Які ключові переваги використання технології no-till

Про переваги та недоліки, а також про власний досвід використання no-till superagronom.com розповів експерт Сергій Прядко.

«Я прийшов до no-till випадково. Дізнався вперше про дану технологію із журналу саме в період кризи 2008 року — і побачив перспективу в агробізнесі в цілому та в технології no-till зокрема. Потужну школу no-till пройшов, працюючи в компанії «Агромир». Навчався також і в компанії «Агро-Союз». Продовжую навчатися й досі, адже якщо щось цікавить, то процес навчання не зупиняється ніколи», — розповідає пан Сергій.

За його словами, впроваджувати no-till на початку було важко, проте надзвичайно цікаво. При цьому, говорячи про переваги, варто зазначити, що в залежності від потреби технологія може бути корисною для широкого спектру потреб.

«Переваг у технології no-till багато, але кожен фермер знаходить для себе якусь одну головну перевагу, а решта йдуть уже як бонус. Для когось це 5 працівників на 2 000 га; для когось — вища врожайність у зоні недостатнього зволоження; для когось — відновлення природної родючості ґрунту та збільшення вмісту гумусу. Інші зменшують витрати на виробництво і таким чином виживають, не втрачаючи господарство. Дехто зупиняє ерозію на своїх полях завдяки no-till», — розповідає експерт.

Зазначаючи, що за правильного переходу вже у перший рік рентабельність щонайменше така ж, або й вища, ніж раніше з оранкою. А в подальшому рентабельність лише зростає, оскільки відшліфовується технологія, відновлюється кругообіг природних процесів та збільшується кількість гумусу в ґрунті.

"Більшість культур, які вирощуються в рослинництві України, прекрасно себе почувають за технології no-till, винятком є цукрові буряки та картопля оскільки під час збирання урожаю порушується структура ґрунту. Практичний досвід говорить про те, що в посушливих регіонах України врожайність за no-till є завжди вищою від урожайності за традиційних технологій. А от у регіонах із достатньою вологозабезпеченістю різниці у врожайності щодо традиційних та no-till технологій майже немає", — додає Сергій Прядко.

Наразі, використання технології no-till не є широко поширеним серед українських аграріїв, і за словами експерта, може бути викликане якимось зовнішнім чинником, який змусить аграріїв зменшити навантаження на ґрунт та змінити підходи до вирощування культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Літак на гірчичній олії здійснив перший рейс

Теґи: 

Широкофюзеляжний дводвигуновий реактивний пасажирський літак Boeing 787 Dreamliner австралійської авіакомпанії Qantas Airways летів з Лос-Анджелеса до Мельбурна з використанням біопалива.

Про це пише propozitsiya.com.

Політ заправленого біопаливом лайнера тривав 15 годин. Ця технологія була розроблена канадською сільськогосподарською компанією Agrisoma Biosciences.

Видання Herald Sun повідомляє, що авіакомпанія Qantas Airways використовувала стандартне авіаційне паливо, розбавлене 10% органічного палива на основі насіння гірчиці.

Таким чином, було здійснено перший міжнародний рейс, виконаний на біодизелі. Як результат, авіакомпанії вдалося зменшити викиди вуглекислого газу на 7%. Представники Qantas зазначили, що використання такого пального не становить жодної небезпеки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські фермери здають молоко в півтора рази дешевше, ніж в Росії

Таким припущенням поділився Максим Фастеев, аналітик «Інфагро», пише agroday.com.ua

На початку минулого року вартість молока в Польщі, Україні та Литві була на одному рівні — приблизно 30 євроцентів. А в великих українських господарств молоко закуповували ще дорожче. Тоді ж в Російській Федерації рівень цін становив 50 євроцентів.

У другій половині 2017-го молоко в Європі почало дорожчати слідом за зростанням попиту на вершкове масло. Але якщо поляки тримали зростаючий тренд до кінця року, то литовці встигли прореагувати на спад світового ринку ще в листопаді-грудні.

Станом на кінець 2017 року вартість молока в Україні була найнижчою серед досліджуваних країн — 28 євроцентів або приблизно 9,7 грн/кг. Трохи дорожче сировину закуповували в Литві і Польщі — 31 і 36 євроцентів відповідно. У Росії ж цінник склав всі €0,4 за літр.
У січні, за даними Асоціації виробників молока, сировина сорту екстра в Україні подешевшала на 0,17 грн, до 9,96 грн/кг. Близько 10 грн отримують лише поодинокі компанії з великими обсягами виробництва.

Практично всі переробники зараз мають запаси сухого молока. Із-за цього зацікавленість в сировині падає. Але вже в лютому підтримку українським цінами забезпечить зростання попиту в період святкування Масляної.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна купує помідорів більше, ніж продає

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на дані митної статистики. Так, у 2017 р. імпорт цієї продукції в Україну на 60% перевищив показники її експорту.

За офіційними даними, в минулому році Україна імпортувала 34,5 тис. тонн томату. У той же час, відвантаження цієї продукції на зовнішні ринки склали 21 тис. тонн.

Варто зазначити, однак, що обсяги імпорту томата на український ринок в 2017 р. скоротилися на 6%. Основним постачальником цієї продукції традиційно виступала Туреччина, на частку якої припало 96% ввезених обсягів.

При цьому варто відзначити, що в минулому році Туреччині не вдалося наростити свою присутність на українському ринку томату, незважаючи на російське ембарго, яке діяло щодо турецьких томатів аж до 1 листопада 2017 р. Так, в минулому сезоні Україна імпортувала з Туреччини всього 33 тис. тонн зазначеної продукції, що практично відповідає результатам попереднього року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Уряд розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання в громади

Необхідність розширити повноваження ОТГ в частині управління землями була основним ідеологічним підґрунтям для прийняття такого рішення.

Про це написав  перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк у своєму блозі.
«Примушувати до об'єднання «зверху» було б неправильно, та й просто неможливо, але можна створити стимули, які зроблять сільради зацікавленими у формуванні ОТГ. Тому Кабмін розглядає передачу земель як один із стимулів до об'єднання», - зауважив Максим Мартинюк.

За словами першого заступника Міністра, результатом від передачі земель об'єднаним територіальним громадам стане істотне розширення ресурсної бази, якою місцеві органи влади зможуть розпорядитися на користь громад. Умовно кажучи, сільрада краще розуміє, як розставляти пріоритети – передати певну ділянку в оренду фермеру чи використати її під пасовище.

«Звичайно, отримання у власність земель за межами населених пунктів – лише перший етап організації успішного управління ними. Наступним кроком має стати розробка документації на ці землі та визначення планів розвитку цих територій», - відмітив заступника Міністра.

Передача земель здійснюється за ініціативи об'єднаних територіальних громад, після подання відповідного звернення до Держгеокадастру. Далі – підписання акту прийому-передачі та подання цього документу для реєстрації комунальної власності на ділянки.  

В середньому, для окремо взятої ОТГ процедура передачі земель у власність займе близько двох місяців. Проте, загальнонаціональний дедлайн – 31 грудня 2018 року. Варто зазначити, що у разі передачі землі в оренду, за ОТГ зберігається зобов'язання такої передачі виключно на відкритих земельних торгах.

Для отримання відповідей на всі питання запрацювала Гаряча лінія (0 800 502 528). Також створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua).
 

Довідка:
Уряд знайшов механізм, який в межах чинного законодавства дозволяє передати землі сільськогосподарського призначення у власність об’єднаних територіальних громад.
Зокрема, передача земель від Держгеокадастру у власність об'єднаних територіальних громад відбувається на підставі таких нормативних актів:
1. Земельний кодекс, стаття 117 «Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність»;
2. Постанова Кабміну, яка зобов'язує Держгеокадастр провести передачу земельних ділянок в частині земель ОТГ;

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії незадоволені розподілом зерновозів Укрзалізниці

Про це повідомив генеральний директор компанії "Гермес-Трейдинг" Юрій Скічко, в ході зустрічі з керівництвом ПАТ "Укрзалізниця" в Американській торговельній палаті в понеділок, пише Мінпром.

"Раніше, до прикладу, нам показували барвисту презентацію з механізмом розподілу зерновозів, але так цей механізм і не запрацював. Ми б хотіли повернутися до питання про прозорість розподілу зерновозів. Поки ми не розуміємо, де і як вони працюють, як формуються ринкові ціни на використання зерновозів", – зазначив він.

Ю. Скічко нагадав, що в грудні 2017 року стало відомо про заплановану дерегуляцію вагонної складової у тарифах на вантажоперевезення. "Але угоди по закупівлі товарів були здійснені на багато місяців вперед, у компаній все було пораховано виходячи з вартості типових позицій, але надалі йде така зміна з 19 лютого. Чому з 19 лютого, для нас незрозуміло, звідки визначена ціна 655 грн (за зерновоз – ред.), теж невідомо, що за механізм визначення – ринок з ним не знайомий", - констатував він.

Між тим, глава "Гермес-Трейдинг" зазначив, що в самому механізмі присутня логіка і, можливо, ринкова складова, але ринок не побачив жодного тендеру, на якому була б визначена вартість зерновоза, так само як і схеми подальшої роботи цього механізму.

"Також, виявляється, залізниця віддала пріоритет маршрутами, а сьогодні ми почули, що йде переоформлення вагонів (філія ПАТ "Центр транспортної логістики"), знову якийсь сюрприз для ринку, знову тисячі заявок не задовольняються. Немає прогнозованості, немає розуміння, як працює ринок, як він буде далі працювати", - резюмував Ю. Скічко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.