174499

Яка середня зарплата у сільському господарстві

Про це повідомляє Державна служба статистики, пише LANDLORD.

Так, середня зарплата у сільському господарстві у першому кварталі склала 5 853 грн.

В цілому у сільському, лісовому та рибному господарствах середньомісячна заробітна плата становила 6 399 грн, що на 24,8% більше, ніж у січні-березні 2017 року.

Нагадаємо, мінімальна заробітна плата становить 3 723 грн.

Інвестпроект Agrofusion на 2 млрд грн заблокований

Про це розповів голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв, повідомляє «Укрінформ».

«У нас є нова Чаплинська об’єднана територіальна громада, де на сьогодні ми опрацьовуємо спільно з інвестором потужний інвестиційний проект вартістю 2 млрд грн. Це будівництво підприємства з переробки томатів компанії Agrofusion. І більше як півроку цей проект заблокований», — розповів Гордєєв.

Як він зазначив, причиною блокування даного проекту є відсутність в Чаплинському районі архітектора. «А відсутність його підпису на документації блокує подальшу реалізацію цього інвестпроекту», — пояснив голова ОДА.

Довідка:

Agrofusion — вертикально інтегрований сільськогосподарський холдинг із замкнутим циклом виробництва, по вирощуванню томатів і їх подальшою переробкою в томатну пасту. Підприємства компанії розташовані на півдні України — в Миколаївській і Херсонській областях. Компанія об’єднує три заводи, 20 тис. га зрошуваних земель і два тепличних комплекси по вирощуванню розсади. Холдинг виробляє томатну пасту під торговою маркою ТМ «Інагро».

Джерело: agroinsider.com.ua

Законопроект № 5448-д. Правка 72: шлях до Європи чи екологічна катастрофа?

7 червня 2018 року на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин планується розгляд проекту Закону № 5448-д від 30.03.2018 р. «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Законопроект 5448-д від 30.03.2018 р. торкається питань органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції в Україні. На сьогодні він уже прийнятий у першому читанні і має позитивне значення для держави.

В редакції, прийнятій у першому читанні, немає жодного слова про завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для державних випробувань та наукових досліджень. Однак після доопрацювання для розгляду у другому читанні у проекті з’явилася правка № 72, яка передбачає виключити пункт про необхідність документального підтвердження державної реєстрації пестицидів у країні, де вони виробляються. По суті, правка № 72  повністю дублює зміст Законопроекту № 6606 від 21.06.2017 р. «Про внесення змін до ст. 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України» (підпункт 1 пункту 1), який шість разів включали до порядку денного сесії Верховної Ради України, але так і не розглянули. Автором правки № 72 є народний депутат України Микола Кучер.

Нагадаємо, 8 лютого 2018 р. у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція на тему «Аграрне лобі парламенту готує українців до генетичних експериментів над собою. Законопроект 6606». А 23 травня 2018 року у стінах Верховної Ради України відбувся круглий стіл «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України». Представники державних органів та профільних організацій, а також народні депутати України, які взяли участь в обговоренні, акцентували на ризиках та можливих негативних наслідках прийняття Законопроекту № 6606.

Діюча норма Закону України «Про пестициди та агрохімікати», яку сьогодні намагаються скасувати, має велике значення в контексті національної безпеки і стримує імпорт продукції сумнівної якості, яка може завдати непоправної шкоди життю та здоров’ю українців. З огляду на національні інтереси та з турботою про свою країну будемо сподіватися, що Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин не підтримає правку № 72 до проекту Закону № 5448-д від 30.03.2018 р.  

У випадку винесення на розгляд парламенту у другому читанні проекту Закону № 5448-д із правкою, яка дублює норму Закону № 6606, громадськість буде звертатися до народних депутатів України з проханням не підтримувати Законопроект в цілому.

 

У ТОП-33 кращих керівників України потрапили троє аграріїв і троє з харчопрому

Про це пише focus.ua, який провів дослідження, опитавши близько 100 галузевих експертів, аналітиків та учасників ринків.

Оцінювали діяльність як менеджерів, керуючих власним бізнесом, так і найманих топів приватних компаній і керівників державних і муніципальних активів. В агросекторі успішними керівниками визнали засновника агрохолдингу «Кернел» Андрія Веревського, генерального директора компанії «Нібулон» Олексія Вадатурського і генерального директора агрохолдингу «Астарта» Віктора Іванчика.

Андрій Веревський
Засновник агрохолдингу «Кернел», голова ради директорів.
Річний дохід компанії: 56,6 млрд грн.
Кількість працівників: 16 тис.
Чоловік.
Вік: 43 роки.
Досвід роботи на керівних посадах: 24 роки.
Почав кар’єру в 1993 році заступником директора Полтавської дирекції компанії «Хліб України».

Компанія «Кернел» під керівництвом Андрія Веревського залишається одним з найбільших гравців на сільськогосподарському ринку України. Основним напрямком діяльності холдингу традиційно є рослинництво, а також виробництво і експорт соняшникової олії. Попри несприятливу для компанії кон’юнктуру ринку, за результатами 2017 року чистий прибуток «Кернел» склала $ 176,2 млн. Агрохолдинг продовжує збільшувати обсяги продажів соняшникової олії наливом — у цьому сезоні показник виріс на 14%.

У 2018 році холдинг починає постачання соняшникового шроту на ринок Китаю, де внаслідок торгових воєн з США виник дефіцит цієї продукції. Крім того, «Кернел» — один з найбільших власників елеваторних потужностей в Україні: 2,86 млн т зберігання. При цьому компанія продовжує будувати нові сховища.

Також в планах «Кернел» збільшити обсяги перевалки в Чорноморському морському порту за рахунок запуску нового терміналу. У найближчі кілька років Андрій Веревський намір інвестувати в розвиток компанії близько $ 500 млн.

Олексій Вадатурський
Генеральний директор компанії «Нібулон»
Кількість працівників: близько 6 тис.
Вік: 70 років.
Досвід роботи на керівних посадах: 41 рік.
Почав кар’єру в Трикратському комбінаті хлібопродуктів.
Стиль управління: демократичний, що обумовлено перш за все високим рівнем самоконтролю і самоорганізації співробітників.
Бізнес-принцип: прозорість і відкритість ведення бізнесу виключно в правовому полі.
Улюблена книга: історії людей, які самостійно досягли успіху. Найскладніше управлінське рішення: створення компанії «Нібулон».
Порада починаючому кар’єристові: ставитеся до роботи не як до неприємного обов’язку, а як до можливості самореалізуватися і вдосконалюватися. Будьте вимогливі перш за все до себе.

Беззмінний керівник одного з найбільших агрохолдингів країни з року в рік продовжує нарощувати активи компанії. Зараз «Нібулон» володіє 19 елеваторними комплексами. Крім того, компанія продовжує розвивати вантажні перевезення по Дніпру. У минулому році Олексій Вадатурський вклав в розвиток річкової інфраструктури близько $ 100 млн.

Паралельно «Нібулон» збільшує власний флот. У березні цього року після реконструкції на суднобудівно-судноремонтному заводі компанії було спущено на воду несамохідне судно вантажомісткістю 5 тис. т. У планах Олексія Вадатурського побудувати судно місткістю до 10 тис. т і 40 несамохідних суден та буксирів для власного флоту. В даний час флот «Нібулона» налічує 68 суден.

Також компанія планує почати самостійно перевозити сільгосппродукцію морем.

Віктор Іванчик

Генеральний директор агрохолдингу «Астарта»
Річний оборот компанії: виторг
за 2017 рік — 14 млрд грн. Кількість працівників: 13 тис.
Вік: 62 роки.
Досвід роботи на керівних посадах: більше 25 років.
Почав кар’єру в 1993 році, разом з партнерами створивши торгову компанію «Астарта-Київ».
Бізнес-принцип: прагнути до неможливого, щоб досягати максимального. Хобі: подорожі.
Найкраще місце відпочинку: Мадейра; гірськолижні курорти Європи.
Улюблена книга: Good to Great Джима Коллінза.
Найскладніше управлінське рішення: скорочення співробітників, зупинка неефективних виробництв.
Порада починаючому кар’єристові: вірте в себе і при цьому керуйтеся моральними принципами і духовними постулатами. Минулий рік зажадав від Віктора Іванчика проявити якості не тільки гарного керівника, але і кризового менеджера. В кінці серпня 2017-го рахунки низки дочірніх компаній холдингу були заарештовані за клопотанням Генеральної прокуратури України. Причина — підозра в ухиленні від сплати податків. В рамках розслідування правоохоронці провели обшук в головному офісі компанії. Після таких дій Генпрокуратури в «Астарті» заявили про порушення процесуальних норм і подали на силовиків в суд. У підсумку все вирішилося благополучно. В кінці вересня арешти з рахунків дочірніх структур «Астарти» зняли, а кримінальне провадження закрили за відсутністю складу правопорушень.

Олександр Слободян
Голова корпорації «Оболонь»
Кількість працівників: близько 6 тис.
Вік: 62 роки.
Досвід роботи на керівних посадах: 37 років.
Почав кар’єру в 1980 році інженером-нормувальником праці на заводі «Оболонь».
Хобі: спорт — футбол і лижі, музика, книги, рибалка.

Олександр Слободян довгі роки керує підприємством з історією більш ніж в 40 років. «Оболонь» на сьогодні залишилася чи не єдиним великим пивоварним заводом в країні, котрі ввійшли в міжнародні корпорації. Компанія також має власну сировинну базу — вирощує пивоварний ячмінь в Хмельницькій області. Завод займає близько 20% українського ринку пива і приблизно 15% ринку безалкогольних напоїв.

Компанія Слободяна — лідер з експорту пива. Зараз у «Оболоні» по Україні налічується 10 виробничих майданчиків. У планах на найближчі роки — наростити частку алкогольних і безалкогольних напоїв на українському ринку. Для цього є всі передумови, оскільки компанія поступово виходить з кризи, про що свідчать фінансові показники 2017 року. «Оболонь» отримала майже 289 млн грн чистого прибутку, враховуючи, що минулий рік компанія закінчила з більш ніж 200 млн грн чистого збитку.

Василь Бовділов
Генеральний директор компанії «Unilever Україна»
Кількість працівників: близько 200.
Вік: 54 роки.
Досвід роботи на керівних посадах: 25 років.
Почав кар’єру в 1986 році інженером-дослідником на машинобудівному підприємстві.
Стиль управління: демократичний.
Бізнес-принцип: ефективний time-management і розстановка пріоритетів; орієнтація на результат, а не процес.
Хобі: вейкбординг та подорожі.
Найкраще місце відпочинку: Гаваї.
Улюблена книга: «Нічна варта» Террі Пратчетт.
Найскладніше управлінське рішення: перегляд стратегії і оптимізація бізнесу в момент кризи.
Порада починаючому кар’єристові: постійно навчатися і вдосконалювати свої навички, випереджаючи темп змін, що відбуваються.

Василь Бовділов очолив представництво Unilever в Україні в 2002 році, в 2015 році став членом ради директорів Unilever RUB (Росія, Україна, Білорусь). Попри те, що в Україні компанія працює давно (представництво відкрито 1 травня 1993 року) розміщувати виробництво всередині країни Unilever розпочала з 2015 року. Таке рішення прийшлося на часі, оскільки після початку конфлікту між Україною і Росією попит на російські товари падав. Більша ж частина товарів компанії для українського ринку втготовлялася в РФ.

У 2016 році Unilever відкрив в Київській області фабрику з виробництва пакетованого чаю ТМ Lipton, Brook Bond і «Бесiда». Сума інвестицій в проект склала 8,3 млн євро. Крім чаїв, Unilever представлена ​​на українському ринку десятками косметичних брендів, товарами гігієни і побутової хімії.

Ансгар Борнеманн

СЕО Nestlé Україна
Річний оборот: 7 млрд грн.
Кількість працівників: 5,5 тис.
Вік: 59 років.
Управлінський досвід: 33 роки.
Почав кар’єру стажером управлінської програми в компанії Unilever в 1985 році.
Управлінський стиль: бути прикладом для команди, підтверджувати свої слова справою.
Бізнес принцип: можливості безмежні. Вище неба тільки небо.
Хобі: спорт і польоти на приватних літаках.
Улюблене місце для відпустки: гори в Баварії.
Улюблена книга: «Хто забрав мій сир?» Спенсера Джонсона. Найскладніше управлінське рішення: справедливо оцінювати людей. Рада починаючому кар’єристові: будьте собою, будьте автентичними.

Nestlé Україна активно розвиває бізнес в Україні. У 2018 році компанія має намір збільшити обсяги інвестицій в три рази. 390 млн грн вкладуть в розвиток трьох вітчизняних фабрик Nestlé. Українським покупцям компанія відома такими торговими марками, як «Торчин», «Мівіна», «Світоч», Lion, KitKat, Nescafé. Основні обсяги продажів українського підрозділу концерну припадають на внутрішній ринок. У минулому році український підрозділ Nestlé збільшив постачання продукції за кордон до 10%. Так, компанія істотно збільшила експорт шоколаду «Світоч» — до 1,3 тис. т. Частка львівської фабрики на ринку України складає близько 18%. На підприємствах Nestlé також впроваджують ресурсозберігаючі технології. В рамках КСВ Nestlé вчить українських дітей правилам формування збалансованого та здорового раціону харчування.

Джерело: agroinsider.com.ua

Гроші за теля або субсидія?

Власники телят не поспішають подавати заявки на отримання дотації від держави за утримання молодняка великої рогатої худоби, щоби не втратити субсидію. Про це пише видання «Агроінсайдер».

Селяни обрали позицію «очікування», щоби пройти процес підтвердження отримання субсидії за комунальні послуги. Додатковий дохід у вигляді агродатації за утримання ВРХ може вплинути на суму середньомісячного доходу сім’ї. А відтак про субсидію на «комуналку» доведеться забути.

У Мінагрополітики заявили, що очікують піку запитів за програмою для громадян у вересні-жовтні. Тож таким чином урядовці побічно підтверджують ситуацію зі штучним уповільнення темпів дії програми дотації.

За словами Ярослава Жаліла, директора з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень, люди часто не прагнуть отримувати подібні види допомоги, побоюючись втратити права на субсидію.

«Вичікувальна позиція жителів села по дотації на телят пов’язана з розумінням техніки розрахунку субсидії і тим, наскільки людина в змозі прорахувати, що вона втрачає і що знаходить», - вважає Ярослав Жаліло.

Такої ж думки і екс-міністр праці та соціальної політики України Іван Сахань. За його словами, субсидії сприяють тінізації економіки, бо люди приховують свої доходи, і треба шукати форму, як не допустити подвійних або потрійних виплат з бюджету. Екс-міністр каже, що програма житлових субсидій в Україні існує близько 20 років і на старті виконувала функції підтримки малозабезпечених сімей, але її теперішній масштаб вимагає іншого підходу до розрахунку паралельних виплат.

«Це природно, коли люди шукають можливість отримати додаткові доходи з двох або з трьох джерел, а держава, в свою чергу, буде шукати якісь форми, щоб не допустити перетікання коштів з одного джерела в інше», - каже Сахань.

Фахівці вважають, що держава має запровадити єдиний реєстр, де за податковим номером можна побачити всі виплати: соціальну допомогу, доходи, дотації, субсидії та інше.

Джерело: agro-business.com.ua

Ринок ягід в Україні оцінюється в $ 300 млн

Ємність ринку ягід оцінюється в 200 млн тонн, що становить в грошовому еквіваленті близько $ 300 млн.

В останні роки ягідний ринок не відрізнявся стабільністю. Він переживав наслідки скорочення внутрішнього попиту в результаті падіння рівня життя населення, подорожчання собівартості виробництва ягідної продукції через девальвацію гривні, втрати частини територій країни разом з агрогосподарствами і ринками збуту, повідомляє Pro-Consulting.

«Поліпшення ситуації на ринку ягід пов'язано перш за все з підвищенням внутрішнього попиту на цю продукцію. Купівельна спроможність українців поступово відновлюється, і все більше жителів нашої країни хочуть вживати натуральну вітамінну продукцію. Тут ми наслідуємо світовий тренд моди, спрямований на здоровий спосіб життя і якісне харчування. Завдяки йому, споживання ягід і продуктів з їх додаванням безперервно зростає, а значить український і міжнародний ринки будуть вимагати їх все більше», - вважають експерти.

Так як українці все ще їдять ягід в 3-4 рази менше, ніж жителі сусідніх європейських країн, то і потенціал розширення ринку в нашій країні значний. Якщо не буде форс-мажору, то ягідних виробників очікує тривалий період розвитку на зростаючому ринку. Свою продукцію вони зможуть продавати не тільки в свіжому вигляді, але і заморожувати на період міжсезоння, а також відправляти для подальшої переробки на харчові і косметичні підприємства.

«Не варто забувати і про те, що Україна має всі можливості для нарощування експорту ягід. Розвивати цей напрямок нам допоможуть такі переваги, як близькість до ємного ринку Євросоюзу і конкурентні ціни. Згідно з доповіддю міжнародних експертів, яку було розроблено на конгресі Global Berry, вже до 2020 року наша країна буде поставляти на світовий ринок до 40 тис. т культивованих ягід, а разом з дикоросами цей показник досягне 57 тис. т », - відзначають в компанії.

Для здійснення даного прогнозу необхідно удосконалювати як безпосереднє вирощування ягід, так і розвивати інфраструктуру по їх подальшій обробці і логістиці. З цим завданням краще зможуть впоратися виробничі комплекси , що з самого початку спроектовані і побудовані з урахуванням всіх сучасних вимог ринку, вважають експерти.