170513

Які ціни на кавуни на українських ринках

Виробники зрештою задоволені, адже сезон для них розпочався з досить низьких цін. В тім самі фермери і фахівці ринку вважають, що зростання ціни тимчасове,  дисбаланс пропозиції і попиту на ринку обумовлений насамперед погіршенням погодних умов в головних виробничих регіонах і сезонним збільшенням попиту на кавун в курортних регіонах та в Центрі і на Заході країни, пише Інфо-Шувар.

«Поточне зростання ціни на кавуни пов’язане здебільшого зі змінами погодних умов. На Півдні , де локалізоване виробництво, сьогодні часто йдуть дощі, вони заважають збирати кавун.  Одночасно з цим почала налагоджуватись погода в Центрі та на Заході , в цих регіонах сьогодні вже досить тепло і сонячно, в таку погоду попит на кавун влітку завжди зростає. Але треба зауважити на тому, що загальна площа під кавунами в цьому сезоні принаймні не менша ніж рік тому, тому із поліпшенням погодних умов цілком можливо, що ціни знов підуть вниз. Тоді фермери знов згадають, про необхідність розвивати збут поза межами країни. Наразі виробники сфокусовані тільки на цінах.», – розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту маркетинг-аналітика гуртового ринку ОРСП «Шувар»

Як вже повідомлялось, кавуновий сезон в Україні розпочався досить рано, перші кавуни на ринках українці побачили вже в середині червня і вже на самих початках пропозиція суттєво перевищувала попит.  Через це сезон ранніх кавунів для більшості українських фермерів закінчився з незадовільними фінансовими результатами, ціни на рівні 1,2-1,6 грн/кг (0,04-0,05 EUR/кг) не дозволяли компенсувати виробничі витрати.   Сьогодні кавун в господарствах Херсонщини вже коштує 2,4-2,7 грн/кг (0,08-0,09 EUR/кг), таку ціну господарства вважають цілком задовільною, вона в 1,5 рази вища від минулорічної.

«Настрій фермерів останніми днями значно покращився, ціни сьогодні майже в 2 рази вищі від тих, що були ще два - три  тижні тому, а в порівнянні з минулим роком кавун взагалі подорожчав в 1,5 рази. Але це триватиме не довго. В серпні кавун знов може стати досить дешевим, тому що виробничі площі під ним цього року не зменшились. До того ж зайва волога не дуже добре може вплинути на якість кавуна та його транспортабельність, тобто той кавун, який зараз майже достиг, після дощів треба буде дуже швидко продавати. Експортувати такий кавун навряд чи вдасться. Все це  створить додатковий тиск на ціни внутрішнього ринку»,- розповідає Олександр Синюк, Голова ГО «Земля Таврії»
Експерти наголошують на тому, що прогнози падіння ціни можуть не виправдатись тільки у випадку погодних катаклізмів.  Так, наприклад, в минулому році в другій половині сезону кавун в Україні суттєво подорожчав через аномальну спеку.

За даними «Інфо-Шувар» останніми днями кавун подорожчав і в сусідній Польщі, яка є одним з головних зовнішніх каналів збуту українського кавуна.  На варшавському ринку «Броніше» сьогодні кавун пропонується по 0.27-0.35 EUR/кг. На гуртових ринках України кавун теж суттєво підскочив в ціні останніми днями. Так, на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку «Шувар» у Львові кавун сьогодні коштує 4.5-4.8 грн/кг (0,15-0,16 EUR/кг). По 4.0-4,5 грн/кг (0,13-0,15 EUR/кг) пропонують кавун продавці на ринку «Столичний» у Києві, а на ринку «Нежданий» що у Херсонщині сьогодні кавун коштує 2.7-3.0 грн/кг (0,09-0,10 EUR/кг)

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яке морозиво їдять українці

Теґи: 

Саме внутрішнє споживання сьогодні визначає стан ринку морозива, обсяги експортних та імпортних поставок незначні, повідомили аналітики компанії Pro-Consulting.

Велику роль в річній динаміці показників відіграє погода, так як морозиво більше продається в теплу пору. Різке підвищення температури в квітні 2018 року призвело до бурхливого зростання попиту на холодний десерт і його виробництво в цьому місяці склало близько 20 тис. тонн. Цим пояснюється великий приріст обсягу ринку в порівнянні з початком минулого року. Надалі очікується вирівнювання показників і вихід на підсумковий рівень річного зростання в 5-10%.

Тон на українському ринку морозива задають найбільші виробники, склад яких протягом 2017 роки не змінювався. Це «Житомирський Маслозавод» (ТМ Рудь), «Ласунка», «Ласка», «Львівський холодокомбінат» (ТМ Лімо) і компанія «Три ведмеді». Запорукою їх стійкості є якість виробленої продукції і робота над збільшенням маржі між собівартістю виробництва і відпускною ціною.

Для споживачів головними критеріями при виборі морозива є його смакові якості, вигляд упаковки і термін придатності. Найбільше українці люблять класичний пломбір, який купують 80% вітчизняних споживачів. На другому місці за популярністю морозиво з фруктовими наповнювачами. Поступово зростає кількість покупців органічного морозива, яке, незважаючи на більш високу ціну, не містить штучних добавок і більш корисно для організму.

Найбільш ходова форма розфасовки морозива - вафельний стаканчик, трохи поступається йому ескімо на паличці. У числі трендів останніх років - зростання продажів морозива на вагу на вулиці і збільшення попиту на морозиво у великій сімейній упаковці.

Великі виробники досить консервативні в питанні зміни асортименту морозива, в більшості випадків вони дотримуються вже сформованих смаків своїх споживачів. Нові види товару випускаються спочатку експериментальними партіями для визначення реакції покупців. На ринку залишаються тільки улюблені рецепти споживачів. Гнучкіші в питаннях зміни асортименту невеликі кафе-морожено. Тут часто можна зустріти морозиво з екзотичними смаками, що привертає цільову аудиторію даних закладів.

В цілому, результати аналізу ринку морозива в Україні свідчать про його високий ступінь стійкості перед кризовими явищами. Навіть у важкі часи українці не сильно скорочують споживання даних ласощів, а просто переходять в більш дешевий сегмент. Підвищення рівня життя населення в результаті відновлення економіки країни дає поштовх до подальшого якісного і кількісного розвитку ринку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці жнивують комбайнами на «євробляхах», які більш ніхто не купує

Про це в інтерв’ю Agravery розповів Юрій Алаторцев, директор «Titan Machinery» в Україні, що є дистриб’ютором техніки «Case IH».

«Якщо проїхатись по трасі Київ-Одеса, то можна побачити величезні масиви техніки, яку вже давно ніхто не міг продати в ЕС та Америці. Бо ринки там стагнують, а конкуренція дуже велика і умови землеробства значно важчі, дорожча оренда землі, ЗЗР, насіння та ін, – розповідає Алаторцев. — В Україні умови для сільського господарства значно кращі, тому ми так стрімко розвиваємось».

При цьому він не вважає, що та стара техніка, яка надходить до України – негативне явище.

«Їдучи повз поля, все ще помічаю комбайни, яким давно пора до музею. У нього частина кабіни синя, корпус червоний, шнек зелений, тобто він зібраний із трьох комбайнів, але їздить і збирає», — пояснює директор «Titan Machinery».

Те, що надходить з Європи та США, звісно, краще за такий варіант.

Що стосується ринку нових комбайнів, то суттєвих змін за останні 5 років Алаторцев не виділяє. Обсяги продажів – стабільні. Найбільше купують техніки «CNH Industrial», на неї доводиться половина ринку.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Запаси на зиму: коли найвигідніше купувати овочі, фрукти і ягоди

Українці вже готуються до зими, закуповуючи овочі та ягоди. При цьому стає все менше тих, хто вирощує продукти на власних городах. Журналісти "Сегодня" з'ясували, як раніше літо вплинуло на ціни і коли найдешевше запасатися на зиму.

Киянка Любов Миколаївна не відмовляється від консервації, незважаючи на те, що такий спосіб збереження овочів і фруктів втрачає популярність. Жінка сама вирощує овочі, а ягодами запасається на ринку. Каже, що так дешевше перезимувати.

"Зараз кабачки пішли, томати потрібні, морква потрібна. Дорогувато звичайно, що тут говорити, але ми взагалі нічого не купуємо взимку", – розповіла Любов Миколаївна.

Продавці прогнозують, що найбільший наплив тих, хто купує "вітаміни" про запас, почнеться через два-три тижні. Поки що таких покупців небагато і беруть вони в основному сезонні ягоди.

При цьому очікується, що ягоди стануть дешевше, ніж зараз, не варто, кажуть експерти. Втім, овочі ще можуть скинути ціну – на 2-3 гривні за кілограм.

"Найкраще робити закупівлі в серпні. Більш того, розраховуємо, що в липні і серпні ми будемо спостерігати дефляцію, тобто зниження цін – в першу чергу, на овочі. Якраз овочі потягнуть за собою зниження цін на весь асортимент продукції", – прогнозує генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

А ось картопля, яку українці з'їдають по 130 кілограмів на рік, радять купувати вже восени.

"Ще картопля не сформувала достатню кількість цукрів, не набрала крохмалю і найголовніше – не сформувала шкірку. Це означає, що в ній [при зберіганні], житимуть різні гриби і бактерії, які супроводжують знищення [коренеплоду]", – розповів заступник директора з питань насінництва та селекції Інституту картоплярства.

Крім того, радять звертати увагу і на сорти. Наприклад, картопляр Микола Гордійчук радить брати середньо-стиглі і середньо-пізні сорти – "Скарбниця", "Славута" і "Щедрик". Така картопля буде зберігатися довше, запевняє Гордійчук.

В цілому ж, очікувати, що ціни будуть нижчими, ніж у 2017 році, не доводиться.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рецепти успіху в агробізнесі від головного агронома

Ічнянський кластер групи «Росток-Холдинг» можна сміливо назвати «полігоном інновацій»: тут впевнено впроваджують сучасні підходи та диференційовані технології. І незважаючи на погодні «катаклізми», мають високі результати, пише AgroReview

Спочатку – аналіз

Сергій Юр’єв, безперечно, авторитетний, добре знаний в агросфері фахівець з величезним досвідом: його агрономічна практика -  понад 40 років. Три роки тому він очолив відповідний департамент Ічнянського кластера компанії «Росток-Холдинг». І розпочав свою роботу з аналізу та оптимізації.

 «Є якась професійна інтуїція, на яку  агрономи опираються. Ми бачимо – ці поля, кращі, ці гірші, але за рахунок чого? На це відповісти можна лише після агрохімічного аналізу. Ці дані дозволяють удосконалити систему живлення і технологію внесення добрив», - розповів Сергій Юр’єв.

Тож у компанії вирішили провести аналіз ґрунту. Проаналізувавши підходи, які пропонують різні лабораторії, Сергій Юр’єв, який за освітою і сам агрохімік, надав перевагу комплексній агродіагностиці за методикою AgriLab.

У чому переваги такого способу аналізу?

По-перше, проби ґрунту відбираються за допомогою автоматизованого пробовідбірника з GPS-прив’язкою до точки відбору. Це дозволяє зрозуміти на якій ділянці поля якого елемента живлення не вистачає, а якого – вдосталь. По – друге, аналіз робиться за широким комплексом показників, враховуються погодно-кліматичні фактори, історія полів (сівозміни), механічний стан ґрунту та інші лімітуючи фактори. А головне – вираховується природній потенціал поля, а це той чинник який дозволяє господарству отримати більше прибутку за оптимальних витрат.

«Чому треба робити аналіз ґрунту? Наприклад, кукурудза критично чутлива до фосфору, навіть при достатньому забезпеченні,  на ранніх фазах розвитку. У холодну погоду той фосфор, що є в грунті –  погано засвоюється. Його однаково треба вносити… Мені важливо було зрозуміти – правильно ми робимо чи ні, чи правильна наша стратегія. Грунт - це не організм людини, де щось підлікував і маєш результат. Поле ж величезне і зробити це технічно складно. Але правильний вибір усереднений грунтується на цих даних. AgriLab, коли робить усереднення рахує на точку - в одній рН 4,5 в іншій – 6,5. Відповідно різна доступність елементів живлення. Тому треба спочатку на кожну точку порахувати, а потім зробити усереднення», - зауважив важливий агрохімічний нюанс Сергій Юр’єв .

Чи достатньо аналізу грунту?

Сергій Юр’єв-фахівець з величезним досвідом: агрономічна практика( він пропрацював) -  більше 40 років. І до того ж – в різних областях країни. Тому він добре розуміє складну взаємозалежність між характеристиками грунту,  погодно-кліматичними факторами, особливостями кожного регіону: «Треба враховувати регіональні особливості господарства. Можна взяти найдорожче насіння, найдорожчі добрива, але погодні фактори складуться так, що все це не принесе бажаного результату, а влетить у копійчину», говорить він.

Тому комплексна агродіагностика за методикою AgriLab включає і аналіз погодно-кліматичних умов. Адже лише на основі віх цих даних можна підібрати оптимальну систему живлення та внесення добрив. Такий підхід дає добрі результати – переконує досвід Ічнянського кластера «Росток-Холдинг».

«Наприклад: у 2016 році велика кількість опадів випала. Зібрали 87 центнерів в заліку з 1 га кукурудзи, по чорнозему – на окремих полях доходила майже до 150 центнерів у фізичній вазі , на пісках – 70-75 центнерів відповідно. У 2017 – опадів за період вегетації - вдвічі менше, але по пісках добавили – від 5 до 20 центнерів, але по чорнозему – минулорічної урожайності не досягли адже  волога вже не дозволяла отримати вище, але добре підтягнули піски: волога за рахунок оптимізованого живлення використовувалася раціональніше,  Тож за рахунок пісків підтягнули і фізику, і залік порівняно з минулим роком. Що ми зробили для цього? На пісках азотні добрива вносили в 2 прийоми. Якщо по  чорнозему внесли повну норму азотних добрив за 1 раз, то по пісках розділили повну норму на 2 частини – першу внесли перед  передпосівним обробітком ґрунту, другу (КАС 32)– у міжряддя, локально у фазу 5-7 листків кукурудзи. До цього КАС вносили оприскувачами з аплікаторами і 50% азоту - втрачалось. Так оптимізували живлення по пісках. І тому загальна урожайність  по всіх типах ґрунтів була трошки вище, ніж у попередньому, більш вологому році.

У кластері компанії також удосконалили  технологію припосівного живлення: «При посіві просапних культур вносимо одночасно 2 вида комплексних добрив в  різні шари, тобто поживні речовини позиційно краще розміщуються відносно насіння –невеличку  кількість мікродобрив кладемо  поруч з насінням для швидкого старту, другу (основну кількість) на 4-5 см в бік и на 4-5 см глибше насіння для живлення у більш пізні фази росту.

Головне - врожайність?

У Ічнянському кластері «Росток Холдинг» планові показники врожайності, як правило, виконуються,  іноді – і перевиконуються. Але головне – в іншому, вважає Сергій Юр’єв, - важливо визначити той оптимальний баланс, при якому отримана врожайність та витрати на її досягнення дадуть максимальний прибуток. І це ще одна перевага комплексної агродіагностики за методикою AgriLab.

«У 2016 – у 1,5 рази перевищили плановий прибуток з 1 га, у 2017 – підняли планову врожайність. По пшениці у 2016 – було 59 ц/га, у  2017 – 65 ц – все – 2 та 3 класу. Кукурудза у 2016 – 87 ц/га, в 2017 – 90ц в заліку. Єдине що соя «просіла» – у 2016 – 37ц, 2017 – 24ц. Але хоча врожайності бажаної не отримали по сої, по економічним показникам її результат цілком задовільний.

Гонитва за врожайністю – підхід застарілий, сьогодні треба намагатися досягнути більшої ефективності, адже вища врожайність не гарантує кращий економічний результат.

«Наприклад, господарству доводиться сіяти кукурудзу в ранні строки… Стандартна «радянська» система внесення добрив – амофос з посівом,  калій восени, азот – весною. І це все добре, але тоді добрива були дешеві. Вони йшли по фондам. Україна ще не досягнула своїх же показників: у 1990 рік на момент розпаду вносили майже 145 кг у діючій речовині на 1 га ріллі. Зараз ще до 100 не дійшли. У 2000-му, пам’ятаю, коли ми входили в одне господарство - взагалі нічого не вносили – нічого не було. У радянському союзі, треба визнати, постачання добрив було добре налагоджене, без затримок.

…Зараз гроші мають свою вартість. Якщо ми будемо окремі види добрив вносити під ярові культури восени, а використовуватися вони рослинами почнуть  тільки  в травні –червні, гроші будуть лежати «мертвим грузом», а проценти рости. Тому на мій погляд, раціональніше добрива під ярі культури вносити весною при максимально можливій локалізації туків,- коефіцієнт засвоювання буде вище, норма внесення і, відповідно, ціна 1 га, нижче.

Системний підхід – до всього

Землеробство – це складна система, у якій треба враховувати і індивідуальні властивості кожної ділянки поля, і погодні фактори, і технології.

«Треба мати системний підхід до всього. Є різні системи землеробства – оранка, прямий посів, глибоко рихлення – все залежить від регіону, адже в кожного свої ґрунти і природньо кліматичні умови. Якщо ми використовуємо певну технологію, то маємо і підбирати під неї систему захисту та удобрення. Зберіть десять академіків і запитайте про ефективність того чи іншого агроприйому - кожен дасть різну відповідь. У сільському господарстві один і той самий прийом може в одному році у певному регіоні дати прибавку урожаю, а при других умовах – не завжди. Адже нерегульованих факторів тут дуже багато: то невчасні опади, заморозки, температура не так розподілилась, опади, навіть якщо і  в достатній кількості, але не у тій фазі, не тоді коли зав’язується урожай.… Тому навіть якщо говорити про обробіток ґрунту – цього року може дати кращий результат  глибоке рихлення, наступного – оранка, потім – прямий посів. І кожен метод має своїх прихильників».

Тож, універсального «рецепту успіху» в землеробстві – нема. Він у кожного господарства - свій. Але створений він за єдиним алгоритмом: комплексним аналізом даних та системними рішеннями.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати вигадали як розірвати договір оренди землі після зняття мораторію

Отже, час готувати ґрунт для того, аби продажу ділянок ніщо не завадило, наприклад — чинний договір оренди угідь, пише Закон і бізнес.

Автори проекту «Про внесення змін до Закону України  «Про оренду землі» (№8581) переконують, що піклуються про інтереси українських селян. Адже договори оренди, які вони підписали, як правило укладаються не на один десяток років. Тож скасування мораторію на продаж угідь не дозволить їм продати свою землю.

Аби власники ділянок могли проігнорувати умови договору, пропонується дати їм зачіпку. Зокрема, записати положення, що протягом 12 місяців після скасування мораторію на відчуження землі сільськогосподарського призначення вони мають право запропонувати переглянути розмір орендної плати або розірвати достроково договір і без обмежень продати свою ділянку.

Якщо орендар погодиться платити більше, то нові умови почнуть діяти через 6 місяців після підписання додаткової угоди. Якщо ж такої згоди не буде або власник дуже поспішатиме продати землю, договір припиняться через 6 місяців без виплати орендарю будь-яких відшкодувань. Достатньо надіслати останньому повідомлення про дострокове припинення договору оренди.

Чому така умова діятиме тільки рік? Напевне, тому, що цього часу буде достатньо, аби скористатися ситуацією і придбати угіддя по дешевше. За рік ажіотаж спаде, і власники вже знатимуть реальну ціну своєї ділянки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview