Які дотації у европейських фермерів

Близько 19 млрд євро витрачено на розвиток сільських територій, ще 3 млрд євро пішло на заходи з покращення конкуренції, пише landlord.ua.

За інформацією Європейської комісії, половину від загального об’єму державної підтримки отримали чотири країни: Німеччина, Італія, Іспанія та Франція. Це цілком прогнозовано, оскільки тут виробляється 55% аграрної продукції та проживає майже половина сільського населення Європи.

Проте державна підтримка в ЄС не завжди відповідає обсягам виробництва продукції, підрахували в Економічному дискусійному клубі. Наприклад, у Болгарії виплати на третину перевищують виробництво.

У середньому європейські фермери тільки прямих виплат отримують 229 євро на гектар оброблюваних земель. В Мальті та Греції цей показник перевищує 400 євро. Найменше виплачують в Латвії – 94 євро на гектар.

«Для порівняння, торік в Україні на гектар сільгоспугідь виплачено 1,5 євро. У 2017 році аграрії отримають до 5 євро», – кажуть аналітики ЕДК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині молокозавод заборгував селянам 4,5 млн грн

4,5 мільйона гривень - така сума боргу перед трудівниками, пише gorod.sumy.ua

Щоб реально виконати рішення суду про стягнення коштів з ТОВ «Малка-Транс» на суму близько 4,5 мільйона гривень, призначених для виплат селянам за здачу молока, виконавчою групою державних виконавців відділу примусового області та виконавчою службою міста Конотоп був здійснений виїзд до підприємства - боржника.

Незважаючи на опір з боку посадових осіб ТОВ «Малка-Транс», працівниками органів юстиції перевірено наявність і умови зберігання раніше описаного державними виконавцями майна. Були виявлені факти порушення пломб на транспортних засобах, самовільно запущений в роботу раніше заарештований і опломбований сирний цех. За вказаними фактами в правоохоронні органи направлено відповідні матеріали.

Разом з цим, описано все інше майно підприємства, в тому числі транспортні засоби, які перебували в розшуку, нерухоме майно, земельну ділянку, а також виробничі цехи. Не гаючи часу, експертами, які були присутні при описі, відразу розпочато оцінку майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Куди Крим зміг продати своє зерно

Про це повідомили у федеральній держбюджетній установі «Центр оцінки якості зерна», пише allcrimea.net.

«За даними територіального управління по Республіці Крим та Севастополю за серпень (з 1 по 28 серпня 2017 року) експортовано 105,7 тисячі тонн зерна і продуктів його переробки», – повідомили у відомстві.

Зерно попрямувало в шість держав, переважно на Близький Схід: Сирія, Саудівська Аравія, Туреччина і Ліван. Крім цього, кримську продукцію купували в Індії та Лівані.

При цьому Індія закуповувала виключно горох, Саудівська Аравія – ячмінь, Ліван і Албанія – пшеницю. Туреччина, крім пшениці, закупила ще насіння льону.

Кримське зерно експортується через Севастопольський (61,5%), Керченський (30,7%) і Феодосійській (7,8%) морські порти.

«Відновилася припинена у минулому сезоні рейдова перевалка (доставка зерна баржами на великотоннажне судно, яке перебуває за межами портів) і через рейд кримське зерно відправляється за межі республіки та маркірується як російське», – розповів президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила експорт бобових у 18 разів

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

У вартісному співвідношенні експорт бобових з початку року виріс до $2 млн, у той час як за дванадцять місяців 2016 року цей показник був на рівні лише $248 тис.

Таке суттєве зростання зумовлене відвантаженням бобових овочів до Індії, яка купувала 98,8% експортованих Україною бобів.  Зокрема, тільки в серпні Індія імпортувала українських бобових на 1,83 млн долл.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи отримують надприбутки виробники курятини за рахунок українських споживачів?

Таку думку висловив експерт ФАО Андрій Панкратов.

Згідно з моніторингом споживчого ринку Держстату України, курятина (тушка) подорожчала в середньому з початку року на 11,90 грн, тоді як яловичина – на 21,30 грн, а свинина – на 28,70 грн. Якщо взяти відсоткове зростання, то через меншу базу курятина подорожчала більше ніж яловичина, але набагато менше ніж свинина.

Ціни на курятину в Україні зросли більше ніж на світовому ринку. З початку поточного року доларовий еквівалент ціни на тушку в українському роздробі збільшився на 31%, а індекс FAO світових цін на м’ясо птиці  – на 10%.

"Прибутковість виробництва курятини зараз не перевищує середню за останні роки (до речі, не дуже благополучні в цьому плані). Враховуючи те, що корми є головним елементом собівартості (їх частка доходить до 60-70%), то відношення ціни реалізації м’яса до ціни кормів являє собою показник маржинальності виробництва. Ми називаємо його індекс прибутковості.

Так ось, у порівнянні з найгіршим 2016 роком цей індекс, розрахований для курятини, збільшився за перші вісім місяців цього року на 9%. У порівнянні з 2014 роком він був на 11% нижчим, а у порівнянні з середнім за 2014-2016 роки цьогорічна прибутковість виявилася на 1% нижчою. Тобто, якщо покращення прибутковості і відбувалося в останні три місяці, то загальна картина з початку року не така вже й весела і не дозволяє говорити про якісь надприбутки виробників курятини за рахунок українських споживачів.

До речі, споживачі, сподіваюсь, приємно здивували виробників м’яса, демонструючи попит незважаючи на найстрімкіше за останні роки зростання цін. Якщо б це було не так, ціни самі летіли б вниз. Без будь-якого регулювання", - підкреслює Андрій Панкратов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому затягують земельну реформу та що насправді приховують політики

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Василій Яблонський, оцінюючи заяву президента Петра Порошенка про те, що витискати земельну реформу з ВР він наміру не має.

«Ті, хто говорить, що українці не готові до вільного ринку землі, лукавлять. Ба більше, є ті, хто ще кілька років тому виступав за вільний обіг, а зараз категорично проти. Що змінилося за цей час? Геть нічого. Просто є ціла низка українських політиків, олігархів, які володіють величезними земельними ресурсами. В законах свого часу були різні лазівки, через які можна було зайти на ринок землі, скупити й мати її у власності», – констатував Яблонський.

«Щойно всі ці речі відкриються, всі політики, якиі зараз виступають проти, виглядатимуть дивно в очах громадськості. Не виключено, що ми дізнаємося про багатьох «латифундистів». Процес затягується, тому що є намагання політиків приховати, по-перше, статки, а по-друге, вплив», – зазначив він.
На його переконання, найбільш чесними принаймні виглядають ті політики, які зараз хоча б говорять про відкритий ринок.

«По-перше, це дійсно дасть кошти, нові ресурси для економіки. По-друге, з’являється шанс усунути масові зловживання на ринку землі, тіньові схеми. Якщо є ринкові відносини, то вони прозорі. Заборони завжди обходять, а в законі завжди шукають лазівки. Через підставні структури люди знаходять такі варіанти», – пояснив експерт.

Резюмуючи, політолог відзначив, що земельна реформа є однією з найскладніших, тим більше якщо навіть президента не впевнений у тому, що вдасться знайти голоси.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview