Як зміняться ціни на молочну продукцію

Про це повідомила аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Відповідно в другій половині жовтня середньозважена ціна на молоко екстра ґатунку склала 10,58 грн/кг (з ПДВ), а середня за місяць — 10,23 грн/кг. Все ж залишаються значні цінові коливання навіть на молоко однакого ґатунку, які залежать від об’єму партії.

Ціна на молоко вищого ґатунку коливається від 7,5 до 10 грн/кг, знову ж таки в залежності від партії. Найвищі ціни притаманні Центральному та Західному регіонам.

Перший ґатунок у жовтні коштував в середньому 7,50-9 грн/кг. Максимальна ціна попиту була у Західному та Східному регіонах.

Така цінова політика може вплинути на те, що стабілізація цін відбудеться вже незабаром, а тим паче може і відкотися до очікуваних раніше 10 грн. Адже, основний драйвер попиту на молочні продукти, експорт, вже не такий активний. Масло, яке давало найбільшу підтримку цінам у світі зараз різко дешевшає. Так, на кінець жовтня його ціна в основних експортних регіонах досить значно просіла: у США опустилася на 2% — до 5 дол./кг, в Океанії — на 1,9% — до 5,8 дол., а Європі — найбільше — на 11,3% — до 6,4 дол./кг.

Крім того, світові експерти прогнозують, що перша половина 2018 року буде характеризуватися черговим зниження цін, як на молочні продукти, так і на молоко. Тому, фермерам вже зараз потрібно готуватися до таких змін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринках ЄС зростає попит на українську агропродукцію

При цьому імпорт із європейських країн зріс на 11,7% та становив $ 1,581 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Взагалі, збільшення нашого експорту до ринків країн ЄС відбулось в основному за рахунок зростання обсягів постачання таких продуктів як: кукурудза – на 57,4%, насіння свиріпи або ріпаку – на 72,9%, соняшникова олія – на 23%. Окрім того, значно зросло постачання м’яса та харчових субпродуктів птиці, меду, кондитерських виробів, маргаринової продукції та таких цікавих нішевих продуктів як сорго чи насіння льону», - зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона відмітила, що ключовими імпортерами української сільськогосподарської та харчової продукції серед країн ЄС є Нідерланди з часткою 17,6%, Іспанія – 15,5%, Польща – 12,9%, Італія – 11,9% та Німеччина – 9,9%.

«Дуже приємно відмітити, що на ринках ЄС зростає попит на українську готову продукцію. Наприклад, за січень-вересень 2017 року було експортовано вершкового масла на суму $ 12,6 млн, а у той самий період 2016 року ця цифра становила лише на $ 5 тис. Також зросли поставки українського морозива, згущеного молока, крохмалю, кондитерських виробів з цукру тощо», - відмітила Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра нагадала, що станом на сьогодні вже повністю використані тарифні квоти на цілу низьку українських аграрних товарів: цукор, мед, ячмінь, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, кукурудза, пшениця.

«Серед додаткових торговельних преференцій, які вступили в дію з 1 жовтня 2017 року, українські експортери вже повністю використали квоти на мед обсягом 2 500 тонн. На 36,5% використані квоти на оброблені томати, а на 5,9% – квота на ячмінну крупу та борошно. У повному обсязі наразі залишаються не вичерпаними додаткові торговельні преференції на виноградний сік – 500 тонн та овес – 4 000 тонн», - резюмувала Ольга Трофімцева.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні збільшилося виробництво картоплі

Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», пише ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), що не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

За попередніми даними, в 2017 році валовий збір картоплі складе 21, 9 млн тонн, що трохи (на 0,5%) перевищує минулорічний обсяг. Примітно, що понад 98% врожаю вирощено господарствами населення.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передав кореспондент ГолосUA.

«Згідно балансових розрахунків, в 2017 році на продовольче споживання може бути спрямовано 6,3 млн тонн картоплі, що в розрахунку на особу становить 148,2 кг при раціональній нормі 124 кілограми», - зазначили економісти.

Аналітики підкреслили, що на посадковий матеріал під урожай використано 5,3 млн тонн картоплі, а близько 45% від отриманого врожаю складуть кормові потреби, переробка і втрати.

«Імпорт та експорт картоплі очікується в невеликих обсягах (до 15 тис тонн), не викличе суттєвого впливу на попит і пропозицію на внутрішньому ринку», - резюмували в прес-службі.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/v_ukraine_uvelichilos_proizvodstvo_kartofelya__issledovanie_2054
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчений назвав основну проблему українського агросектора

Чим довше фермер обробляє землю, тим краще ставлення. Такий висновок зробив керівник агрохімічної лабораторії з дослідження грунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн в інтерв'ю propozitsiya.com.

«В Америці є цілі династії фермерів. Вони знають, що колись земля буде належати їхнім синам, онукам, і це породжує більш відповідальне ставлення до неї», - підкреслив він.

В Україні експерт відвідав Південний регіон, що славиться своїми чорноземами. Наочно переконався, що українські ґрунти є одними з кращих за показниками та якістю в усьому світі.

Серед типових помилок українських аграріїв Д. Данн назвав насамперед рівень pH, дефіцит калію і фосфору, і управління рівнем азоту.

«Ці помилки допускають і американські фермери. Щоб їх уникнути, звичайно, потрібно проводити аналіз грунту. В Україні бачив тільки один аналіз грунту, і там дійсно спостерігався дефіцит калію». - пояснив дослідник.

Відповідаючи на питання, як оцінити економічну ефективність моніторингу стану грунту, експерт зазначив, що майбутня врожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості грунту. В рамках загального бюджету на добрива припадає близько 20% витрат. Тобто, розрив дуже великий.

«Потенціал культур стрімко виріс за рахунок селекції, контролю шкідників і бур'янів, застосування ЗЗР. Однак, підвищуючи результати врожайності, збільшується винос поживних речовин із ґрунту.

Додам, що за час моєї роботи, спочатку фермери були цілком задоволені результатами в 40 бушелів сої з акра (27,2 ц/га - ред.), Зараз отримують 60 (40,8 ц/га - ред.) - і вони нещасливі . Так як середня врожайність становить 65 бушелів/акр (44,2 ц/га). Але потрібно враховувати, що у нас інтенсивне зрошення. У минулому сою сіяли для сівозміни, а зараз це одна з основних вирощуваних культур», - поділився досвідом Д. Данн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що відбувається з Держгеокадастром

Це прізвище, напевно, мало хто знав за межами земельної сфери (як і більшість чиновників в статусі в.о. він був суто непублічним), але ось відомство, яке він представляв, відоме більшості громадян і викликає не найпозитивніші асоціації - Держкомзем. Ця структура була реформована однією з перших після перемоги демократичних сил у 2014 році. З цього моменту Держкомзем змінив 1) назву, ставши Держгеокадастром, 2) трьох керівників, з яких тільки один пішов з цієї посади без скандалу, на підвищення; 3) зазнав множинні структурні зміни. Останній пункт найбільш дискусійний, тому що зв'язка «земля» і «корупція» в Україні була нерозривна десятиліттями, і рішення про звільнення чергового глави Держкомзему сприймалося виключно в парадигмі «по заслугах».

Але, якщо без емоцій, що відбувалося в земельних ресурсах після Революції Гідності?

Каденція Сергія Рудика (квітень - листопад 2014 року)

- Запущена програма виділення землі учасникам АТО. Не маючи можливості фінансово підтримати військовослужбовців (що, звичайно, було б більш правильно, але нездійсненно через жалюгідний стан державних фінансів і стрімкої інфляції 2014-2015 рр), соціальна підтримка в форматі надання землі з державної власності була дуже вдалою альтернативою.

Попит з боку військових зашкалював - за перші півроку реалізації програми було подано майже 20 000 заяв на отримання ділянок. На сьогодні їх вже близько 200 000.

Період лихоліття (листопад 2014 - березень 2015)

Майже п'ять місяців Держгеокадастр був обезголовлений - фактично відомством керувала комісія з реорганізації Держземагентства, робота якої була сконцентрована на бюрократичних процедурах.

Каденція Максима Мартинюка (березень 2015 - липень 2016)

- Були звільнені всі начальники Держгеокадастра в областях і районах та відкриті конкурси на більш ніж півтисячі вакансій.

- Землі почали передавати в оренду виключно на аукціонах, припинивши багаторічну практику кишенькового дерибану. За рік такої практики загальна річна вартість оренди державних земель, переданих на конкурентних засадах, становила 38,52 млн гривень проти 6,54 млн гривень в 2014 році. В середньому орендна ставка склала 7% від нормативної грошової оцінки землі при встановленому законодавством мінімумі в 3%. Через рік показники збільшилися ще значніше - зараз держземлі здаються в оренду по 12% річних.

Паралельно почалася підготовка до електронних земельних торгів, які повинні зробити систему передачі землі в користування ще більш відкритою і розширити коло потенційних учасників.

- Послуги земельного відомства почали переводитися в електронний формат. Це дало можливість уникнути контакту з чиновником (саме на цьому етапі виникала пропозиція про винагороду) і взагалі утриматися від візиту до відомства. В першу чергу в онлайн була переведена найпопулярніша (і як наслідок - найкорупційніша) послуга - замовлення витягу з Державного земельного кадастру. На сьогодні вже 10 послуг Держгеокадастра, на які припадає 90% звернень громадян, переведені в онлайн.

- Була оцифрована вся інформація Держземкадастру про земельні ділянки - т.зв. поземельні книги (близько 10 млн одиниць), що зробило можливим доступ до всіх даних онлайн.

- Усі рішення щодо передачі держземель стали публічними - із зазначенням характеристик ділянки і ПІБ начальника, який її відвів. Персональних даних отримувача немає у відкритому доступі, але їх можна запросити через спеціальний запит на сайті Кадастру (завжди так роблю, до речі).

- Переглянуті договори оренди, видані під менше ніж 3% і на 49 років, інакше кажучи - даром. Такі тепличні умови були в половині договорів оренди землі державної власності. Результат + 0,5 млрд надходжень від плати за землю.

- Кадастр втратив монопольне становище - доступ до системи отримали спочатку нотаріуси, а потім і органи місцевого самоврядування з можливістю надавати ті ж послуги, що і кадастрові реєстратори. Можливо, це був тиск загальнодержавного тренда децентралізації (результати якого дуже сумнівні), але безсумнівно, що коли є бажання «контролювати потік», так не діють.

- Стала практикуватися перевірка роботи регіональних відділень відомства методом «таємного покупця». Співробітники Держкадастра розповідають напівміфічні історії про «чорний вівторок» і «чорний понеділок» - дні, коли були разом звільнені більше 10 топ-керівників в регіонах, чиї співробітники не пройшли перевірку.

- Відновився контроль за використанням земель - функцію цю ніхто в країні не виконував після покійної Сельхозінспекції. Держгеокадастр виконував її спочатку на волонтерських засадах, в форматі моніторингу, поки Кабмін не передав відомству відповідні повноваження.

Каденція Олега Цвяха (липень 2016 - жовтень 2017)

- Введена нова нормативна оцінка землі, яка усунула спотворення в оцінці земель і гарантувала більш справедливу базу для розрахунку земельних платежів.

- Прийнята стратегія раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка перекрила більшу частину схем по виділенню землі - в тому числі з учасниками АТО. Ця тема була табуйована, поки Петро Порошенко (тут треба віддати належне мужності президента) сам привселюдно не визнав, що учасники АТО часто використовуються в непорядних процесах на користь третіх осіб, які не мають зовсім ніякого відношення до війни на Сході. Стратегія встановила чіткий норматив: безкоштовно земля виділяється в першу чергу учасникам АТО, але в обсязі 25% від переданих земель на аукціоні в попередньому кварталі.

- Почав проводиться регулярний моніторинг стану земель. Проект оплатили міжнародні донори, і в результаті в Україні з'явилася узагальнена база даних з характеристиками земельних ресурсів, акумульованих з 9 відомств - дані про якість ґрунтів, оренди, судових навантаженнях і тд.

- Державний земельний кадастр переведений на технологію Blockchain- найдосконалішу систему захисту даних. Тепер неможливо скоригувати або спотворити дані так, щоб про це не стало відомо зовнішнім аудиторам - першим стала міжнародна антикорупційна організація Трансперенсі Інт.

Що не зробили три керівники Держгеокадастра?

- Не подолали повністю корупцію. Сперечатися з цим безглуздо.

- Не провели земельну реформу і ринок землі в Україні все так само далекий. Єдиний результат, досягнутий за два роки - поступове дрейфування громадської думки в сторону ринку, але відбувається воно дуже повільно.

- Не передали право розпорядження землями на рівень органів місцевого самоврядування. Але з огляду на сумнівну корупційну стійкість місцевих чиновників - не факт, що це можна вважати недоліком.

Навіть всупереч останнім трьом пунктам, зроблено в земельних ресурсах чимало. Але репутаційний спадок Держкомзему ще дуже довго буде заважати Держгеокадастру в позиціонуванні.

Автор: Олег Гавриш,

заступник редактора НВ Бізнес, ведучий щотижневої ділової передачі Перша шпальта, Перший національний телеканал

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна ставить рекорди зі споживання бананів

За звітами митної статистики, у вересні 2017 р. Україна імпортувала 15,6 тис. тонн бананів, що стало найбільшим показником для цього місяця за останні 4 роки. Для порівняння: за вересень 2016 р. на український ринок було завезено 12,5 тис. тонн зазначеної продукції, пише "АПК-Інформ: овочі і фрукти".

Безперечним лідером з постачання бананів в Україні залишається Еквадор: на частку цієї країни у вересні припадає близько 71% всього обсягу ввезеного. Далі в списку основних експортерів значаться Коста-Ріка і Колумбія з частками 17% і 10% відповідно.

Нагадаємо, що за сезон — 2016/17 (вересень — серпень) Україна імпортувала 282 тис. тонн бананів, що в 1,7 рази більше, ніж сезоном раніше, і є максимальним показником за останні 4 сезони. Зростання поставок експерти ринку пов'язують зі збільшенням споживання даних фруктів в країні. При цьому варто зазначити, що на сьогоднішній день саме банани вважаються головними конкурентами яблук на українському ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview