Як заробити на випіканні хліба і кексів

Зростаючий інтерес до здорового способу життя стимулює активний розвиток супутніх галузей: в Україні активно відкриваються пекарні і кондитерські, що пропонують людям оригінальні вироби.

"Сегодня" вивчила перспективи запуску міні-пекарні в Києві.

 

Бізнес-план міні-пекарні

1. Опис проекту

Відкриваємо в Києві міні-пекарню "Ситий пан". Запропонуємо клієнтам смачні булочки, хліб, кекси, багети за унікальною власною рецептурою (всього близько 30 найменувань). Ще в пекарні можна буде випити чашку кави або чаю, для цих цілей розмістимо 5-6 посадочних місць. Придбати хліб можна буде з асортименту в наявності або, як варіант, вибрати хліб під замовлення з каталогу і дочекатися його приготування. Очікуємо, що нашими клієнтами виявляться сім'ї, люди старшого віку і молодь, адже асортимент буде на будь-який смак. За розрахунками, якщо щодня 130 клієнтів придбають продукції на середній чек в 60 грн, витрати окупляться за півроку.

2. Маркетинг, реклама
Створимо сайт-візитку, де буде фото нашого об'єкта, асортимент продукції з цінами, адреса і контакти. Ці дані дозволять швидко знайти нашу пекарню. На створення сайту, а також оплату річного домену та хостингу знадобиться 8-10 тис. грн. Також будемо популяризувати наш об'єкт в соцмережах: створимо сторінки і будемо постити акції, фотозвіти та цікаві новини по темі. На рекламні завдання (штендер, вивіска, візитки, флаєри та іншу продукцію закладемо до 10 тис. грн. Будемо цю продукцію роздавати людям в точках, неподалік від міні-пекарні.

ВСЬОГО: на старті 20 тис. грн і 1000 грн в місяць.

3. Стартовий капітал

Вирішуємо оргпитання. Орендуємо приміщення з хорошим капремонтом (електрична розводка, санвузли, підлоги, рівні стіни і т. д.) і зробимо в ньому косметичний ремонт. Бажано, щоб це було колишнє кафе, так як там вже будуть встановлені мийка, витяжка, столи і т. д. У такому випадку нам залишиться пофарбувати стіни і зонувати приміщення на сектор продажу хлібобулочних виробів та невеликого кафетерію на 5-6 місць. В такому випадку на косметичний ремонт і покупку меблів (вітрини, полки, місце для продавця-касира), столики, стільці і т. д.) закладемо 120 тис. грн.

Додатково потрібно буде витратитися на спеціальне обладнання і посуд: холодильники, печі, шафу, тістоміс, кухкомбайни, кавоварку, чайник, мікрохвильову піч, сковорідки, каструлі, ножі, обробні дошки, тарілки, кружки і т. д. Можна заощадити, якщо придбати товари б/в. На ці цілі закладемо 160 тис. грн.

Ще близько 80 тис. грн знадобиться на покупку пари-трійки ноутбуків, мобілок, сейфа, МФУ, касового апарату, канцтоварів. Для установки сигналізації, відеокамери, тривожної кнопки знадобиться 20-30 тис. грн. Крім того, потрібно закласти близько 50 тис. грн на закупівлю початкового об'єму інгредієнтів - щоб цих коштів вистачило навіть при зростанні потоку клієнтів.

ВСЬОГО: на старті 440 тис. грн.

4. Поточні витрати

За оренду приміщення (80 кв. м) на Позняках заплатимо 24 тис. грн. На оплату ЖКП, мобзв'язку, інтернету, сигналізації закладемо 6-8 тис. грн (для зими). Якщо говорити про команду, знадобляться 2 продавця-касира, працюватимуть через день (ставка – 500 грн / зміна), і 4 пекаря-кондитера з функціями технологів, які будуть працювати по двоє в зміні через день (800 грн / зміна). Також знадобиться прибиральниця (4000 грн) і бухгалтер (8000 грн). Власник бізнесу буде адміністратором (10 тис. грн), його завдання – працювати з постачальниками, контролювати якість продукції і управляти сайтом. На поточні витрати (канцтовари, миючі, обслуговування техніки) закладемо 8-10 тис. грн. Також для старту закладемо підтримку продуктових запасів (20-30 тис. грн).

ВСЬОГО: 157 тис. грн.

5. Окупність проекту

За оцінками експертів, націнка на хлібобулочних виробах може становити від 30% до 200%, залежно від сорту і популярності вироби. Наші хлібобулочні вироби будуть відрізнятися за вагою: наприклад, цеглинка хліба затягне 400 г, а булочка (з корицею, родзинками і т. д.) – всього 100 г. На старті будемо встановлювати на них мінімальну націнку і випікати невеликі обсяги продукції – до 70 -100 кг в день. Таким чином, щоденний асортимент з 10-30 найменувань фактично складе 300-400 готових виробів різних сортів. У перспективі, виходячи з потоку клієнтів, можна буде нарощувати обсяги виробництва, а при необхідності – докуповувати обладнання.
Припустимо, що середній чек покупки клієнта становить близько 60 грн. Якщо щодня до нас будуть заходити 130 осіб, щомісяця ми зможемо заробити 234 тис. грн. Мінусуємо поточні (157 тис.) і рекламні (1000 грн) витрати (всього 158 тис. грн), залишається 76 тис. грн. З урахуванням стартових (440 тис.) і маркетингових (20 тис.) витрат (всього 460 тис. грн) наш проект окупиться за півроку.


Обираємо оптимальну стратегію

Життєздатність нашого бізнес-плану ми попросили проаналізувати співзасновника Beauty Business School Олександра Дзуся. Він, вивчивши нашу стратегію по запуску власного бізнесу, знайшов в ній як переваги, так і недоліки. Так, експерт оцінив можливість вибору в новій міні-пекарні хліба під замовлення, щоб дочекатися його приготування.
При цьому експерт вважає, що 80 кв. м приміщення в оренду - це для формату "міні" забагато: "Для 5-6 посадочних місць клієнтів, стійки, кухні та санвузла, можна стартувати і з 30-40 кв. м. На ринку є приклади схожих форматів, де бізнес розміщується на 25-30 кв. м".

Розкрутка проекту - окрема тема: Олександр Дзус вважає, що в бізнес-плані варто врахувати додатково 20-40 тис. грн на маркетингові витрати: необхідно заплатити за вивіску, брендування стійки продажів, розробку внутрішнього і зовнішнього дизайну точки і т. д.

Що стосується розрахунку окупності пекарні, то в цьому моменті потрібно враховувати, що в точці не вийде відразу реалізовувати велику кількість хлібобулочних виробів, попереджає експерт: "Будь-якому бізнесу потрібен час "на розкачку". Тому варто накинути ще 2-3 місяці на окупність - при умови правильно обраного місця і грамотно налагоджених бізнес-процесів", - уточнює Дзус.
 

Працюємо в легальному полі

Ще до бізнес-старту підприємець повинен оформити всі дозволи. Тому партнер Адвокатського об'єднання "А.Д.ХОК" Олександр Іванишин допоміг розібратися, які інстанції потрібно відвідати перед запуском міні-пекарні.
Далі – вибір системи оподаткування. Заявку про застосування спрощеної системи оподаткування потрібно оформити в податковій за місцем реєстрації підприємства. При цьому важливо врахувати, що в міні-пекарні йде виробництво і реалізація продуктів харчування, тому треба провести держреєстрацію потужностей оператором ринку харчових продуктів в Держпродспоживслужбі.
Відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства (і міні-пекарень) потрібно узгоджувати з органами місцевого самоврядування та установами ДержСЕС. Ще потрібно отримати в Держпродспоживслужбі висновки держсанітарно-епідеміологічної експертизи на приміщення пекарні.

А працівники, зайняті в ресторанному господарстві, повинні проходити медобстеження.

І, звичайно, потрібно отримати дозволи в Держслужбі з надзвичайних ситуацій.

Щоб хлібний бізнес став успішним, бажано стежити за світовими трендами.

Міні-пекарню можна запустити по франшизі або самостійно. Купівля франшизи обходиться від 7-10 тис. доларів.
При цьому можна організувати бізнес-модель і за іншим сценарієм: спочатку можна вкластися в цех неподалік від міста або в спальному районі, а потім - розвивати логістику, поставляючи продукцію в магазинчики або відкриваючи невеликі пекарні-кав'ярні.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як створити бізнес на креветці

Найбільший обсяг вилову цих категорій морепродуктів зафіксовано в 2015 році. Він склав 14,5 тис. т. За останні два роки їх видобуток дещо скоротився, але улов 2017 року все таки на 63,2% перевищує обсяги 2011 року, пише landlord.ua.

Біоресурси українських морів і водойм не можуть повноцінно задовольнити попит внутрішнього ринку морепродуктів.

Незважаючи на кризу, споживання королівських креветок в Україні за останні роки збільшилось на 30% і склало в 2016 році 2 тис. тонн. Такі дані наводить Держстат. Їх імпортують переважно з Індії, Еквадору, Таїланду і Китаю.

Зростаючий український ринок креветок, який наповнюється переважно за рахунок імпорту, дає хороші перспективи для виходу на нього конкурентоздатного вітчизняного виробника.

Головною його перевагою буде відносно низька ціна при порівняльній якості продукції і більш високі споживчі властивості свіжих креветок перед їх замороженими закордонними аналогами.

Розмір інвестицій, необхідних для організації ферми з вирощування креветок сорту Ваннамей (королівські) з об’ємом реалізації 5 000 кг/за рік, складає приблизно $ 350 000. Термін окупності при реалізації креветок по ціні 28 євро/кг, складе приблизно 7,5 років. Якщо їх продавати по вищій ціні, то зрозуміло що термін окупності суттєво зменшиться.

«Організовуючи таку ферму в Україні необхідно враховувати деякі аспекти. Оскільки в нашій країні практично не розвинутий напрямок вирощування креветок, відповідно й конкуренція в цьому сегменті низька. Мальки креветок не продаються в Україні тому їх доведеться імпортувати із США чи Китаю. Аналогічна ситуація і з кормом для них та морською сіллю», – зазначає експерт Департаменту фінансового консалтингу Pro Capital Investment Олександр Кушнір.

Також необхідно врахувати, що виробничий цикл вирощування креветок Ваннамей складає 150 днів.  

Собівартість їх вирощування складає 17-18 євро за кіло. Крупні сорти креветок в Україні імпортуються практично в повному обсязі, тому створення креветочних ферм може скласти конкуренцію імпорту даного виду морепродуктів.

«Ферма з вирощення креветок вітчизняного виробництва дасть можливість не лише задовольнити попит населення на якісні та свіжі морепродукти, але й реалізовувати ці продукти по ціні, нижчій за аналоги на європейському ринку», – додає Олександр Кушнір.

Користуються великим попитом креветки у ресторанів, елітних супермаркетів, які продають нішеву продукцію. Також потенційними ринками збуту креветок Ваннамей є приватні супермаркети та роздрібна торгівля. В подальшому, коли вирощування королівської креветки буде приносити високі прибутки, можна задуматись і про відкриття власного фірмового магазину.

«Експорт креветок з України не має стійкої динаміки. Найбільший обсяг було зафіксовано в 2015 році, він склав 7,3 тонни. Фактично останні кілька років всі креветки експортуються в замороженому вигляді», – зазначає аналітик аналітичного департаменту Pro-Consulting Анастасія Скибчук.

Експорт українських креветок регулюється підписаними договорами про вільну торгівлю, зокрема, з Молдовою, Білоруссю й Казахстаном, з країнами Євросоюзу для цього необхідно сертифікат EUR 1. Також продукція має пройти ветеринарно-санітарний, екологічний і радіологічний контроль.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бджоли гудуть: джмелі-запилювачі збільшують врожаї

Наразі у світовій науковій літературі дуже обмежена кількість інформації щодо ефективності джмелів як запилювачів відкритого ґрунту.

  • Результати досліджень, проведених Інститутом рослинної біології (Австрія) у 2002-2003 рр. свідчать, що при використанні джмелів підвищується кількість плодів гарбуза на 30%, а загальна вага насіння збільшується на 19-38% у порівнянні з бджолами.
  • Інститутом Стерлінга (Велика Британія) у 2009-2011 рр. встановлено, що джмелині сім’ї сприяють збільшенню врожаю малини на 27%.
  • При використанні джмелів, згідно з даними грецького Університету Аристотеля (2008), загальна кількість товарних ягід суниці садової та їх вага збільшується вдвічі.

 

Але іноземні дослідження впливу джмелів на врожайність сільськогосподарських культур відрізняються через клімат, склад ґрунтів та інших умов.

Тому агро-дослідницька фундація “Жива країна” разом з партнерами: науковими та комерційними підприємствами - провели експерименти щодо визначення ефективності джмелів при запилюванні важливих для Україні культур.

У своїй роботі фахівці “Живої країні” використовували загальноприйняті методи наукових досліджень з дотриманням вимог об’єктивності та адекватності експериментів. Тож отримані результати можна вважати показовими.

Як впливають джмелі земляні на врожаї черешні, суниці садової, яблуні та голонасінного гарбуза?

Під час проведення досліджень для кожної культури ми обрали експериментальні ділянки, де були встановлені джмелині сім’ї на початку цвітіння рослин. Для порівняння  також визначили контрольні ділянки з природним фоном запилювачів, які були повністю аналогічними експериментальній ділянці (за складом ґрунту, агротехнічними прийомами тощо).

Протягом травня – вересня 2017 року разом із підприємством “Агро Фрутіка Бишків” у с. Бишків Львівської області провели експеримент по визначенню впливу джмелів на врожай суниці садової. На одному гектарі цієї культури працювали 7 джмелиних сімей. Запилювальна робота цих комах призвела до достовірного збільшення врожаю суниці садової сорту Florence на 42,9%. Для формування повноцінного плоду суниці садової джміль має відвідати квітку 4-5 разів, тоді як медоносна бджола – не менше 15 разів. Крім того, джмелі літають швидше, тож на запилення однієї квітки їм потрібно найменше часу серед усіх комах-запилювачів. Джмелі сприяють оптимальному запиленню суниці, тому плоди, що виникли в результаті їх роботи, є крупнішими та більш ароматними.

У період липень – жовтень 2016 року разом із Кооперативом «Київський» та «Українська ягода» ми отримали достовірне збільшення ваги врожаю сорту Himbo-Top на 28,8%, а сорту Брусвяна на 19%.

Експеримент, який був проведений на черешні сорту “Мелітопольська чорна” разом з виробничо-комерційною фірмою “Мелітопольська черешня” у с. Садове Запорізької області продемонстрував достовірне збільшення ваги врожаю на 29,93% при розміщенні 12 вуликів/Га. Кількість квіток майже всіх сортів черешні, як правило, набагато перевищує кількість дозрілих плодів. Деяка частина квіток і зав’язі опадають у перші тижні після цвітіння через недостатнє запилення і запліднення, відставання у розвитку. Тобто, фактично третина квіток черешні за відсутності джмелів були або гірше запилені, або не запилені зовсім.

Разом з Інститутом садівництва НААН України на черешні сорту “Любава” ми розмістили джмелині сім’ї, які «врятували» врожай. Джмелині сім’ї ослабили шкідливий вплив весняних заморозків, які були у Київській області під час активного цвітіння черешні. У випадку, коли запилення та проростання пилкової трубки відбулося до моменту відмерзання маточки (при температурі -1,5°С), розвиток проходить нормально. Джмелі за рахунок своєчасного та якісного запилення посприяли зменшенню втрат врожаю черешні від пошкодження морозами на 37,47%. Загальна вага врожаю відрізнялася у порівнянні з контрольною ділянкою на 503%.

У ТОВ «Відродження» навесні цього року у с. Хутірське Дніпропетровської вивчали вплив джмелиних сімей на врожай яблуні сорту Ренет Симиренка. При використанні 4 джмелиних сімей на 1 Га, було відзначене збільшення ваги врожаю на 26%. Такий результат був отриманий на площі, яка запилювалася бджолами, як на ділянці із джмелями, так і на контрольній. Експеримент став можливим завдяки технології захисту і відсутності обробок хімічними препаратами під час періоду цвітіння рожевого бутону, та через використання у подальшому препаратів, які є нешкідливими для запилювачів за весь період цвітіння.

Також ми провели експеримент разом з аграріями ТОВ “Поділля” із вивчення ефективності джмелів як запилювачів голонасінного гарбуза. Дослідження були проведені у с. Хмільник Винницької області. Коли на експериментальній ділянці працювали 3 джмелині сім’ї, ми відзначили збільшення ваги мокрого насіння  на 114%. Самозапилення у гарбуза виключено, крім того, у цієї рослини дуже важкий та липкий пилок, який погано переноситься вітром. Тож для хорошого врожаю необхідні великі за розмірами джмелі, які швидко та якісно забезпечать запилення квіток гарбуза у найбільш сприятливий для цього момент.

Відтак, ми побачили достовірне збільшення врожаю черешні, суниці, яблуні та голонасінного гарбуза, отримане у результаті роботи джмелиних сімей.

Подібні дослідження були проведені в Україні вперше.

Плануємо в 2018 р. провести експерименти на персиках, соняшнику, шипшині, смородині.

Як виглядають джмелі-запилювачі у вулику можна побачити тут.

Довідка: АДФ «Жива країна» - це спілка науковців, менеджерів і аграріїв, які об’єдналися з метою дослідження, популяризації та впровадження екологічних методів ведення сільського господарства.

Виробнича база АДФ «Жива країна» знаходиться в с. Музичі Київської області, і вирощує джмелів з 2015 року. Наразі заплановано збільшення виробництва у 5 разів, тривають переговори про трансфер технології на ринки Середньої Азії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄБА просить зберегти відшкодування ПДВ для олійних культур

7 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №6776-д від 14 листопада 2017 року, відповідно до якого «з 1 березня 2018 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 та 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД».

Таким чином, з 1 березня 2018 року для товарних позицій 1201 (соя), 1205  (ріпак) та 1206 00 (соняшник) згідно з УКТ ЗЕД пропонується скасувати відшкодування податку на додану вартість.

Комітет зернових та олійних культур Асоціації хоче виразити своє занепокоєння щодо такого положення. Зокрема, хочемо звернути увагу на таке.

Рослинництво, а саме зернова та олійна галузі, є надзвичайно важливою частиною економіки України, що показує стале зростання, та має широкий експортний потенціал.

На думку представників Комітету Асоціації, ці зміни призведуть до значного зниження закупівельних цін на внутрішньому ринку на сою, ріпак та соняшник, і, відповідно, до недоотримання виробниками прибутку. Зокрема, виробники цих культур будуть поставлені у неконкурентні умови з виробниками інших культур, оскільки будуть позбавлені права  отримувати державну фінансову підтримку через механізм відшкодування ПДВ при експорті.

Як зазначають експерти Асоціації, скасування відшкодування ПДВ на зазначені олійні культури призведе до коригування закупівельних внутрішніх цін на розмір суми ПДВ.  Проектом Закону фактично пропонується впровадження заходу, еквівалентного експортному миту на олійні культури, що може негативно вплинути на конкурентоспроможність України на міжнародних ринках та призвести до зниження валютних надходжень до держави. У разі здійснення такого коригування вітчизняні виробники зазнають значних втрат доходу у дуже важкий для них час.

"Ми вважаємо, що  напрямки державної політики в даному секторі та її наслідки мають бути ретельно проаналізовані та спрямовані на вдосконалення та розвиток сектору на довгостроковий період. Саме тому ми вважаємо необхідним зберегти відшкодування ПДВ для олійних культур", - підкреслили в ЄБА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свині не винні: чому виробництво традиційного українського продукту стало нерентабельним

В Україні щороку зменшується поголів’я свиней. Чому так сталося, скільки в подальшому коштуватиме свинина та на що очікувати галузі надалі, у матеріалі для Mind розповів Микола Бабенко, гендиректор Центру підвищення ефективності в тваринництві. На його переконання, головна причина – в тому, що малий, середній та навіть великий бізнес не розвивається через відсутність знань, навичок і, як наслідок, прибутків.

Чому українське свинарство періодично збиткове? Причин декілька. Основні з них – корупція у закупках та байдужість держави до захисту галузі. Минулі три роки були дуже показовими.

У 2012-2013 роки ціна на живих свиней була на рівні $2 за кілограм живої маси, і навіть неефективні виробники мали великий резерв, щоб перекривати прорахунки, помилки та зловживання на фермі. З кінця 2014-го – початку 2015 року подорожчало все: корми, ветпрепарати, енергоносії. Зросла й частка фальсифікатів. Адже підприємства змушені були шукати, де дешевше купити кормові добавки, ветпрепарати та кормову сировину, а цим зазвичай користуються нечисті на руку постачальники. Соєву макуху та шрот розбавляють подрібненою кукурудзою, сухою спиртовою бардою і карбамідом, кормові добавки під видом імпорту з ЄС виготовляють в Україні з китайської низькоякісної сировини, рецепти здешевлюються.

З вакцинами та ліками для тварин схожа ситуація. Поставляють завідомо фальсифіковані/незаконно ввезені/вкрадені з інших ферм препарати. Якщо на підприємстві тендерні закупки, ліки поставляють по ціні, з якою не можуть конкурувати інші постачальники, а частина партії потім повертається нечесному постачальнику. Тварин недоліковують, лікують половиною дози або взагалі не лікують.

Такі схеми можна реалізувати лише через підкуп спеціалістів у господарстві. Відсоток від об’ємів поставок може виплачуватися від керівника до керуючого, зоотехніка чи ветлікаря, щоб власнику надавались «правильні» звіти чи направлялися його рішення в сторону «потрібних» постачальників, а інші не допускалися. Як наслідок, перевитрати на кормах складають 30-50%, на ветпрепаратах – до 5 разів.

За ці махінації платять власник бізнесу і кінцеві споживачі, які купують молоко і м’ясо по завищеним цінам. Рано чи пізно у власника з’являється розуміння, що з підприємства тільки вимиваються кошти. Через відсутність адекватної, прозорої системи контролю у нього лишається один вибір – ліквідувати напрямок бізнесу або закрити підприємство. З середини 2017 року ціна на живих свиней знову виросла до $2 – і знову господарства повторюють ті самі помилки.

Поголів’я свиней скорочується через вірус АЧС? І так, і ні. Щороку в Україні скорочується поголів’я свиней на більш ніж 500 000. Поширення африканської чуми свиней (АЧС) стимулює скорочення поголів’я, але це не основний фактор.

З 2012-го по червень 2017 року через АЧС було знищено 129 000 свиней. За поточний рік зафіксовано уже 140 випадків цього захворювання – це вполовину більше, ніж у 2016-му. За знищених через АЧС свиней підприємствам мають бути відшкодовані кошти. З цих 129 000 знищених свиней, або 146,7 млн грн, було компенсовано лише 606 000 грн. Це 0,4%. Фактично, АЧС для свинокомплекса дорівнює банкрутству. Тобто саме страх банкрутства спонукає власників до порушення закону, розпродажу свиней до отримання офіційного підтвердження діагнозу АЧС, як наслідок – подальшого поширення смертоносного вірусу свиней по Україні.

А як же державна підтримка? З 2017 року скасовано спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників. Його замінили на державні дотації. Механізм нарахування їх дуже простий – чим більше підприємство виробляє та продає продукції, тим більше дотацій отримує. А отже, звичайному фермеру чи середньому свинокомплексу стало практично неможливо отримати держпідтримку, і майже половину всього об’єму дотацій отримують лише дві компанії – МХП та «Укрландфармінг», які й без дотацій досить успішно розвиваються.
 Українське птахівництво навіть для країн ЄС стало зразковим і поступається по ефективності хіба що бразильському. Низька собівартість й висока ціна дали цьому бізнесу великі перспективи розвитку. Для порівняння: за рік свинарство дає максимум два обороти коштів, а птиця – до восьми. При належній організації виробництва собівартість курятини буде менше 20 грн за кілограм живої маси, це понад 100% рентабельності. За рік при восьми оборотах рентабельність інвестицій складе 800%.

Наприклад, МХП офіційно прозвітував за І півріччя 2017 року, що його виручка зросла на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склала $600 млн. Операційний прибуток компанії зріс на 11% – до $226 млн. Додатково до прибутку за І півріччя МХП отримав ще й 809 млн грн державної дотації. Зауважимо, це становить 42% всіх коштів, виділених на сільське господарство.

На відміну від виробників свинини і молока, виробники курятини зуміли ефективно організувати свій бізнес – птахівники цілком здатні самі про себе подбати. А от свинарі і молочарі вкрай потребують фінансової підтримки.

Чим допомагають галузеві асоціації? Цього року за їхньої участі склали нову інструкцію по боротьбі з АЧС, яка суттєво послаблює карантинні міри при виявленні хвороби. Окрім того, дозволяється забій свиней, якщо у пробах патматеріалу свиней з карантинної зони не було виявлено вірус АЧС. Враховуючи вищесказане – щодо 0,4% компенсації промисловим свинокомплексам за вилучених свиней, – власники свинарського бізнесу будуть готові на будь-які кроки, щоб хоча б через продаж свиней не втратити все.

Нещодавно до парламенту було внесено законопроект, в якому його розробник, нардеп Дмитро Святош пропонує компанії з доходом від реалізації курятини та курячих яєць понад 50% виручки від продажу агропродукції власного виробництва та продуктів її переробки позбавити права бути платниками єдиного податку IV групи. Також у проекті закону йдеться про виключення таких виробників із переліку тих, хто має право на державну допомогу.

У відповідь на це дев’ять аграрних асоціацій, серед яких і галузеві асоціації свинарів та виробників молока, опублікували звернення до парламенту та прем‘єр-міністра, у якому розкритикували ініціативу Святоша. Головний аргумент представників аграріїв – рівень рентабельності виробництва м’яса птиці та яєць істотно нижчий за показники інших сільськогосподарських галузей. А саме – він занизький у порівнянні з середньою рентабельністю продукції рослинництва.

Відтак, повертаючись до запитання, за якою ж ціною надалі українці споживатимуть м'ясо, зокрема, традиційний український продукт – свинину? Очевидно, невдовзі ми будемо споживати переважно м’ясо птиці – задорого. А от свинину, яловичину і молоко – за дуже дорого і у вельми обмеженій кількості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На елеваторі запустили сонячну електростанцію

Урочисте відкриття установки та старт її роботи відбулися 8 грудня. Про це повідомив Голова Державного агентства резерву України Вадим Мосійчук.

Установка складається з 280 модулів загальною потужністю -  7,5 тис. кВт*год в місяць або майже 89 тис. кВт*год  електроенергії на рік. В грошовому еквіваленті це дасть можливість економії  понад 200 тис. грн. на рік. За словами Голови Держрезерву, це один з яскравих і дуже важливих результатів цілого комплексу заходів з енергоефективності, які впроваджуються по усій системі.


«Рішення щодо встановлення сонячної електростанції на підприємстві було не випадковим. Ми певною мірою відроджуємо не лише підприємство, а й довіру до системи Держрезерву та державних підприємств загалом.  Сонячна станція – це один з етапів, що допомагатиме зробити діяльність підприємства ще більш ефективною. В найближчих планах – модернізація млина. А для запуску повноцінних потужностей з переробки зерна та виготовлення борошна нам також стане у нагоді сонячна електростанція», - прокоментував генеральний директор ДП «Златодар» Валерій Буркацький.

Довідка: ДП «Златодар» - одне з найстаріших підприємств Черкаського регіону. Його історія починається у 1904 році. На сьогоднішній день ДП «Златодар» – одне з найпотужніших підприємств системи Державного агентства резерву України: зернова місткість – 97,4 тис. тон, в т.ч. елеватор – 33,1 тис. тон. До складу комбінату входить Пальмірське підзвітне хлібоприймальне підприємство зі зберігальними потужностями для зерна 36,5 тис. тон.

ДП «Злотодар» виконує весь комплекс операцій з зерном: його приймання від виробника, очищення від домішок з доведенням до відповідних кондицій, сушіння, зберігання та відвантаження споживачеві. Загальна потужність зерносушарок - 226 планових тон на годину. За останні два роки підприємство значно активізувало свою діяльність та суттєво покращило свої фінансові показники. За результатами 10 місяців поточного року чистий дохід склав 32 197 тис. грн., чистий фінансовий результат – 931 тис. грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview