Яка вартість осіннього комплексу польових робіт

Відповідно в цьому році осіння кампанія обійдеться дорожче на 16 млрд гривень, ніж у минулому році.

Про це йдеться в оперативних даних регіонів, пише АгроПерспектива

Сільськогосподарські підприємства забезпечені власними ресурсами на 91,2% — 96,4 млрд грн.

Дефіцит аграрії мають намір покрити за рахунок позик, у тому числі залучити банківські кредити — 5,7 млрд гривень.

Аграрії в даний час прибирають пізні культури, кукурудзу на зерно, а також почали сівбу озимого ріпаку.

За даними регіонів, аграрії мають намір посіяти 6,595 млн га озимих під урожай 2018 року. Витрати на 1 га оцінюються в 4665 гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Аграрний комітет ВР назвав ймовірну кандидатуру на пост міністра агрополітики

Про це пише Інтерфакс-Україна. "Ситуація (зі звільненням міністра агрополітики - ІФ) - у підвішеному стані. Цього не має бути. Треба ухвалити рішення про відставку міністра, а потім, наступним етапом, - рішення про його призначення", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

О. Бакуменко зазначив, що міністр аграрної політики Тарас Кутовий звернувся в аграрний комітет Верховної Ради з проханням підтримати його рішення піти з поста керівника міністерства. За його словами, комітет вирішив задовольнити відставку, однак для розгляду її парламентом необхідне аналогічне рішення комітету ВР з питань правової політики і правосуддя.

"Ми є профільним комітетом, але не базовим. Це питання має розглянути комітет з питань правової політики та правосуддя, але він поки що цього не зробив", - сказав співрозмовник агентства.

"Необхідно завершити процедуру звільнення міністра. І я від імені комітету писатиму листа голові Верховної Ради з проханням сприяти вирішенню цього питання", - додав О.Бакуменко.

На його думку, новим керівником Мінагрополітики і продовольства міг би стати його перший заступник.

"Я вважаю, що Максим Мартинюк (перший заступник міністра агрополітики - ІФ) працює доволі ефективно. Комітет з ним плідно співпрацює. Якщо прем'єр буде вносити його кандидатуру, то, думаю, комітет, її підтримає", - вважає він.

Як повідомлялося, Т.Кутовий 23 травня на своїй сторінці в соцмережі Facebook заявив, що подає у відставку з поста міністра. Він попросив парламент підтримати його рішення та уточнив, що планує провадити інвестиційну діяльність.

Т.Кутовий був призначений міністром аграрної політики і продовольства України в уряді Володимира Гройсмана 14 квітня 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні впроваджується регулярний моніторинг ключових параметрів земельних відносин

В Україні буде здійснюватися регулярний моніторинг ключових показників в сфері землекористування, інформація про які буде доступна громадянам.
Відповідний проект постанови “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Уряд ухвалив на засіданні 23 серпня.

У форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мінюсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації.

Відповідно до постанови Уряду, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Зокрема, будуть акумулюватись наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, кількість та площі ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Як підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, відображення стану та тенденцій розвитку земельних відносин дасть можливість оперативного реагування на ризики та виведе земельні відносини на принципово новий рівень відкритості, оскільки вся інформація буде акумульована та доступна громадськості та міжнародним організаціям.

«Крім того, ми розраховуємо на підвищення ефективності розпорядження земельними ресурсами з боку місцевих громад, оскільки вони отримують потужний національний аналітично-інформаційний інструмент для фахового прийняття рішень в сфера землекористування», - зазначив  Максим Мартинюк.
 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українцям не варто сподіватися на дешеві кавуни з баржі

Про це повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко передає кореспондент ГолосUA.

«Вирощування бахчевих - це високорентабельний бізнес, але нинішній рік став важким як для виробників так і для споживачів. Погода в 2017 році стала несподіванкою, і навіть до кінця травня всі очікували заморозків. Кавуни можна висаджувати коли середня температура 10 С, а краще - ще більше. Тому садили вже пізно. А потім була аномальна спека, що вимагало постійних поливів. Ті, хто займається кавунами стали заручниками ситуації, коли ціна на мінеральні добрива в нинішньому році значно зросла. Це призвело до того, що їх вносилося менше, ніж потрібно. А чим менше вноситься добрив - тим більше буде рівень нітратів», - пояснив експерт.

За словами Олексія Дорошенко, значну частку вартості найбільшої в світі ягоди становить перевезення. У нинішньому році Служба автомобільних доріг почала суворо ставитися до перевищення навантаження автомобілів, яка не може бути більше 40 т. Для цього розгорнули цілу мережу з декількох сотень вагових комплексів. У минулому році це призводило до перекриття доріг водіїми фур, які могли брати на борт 60, і навіть 100т. З цієї причини руйнувалися дороги навіть за один сезон. Тому постало питання перевезення кавунів не тільки фурами.

«Але не варто сподіватися на другу баржу з дешевими кавунами. Одна баржа перевозить до 1 тис т кавунів, в той же час в Україні вирощується понад 620 тис т. Тому, щоб забезпечити навіть киян дешевими кавунами необхідно щодня отримувати баржу», - резюмував експерт.

Нагадаємо, 4 серпня під Києвом пришвартувалася перша баржа  з херсонськими кавунами.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Анексія Криму стала поштовхом для розвитку виноробства в Україні

Тоді як одні експерти скептично дивляться на ці цифри, пише zakarpatpost.netПредставник галузі Іван Плачков запевняє, що Україна давно є експортером вина, а анексія Криму лише стимулювала виноробство на материку. Водночас і експерти, і винороби вказують на те, що галузь потребує законодавчої підтримки для подальшого розвитку.

Власник виноробної торгової марки «Колоніст» Іван Плачков вказує на те, що виноробна галузь в Україні не була прив’язана суто до Криму. Так, за його словами, виноробство є традиційною галуззю південних областей України та Закарпаття.

«Це переважно південь України: Одеська область, Херсон, Миколаїв, – перераховує він. – Виноробство в цих регіонах було задовго до того, як почалось у Франції та Італії».

Плачков згадує, що в Криму до анексії виробляли багато вин спеціальних технологій: на кшталт десертних чи кріплених вин та хересу, плюс невеликий обсяг сухих вин.

«Після анексії на материковій частині України збільшився обсяг виробництва вина. Чому? Тому що до цього дуже багато виноматеріалів з Одеської, Херсонської, Миколаївської областей до бутилювання продавалися в Росію та інші країни. Зараз торгові марки, які багато виробляли в Криму, бутилюють вино на материковій частині України», – пояснює він.

Те, що втрата Криму стала своєрідним поштовхом для розвитку виноробної галузі в Україні, зазначає й експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Але разом з тим, каже вона, Україна не може конкурувати на європейському ринку вина. Для цього їй треба й надалі розвивати технології та провести низку реформ.

«Первинним має бути запуск ринку землі, потім має бути гарантія з боку держави і захист від рейдерства, захист від зміни нормативної бази, оскільки це інвестиція не одного року. Оскільки люди, які вкладають кошти, незалежно від того, це українські інвестори чи іноземні, повинні розуміти правила гри, які будуть на ринку через два, три, п’ять років», – каже експертка.

Українське виноробство зараз переживає не кращі часи, оскільки держава не дбає про нього, впевнений президент Асоціації сомельє України Дмитро Сидоренко. Тому його дивує державна статистика: «Нічого не робиться для того, щоб розвивалося українське виноробство. Я не знаю, що можна було з України експортувати. Хай буде 100 гривень за пляшку. Це скільки ми пляшок експортували? І скільки виробляється в Україні? Це ж можна порахувати. І що залишається в Україні тоді? Може, ми п’ємо незрозуміло що, а експортуємо гарне вино?».

Україна перш за все має захистити національного виробника законодавчо, додає експерт: «Перше, що потрібно зробити – заборонити бутилювати чилійські чи молдовські виноматеріали, і з цього робити українське вино. Я жартую і кажу, що при виробництві вина чи коньяку, на яких написано «українське», жоден український виноградник не постраждав. Ми не можемо заборонити ввіз імпортних виноматеріалів чи вин, але треба захищати національного виробника».

Іван Плачков натомість зауважує, що Україна вже давно експортує вино, і називає серед країн, де цінують продукцію українських виноробів, Казахстан, країни Балтії, країни Східної Європи та Велику Британію.

«Сьогодні вже створюється бренд українського вина, тому що потенціал українського виноробства, України як країни виноробної дуже високий. Думаю, розвиток виноробства буде продовжуватися», – впевнений винороб.

Однак Плачков погоджується із тим, що цій галузі потрібна підтримка влади, зокрема, посилений контроль над якістю, а також відкритий ринок землі.

«Нам вдалося зробити так, щоб Верховна Рада прийняла, а президент підписав закон, який скасовує 500 тисяч гривень оплати за ліцензію на оптову торгівлю, – згадує він. – Зараз треба працювати над законодавством, яке спрощує організаційні умови для виробників, з одного боку, а з іншого – організовує такі речі, як апелясьйони (регламентована система, що гарантує приналежність вина до певного теруару – ред.), і збільшує контроль над якістю. А головна проблема у виноградарстві та виноробстві – це земля».

Плачков нарікає на те, що відсутність можливості вільно купувати землю обмежує збільшення площі виноградників, а отже – не дає виноробам нарощувати обсяги виробництва.

«У Франції – 63 тисячі виробників вина, а в Україні – 17-18 виробників. Законодавство повинне підтримувати українського виробника, дати якісь податкові пільги, якесь відтермінування інвестору, який вкладає у вино», – стверджує він.

А споживачам при виборі вина Плачков радить не лякатися слова «виноматеріали»: «На пляшці ми повинні написати, особливо на контурі етикетки, що вино вироблене з «сухого виноматеріалу». В споживачів одразу виникає асоціація з сухим молоком, порошком. Немає порошкового вина. Під «сухим виноматеріалом» мається на увазі, що воно не є кріпленим і не містить цукру», – заспокоює він.

Натомість винороб радить звертати увагу на ціну: «Не розумію, як можна зробити натуральне вино з винограду з виконанням усіх вимог, щоб воно коштувало менше за 100-120 гривень», – дивується він. Ціни ж на вина преміум-класу в Україні, за словами Плачкова, коливаються від 200 до 800 гривень.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

У шахті вирощуватимуть картоплю на гідропоніці

Про це пише propozitsiya.com.

Шахта Пихяярві в Фінляндії, глибина якої досягає 1444 м, через 2 роки зупиниться через вичерпання запасів руди. Але вже зараз дослідники думають, як її використовувати далі. Зокрема, почалося вивчення можливості використання шахти для… вирощування картоплі. Річ у тім, що на глибині 660 м і більше існує стабільний мікроклімат, що робить шахту привабливою для ефективного вирощування сільгосппродукції в контрольованих умовах. Наприклад, температура протягом року перебуває межах 18–20°С.

Тому з липня в шахті почався дослід з вирощування картоплі і кропиви. Культури освітлюватимуться світлодіодними лампами. Вирощуються культури на гідропоніці на субстраті. Це дає змогу максимально точно подавати добрива і обходитися без пестицидів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview