуємо, вважаємо реальними і власне, бажаємо, щоб так і сталось», — наголосив голова асоціації.

На його думку, інвестиції в цьому секторі мають величезний потенціал, адже споживання біопалива буде тільки зростати.

«В основному в сектор відновлюваної енергетики вкладається український бізнес. Майже 99% коштів — це українські гроші. Крупних іноземних інвестицій поки немає. Тому що інвестор завжди оцінює ризики. Я вважаю, що іноземні інвестори бачать великі ризики в Україні пов’язані з геополітикою, а українські інвестори вже до цього звикли. Коли стабілізуються політичні процеси, західні інвестори матимуть велику долю в українському енергоринку», — додав Георгій Гелетуха.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні назвали найдинамічнішу галузь АПК

Про це розповів керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександр Хорєв, пише propozitsiya.com.

Експерт пояснив: причиною такого зростання стало те, що ці культури на даний момент найменш ризиковані. Адже на них існує стабільний (поки що) високий попит на європейському ринку (щоправда, переважно в замороженому вигляді). «На експортних ринках ми поки що маємо  конкурентну перевагу в вигляді дешевої робочої сили, бо комбайнове збирання ще не дає такої якості м’яких ягід, як ручне», - пояснює керівник проекту «Інфо-Шувар» Тетяна Гетьман.

Тож завдяки попиту на європейському ринку Україна змогла в 2017 р. експортувати рекордні обсяги суниці та черешні. Щоправда, для цього вітчизняним виробникам довелося перебудувати свої технології й свою роботу. «Насадження нових черешневих садів за новими технологіями дає змогу виростити ягоду, яка може знайти попит у будь-якій країні світу, а не лише в Росії, як було з українською черешнею донедавна», - говорить О. Хорєв. Тож він вважає, що збільшення площі садів і впровадження новітніх технологій забезпечать подальше зростання експорту черешні.

Стрімко зростає і експорт замороженої малини, який став можливим завдяки тому, що в останні роки цю культуру насадило дуже багато дрібних господарств. І, попри зниження цін у минулому році, Олександр Хорєв вважає, що ці господарі поки що не прогадали.

Однак найближчим часом вступлять у повне плодоношення нові насадження цієї ягоди. О. Хорєв вважає, що це змусить виробників ягід думати на перспективу: ще перед посадкою замислюватись над тим, куди і в якому вигляді вони продаватимуть ягоду. Тому зростає пропозиція органічної ягоди одночасно зі збільшенням кількості органічних господарств, а також нішевих ягідних культур – попит на таку ягоду ще довго не спадатиме.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Туреччина змінила ввізне мито на сільгосппродукцію

Рішення про це оприлюднив уряд країни, пише АПК-Інформ.

При цьому уточнюється, що, починаючи з другого кварталу п. р., всі види ячменю, включаючи пивоварний, будуть закуповуватися з урахуванням імпортного мита у розмірі 35%.

Також повідомляється, що імпортне мито на м'ясо було знижено до 40% проти раніше діючих 100%.

Нагадаємо, що, починаючи з 2017 р., Туреччина ввела практику підвищення імпортних мит на ряд сільгоспкультур в період їх збирання з подальшим їх зниженням у наступні періоди.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview