Яка середня зарплата у Мінагрополітики

Про це повідомили у Департамент роботи з персоналом Мінагрополітики України у відповідь на запит УНН.

"Середня заробітна плата працівників Міністерства аграрної політики та продовольства України становить 21,0 тис. грн", - йдеться у відповіді.

В.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ользі Трофімцевій за три місяці 2019 року нарахована зарплата у понад 90 тисяч гривень.

"У січні – березні 2019 року Трофімцевій О.В. нарахована заробітна плата у сумі 90384,94 гривень", - зазначили у Департаменті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українських ринках знову впали ціни на полуницю

Таким чином, сьогодні перша весняна ягода на гуртових майданчиках країни коштує на 50% дешевше, ніж рік тому, при цьому, на вітчизняному ринку присутня, поки що, тільки імпортна продукція, повідомляє Інфо-Шувар.

Таке суттєве падіння ціни українські трейдери пов’язують зі збільшенням пропозиції відносно недорогої ягоди з південних країн ЄС. Продавці також зазначають, що зниження ціни позитивно впливає на попит, обсяги продажу суниці, в порівнянні з минулим роком, значно збільшились.

За даними порталу «Інфо-Шувар», сьогодні в терміналі «Овочі та Фрукти» найбільшого в Західному регіоні гуртового ринку ОРСП «Шувар» імпортна суниця садова пропонується по 80-90 грн/кг (2,64-2,98 EUR/кг), ще тиждень тому, ціна формувалась в межах 80-100 грн/кг (2,64-3,31 EUR/кг). Загалом, від початку квітня ціни на імпортну суницю впали майже в 1,5 рази.

Рік тому ситуація розвивалась дещо за іншим сценарієм. Не дивлячись на доволі ранній початок сезону і задовільний врожай , в середині квітня 2018  року імпортна суниця в Україні коштувала 160-170 грн/кг (5,01-5,32 EUR/кг). Тоді падіння ціни розпочалось лише із появою на ринку української ягоди, тобто, в другій половині квітня. Але позначки 80-90 грн/кг (2,5-2,8 EUR/кг) ціни на суницю в 2018 році досягнули лише в перший тиждень травня, на той момент, імпортну ягоду майже повністю витіснила з ринку вітчизняна продукція.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

12 найбагатших агробізнесменів України

Джерелом прибутку українських міліонерів все ще залишається сировина. Майже половина з усіх багатіїв рейтингу, так чи інакше мають інтерес до агробізнесу. Трейдинг, логістика, вирощування, переробка, харчопром та інші сектори агроекономіки генерують мільярдні прибутки нашим підприємцям та країні в цілому. 

Так, сьоме місце у рейтингу найбагатших людей України.  посів Юрій Косюк, власник МХП ( ТМ «Наша Ряба») зі статками 1,2 млрд $.

Земельний банк компанії МХП — 370 тис га. В 2018 році, Косюк придбав європейського виробника курятини Perutnina Ptuj. Сума угоди не розголошується, але аналітики оцінюють вартість словенської компанії в 100-120 млн. доларів.

На восьмому місці Андрій Веревський, власник агрохолдингу КЕРНЕЛ зі статками1 млрд $.

В минулому році, найбільший зріст прибутків, в 4,2 рази, показав інфраструктурний сегмент компанії. В тому ж році, Веревський придбав оператора вагонів-зерновозів «РТК Україна», який має в наявності 3 тис. рухомих одиниць.

На десятому місці Олександр та Галина Гереги, власники  "Агрохолдинг 2012", "Епіцентр-К" зі статками 930 млн $.

Прорив в агросекторі України: власники Епіцентру інвестували рекордні 6 млрд. грн в аграрний напрямок та планують витратити ще 2,5 млрд. Зокрема, в 2018 році Гереги розпочали будівництво трьох нових елеваторів і реконструкцію шести існуючих.

На 17 місці Олексій Вадатурський, власник НІБУЛОН зі статками 560 млн $.

В 2017 році прибуток «НІБУЛОНа», по даним ЗМІ, склав 19 млрд грн, фінансові результати за 2018 рік компанія не розголошує.

Для збільшення ефективності виробничих підрозділів, в 2018 році, Вадатурський інвестував 8,6 млн доларів в сотню одиниць аграрної техніки.

39 у рейтигу Євген Сігал, власник комплексу Агромарс (ТМ «Гаврилівські курчата») зі статками 223 млн $.

В червні 2018 року Євгена та його дружину Марину, затримали по звинуваченню в організації несанкціонованих могильників курчат. Генеральна прокуратура оцінили збитки державі більше чим 250 млн грн. 27 березня 2019 року, справу щодо могильника закрили.

71 місце займає Дмитро Кравченко, власник: LNZ Group (118 млн $).

Земельний банк компанії — 80 тис га. LNZ виробляє насіння пшениці, кукурудзи, ячменю, гороху, сої, соняшнику, льону, спельти.

В 2018 році LNZ Group придбала компанію «Шпола Агро Індустрія», для будівництва нового елеватора на її території.

Дмитро Кравченко має власний гелікоптер.

Юрій Журавльов, власник "Агротон" (118 млн $), займає 72 місце.

В першому півріччі 2018 року «Агротон» отримав 11,8 млн доларів чистого прибутку, що на 3,8 млн доларів (47%) більше ніж в аналогічний період 2017 року. Виручка компанії зросла до 16,5 млн дол проти 16,5 млн дол. Згідно звіту компанії, Журавльову належить 75% «Агротону»

На 74 місці Віктор Пономарчук, власник: ViOil (110 млн $)

Один з найбільших виробників рослинних масел, компанія ViOil — найбажаніший об’єкт для поглинання на українському агроринку. Протягом року до нього прицінювались власники Епіцентру, котрі хотіли придбати 25% активу. Але їх випередив Андрій Веревський придбавши міноритарну частку активу.

Всеволод Кожемяко, власник "Агротрейд" (108 млн $) на 75 місці.

Всеволод на фоні всеукраїнського рекордного врожаю не задоволений результатами власного виробництва: показники врожайності не відповідають очікуванням та амбіціям холдингу. В 2019 році Кожемяко розраховує взяти реванш: запланована сума інвестицій тільки в розширення парку техніки біля 1,2 млн доларів.

76 місце займає Сергій Кролевець, власник "Ерідон" (108 млн $).

Ерідон в минулому році придбав дві сільськогосподарські компанії в Черкаській області — «Атлантік Фармз» та «Атлантік Фармз 2». В Київській області: «Агрофірма Іскра», «Соєва Сфера» та племзавод «Яненковський». Восени Ерідон отримав дозвіл АМКУ на придбання акцій компаній «Екотранс» та «Артем-Агро».

88 сходинку рейтингу займає Василь Астіон, власник: Dnipro Agro Group

В 2018 році Dnirpo Agro Group зібрала майже 700 тис тонн зернових, та більше 760 тис тонн олійних культур, заплативши при цьому в бюджет 112 млн грн. В минулому році компанія розпочала освоювати новий напрямок в бізнесі — свинарство — та придбала перші 1,3 тис голів свиней. Василь Астіон, також, контролює Хорольський завод дитячого харчування, це підприємство виготовляє продукцію під ТМ «Малютка» (Малышка). Хорольський завод контролює 55% ринку дитячого харчування.

На 93 місці рейтингу знаходиться Віктор Іванчик, власник "Астарта-Київ" (61 млн $).

В 2018 році Астарта придбала дві сотні вагонів-зерновозів. В останній час саме логістика більш за все турбує агрохолдинг який зібрав в минулому році рекордний урожай — 1 млн тонн. По результатам останніх 9-и місяців минулого року консолідована виручка компанії скоротилася на 27% — до 254 млн євро на фоні спаду цін на цукор. Показник EBITDA знизився на 39%, до 68 млн євро.

Джерело: zernovik.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У вітчизняному м’ясі антибіотиків стане менше

Це одна з умов Національного плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів. Кабмін ухвалив цей документ у березні 2019-го.

Як зазначила Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко, впродовж наступних двох років профільні відомств (Мінагрополітики, ветеринарна служба) мають розробити порядок використання антимікробних препаратів у тваринництві. Зокрема йдеться про заборону застосовувати антибіотики з профілактичною метою. Адже таке їх використання спричиняє резистентність збудників до антимікробних препаратів.

«Користуватися антибіотиками треба розумно — визначати чутливість збудника до препаратів, які застосовують у випадках захворювання. Коли говоримо про вітчизняний сектор свинарства… а він у нас дуже розгалужений: є і дрібні виробники, і середні, і крупні, і присадибники… розуміємо, що нині підхід до використання антибіотиків у більшості контролюється питанням совісті й піклуванням про споживача. Наприклад, великі промислові підприємства контролюють такі питання, — дотримуються розроблених протоколів, перевіряють кінцеву продукцію. На жаль, гарантувати, що весь сектор чинить так само — неможливо», — поділилася пані Юрченко.

Разом з тим, очільниця АСУ зауважила, що для зміни підходів до використання антибіотиків у виробництві потрібен перехідний період, зокрема для напрацювання рекомендацій.

«Гравцям сектору потрібен час, щоб зрозуміти, які виклики перед нами стоять, що потрібно зробити, щоб реалізувати нові підходи і як розвиватися надалі. Всі розуміють, що мова йде про продукт, який потрапляє на тарілку до споживача. І він має бути безпечним.

Наприклад у Євросоюзі питання антибіотикорезистентності й благополуччя свиней йдуть пліч-о-пліч, існує велика кількість посібників, у яких детально прописано, як покращити умови утримання, зменшити стрес, досягти результатів зі зниження використання антибіотиків тощо», — відзначила вона.

«Правила повинні діяти для всіх гравців ринку, щоб свинарська продукція була безпечною, а вітчизняне виробництво відповідало світовим стандартам», — резюмувала пані Юрченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Названо найдорожчі українські бренди

Про це повідомляє УНН з посиланням на рейтинг журналу "Кореспондент".

Список складений на основі даних, наданих журналу правовласниками брендів.

У рейтинг потрапили виробники напоїв і продуктів харчування, заправки, рітейли, мобільні оператори.

Перше місце в рейтингу займає бренд "Київстар", вартістю 245,2 млн дол. Друге - "Моршинська", вартістю 178,2 млн дол., третє - "Фокстрот" (176,9 млн дол.).

Виробники продуктів харчування представлені в рейтингу брендом "Торчин" - 12 місце (35,2 млн дол.), "Roshen" - 16 місце (126,7 млн дол.), "Світоч" - 19 місце (117,2 млн дол. ), "Рудь" - 30 місце (100 млн дол.) та інші.

У список також потрапили бренди холдингів аграрної галузі - "Наша Ряба" - 21 місце (113,3 млн дол.), "М'ясна гільдія" - 35 місце (95,3 млн дол.), "Бащинський" - 37 місце (92,7 млн дол.), "КОМО" - 43 місце (74,1 млн дол.) і "Пирятин" - 45 місце (65,9 млн дол.)

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Інноваційний захист саду від шкідників: «UKRAVIT» виводить на ринок новий інсектицид

З підвищенням температури повітря у весняний період в багаторічних плодових насадженнях спостерігається заселення ряду шкідників. Тож існує висока ймовірність того, що за подальшого потепління й недостатнього контролю вони можуть суттєво вплинути на потенційну врожайність плодових культур.

Для надійного контролю шкідників плодових насаджень, в тому числі й яблуні, компанія «UKRAVIT» у 2019 році виводить на ринок інноваційний інсектицид контактно-системної дії Колібріс (тіаклоприд, 280 г/л + новалурон, 120 г/л). Унікальна формуляція препарату, яка не має аналогів в Україні, забезпечує максимально широкий контроль шкідників плодових та інших культур.

Читайте також: Антистресовий захист для озимих культур

«Тіаклоприд – одна з найсучасніших діючих речовин із класу неонікотиноїдів, що впливає на нікотин-ацетилхолінові рецептори шкідників і забезпечує швидкий «нокаут-ефект» для широкого спектру шкідників, – розповідає про новинку керівник агрономічного департаменту компанії Олександр Мигловець. – А новалурон – це регулятор росту хітину; він блокує ростові процеси шкідників, не дозволяючи їм переходити з однієї стадії розвитку до іншої. Таким чином, ми отримуємо максимально пролонгований захист саду, який, згідно результатів досліджень, може тривати до 3 тижнів».

Саме завдяки поєднанню діючих речовин із різних хімічних груп препарат контролює шкідників із рядів лускокрилих, твердокрилих, рівнокрилих та двокрилих на усіх стадіях розвитку й попереджує появу у них резистентності. А завдяки системності його дія розповсюджується навіть на необроблені частини рослини. При цьому тіаклоприд є найменш токсичною діючою речовиною для бджіл та інших комах-запилювачів, тож обприскування можна проводити під час цвітіння плодових насаджень в ранкові чи вечірні години.

Читайте також: Турбота розпочинається до сходів: гербіцидне рішення для кукурудзи, соняшника і сорго

Плодові дерева рекомендується обробляти двічі на сезон: перший раз – від початку до кінця цвітіння у нормі 0,3-0,4 л/га проти квіткоїдів, оленки волохатої та інших шкідників, вдруге – після цвітіння у нормі 0,4-0, 5 л/га для захисту від яблуневої плодожерки, молей, попелиць та інших небезпечних шкідників. При цьому фахівці із захисту рослин наголошують на необхідності проведення другої обробки, оскільки нехтування таким обприскуванням призводить до високого ризику отримати нетоварні плоди.

Окрім захисту плодових насаджень, Колібріс також рекомендовано застосовувати на ріпаку, соняшнику, сої, кукурудзі, картоплі, капусті, томатах, вишні, черешні та винограді.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview