Як зробити органічну продукцію доступнішою для українців

Про це йшлося під час «Органік медіа брекфест» 27 лютого в Києві, пише propozitsiya.com.

«Якщо вдосконалимо «Закон про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», можливо ситуація покращиться і обізнаність населення зросте. Український органічний сектор має всі підстави зробити цей закон таким же жорстким і прозорим, як у наших західних колег, — розказав Андрій Олефіренко, директор ТОВ «Органік Оригінал».

Зараз більшість виробленої продукції йде на експорт. За словами Ольги Трофімцевої, заступника Міністра агрополітики з питань європейської інтеграції, на $60 млн реалізується органічної продукції щороку за кордон. Розвиток внутрішнього ринку стримує низька купівельна спроможність населення.  «Навіть я не можу дозволити собі купувати виключно органічні продукти щодня. Проте така ситуація не лише в Україні, а і в європейських країнах», — додала О. Трофімцева.

Основна органічна продукція, що експортується з України — це зернові, олійні та бобові культури, дикорослі ягоди, гриби, горіхи та лікарські трави. За даними органу сертифікації «Органік Стандарт» головними країнами-імпортерами є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Також українські виробники постачають «органіку» до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.

Щоб зробити органічну продукцію більш доступною для українців, потрібно збільшувати обсяги виробництва, переконаний А. Олефіренко. «При розвитку будь-якого ринку, збільшення обсягів сприяє падінню собівартості витрат на виготовлення продукції. Ми працюємо вже сім років і спостерігаємо цю тенденцію. Коли органічна продукція у нас досягне хоча б європейської частки виробництва — 10–12%, то вартість крупи «органічної» і конвенційної крупи буде різнитися не в 2 рази, як зараз, а буде вищою лише на 20–30%», - пояснив експерт.

Ще один варіант стимулювання попиту — програми здорового харчування в школах і дитячих садках. Такі проекти найкраще працюють, коли задіяні і держава і бізнес одночасно, переконана О. Трофімцева. «Зараз ми в Міністерстві обговорюємо, яким чином ці програми можуть працювати. Навіть такі багаті країни, як Німеччина не «тягнуть» на самостійне виконання таких програм», — пояснила вона.

Україні також потрібно працювати над іміджем якісного виробника органічної продукції, наголосила Наталія Прокопчук менеджер україно-швейцарського проекту SECO-FiBL. «Вже ця зміна відбулася і наші швейцарські колеги її помічають. Коли на виставці нас представляє такий заступник Міністра, як Ольга Трофімцева, а не хтось, хто не вміє говорити англійською, то до виробників відчувається інше ставлення», — додала Н. Прокопчук.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Жоден пивзавод в Україні не має власного хмільника

Про це в інтерв’ю agrotimes розповів Микола Михайлов, директор «Хопштайнер Україна», що вирощує хміль на Житомирщині.

За його словами, вирощування хмелю потребує значних фінансових інвестицій та ручної праці. В процесі виробництва пива хмелю потрібно зовсім мало, тому пивзаводам займатися вирощуванням нецікаво.

Переважно вітчизняні пивовари імпортують сировину з Німеччини та США.

Зараз в Україні нараховується 19 виробників хмелю, серед них — два державні: Інститут хмелярства та господарство «Пасічна». Вітчизняний врожай оцінюється в 570 тонн, майже 80% цього об’єму забезпечує  «Хопштайнер».

При цьому Михайлов зазначає, що невеликому фермеру домовитись з пивзаводом про постачання сировини дуже складно, адже потрібно сформувати певну партію. Тим більше, що виробництво пива – процес безперервний і завод хоче мати 100% гарантію постачання. Аргументи на зразок «не вродило» або «вибило градом» не проходять.

Сам «Хопштайнер» на вітчизняному ринку половину врожаю, переважно хміль реалізують у вигляді пресованих шишок та гранул.

 

Джерело: agroday.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

З яєчних білків вчені створили паливо

Розробка дасть змогу не вдаватися до експлуатації водню, який випаровує завелику кількість вуглекислого газу, пише ua.newwest.media

Зазвичай у процесі створення палива фахівці використовують водень як один зі складових елементів. Водень виконує роль "резервуару" для зберігання енергії. Проте вчені визначили, елемент є не економічним та шкідливим у використанні. Він потребує забагато викопного палива та викидає завелику кількість вуглекислого газу. Останній викликає каталітичні реакції, позбутися яких можна тільки за наявності каталітичного конвертера.

Каталітичний конвертер сприяє зниженню токсичності від відпрацьованих матеріалів. Досягти цього можна за допомогою створення групи каталітичних молекул, які культивуються бактеріями. Проте такий метод потребує спеціального обладнання та не є дешевий. Тому науковці знайшли біологічну заміну затратному лабораторному способу — використання звичайних курячих яєць. Вони дешеві та мають у складі лізоцизм — фермент, необхідний для прискорення реакції вуглекислого газу.

Процес прискорення вплине на зменшення кількості окису, оксидів, токсинів з відпрацьованого вуглекислого газу та дасть змогу у майбутньому вивести з використання водень.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв

23 лютого в Києві в рамках виставки «Технології 2018» відбувся семінар «Нішеві культури: модне віяння чи життєва необхідність?», на якому група компаній AMG представила топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв. Про це пише propozitsiya.com.

На першому місці опинився високоолеїновий соняшник, переваги якого вже оцінили провідні українські виробники. Так, прибуток від його вирощування збільшився за цей рік на 100 дол./га.

Друге місце зайняло сорго. Як повідомили організатори семінару, особливо цікавим він є для тваринників, адже може використовуватися у якості силосу, а також для виробників спирту.

Сорго здатен навіть замінити кукурудзу, тому що за багатьма показниками він значно вигідніший. Так, його ціна набагато нижча. Також зауважимо, що сорго невибагливий до умов вирощування, тобто урожайність його не так сильно залежить від грунту та кількості внесених добрив. Тож, навіть небагатий фермер зможе вирощувати сорго на своїх полях.  До переваг культури належить й її соле- та посухостійкість (до 14 днів без вологи). Також сорго допомагає боротися з вовчком.

Третє місце посів кондитерський соняшник, який відрізняється високою рентабельністю та має високий експортний потенціал. Його вартість починається від 700 дол./т. Особливо поширеними серед українських фермерів виявилися чорний та смугастий сорти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай інвестуватиме більше півмільярда доларів у розвиток українського садівництва

За даними асоціації «Укрсадпром» у сезоні 2016/17 років китайським садівникам вдалося зібрати 4,5 млн.т яблук. Для порівняння, у 2016 році обсяги виробництва яблук в Україні складали 1,1 млн.т, а у 2017 році  – 1 млн.т. Виникає питання: «Чому Китай на першому місці?».

Всім відомо, що китайці дуже працьовиті, але справа не тільки в цьому. У садах Китаю вирощують більше 150 видів плодових дерев. Кількість дикоростучих видів не менш 50, тому сортимент генофонду складає близько 500 видів. В лабораторіях біотехнологічних центрів на молекулярному рівні відбирають насіння яблунь з самою кращою генетикою. Генні інженерні лабораторії допомагають більш ефективно відбирати насіння проводячи ідентифікацію маркерного гену, що спрощує та прискорює відбір насіння з необхідними якостями. Таким чином визначається «ген стійкості», або інший, необхідний за якостями. Ранній відбір у лабораторії захищає від помилок у садах, коли виправити все вже фактично неможливо. Тому, спочатку майбутні яблуні ростуть у лабораторних умовах, а у результаті отримують дерева з високою врожайністю та стійкістю до хвороб та шкідників. Урожайність таких саджанців вища на 30%. Плодоносити такі саджанці починають за 3 роки, а на 4 рік дають повноцінний високий врожай. За рахунок цього старі сади постійно оновлюються. В Україні скорочуються площі промислових садів. Основною причиною є те, що у сільськогосподарських підприємств немає власного нагромадження на відтворення насаджень.
На території садів в Китаї проводять крапельне зрошення та спеціальний трубопровід для подачі добрив. Всі системи механізовані. Для того, щоб обробляти сад площею в 30 га, потрібно 5-6 робітників. Такій підхід дозволяє зменшити витрати на виробництво. Всі інноваційні технології в Китаї доступні багатьом фермерам. Ще одна цікава інновація, яка буде впроваджена у найближчі роки – це інтернет-спостереження, коли покупці у всьому світі будуть мати змогу спостерігати як зростають та в яких умовах вирощують продукт, що їх цікавить.

Одна з умов отримання якісного та підвищеного врожаю, це проведення запилення квіток пилком іншого сорту. Такого запилення, наприклад, потребує сорт «Фуджі», що є екзотичним сортом яблук, родом з Японії. Яблука цього сорту мають попит у всьому світі. З дерев, що мають бути сортозапилювачами, вручну збирають бутони, які не розкрилися та складають їх в приміщення з температурою +25°С …+28°С. Приміщення обладнані інфрачервоними лампами, завдяки яким пилок з бутонів висипається природним шляхом. Потім цей пилок змішують з водою, цукром та бурою. Цією сумішшю обприскують дерева, що потрібно запилити, у період цвітіння. При цьому методі запилення погодні умови та наявність комах – запилювачів не має значення. А для того щоб колір яблук був яскравим та плоди мали здатність тривалий час зберігатися, китайські садоводи використовують світловідбиваючу плівку. Її розстилають під деревами в період дозрівання плодів. Відбиваючись від плівки, сонячне світло висвітлює нижню частину крони, тому яблука набувають яскравого забарвлення, містять більше вітамінів та краще зберігаються. І таких «агрономічних хитрощів» Китай має велику кількість.
Китайський уряд вкладає величезні кошти у розвиток садівництва в КНР. Не тільки науково-дослідні установи, але й фермери постійно працюють над створенням нових цікавих сортів. Прикладом може бути сорт, отриманий технологією щеплення, який називають Чорним алмазним яблуком. Цей сорт є ексклюзивним, тому виробництво таких яблук обмежено. Продаються такі яблука в подарунковій упаковці по 6 – 8 штук.

Україна приваблює китайських інвесторів своїми землями сільськогосподарського призначення, тому що за даними Міністерства землі та природних ресурсів Китаю, не менше 20% земель КНР забруднені пестицидами та хімічними добривами, а світу потрібні екологічно – чисті продукти харчування. За даними асоціації «Укрсадпром» держкорпорація Китаю ChinaHaisumEngineering, протягом двох років буде інвестувати 515 млн. доларів у розвиток української галузі переробки плодів, будівництва фруктосховищ та виробничо-логістичних комплексів. Всього відібрано 18 проектів.

Для закладання яблуневих садів китайці використовують різні грунти, до числа яких входять ті, які мають недостатнє зволоження. Тому досвід китайських садоводів має велике значення для півдня України, а китайські проекти будівництва нових зрошувальних систем можуть кардинально змінити ситуацію в плодовій галузі регіону.

Джерело: agro-yug.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відкриють потужний комплекс зі зберігання і перероблення часнику

Комплекс запустять у квітні 2018 року. Його побудує компанія «Агро Патріот», повідомив менеджер UHBDP Дмитро Ніколаєв, пише Аgrotimes.net.

За його словами, кінцевими продуктами перероблення часнику, швидше за все, буде паста, порошок і маринований часник.

Потужності нового комплексу складуть 1 тис. тонн зберігання і переробки в рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview