Як змінились ціни на сезонні овочі в Україні цього літа

«Інфо-Шувар» проаналізував, наскільки вартість сезонних овочів цього літа відрізнялась від минулорічної.

Найбільша різниця в ціні була зафіксована по цвітній капусті та помідорах «сливка», вартість цих овочів цього літа, в порівнянні з минулим роком зросла на 25%.

На 9% цього року був дорожчий солодкий перець, ціна на нього в першій половині цього сезону довго тримались на досить високому рівні.

Натомість кабачок, баклажан та огірок, в середньому, продавались дешевше цього літа. Ціни на огірок були на  7% нижчими, на кабачок на 4% ,а баклажан був дешевшим одразу на 16%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія залишається найбільшим постачальнком добрив в Україну

Про це повідомляє infoindustria.com.ua.

​Обсяги експорту аміаку з України в січні-серпні 2018 року склали 40 тис. тонн на суму $9,4 млн, а імпорту 257,2 тис. тонн на суму $76,4 млн. Туреччина залишається основним покупцем. У цю країну було відправлено товару на суму $4,5 млн - 48,11% від усього обсягу. У сегменті імпорту картина не змінюється. Практично весь товар був ввезений з Росії.

Азотних добрив експортовано на суму $62,6 млн в кількості 326,4 тис. тонн. Такі ж показники були зафіксовані при експорті азотних добрив в січні-липні поточного року. Тобто експорту азотних добрив в серпні з України не було. Імпортовано товарів цієї групи на суму $191,3 млн в кількості 921,4 тис. тонн. Як і в ситуації з аміаком, провідним покупцем залишилася Туреччина, куди було відправлено товарів на суму $24,2 млн.

А ось ситуація з постачальниками змінилася. Якщо завжди основним постачальником була Росія, причому з відривом, то в серпні цього року ним стала Білорусь, частка якої в поставках азотних добрив в Україні збільшилася до 18,27%. У цій країні було придбано товарів на суму $35 млн. Враховуючи різні обмеження на імпорт добрив з РФ, яка поставила азотних добрив на $33,4 млн, то найближчим часом Росію обжене Узбекистан, який відвантажив за 8 місяців в Україну товарів цієї групи добрив на суму $32,6 млн.

Фосфорних добрив ввезено 87,1 тис. тонн на суму $21,3 млн. Таким чином, в серпні фосфорних добрив ввезено більше, ніж за сім попередніх місяців року (42,2 тис. тонн). Лідером поставок поки що залишається Польща. Слід зазначити, що частка цієї країни в імпорті фосфорних в січні-червні становила 91%, то зараз цей показник становить 41,99%. Така корекція сталася завдяки Тунісу, звідки було імпортовано близько 36% від загального обсягу.

Всього 1081 тонн калійних добрив на суму $276 тис. було експортовано з України. Імпорт склав 78 тис. тонн на суму $20,3 млн. Основний покупець - Литва, яка закупила товарів на $195 тис., продавець - Білорусь, яка поставила добрив на $15,9 млн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери прогнозують здорожчання хліба через погодні аномалії

Хліб до кінця року може здорожчати, так прогнозують фермери. Причина, кажуть, у погодних аномаліях. Мовляв, поки одні регіони потерпали від злив, інші - страждали від небувалої посухи.

Ані краплі дощу за серпень не бачили на Харківщині. Схожа ситуація і в Сумській області. Там земля нині більше схожа на каміння, пише ТСН.

У Миколаївці на Сумщині дощу не бачили майже два місяці. Фермери в розпачі – кукурудза геть суха.

"Спека аномальна і для наших північних областей – це таке…. Я не пам’ятаю".

Торік у цей час уже сіяли озимі. Нині – тільки-но розпочали орати поля.

"Ми готуємо площу, але ми не сіємо. Зерно не проросте і воно залишиться на корм мишам", - каже заступник керівника агрофірми "Вікторія" Роман Бабенко.

"Настільки суха земля, що трактор ледь на диби не стає, дьоргається. Обрізає оці болти при великому навантаженні", - показує тракторист агрофірми "Вікторія" Олег Нінаков.
Хліб до кінця року може здорожчати - так прогнозують фермери. Причина, кажуть, у погодних аномаліях. Поки одні регіони потерпали від злив, інші - від небувалої посухи. Ані краплі дощу за серпень не бачили на Харківщині. Схожа ситуація і в Сумській області. Там земля більше схожа на каміння.

Щоби не пошкодити техніки – обробляють землю вдвічі повільніше. Та сподіваються, що дощ усе ж таки піде.

Мріють про нього і на Харківщині - там, кажуть, такої посухи не було вже 170 років. Ні краплини дощу за весь серпень. Потріскана земля, пил та втрачений урожай. Паростки сої мали стояти зеленими ще принаймні місяць - але спека рослини просто вбиває. Спеки не витримав навіть соняшник - вижив лише завдяки дощу, який був іще в липні.

Оскільки землю не може проорати навіть двотонний плуг, аграрії вдаються до хитрощів.

"Ми зваркою доварили сюди долото і плуг за рахунок цієї конфігурації намагається загрузитися".

До посухи українцям треба звикати, кажуть метеорологи. Адже аномалії стають нормою.

"У зв'язку з глобальною зміною клімату і її проявом в Україні, у регіонах відбувається поширення посушливих явищ у цій зоні, яка відноситься до зони нестійкого зволоження", - пояснює керівник відділу агрометрології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

"Потрібно піднімати на інший рівень селекцію. Потрібні сорти озимої пшениці, які будуть посухостійкими", - говорить завідувач кафедри агротехнологій і екології НТУ сільського господарства імені Петра Василенка (Харків) Володимир Пузік.

Проте в Асоціації фермерів кажуть, заважала не лише спека, а й дощі, від яких потерпали інші області. Через погодні аномалії зібрали менше пшениці, і ціни на неї підскочили на третину. Тож, прогнозують, і хліб може здорожчати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зерно фумігують фальсифікатом: зросла кількість смертей через отруєння

Про це повідомив голова ВГО "Фумігаційна асоціація України" Тамара Підберезняк, передає УНН.

За словами Підберезняк, ліквідувавши сільгоспінспекції та технічний регламент зернового складу, у якому містились вимоги щодо підготовки приміщень до зберігання врожаю та інструктивні поради щодо фумігації зерна, нічого на заміну не створили.

"Збільшилась кількість учасників ринку, які використовують підробні препарати, — говорить Підберезняк. — Економічна ситуація до цього спонукає. На ринку є й оригінальні препарати, які мають високу якість. Але зі стрибком курсу валют, вони значно зросли в ціні, їх почали менше використовувати, і цю нішу зайняв фальсифікат, який виробляють невідомо де", - говорить експерт.

І якщо ринок фальсифікату пестицидів загалом складає приблизно 25 відсотків, то серед фумігантів цей показник, на переконання голови профільної Асоціації, значно вищий.

"Весь експорт зерна потребує фумігації, внутрішній ринок також потрібно задовольнити. Найбільша кількість контрафакту надходить із Росії та Китаю. Держпродспоживслужба за експорт гарно взялась. На зовнішньому ринку Україна виглядає гарно, попри деякі нотифікації, що до нас надходять. Їх кількість збільшилась, але не через неякісний контроль за фумігацією експортних партій, а через відсутність контролю на внутрішньому ринку. Бо не можна покладати усе на транзитну фумігацію. Але хто ж про це думає, коли так фінансово вигідніше? Тут одразу велика партія, яку можна обробити, це значно вигідніше і швидше. Та і фірми, що там працюють, — заробляють мільйони. Тоді як в Україні працюють середні та невеликі компанії...", - пояснила вона.

За словами експерта, фумігація тони зерна наразі становить 15 гривень, а обробка аерозольним методом — 35-40 копійок за метр кубічний. Це обробка складів, контейнерів. Ціни майже не змінились. На морі також ціна фумігації майже не зросла, і наразі орієнтовно складає 50 центів.

"Існують оновлені проекти інструкцій по якісно-кількісному обліку зерна, вони давно знаходяться на сайті Міністерства аграрної політики України, але ніким не виконуються", - наголосила Підберезняк.

На думку голови "Фумігаційної асоціації України", дуже добре, що провели дерегуляцію, зняли корупційні ризики, але зникли вимоги, які контролювали усю галузь. Тепер фумігацію почав проводити будь-хто, хоч у всьому світі такі спеціалісти проходять ретельне навчання.

"Адже, фуміганти відносяться до препаратів найвищої групи ризику. У підсумку — за останні п’ять років в Україні через безвідповідальне ставлення до фумігації загинуло п’ять людей. Усі справи "гасили", аби не карати винних. Раніше існували експедиції із захисту хлібопродуктів: у кожній області була державна команда з фумігації, яка стояла на сторожі, як пожежники. І в разі виникнення якихось проблем зі шкідниками запасів вони одразу виїжджали за викликом і проводили фумігацію. Ця система діяла в перші роки незалежної України. Так має бути й зараз", - резюмувала вона.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відомого вітчизняного виробника молочної продукції визнали банкрутом

Провадження в справі про банкрутство ПрАТ “Галичина” було порушене судом 24.11.2015, пише finbalance.com.ua.

Згідно з судовими матеріалами, розпорядник майна встановив, що активи ПрАТ "Галичина" становлять 231,8 млн грн, а згідно з реєстром вимог кредиторів боржника його загальна кредиторська заборгованість - 1,18 млрд грн. Відповідно “майнових активів боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів”.

“Ознак фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства розпорядником майна не встановлено”, - зауважується в постанові Госпсуду Львівської області.

05.06.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ПрАТ “Галичина” та в рамках вказаної справи скасував постанову Львівського апеляційного госпсуду від 22.11.2017, залишивши в силі ухвалу Госпсуду Львівської області від 06.07.2017, якою були визнані грошові вимоги Укрексімбанку до ПрАТ «Галичина» на 889,4 млн грн як такі, що забезпечені заставою компанії-боржника.

Постановою Львівського апеляційного госпсуду від 22.11.2017 апеляційну скаргу Укрексімбанку було задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано та визнано грошові вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Галичина" у сумі 889,4 млн грн, з яких 191,5 млн грн підлягають погашенню поза чергою (як забезпечені заставою); 501 млн грн - 4 черга; 196,8 млн грн - 6 черга.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що загальна сума вартості предметів забезпечення, визначена сторонами в іпотечному договорі та договорах застави, становить 191,5 млн грн, а тому, за висновками суду, забезпеченими є вимоги банку саме на цю суму, а інші вимоги мають бути визначені як конкурсні з віднесенням їх до відповідної черговості задоволення.

У своїй постанові Верховний Суд звернув увагу, що кредиторські вимоги Укрексімбанку до ПрАТ "Галичина" складаються як з вимог до позичальника за кредитом, вимога до якого забезпечена майном самого позичальника, так і як до поручителя та майнового поручителя, який поручався за виконання зобов`язань ПАТ "Ковельмолоко" (щодо якого теж порушена справа про визнання банкрутом) перед банком.

За даними НКЦПФР, власником 100% акцій ПрАТ «Галичина» (як і власником 98,9% акцій ПАТ «Ковельмолоко») є кіпрська компанія «Бросмонт Холдінгз Лімітед».

Як повідомлялося, в 2010 році «Західна молочна група» (підконтрольна групі «Континіум» Степана Івахіва та вже покійного Ігоря Єремеєва) об’єдналася із ЗАТ «Галичина» (бенефіціарами якого були львів’яни Андрій Король, Сергій Гибай, Юрій Ложкін), що публічно підтверджували в групі «Континіум». Об’єднана молочна структура зберегла назву «Галичина». Власне, С. Івахів входив у наглядову раду підприємства. У 2014 році багаторічного гендиректора молочного заводу «Галичина» Володимира Петріна на певний час замінив Дмитро Лещенко, який до цього призначення працював радником гендиректора групи «Континіум».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Як покращити вантажні перевезення зерна

Протягом останніх років обсяг зернових, що транспортується залізницею, зріс з 25 млн до 36,6 млн тон. Зростає також і валове виробництво с/г продукції, що свідчить про подальше нарощення обсягів перевезень та збільшення ролі залізниці для аграрного сектору, повідомляє прес-служба УКАБ.

Щороку ситуація із перевезенням зерна для аграріїв погіршується і 2018 рік не став виключенням. Наведемо перелік ключових проблем УЗ, які потребують нагального вирішення для успішного транспортування зернових всередині країни та на експорт. Ключові питання, що було озвучені під час засідання комітету:

1. Нестача локомотивної тяги для обслуговування потреб залізниці. Проблема призводить до збільшення часу оборотності вагонів, затримок поставки продукції, збільшення витрат на оренду вагонів. Усі витрати пов’язані із затримками та простоєм лягають на плечі аграрія та перевізника.  

2. Несправедлива система розподілу вагонів між виробниками/перевізниками. Переважна частина парку обслуговує декілька десятків станцій, котрі знаходять на маршруті, в той час як інші елеватори недоотримують вагони по своїм заявкам та відповідно не можуть вивезти продукцію.

3. Непередбачуваний ріст тарифів на послуги УЗ та оренду вагонів. За останній рік тарифи зросли на 50 % і планується подальше їх зростання. Бізнес, що планує свої затрати завчасно, не може ефективно працювати в умовах, коли тарифи вступають в дію через місяць після їх оприлюднення. Разом з тим, збільшення тарифу не призводить до покращення якості послуг УЗ. Вагони, що подаються, часто в поганому стані та потребують ремонту. Поширені регулярні затримки та крадіжки на проміжних станціях.

4. Зупинення станцій із навантаження зерна. Зупинення роботи 99 малоефективних, на думку УЗ, станцій по навантаженню зерна можливо скорочує витрати залізниці, але загальний негативний економічний ефект від такого рішення значно вищий від потенційної вигоди. Це втрата робочих місць, елеваторів, збитки для аграріїв, збільшення навантаження на автомобільні шляхи і т. д. УЗ як державна компанія та монополіст повинна зважати на ці обставини.

«УКАБ підтримує три основні напрямки щодо покращення роботи УЗ. 1. Мораторій на закриття зупинки залізничних станцій з відвантаження зернових та олійних культур. 2. Прозора, автоматична система розподілу вагонів-зерновозів. 3. Допуск приватної тяги до перевезень олійних  і зернових культур.  Варто зазначити напрямки роботи, які необхідно вже зараз розпочинати, щоб вирішити патові ситуації, які склалися сьогодні. Підходити до проблематики УЗ як до однієї з частин аграрної логістики в цілому, разом з дорогами і водним транспортом. Необхідно законодавчо закріпити міжнародні підходи до організації залізничного транспорту, які декларує законопроект №7316. Необхідно відновити оперативну комунікацію працівників УЗ с представниками секторів, вона має бути постійною. Стратегічні питання розвитку УЗ треба виносити на найвищий державний рівень. Аграрний комітет міг би зараз зайняти роль координатора та стати об’єднавчим майданчиком для народних депутатів та секторальних асоціацій з метою формування єдиної позиції», - коментує генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview