182818
178171

Як заробляти на картоплі

Теґи: 

Україна входить до п’ятірки найбільших у світі виробників картоплі. Щороку ми вирощуємо понад 20 млн тонн картоплі, при потребі внутрішнього ринку в 6-7 млн. тонн, пише agroinsider.com.ua.

Однак, не зважаючи на профіцит, якісного товару дуже мало. Споживач може купити кілограм картоплі в супермаркеті і половину викинути. Причина в тому, що виробництво картоплі зосереджено переважно в приватному секторі – із 1 млн га, на яких вирощується картопля, лише 55-60 тис. га, тобто 5-6% площ, професійно обробляють фермери.

За останні роки ця тенденція до зниження якості лише посилилась і кондиційної картоплі на ринку не вистачає.
Із цих 60 тисяч гектарів тільки 6% урожаю вирощується на переробку. Для порівняння, в Нідерландах на переробку направляється 80% картоплі. В Україні основну частину ринку складає картопля для столового споживання.

Комерційний ринок картоплі незначний – за оцінками експертів, він складає близько 3 млн т. Цей ринок знаходиться на стадії розвитку і має всі типові характеристики, притаманні цьому етапу – велику кількість дрібних гравців, переважно домашнє виробництво, ручну працю і високу собівартість при низькій врожайності. На жаль, кількість дрібних гравців зменшилась за останні 3 роки на 10-15%. Рентабельність картопляного бізнесу залежить від цін на ринку і від врожайності. Через нестабільний попит – кожен рік по-різному. Буває 1-5%, а буває 25-40%.

Повністю відсутня комунікація між гравцями ланцюгу «насіння»-«споживач». Із року в рік ринок характеризується перевиробництвом та нестабільним попитом. При цьому, попри велику кількість точок продажу, дистрибуція є неефективною.

Ринок насіннєвої картоплі завжди був досить обмеженим, а за останні роки звузився ще більше. По-перше, відійшла частина території. Ми втратили ринок Донбасу, ми втратили ринок Криму. Ми втратили транзит через Російську Федерацію до Азербайджану, до інших країн, до Туркменістану. І таким чином фактично вся насіннєва картопля залишається тільки на ринку України – 99%. Потенціал експорту – нульовий. Тому що Європа нас не чекає. Щоб потрапити на європейський ринок, нам треба вирішити низку фітосанітарних проблем і найближчим часом це питання не вирішиться.

Тим не менше, великий потенціал розвитку є у столової картоплі. Мережі будуть зростати. Їм потрібні потужні партнери з великими обсягами товару. І що ще важливіше – їм потрібні надійні партнери, які можуть відстежувати продукцію, яку вони постачають до мереж. Тому точка зростання – у формуванні спільних великих обсягів якісного товару.

Другий напрямок, який необхідно розвивати, – це переробка. Переробка потребує дешевої сировини, безперебійних постачань протягом року і масштабу. Тому це довгострокова перспектива. На сьогодні Україна не має жодного великого заводу по переробці картоплі-фрі, але активно розвивається переробка на чіпси і крохмаль. І ці два напрямки є потенційно цікавими для інвесторів. До речі, Україною активно цікавляться кілька великих міжнародних гравців.

Щоб заробляти на картопляному ринку, потрібно бути присутнім в усіх сегментах цього ланцюга, починаючи від насіння, праці з фермерами – як малими і середніми, з великими фермерами, з переробниками та мати вихід в торговельні мережі. Тільки таким чином можна бути прибутковим. Ми зрозуміли, що конкурувати за рахунок самого продукту дуже складно, тому що, як то кажуть, «Картопля і в Африці картопля». Потрібно конкурувати за рахунок бізнес-моделі і інтеграції в цій галузі, та за рахунок підвищення ефективності, зокрема шляхом застосування сучасного обладнання з фасування тощо.

Прямої державної підтримки картоплярам чи галузі немає. Також відсутня програма розвитку картопляної галузі України. У 2017 році цим питанням почала активно займатися Асоціація виробників картоплі. За підтримки посольства Нідерландів була розроблена дорожня карта для галузі. Затримкою розвитку є відсутність фінансування для локальних гравців і небажання міжнародних інвесторів вкладати гроші в цю галузь за тих обставин, що склалися. Наприклад, окупність заводу з глибокої переробки картоплі складає 7-10 років, тобто це гра в довгу, а бажаючих мало.

Які перспективи? Дивлячись на досвід наших сусідів (Польща, Румунія, Болгарія) або дальніх партнерів (Великобританія, Нідерланди), ми можемо спрогнозувати, що на ринку України, виробників картоплі буде ставати все менше. Виробники будуть укрупнятись, ставатимуть потужнішими. Врожайність буде зростати завдяки технологіям. Також рано чи пізно ми позбудемось сезонності на цьому ринку.

В перспективі в 5-10 років ринок картоплі також очікує: зменшення виробництва на присадибних ділянках, механізація виробничих процесів, зменшення собівартості, зберігання, сортування, пакування на місцях виробництва, обмежена кількість торгових точок, та нарешті повноцінна комунікація між гравцями.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Рейтинг продуктивності сільськогосподарських угідь в різних регіонах країни

Мінрегіонбуд оприлюднив дані про продуктивність сільськогосподарських угідь в різних регіонах країни. Цей показник залежить як від врожайності культур, так і від того, що вирощують місцеві фермери, пише etcetera.media.

У грошовому вираженні самими «врожайними» виявилися угіддя Івано-Франківської області. В середньому 100 гектарів землі виробляють тут продукції на 1,2 млн гривень. Близьки показники мають поля Вінницької, Чернівецької, Черкаської, Львівської та Київської областей.

Найменш продуктивними виявилися угіддя Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. В середньому тут виробляється продукції на 450-525 тис. гривень.

Південні регіони більше страждають від літніх посух. В останні роки врожайність зернових тут в 1,5 рази нижче, ніж в Західній Україні і Поділлі.

Крім того, дається взнаки відсутність лісів, яка призводить до вивітрювання грунту. За оцінками експертів, з цієї причини, а також через неправильну агротехніку, українські чорноземи можуть зникнути в найближчі 75 років.

Нагадаємо, що за прогнозами ООН, через глобальне потепління Україна може втратити до 20% свого аграрного потенціалу. При цьому найбільший збиток понесуть саме південні регіони країни.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Українцям обіцяють недешевий ягідний сезон

Садівники й городники кажуть, що ягоди будуть якщо й не дефіцитним продуктом, то недешевим. Цифри на цінниках диктуватимуть погода, експорт, зарплата і трудова міграція, пише gazeta.ua.

Цього року ягід буде більше - почнуть давати врожай плантації, закладені два-три роки тому, коли були гарні попит і ціни на ягоди через неврожай у Європі. Крім того, збільшуються площі, на яких ягоди вирощуються в закритому ґрунті, у так званих тунелях, захищених від несприятливої погоди.

Крім перелічених, садівники називають й інші фактори, - ті, які ми чуємо від усіх, хто піднімає ціни: подорожчання засобів захисту рослин та добрив за рік на третину, пального, тарифів, зростання податків.



Поліція вимагає дозволи з ДАІ на трактори

«Рідна поліція ставить нам палки в колеса і не дає нормально працювати! Вони вважають, що трактори повинні літати, і їм не місце на дорогах!», — стверджує в інтерв’ю Кurkul.com керівник корпорації «Дніпро» Андрій Душейко.

Фермер розповів про випадок, який трапився на одній з дорог місцевого значення, тобто звичайній сільській дорозі. Тоді трактор з сівалкою зупинила поліція і виписала штраф, за те що машина негабарит, і що має бути дозвіл на нього з ДАІ.

«Ми ніколи не можемо спрогнозувати, коли цей трактор і куди переїжджатиме ― це життя, і воно не може бути підпорядковане тим  правилам. Це не те, що ми веземо промислові вантажі ― будемо везти такого-то числа. Ми не можемо знати, як складеться погода, коли і як рухатиметься посівна, а нам кажуть, що ми повинні це знати наперед. Це нереально. Просто десь — якісь законодавчі казуси. Ніколи дороги місцевого значення, міжміські дороги не підпорядковувались цим правилам, тому що по них завжди їздила техніка із радянських і дорадянських часів. І всю техніку з самого початку будували якомога більшою і якомога ширшою. Навіть радянські сівалки СЗ 3.6  мали транспортну ширину 4 м. Їх перетягували, і нікому це не заважало. Сьогодні ж аграрії поза законом», — обурюється Андрій Душейко.

На питання чи пробував він якось достукатись до міністерства і розповісти про ці проблеми, фермер повідомив, що з міністерством не комунікує з того часу, як звідти пішла Владислава Рутицька.

«Сьогодні є міністерство і є аграрії. Воно ні на що не впливає. Дуже хочеться по цих питаннях достукатися до прем'єра Гройсмана. Прем'єре, питання з дорогами і питання з поліцією на дорогах потрібно вирішувати!», — резюмує керівник агрофірми «Дніпро».

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Новий порядок грошової оцінки земель почне діяти з липня

Теґи: 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-службу Мінагрополітики.

Прийняття законопроекту про передачу фермерських земель у власність фермерам посилить розвиток малого бізнесу. «Порядком передбачено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Держземкадастру та у разі якщо у відомостях кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0», — йдеться в повідомленні.

Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Довідка має бути видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України.

Такі самі дії потрібно вчинити у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Ярі зернові та зернобобові вже посіяні на 7 млн га

Теґи: 

У тому числі посіяно:

– ранніх ярих зернових – 2,3 млн га (96%), (пшениці – 167 тис. га, або 96%, ячменю – 1,5 млн га, або 96%, вівса – 190 тис. га, або 93% та гороху – 418 тис. га, або 99%);

– кукурудзи на зерно – 4,5 млн га (97%);

– гречки – 85 тис. га (56%);

– проса – 35 тис. га (62%).

Також триває посів технічних культур, яких посіяно:

– цукрових буряків – 281 тис га (94%);

– соняшника – 5,5 млн га майже 100%;

– сої – 1,6 млн га (85%).

За агрометеорологічними розрахунками масове достигання зерна озимої пшениці у нинішньому році розпочнеться на півдні – у другій, на решті території країни – у третій декаді червня, що на 1-2 тижні раніше середніх багаторічних строків.

Колосіння ярових ячменю та пшениці у нинішньому році розпочнеться на більшій частині території країни у кінці травня – на початку червня, що майже на тиждень раніше середніх багаторічних строків. У західних областях колосіння ярини відбудеться близько до середніх багаторічних строків – у середині червня.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.