150670

Як заробляти на вирощуванні журавлини

Про це можна з упевненістю сказати навіть незважаючи на те, що наша країна входить в десятку світових лідерів по її виробництву, пише Pro-Consulting.

У 2016 році було зібрано всього 338 тонн цієї цінної на міжнародному ринку ягоди, що приблизно в тисячу разів менше, ніж в США і в п'ятсот разів менше, ніж в Канаді. Навіть маленькі Білорусь і Латвія обігнали Україну по журавлині, хоча ще в 2013 році даної ягоди у нас було зібрано більш ніж в два рази більше - 800 тонн.

Така нестабільність журавлинного врожаю викликана тим, що основну масу ягід в Україні збирають в дикій природі, а в країнах-лідерах її вирощують на сільськогосподарських плантаціях. Лісів у нас стає все менше і, відповідно, скорочується збір дикорослої журавлини, тоді як на відповідних ґрунтах її можна культивувати з використанням високопродуктивних сортів, як це вже почали робити в Білорусі і Латвії. Та й в Україні все більше фермерів розуміють вигідність цього напрямку агробізнесу, про що свідчать площі журавлинних насаджень.

Вельми корисним для розвитку журавлинного бізнесу є те, що для нього можна отримати бюджетну дотацію в рамках держпрограми підтримки аграрних товаровиробників на 2017-2021 роки. Для цього необхідно мати грамотно складений бізнес-план.

Він передбачає організацію вирощування журавлини на площі п'ять гектарів. Одним з найважливіших пунктів цього проекту є правильний вибір місця розташування господарства. Там повинні бути сприятливі для зростання журавлини ґрунтово-кліматичні умови і розвинена транспортна інфраструктура. Цим умовам відповідають Волинська, Житомирська або Тернопільська області.

У бізнес-плані докладно розписані всі етапи створення підприємства і розроблена фінансова модель його діяльності. Основними статтями витрат в порядку зменшення частки в загальному обсязі фінансування є:

- поповнення оборотних коштів підприємства, які спрямовуються на проведення посадкової кампанії, робіт з догляду за плантацією, фінансування життєдіяльності - 36%;
придбання обладнання для переробки ягід і їх фасування - 25%;
- будівельні роботи та закупівля сільгосптехніки - 10%.

Розрахунки по бізнес-плану показують, що рентабельність продажів створеного господарства будуть перебувати на рівні 36,9%, при якому кожен долар доходу буде приносити майже 37 центів чистого прибутку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зберігати насіння в зимовий період

Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління контролю в сфері насінництва та розсадництва Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби рекомендує дотримуватись певних вимог до збереження насіннєвого матеріалу в зимовий період:

    високі врожаї можна отримати лише при використанні здорового високоякісного насіння, що має високі потенціальні властивості. Тому насіння до посіву потрібно зберігати в таких умовах, щоб воно забезпечило високу енергію проростання, високу схожість і було здатне дати здорову високопродуктивну рослину, а це вимагає певних умов і спеціального режиму зберігання;
    на зберігання закладають нормально розвинене насіння, здорове, не травмоване, яке вирощено на високому агрофоні та зібране без порушення технології, із вологістю в межах або нижче критичної;
    основну увагу при зберіганні насіння варто звертати на вологість і температуру навколишнього середовища. Необхідно стежити за тим, щоб відносна вологість повітря в насіннєсховищах не перевищувала 60%. Краща температура для зберігання насіння 5-10°С. Насіння при правильному режимі можна берегти тривалий час;
    кожне господарство повинно бути забезпечене спеціальними насіннєсховищами, із засіками, а в деяких зонах з установками активного вентилювання;
    склади необхідно розташовувати на сухих підвищених ділянках. Підлога й стіни повинні бути без щілин. На вентиляційні отвори й вікна встановлюють грати (для захисту від гризунів та птахів);
    технологічне оснащення їх повинне цілком забезпечити механізацію усіх вантажно-розвантажувальних робіт, активне вентилювання й охолодження насіння, автоматизований контроль за температурою, вологістю насіння і повітря в насіннєсховищі, знезаражування насіння й насіннєсховища, передпосівну обробку (обігрівання, протруювання та ін.), упакування в мішки чи контейнери, автоматичне зважування;
    насіннєсховище і вся територія біля нього повинні бути ретельно очищені від сміття та постійно утримуватися у чистоті;
    для ефективного знищення комірних шкідників (дезінсекція, дератизація) використовують препарати, що дозволені для боротьби з шкідниками запасів;
    на зберігання засипають насіння підготовлене і доведене до посівних кондицій. Під час збереження насипом треба прийняти заходи по запобіганню випадкового змішування насіння, для цього засіки залишають незаповненими, до верхнього краю на 15-20 см;
    не можна розміщати в сусідніх засіках насіння яке важко відокремити, таких культур як пшениця і ячмінь, овес і ячмінь, жито і озима пшениця, а також насіння різних сортів, репродукції одної культури;
    кожну підготовлену партію, що підлягає зберіганню, необхідно зважити, пронумерувати й установити штабельний ярлик чи етикетку;
    базове і добазове насіння зернових, зернобобових, ряду олійних культур (соняшнику, сої, льону, рицини, гірчиці, ріпаку), насіння трав, овочевих культур будь яких репродукцій необхідно зберігати у мішках. Мішки повинні бути міцні, сухі, чисті та знезаражені;
    насіння, що засипане на зберігання, на протязі 2-х діб, підлягає перевірці на посівні якості для чого проводиться повний аналіз. Зразки на перевірку відбирають й оформляють актом;
    під час зберігання необхідно систематично спостерігати за станом насіння, вимірювати його температуру, відносну вологість, наявність шкідників.

Отже, важливо знати, що тільки при виконанні цих умов можливе збереження високоякісного насіння сільськогосподарських культур, що забезпечує високий потенціал врожайності, має хороші посівні якості до весняного посіву. Важливим фактором сучасної інтенсивної технології є, оброблене захисностимулюючими речовинами, внаслідок чого придатне для посіву на кінцеву (без додаткового формування) густоту стояння Якісний насіннєвий матеріал дає змогу без додаткових енергетичних затрат забезпечити належний ріст рослин, знизити негативний вплив бур’янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити врожайність культури і якість одержуваної продукції, поліпшити екологічний стан поля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи здатні на більше: місце України на світовому ринку ягід

Тому країни, клімат яких дозволяє вирощувати широкий асортимент якісних ягід, мають значний і зростаючий щороку потенціал по їх експорту на міжнародний ринок. Україна якраз є однією з таких країн, однак її можливості з виробництва ягід все ще залишаються в значній мірі нереалізованими. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на частку нашої країни в світовому зборі різних видів ягід.

Найбільше у нас вирощується полуниці. Її щорічний врожай становить близько 70 тис. тонн і має тенденцію до зростання на 2-5% на рік. Однак, в світовому обсязі наша полуниця займає всього 0,7% (за даними 2016 року), що більш ніж в три рази менше, ніж частка сусідньої Польщі. А лідирують по полуниці Китай і США, що збирають 41,7% і 15,6% загальносвітового врожаю відповідно.

Набагато кращу позицію займає Україна в області вирощування малини. Тут у нас 4% від світового виробництва. Однак і по цій ягоді є куди рости, так як все та ж Польща збирає 16,2%, а лідер - Росія - 20,7%.

Наша країна знаходиться в першій трійці з виробництва смородини з часткою в 3,7% від загальносвітового обсягу. Це хороший результат, але і відставання від лідерів по цій ягоді дуже велике, оскільки займають перше і друге місця - Росія і Польща мають частки в 60,3% і 25,4% відповідно.

Ну а найгірше у нас справи зі збору лохини. Тут в України всього 0,2% світового виробництва. А лідирують по лохині США і Канада з 48,7% і 32,4% відповідно.

У тому, що Україна може вирощувати і продавати на міжнародному ринку значно більше різних ягід свідчить приклад Польщі, яка має налагоджену систему вирощування і збуту продукції. Таким чином, наш західний сусід є одним з лідерів ягодництва в Європі і світі, а ми поки дуже відстаємо від нього.

Головним фактором, який перешкоджає нарощуванню експорту ягід, є переважно дрібнотоварний характер їх виробництва. Невеликі фермерські господарства, що переважають в українському ягодництві, не в змозі забезпечити міжнародний рівень якості та сформувати великі експортні партії.

Тому майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами, які зможуть не тільки виробляти великі обсяги ягід, а й організувати їх доведення до експортних стандартів і заморозку. Появи подібних господарств слід чекати в недалекій перспективі, так як інвестиційна привабливість галузі постійно зростає. Перешкодами до її розвитку є недостатня державна підтримка і малий потік зарубіжних інвестицій внаслідок нестабільної політико-економічної ситуації в країні.

Джерело: Pro-Consulting

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як отримати дотації за утримання корів

Це є можливим в рамках реалізації положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» (далі – Порядок використання коштів).

Дотація за утримання корів надається двічі на рік суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, за кожну наявну станом на 1 січня та на 1 липня поточного року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку корову в розмірі 750 гривень за одну голову. Тобто юридична особа за утримання однієї корови може отримати за рік 1500 гривень.

Для отримання дотації за утримання корів власники тварин – юридичні особи мають подати до 1 квітня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку;

- довідку від банку про відкриття поточного рахунку;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органом державної статистики;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, - у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС.

У разі зменшення поголів’я корів на 1 липня поточного року та 1 січня наступного року порівняно з поголів’ям, на яке було отримано дотацію за утримання корів, бюджетні кошти, отримані суб’єктами господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, мають повертатися до державного бюджету в повному обсязі.

З метою уникнення розбіжностей у даних за формою 24-сг, що надаються власником тварин до Мінагрополітики, та за інформацією Єдиного державного реєстру тварин просимо перед подачею відповідного пакету документів звіряти інформацію про наявність корів у господарствах юридичних осіб, що займаються розведенням та утриманням великої рогатої худоби, з даними Реєстру тварин.

Для уникнення непорозумінь при поданні документів на отримання дотації та при проведенні подальших перевірок щодо збереження поголів’я корів власники тварин мають дотримуватися вимог законодавства України, в тому числі щодо ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема:

- своєчасно реєструвати господарства з розведення, утримання, забою, утилізації тварин у Єдиному державному реєстрі тварин;

- своєчасно ідентифікувати усіх тварин у господарстві впродовж визначених законодавством строки (для великої рогатої худоби не пізніше семи днів з дати її народження, але у будь-якому разі до того, як тварина залишить господарство);

- вчасно подавати дані для реєстрації тварин, включаючи відомості про їх матерів;

- у встановлений термін подавати дані щодо переміщення тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин.

При виникненні розбіжностей у даних щодо наявності поголів’я корів, поданих суб’єктом господарювання та наданих Адміністратором реєстру тварин, Мінагрополітики може відмовити у наданні дотації. Для того, аби уникнути даних випадків, юридичні особи зобов’язані щороку здійснювати інвентаризацію поголів’я великої рогатої худоби в господарстві у розрізі статево-вікових і виробничих груп для приведення у відповідність даних Єдиного державного реєстру тварин до фактично наявного поголів’я тварин, що утримується та розводиться у господарстві, за участю спеціаліста державної установи (закладу) ветеринарної медицини. Для перевірки даних власнику/утримувачу необхідно звернутися до відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» у області для отримання роз’яснень, необхідних матеріалів та засобів ідентифікації.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Додана вартість з молока чи із молоковмісних продуктів?

Спираючись на дані Державної служби статистики України, у 2016 році рентабельність виробництва молока становила 5 %, а у 2017 – 7 %. Водночас, очевидним є зменшення поголів’я корів і валового виробництва молока в цілому в Україні та при цьому парадоксальне збільшення виробництва низки продуктів його переробки. Постає запитання: скільки доданої вартості в окремих видах молочної продукції і що у ній є ще, крім молока?

Так, поголів’я корів за роки незалежності України скоротилося на 6,3 млн. голів, налічуючи у 2017 р. 2,1 млн. голів, при цьому темпи скорочення поголів’я у господарствах населення вищі, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Виробництво молока за цей період скоротилося більше, ніж у двічі – з 24,1 млн. тонн у 1991 році до 10,27 млн. тонн у 2017 році. Кількість переробленого молока скоротилася майже у 4,5 рази – з 18,5 млн. тонн до 4,2 млн. тонн, як зменшилася і кількість молокопереробних підприємств.

Виробництво окремих видів молочної продукції в Україні за 2011–2017 рр.

¹ Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

Так, у 2017 році, порівняно з 2011 роком, значне зростання виробництва спостерігається за такими видами продукції, як: масло вершкове жирністю не більше 85% – на 42 %, сир плавлений – на 58 %, йогурт рідкий та сквашене молоко ароматизовані (молоко і вершки коагульовані, йогурт, кефір, сметана та інші ферментовані продукти, ароматизовані або з доданням фруктів, горіхів або какао) – на 43 %. Щодо сиру тертого, порошкового, блакитного та іншого неплавленого в цілому за цей період спостерігається спад виробництва, однак у 2017 році було вироблено на 7,8 тис. тонн більше, порівняно з попереднім роком. Цікава динаміка простежується відносно морозива та льоду харчового (включаючи щербет, льодяники; крім сумішей і основ для приготування морозива), пік виробництва яких в аналізованому періоді простежувався у 2012 році. З 2013 року обсяги виробництва цієї продукції незначно спадали, однак у 2017 році, порівняно з 2016 роком, зросли на 3 млн. л.

Маючи усі можливості для повноцінного функціонування і розвитку молоко-продуктового підкомплексу в Україні, українці критично мало споживають молока і молочних продуктів. Низький рівень доходів населення, об’єктивна недовіра до якості продукції призвели до того, що у 2017 році «молочки» середньостатистично споживалося лише 200 кг/особу (у 2011 році – 204,9 кг/особу) при тому, що раціональна науково обґрунтована річна норма споживання – 380 кг/особу, а мінімально допустима – 341 кг/особу. Залишається хитким, з точки зору надходження сировини на переробку, співвідношення виробників молока (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, господарства населення), що впливає на його гарантоване постачання на переробку. Тож, якщо ми шукаємо доданої вартості (як новоствореної вартості, що додається до вартості сировини, матеріалів, палива в процесі виробництва продукції на кожній стадії її руху від виробника до кінцевого споживача), а також якості у переробленій продукції, маємо подбати про обсяги і якість сировини, у даному випадку – молока. Зважаючи на динаміку виробництва молочної продукції, можна припустити, що найбільшим попитом серед українських молочних продуктів будуть користуватися сири, йогурти, масло та морозиво. Якщо ж говорити про високу додану вартість у «молочці», то найбільше її визначатимуть і формуватимуть такі фактори, як: якість та органічність, науко- й інтелектоємкість, високотехнологічність виробництва, брендованість.

Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки фальсифікованої молочної продукції в Україні

Об’єм фальсифікованої молочної продукції в Україні сягає 30%.  Фальсифікат продається переважно на стихійних ринках, звідки за рахунок своєї низької ціни і відсутності інформації про реальний склад продукту, потрапляє на стіл українців. Така ситуація негативно впливає на українських виробників молока, повідомила прес-служба Асоціації виробників молока.

«Через безконтрольне виробництво фальсифікату, виробники молока втрачають ринок збуту. Врешті, якщо зараз ми переживаємо через підроблені молочні продукти, то за кілька років ми не матимемо вітчизняної молочки взагалі, бо не буде молочного стада. Закликаємо споживачів підтримувати українських виробників, що випускають якісну продукцію. Адже тільки таким чином можна сприяти виробництву вітчизняного молока», - наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Варто зауважити, що від початку року УМІ  (індекс умовної рентабельності виробництва молока) знизився на 40%,  а поголів’я ВРХ  за останні 5 років скоротилось на 17,5%.

АВМ наполягає на прийнятті закону 3043-1 «Про молоко, та молочні продукти», який дозволить українцям чітко розрізняти фальсифікат від справжньої продукції та  збільшить попит на якісну молочну продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview