182818
178171

Які країни купують українські томати

Основною причиною скорочення експорту стало зниження попиту на українські помідори з боку головного їх покупця — Білорусі, на долю якої приходиться 75% всього українського експорту цієї продукції.

Згідно з офіційними даними, у грошовому еквіваленті експорт українських томатів скоротився на 18% та склав $6,05 млн.

Що стосується експорту томатів саме до Білорусі, то у натуральному вираженні за вказаний період він скоротився на 37% та склав 4,74 тис. тонн. У грошовому вираженні скорочення ще більше — до $2,84 млн, тобто на 55% у порівнянні з січнем – липнем 2017 року.

При цьому стрімко зростає експорт томатів до Польщі. За вказаний період Україна поставила на польський ринок 1,48 тис. тонн свіжих помідорів, що дозволило зафіксувати ріст експорту до цієї країни за вказаний період у 1,8 разів. При цьому, вирівняти показники українського експорту все одно не вдалося.

Замикає трійку лідерів, що купують українські томати, Молдова. До неї з початку 2018 року було експортовано всього 48 тонн томатів.

Джерело: agroday.com.ua

 



Як через вибрики погоди врожай постраждав

У Німеччині та Франції, вже підрахували, що втрати врожаю складуть, як мінімум, 20%. Згідно з першими оцінками регіональних влад Німеччини, посуха завдала шкоди сільському господарству більш, ніж на один мільярд євро. 

Німецькі аграрії озимої пшениці зберуть на 20% менше торішнього, а озимого жита - на 28% менше.

За словами Європейської асоціації виробників фруктів і овочів (PROFEL), екстремальна засуха, що тривала останнім часом в Європі, викликала найсерйозніші за останні 40 років проблеми для овочевого сектора в ЄС.

"Через спекотну і суху погоду, яка тривала протягом липня в більшості районів континенту, овочі продовжували страждати і врожайність різко впала. Сьогодні ситуація для виробників та переробників овочів склалася найсерйознішою за останні 40 років", — повідомили в Асоціації.

Особливо постраждали від посухи Франція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Великобританія, Угорщина та Польща.

Цей рік став третім поспіль для гороху та бобів, коли вони істотно страждають від погодних умов. Так зниження врожайності цих культур коливається від 20% до 50%.

"У деяких виробничих регіонах на півдні Європи перший врожай бобів зазнав втрат від сильних штормів (повені та граду). Для цибулі втрати становлять від 15 до 50%; крім того постраждали кабачки та шпинат. У багатьох регіонах другий врожай шпинату, квасолі та цвітної капусти дуже сильно постраждав через посуху ", - підкреслили в Європейській асоціації виробників фруктів і овочів.

Страждають від погодних аномалій і найближчі сусіди України. Так, холодна весна і літня посуха в російських регіонах призведуть до зниження збору зернових. Природні катаклізми в цьому році стали випробуванням практично для всіх регіонів країни. За оцінкою Мінсільгоспу РФ, втрати врожаю зерна в поточному році в Росії із-за погодних умов можуть скласти близько 30 мільйонів тонн. 

Що стосується Білорусі, то такої посухи, як в 2018-му, в країні не було вже 70 років. За останніми даними, в Брестській області пошкоджено 52 тис.га посівів, в Гомельській від посухи загинуло 63,5 тис. га сільськогосподарських культур, в Гродненській області 38 тис. га зернових планується прибирати на сінаж, 30 тис. га посівів сільгоспкультур пошкоджено в Могильовській області, в Мінській області - близько 40 тис. га посівів зернових, повідомляє «БелТА» з посиланням на міністра сільського господарства і продовольства Білорусі Леоніда Зайця.

Засуха перетворила в вище названих районах Білорусі 70 гектарів озимих в пил, усі колоски до одного порожні. Збитки будуть підраховані пізніше, але вже і так зрозуміло, що витрати аграрії понесли серйозні, а зерна буде зібрано мало.

Зараз жнива в Україні йдуть повним ходом. Якими будуть загальні втрати врожаю - поки неясно. Однією з причин збоїв у графіку цьогорічних жнив стали погодні катаклізми. У травні - червні деякі регіони потерпали від посухи, а з липня їх накрили дощі. У підсумку на окремих ділянках урожай вигорів, а на деяких - зерно "з'їв" грибок через підвищену вологість. Дощі  також зіпсували якість зерна, і велика частина пшениці перейшла в клас кормової. 

З упевненістю можна сказати, що через погодні умови врожаю цьогоріч буде менше. Про це в один голос кажуть аграрії в різних куточках країни. 
 
"У зв'язку з інтенсивним накопичення тепла почався одночасний розвиток практично всіх сільськогосподарських культур. Навіть якщо згадати про плодові – почалося цвітіння вишні, абрикоса, яблуні, всього одночасно. Хоча повинно бути розтягнуте в часі. Що стосується зернових, то за об'ємами буде менше, ніж минулого року. Це абсолютно об'єктивні умови", – пояснила керівник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

«Україна є зоною ризикованого землеробства. З незапам'ятних часів раз в три роки буває поганий рік неврожайний. Цей рік виявився досить складним для України, в якій «найкращі землі і найкращі люди, але є чотири ворога – весна, літо, осінь і зима». Погані погодні умови в нашій країні (посуха, затяжні дощі) вплинули на якість врожаю і на його кількість», - підкреслив директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, у веденні аграрного бізнесу сама основна проблема для фермерів — це погода, яка вносить корективи в стан врожаю, і як результат — прямо впливає на маржу. Саме тому застрахувати основні ризики вкрай важливо. 

«В запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає йому з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище. І в першу чергу це ризики природного характеру. Не можна займатися сільгоспвиробництвом, не маючи гарантії повернення вкладених коштів, бо біда різного характеру може чекати посіви в будь-який момент, так як ідилічна погода двадцятирічної давності, уявленнями про якої живуть в Україні, вже давно  закінчилася. Страхування сільськогосподарських ризиків – єдиний спосіб гарантувати фінансовий результат виробнику. Страхування своїх врожаїв - це своєрідна «подушка безпеки» для фермера в разі повеней, посухи, граду і т.д», - зазначає Володимир Юдін.

Він підкреслив, що не тільки праця фермера, але і страховка від агроризиків дозволяє бути впевненим у завтрашньому дні і майбутнього прибутку.

«Скільки можна сподіватися на «авось», кожен раз прокидатися серед ночі, коли град барабанить по даху або тривожно вибігати на поле, побачивши хмари диму? Хіба не краще  будувати плани на майбутнє розуміючи, що гроші були, є і будуть. Сільське господарство нагадує гру в російську рулетку: ніколи не можна бути впевненим 100 % у тому, чи збереш врожай. Програми страхування від сільгоспризиків допоможуть заощадити гроші, час і нерви. І навіть обираючи варіанти страхування, фермерам теж не доведеться напружуватися, адже є фахівці, які все зроблять за них і запропонують кращі умови на ринку страхування, щоб клієнт отримав максимум вигоди за мінімальні гроші», - зазначає експерт.

На ринку страхових послуг компанія "Аграрна Агенція АГРОС" пропонує фермерам кращі умови страхування врожаю і якісний ризик-менеджмент, який забезпечує фінансові виплати і гарантує підтримку протягом усього строку дії договору страхування. Компанією розроблені і впроваджені ефективні методи встановлення збитку з різних сільськогосподарських культур. 

«Аграріям важливо розуміти, що насправді вони страхують не так сільгоспкультури, як власний бізнес. Агрострахування - це надійний регулятор фінансових потоків, який забезпечує грошові надходження не в окремих випадках, а постійно. Бо сільгоспвиробник завдяки відшкодуванню завданих збитків отримає можливість пересіяти свої поля чи компенсувати значну частку очікуваного доходу. Недаремно в народі кажуть, що скупий платить двічі, тому аграріям не варто економити на страховці», - зазначає Володимир Юдін.

Довідка:

Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контактні телефони: (044) 229 01 34 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Держстат підрахував, на скільки подорожчало м’ясо

Про це повідомляється на офіційному сайті Державної служби статистики, пише ЕП.

У січні-липні 2018 року порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни на м'ясо і м'ясні продукти збільшилися на 22,5%.

Порівняно з попереднім місяцем ціни на м'ясо і м'ясні продукти в липні збільшилися на 0,2%.

У Держстаті зазначили, що наведені дані не враховують інформацію з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини зони проведення операції Об'єднаних сил.

Нагадаємо, що ціни на м'ясо за 2017 рік зросли на 36%.



Через АЧС в Україні може не стати унікальної породи свиней

Про це повідомила ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області, передає УНН.

Зокрема, загибель свиней виявили на території племгосподарства ДП ДГ імені "Декабристів" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН (с.Декабристи Миргородського району)

Фахівці дослідили матеріали і з’ясували, що причиною стала африканська чума свиней.

Також повідомляється, що 7 серпня Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Миргородській РДА встановила в господарстві карантин і розробила та затвердила план заходів із локалізації та ліквідації захворювання, а також визначила зони "захисту" та "нагляду".

На сьогодні у господарстві та прилеглій території проводяться заходи з локалізації, ліквідації епізоотичного вогнища захворювання та недопущення його розповсюдження на інші території. Ситуацію контролює ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Зазначимо, що на території ДП ДГ імені "Декабристів" розводять та вирощують миргородську чорно-рябу породу свиней — єдину на усю країну. Про це свідчить інформація з офіційного сайту підприємства. Зокрема повідомляється, що там зосереджено 100% генетичного потенціалу породи, який відноситься до 6 ліній кнурів та 12 родин свиноматок.

Нагадаємо, в Україні, вірус АЧС неконтрольовано поширюється вже п'ятий рік поспіль. За цей час збитки фермерів (через ліквідацію зараженого поголів'я) сягнули вже понад 170 млн грн.

На тлі епідемії ціни на свинину і сало в Україні зростають рекордними темпами. За рік свинина додала в ціні близько 40%, а сало - більше 70%.



В Україні обвалився експорт цукру

За липень поточного маркетингового року українські виробники експортували 36,7 тис. тонн цукру, що на 46% менше, ніж у попередньому місяці. Про це повідомляє прес-служба асоціації «Укрцукор».

Основні поставки липня здійснювалися в Узбекистан - 89%. Також, незначні відвантаження були в Молдову - 4%, Азербайджан - 3% і Таджикистан - 2%. Сумарно за вересень-липень 2017/2018 МГ експортовано 538 тис. тонн цукру.

Нинішні посівні площі під цукровим буряком становлять 280 тис. га, що на 13% менше ніж у минулому році. У сезоні буде працювати близько 40 цукрових заводів.

Україна експортувала в червні 2018 року 67,7 тис тонн цукру, що на 25% більше, ніж у попередньому місяці. Цукровиробники повідомляють, що основні поставки цукор у червні були в Узбекистан - 51% і Лівію - 35%. 5% цукру відправили в Азербайджан, Вірменія і Грузія купили по 3% українського цукру, інформує UBR



Чи готова Україна перейти від аграрної до AgTech країни?

За останні п’ять років інвестиції в AgTech-стартапи у світі збільшились майже втричі, і в 2017 році перевищили $10 млрд на рік*. Розвиток нових проектів є відповіддю на постійне збільшення населення Землі, загрозу вичерпності ресурсів та кліматичні зміни. Незважаючи на те, що в Україні вирощується понад 70% видів сільськогосподарської продукції, якою торгують на світових біржах, тільки десята частина українських агрокомпаній почала впроваджувати інновації**.

Одна з головних причин – низька поінформованість і взаємодія між стартапами, що з’являються, та існуючим агробізнесом. У той же час, впровадження інновацій може допомогти аграріям вирішити проблеми в управлінні землею, планування, контролю виробництва, закупівлі та логістики. Такі передумови роблять нашу країну відмінним майданчиком для розробки і впровадження інноваційних рішень.

Про перспективи переходу України від аграрної до AgTech країни буде мовитись 7-8 вересня в Одесі на міжнародній зерновій конференції GRAIN UKRAINE. Партнером інноваційного блоку конференції виступає Agrohub – платформа для впровадження інновацій в агросектор.

Як зазначив Кирило Криволап, партнер Agrohub і асоційований партнер Civitta, - "На нашій інноваційної панелі на GRAIN UKRAINE ми зберемо всі зацікавлені в інноваціях аудиторії: стартапи, які самостійно розробляють технологічні рішення в аграрній сфері, тих, хто працює під потреби агрокомпаній, а також потенційних замовників – виробників і агротрейдерів. Ми детально обговоримо на прикладах кейсів різних компаній ризики і переваги впровадження технологічних рішень"

III Міжнародна зернова конференція GRAIN UKRAINE відбудеться 7-8 вересня в Одесі. Її відвідають понад 400 представників аграрної сфери, аби обговорити головні виклики для зернового ринку та знайти шляхи вирішення існуючих проблем.

З моменту заснування конференція GRAIN UKRAINE стала однією із найбільш очікуваних зернових подій, на якій можна зустріти всіх ключових гравців ринку, а також офіційних осіб, представників міжнародних фондів та посольств. Компанії з 10 країн візьмуть участь в GRAIN UKRAINE.

Реєстрація на подію: www.grain-ukraine.com, [email protected]

**За даними компанії InVenture