170513

Як заробити чверть мільйона за сезон: бізнес на шавлії, м'яті, мелісі

Про це пише expres.ua.

"Найбільші площі займають розторопша плямиста, ромашка лікарська, ехінацея пурпурова, м'ята перцева, шавлія лікарська, череда трироздільна, валеріана лікарська, алтея лікарська, чебрець звичайний, меліса лікарська, котяча м'ята справжня, нагідки лікарські, материнка звичайна,— розповідає "Експресу" Назар Приведенюк, завідувач відділу Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААНУ.

Вирощування  лыкарських рослин — високоприбуткова справа. Зі  сотки, наприклад, можна зібрати 20 — 35 кілограмів коренів валеріани (при вартості 90 — 120 гривень за кілограм),  30 — 40 — трави ехінацеї (12 — 15 гривень за кілограм),  15 — 20 — коренів ехінацеї (130 — 190 гривень за кілограм), 40 — 60 — трави череди (18 — 21 гривня за кілограм), 30 — 40 — трави алтеї (15 — 20 гривень за кілограм) та 20 — 25 кілограмів коренів цієї рослини (35 — 50 гривень за кілограм). 

Тобто з гектара поля щороку можна збирати сировину, що коштуватиме від 50 тисяч (0,5 тонни квітів ромашки) до 300 тисяч гривень (3,5 тонни сухого кореня валеріани).  Витрати можуть становити до 25 тисяч гривень у вирощуванні ромашки та 170 тисяч — якщо культивувати валеріану. 

Із залученням засобів малої механізації одна сім'я може доглядати від 0,5 до 2 гектарів лікарських рослин та отримувати від 30 до 250 тисяч гривень чистого прибутку щороку, залежно від того, які культури вирощує.  А якщо використовувати краплинне зрошення, то термін вирощування, скажімо, ехінацеї пурпурової з двох років скорочується до одного.

Найбільші споживачі лікарської рослинної сировини — фармацевтичні компанії. Також лікарські рослини використовують у виробництві косметичних засобів та продуктів харчування. Значну частину сировини закуповують виробники чаїв з лікарських рослин. Набуває популярності використання лікарських рослин у ветеринарії та для годівлі тварин як харчової добавки. Велику частину сировини закуповують трейдери. Після обробки (подрібненням, просіюванням, відділенням пилу та домішок) її експортують.

Є в Україні великі підприємства, що займаються вирощуванням лікарських рослин. Цю сировину експортують до Німеччини, Польщі, США та інших країн. Та все ж велику частину згаданих рослин вирощує та заготовляє населенням. Україна експортує понад 3 тисячі тонн лікарської рослинної сировини та близько 2 тисячі тонн споживає сама.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Німецький інвестор може невдовзі побудувати на Житомирщині ще один насіннєвий завод

Про це повідомляє губернатор Житомирщини Ігор Гундич, пише ruporzt.com.ua.

"Сьогодні зустрівся із делегацією з Німецько-Української промислово-торговельної палати та керівником німецької компанії, яка планує відкрити тут бізнес.

Приємно, що Житомирщину інвесторові порадили інші німецькі колеги, які успішно тут працюють. Тому компанія, у разі нашого сприяння, готова перевести сюди всю лінію.

Попередньо обговорили місце розміщення майбутнього підприємства – у Брусилівському районі.

Підкреслив: для нас головне – гідна заробітна плата для працівників, надходження до бюджету та виробництво відповідно до всіх норм", - йдеться у повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Аграрний фонд» і ДПЗКУ виключили зі списку приватизації

Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Кабінет міністрів України опублікував перелік підприємств великої приватизації на 2018 рік, в який увійшли 23 підприємств, виключивши з раніше анонсованого списку з 26 об'єктів 3 позиції: Завод алюмінієвої фольги, «Аграрний фонд» і «Державну продовольчо-зернову корпорацію України».

Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів №358 від 10 травня, в затверджений перелік увійшли 5 обленерго, «Центренерго», «Одеський припортовий завод», «Турбоатом», «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЗТМК), «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» ( ОГХК) і «Сумихімпром».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Народний депутат пообіцяв лавину позовів до Євросуду по скасуванню земельного мораторію

Понад те, я буду сам їх організовувати. Про це заявив народний депутат України від «БПП» Олексій Мушак, пише AgroPolit.com.

«Прямим стимулом для парламенту із введення вільного ринку землі в Україні є здоровий глузд, а не рішення Євросуду», – запевняє депутат.

Мушак впевнений, що Верховна Рада нинішнього скликання, а можливо й наступного – вільного ринку землі в Україні не зробить.

«Правильно було б, щоби Президент України та прем’єр–міністр відкрили ринок землі, який би проголосувала Верховна Рада України. Але цього не буде. У такому випадку будь–який інший план є неправильним», – розповідає нардеп.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна втричі більше імпортує свинини, ніж відправляє на експорт

Здебільшого поставки здійснювалися до Гонконгу (57% або $1,07 млн), Грузії та В’єтнаму — по 19% або на $0,35 млн в кожному напрямку, свідчать дані Ради з питань експорту продовольства (UFEB), пише agroday.com.ua.

В натуральному обчисленні обсяг зовнішніх поставок склав близько 900 тонн проти 2 400 тонн за аналогічний період минулого року.

У тому числі, у квітні експортували лише 214 тонн свинини або на 58% менше, ніж у квітні 2017-го.
А от імпорт свинини — навпаки, зріс. За січень-квітень в Україну завезли цієї продукції на $5,9 млн, що на 64% перевищує торішні поставки. Найбільше на вітчизняний ринок потрапляє свинини з Нідерландів (29%, $1,7 млн), Німеччини (22%, $1,3 млн), Польщі (15%, $0,9 млн).

Таким чином, як свідчить із даних UFEB, у валютному вираженні імпорт свинини практично втричі перевищує експортні поставки.

Фахівці прогнозують, що у 2018 році ціни на внутрішньому ринку зростатимуть, а це ще більше стимулюватиме імпорт свинини.

Разом з тим, в Економічному дискусійному клубі додають, що частка свинини в загальному імпорті м’яса нині вже досягла 41%. Ще 50% імпортується м’яса птиці, решта — інші види м’яса.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти назвали найдорожчу ягоду для України

Лохина має найбільший потенціал для експорту серед інших видів ягід. Про це під час міжнародної конференції «Ягоди України-2018: заморозка та свіжий ринок» заявив керівник проекту «АПК-інформ: овочі та фрукти» Олександр Хорев. За словами експерта, інтерес українських садівників до вирощування лохини нині дуже високий. І щороку в цьому сегменті з’являються нові гравці.

«Лохина має, мабуть, найвищий експортний потенціал серед ягід. Найбільш перспективними ринками збуту поки що виступають країни ЄС, однак, за умови правильного підходу до вирощування та передпродажного доопрацювання, географія поставок буде значно ширшою», - каже експерт.

Найбільш активно розвивається комерційний сегмент площ під лохину. При цьому виробники вирощують достатньо великі ділянки під цю ягоду - від 50 гектарів і більше.

Олександр Хорев зазначив, що саме розвиток експорту є однією з головних умов успішного бізнесу з вирощування лохини.

«Необхідно розуміти, що лохина нині занадто дорогий продукт для українців. Тому в умовах росту виробництва и відсутності експорту внутрішній ринок швидко стане перенасиченим і ціни на цю ягоду будуть падати дуже стрімко», - прогнозує експерт.

Якщо ж експорт лохини буде розвиватися і виробники зуміють вийти на нові ринки збуту, то вартість лохини цьогоріч залишиться на минулорічному рівні, незважаючи на збільшення виробництва.

Джерело: agro-business.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview