Яка рентабельність виробництва основних видів агропродукції

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва зерна склав 25,0% проти 37,8% у 2016 році, насіння соняшнику – 41,3% проти 63%, цукрових буряків – 12,4% проти 24,3%, овочів відкритого ґрунту 15,6% проти 19,7% відповідно. Тобто майже по усіх видах рослинницької продукції – крім нетипової для сільгосппідприємств картоплі –рентабельність виробництва зменшилася. Найбільше вона знизилася по цукрових буряках – майже удвічі, наголосив науковець.

У тваринництві вперше за останні 25 років рентабельним стало виробництво м’яса великої рогатої худоби – 3,4% проти (-24,8%) у 2016 році. Також стало рентабельним виробництво м’яса свиней – 3,5% проти  (-4,5%) торік. Хоча цей показник ще значно менший за історичний максимум останніх 25 років: у 2015 році рентабельність виробництва м’яса свиней сягнула 12,7%, нагадав академік.

Другий рік поспіль рентабельним було і виробництво м’яса птиці (без врахування переробленого на власних потужностях): 7,0% минулого року і 5,0% – у 2016 році.

Водночас вперше з 2006 року збитковим стало виробництво яєць (-9,0)%. У 2016 році вони ледь втримали рентабельність у 0,5%, тоді як 2015 року рентабельність виробництва цього виду продукції птахівництва сягнула рекордного з 1994 року рівня у 60,9%, зауважив Юрій Лупенко.

Збитковим залишилося виробництво м’яса овець і кіз (-39,9)% проти (-35,2)% у 2016 році.

Зменшення рівня рентабельності виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції посилюватиме переорієнтацію сільгосппідприємств на найбільш маржинальні, в першу чергу зернові та технічні культури, крім цукрових буряків, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Власники паїв незадоволені ціною оренди землі

Про це свідчать дані дослідження Всеукраїнської асоціації пайовиків, розповідає на сторінці у Facebook член правління асоціації Михайло Апостол, пише agropolit.com.

Протягом червня поточного року активісти Всеукраїнської асоціації пайовиків провели анкетне опитування серед 1500 власників земельних паїв Брусилівського, Коростишівського, Черняхівського , Хорошівського, Радомишльського та Малинського районів Житомирської області. Активісти цікавилися рівнем задоволеності селян платою за оренду їх земельних паїв, доступністю селян до належного правового захисту їх прав як власників землі.

За даними асоціації, непрозорість у формуванні ціни оренди, відсутність реальної конкуренції на селі між орендарями призводить до того, що окремі селяни отримають не більше 300 гривень в рік за оренду належного їм земельного паю. Пайовики не мають правового захисту у питаннях землеволодіння (оформлення договору оренди, спадщини, розірвання угод, винесення меж та інше).

Цікаво знати, що в Україні у 2017 році середній розмір плати за оренду одного гектара сільськогосподарської землі склав всього 1369 гривень (41 євро), - йдеться у повідомленні.

На думку Асоціації, такий стан орендних платежів є вкрай низьким та не відображає реальної вартості земельних паїв, яка має бути не нижчим 3700 гривен на гектар.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Держрезерві розповіли про плани щодо зберігання зернових

Про це повідомляє Державне агентство резерву з посиланням на директора ДП «Златодар» Валерія Буркацького, пише Укрінформ.

«Через несприятливі погодні умови новий заготівельний сезон в нашому регіоні цього року стартував дещо пізніше, однак перше зерно вже прийняли. В серпні плануємо прийняти понад 14 000 тонн, з яких 1 500 тонн ріпаку та 12 500 тонн пшениці», - пояснив Буркацький.

Загалом, за його словами, у поточному маркетинговому сезоні підприємство планує прийняти до 100 тис. тонн зернових. В розрізі ранніх культур - до 24 тис. тонн пшениці, а серед пізніх культур, що зазвичай становлять основний об'єм зернових, які на зберігання приймає ДП «Златодар», майже 71,5 тис. тонн кукурудзи, 3,5 тис. тонн насіння соняшнику та 1200 тонн ріпаку.

«Минулого року «Златодар» прийняв понад 90 тис. тонн. Цьогоріч запланували збільшити об'єми до 100 тис. тонн. Така політика нам дозволяє заробляти кошти та активно їх вкладати в  модернізацію своїх потужностей. Наприкінці минулого року ми власним коштом встановили сонячну електростанцію, робота якої за І півріччя поточного року зекономила нам майже 113 тис. грн. Черкащина - аграрний край, тому в планах на наступний рік - модернізація млина та відновлення мукомельного виробництва», - наголосив керівник ДП.

У Держрезерві зазначають, що загалом всі підприємства, що формують аграрний напрям Держрезерву, цього року планують поповнити свої потужності на понад 600 тис. тонн зерна.

Як раніше повідомляв голова Держрезерву Вадим Мосійчук, з початком жнив Держрезерв планує закупівлі зерна пшениці 2 і 3 класу нового врожаю 2018 року по всіх 10 агропідприємствах системи Держрезерву для закладання  на потреби держави в обсязі до 40 тис. тонн.

Як повідомлялося, Держрезерв входить у трійку найбільших власників зерносховищ в Україні. Агарний напрям системи формують 10 активних підприємств потужністю більше 1 млн тонн. На базі кожного підприємства Держрезерву працюють сертифіковані лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, що допомагають визначати та контролювати якість матеріальних цінностей на всіх етапах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.

"Гаврилівським курчатам" відмовили в переробці відходів

Про це пише Інтерфакс-Україна.

Причиною відмови стала, за словами представника ДП «Укрветсанзавод», надмірна завантаженість заводу.

У зв’язку з проведенням планового ремонту технологічного устаткування підрозділу з виробництва біологічних кормових добавок, «Комплекс Агромарс» змушений зупинити роботу підрозділу на один місяць.

У зв’язку з цим підприємство звернулося до спеціалізованих підприємств «Укрветсанзавод», з якими укладені договори про підготовку до періоду зупинки виробництва. Графік завдань на переробку падежу птиці (до 20 тонн щодня) і побічних продуктів забійних цехів (до 75 тонн щодоби).

«Однак, Сквирський ветсанутильзавод не в змозі переробити весь обсяг запропонованих відходів самостійно, а Тульчинський, Хмельницький і Шепетівський заводи, які могли б надати допомогу, працюють з низькою продуктивністю. Тальнівський, Костопільський та Лебединський ветсанутильзаводи, посилаючись на надмірну завантаженість, фактично відмовляються їх приймати», — йдеться у зверненні «Агромарса», направленому голові Держпродспоживслужби в зв’язку зі ситуацією, що склалася.

Керівництво «Укрветсанзаводу» також заявило про нездатність підпорядкованих підприємств прийняти і переробити протягом місяця весь обсяг побічних продуктів тваринного походження компанії.

«Агромарс» з метою вирішення проблеми з переробкою просить голову Держпродспоживслужби дати розпорядження «Укрветсанзаводу» знайти вихід із ситуації і підготувати графік прийому відходів на переробку на період зупинки підрозділу компанії

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна наростила експорт ягід та горіхів

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

“Експорт українських ягід та горіхів за п’ять місяців цього року склав 83,8 млн доларів і збільшився на 61,5%. Найбільше ласували нашою продукцією в ЄС (51 млн доларів), Туреччині (8,6 млн доларів), Білорусії (5,5 млн доларів)”, — йдеться у повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на вершкове масло восени можуть зрости

Перешкоджають цьому, в першу чергу, негативна світова кон’юнктура і прагнення білоруських продавців задешево продати товар на зовнішні ринки, куди вже поставляється український товар. Про це заявили аналітики «Інфагро», пише landlord.ua.

 
«В результаті, останнім часом за українське масло 82% для поставок в Африку трейдери, як правило, пропонують не більше 4000 USD/т. У Китай і в інші країни (у разі невеликих партій) ще можна продати товар за ціною близько 4300 USD/т. Навіть купуючи масло для Європи трейдери не поспішають платити більше 4700 USD/т», — підрахували фахівці.

За їх даними, імпортери з пострадянських країн, з урахуванням можливості закупівлі масла в Білорусі, в основному озвучують ціну попиту в діапазоні 4000-4300 USD/т. А за “Селянське” масло більшість з них готові платити не більше 3500 USD/т. Внутрішні ціни приблизно на рівні експортних.

У серпні українське масло навряд чи виросте в ціні, а ось восени подорожчання товару досить ймовірне. Восени білоруським конкурентам, скоріш за все, дозволять постачати товар в Росію, де ціни будуть для них цікавіші. Тому вони підуть з потенційних ринків збуту нашого масла. В цьому випадку трейдери будуть більш поступливими в переговорах щодо цін.

Вартість українського масла буде залежати також від трендів у виробництві. А поки що, незважаючи на літо, випуск цього товару не зростає. Зокрема, минулого місяця його виробництво в порівнянні з травнем скоротилося на 4% до 10,7 тис. т. У липні-серпні зростання також навряд чи можливе.

Ринок спредів в Україні як і раніше дуже нестабільний. Минулого місяця їх випуск (з урахуванням рослинно-вершкових сумішей) знову впав на 17% до 3,7 тис. т після травневого зростання на 19%. Хоча в цілому за перше півріччя спредів в країні виробили на 15% більше в порівнянні з тим же періодом 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview