150670

Які країни купують українські яйця

Даний показник перевищує минулорічний в 1,85 рази. У січні-квітні нашу продукцію активно купували Катар, Ірак і Об'єднані Арабські Емірати, пише zerno-ua.

У структурі експорту яєць з України Катар зайняв третє місце ($2,94 млн), Ірак - друге ($5,79 млн), лідером закупівель стали ОАЕ, де придбали нашої продукції навіть більше, ніж Катар та Ірак разом узяті на $ 9,79 млн.   Європа також спробувала нашу продукцію: з початку поточного року Україна опинилася в числі найбільших експортерів яєць до  країн Європейського Союзу (тільки в січні було закуплено 874 тонни яєць і яєчних продуктів). Наша частка яєчної продукції склала 38%, і навіть перевищила показник США.  

Слід зазначити, що в лютому поточного року на внутрішньому ринку яйця подорожчали на 50,9%. У звіті Антимонопольного комітету України (АМКУ) за минулий рік йдеться про те, що незважаючи на конкуренцію, структура ринку курячих яєць багато в чому близька до олігополії. Основні виробники яєць в Україні: корпорація «Інтер-АГРОСИСТЕМА», а також агрохолдинги «Овостар Юніон» і «Авангард».    

 
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринку ЄС

При цьому додатне для нашої держави сальдо склало 845 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі відбулося збільшення як імпорту – до 669 млн дол. США (+27%), так і експорту – до 1513 млн дол. США (+15%), порівняно з відповідним періодом 2017 року.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Іспанія, Нідерланди, Італія, Польща, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті агропродукції перевищує 72%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії та макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з країн – членів Європейського Союзу переважно зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, відходи переробної промисловості, спирт і алкогольні напої.

За три місяця 2018 року вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м’ясо птиці, а також піврічну – на вершкове масло, зауважив Микола Пугачов. Водночас по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є досить низьким.

2018 року планово зростають квоти на окремі товарні позиції. Серед них, зокрема, цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина тощо. Крім того, діють додаткові преференційні квоти для України на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь, нагадав експерт.

Таким чином, цього року вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринках країн – членів ЄС, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Піднебесна зацікавлена в імпорті української черешні

Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, пише agroinsider.com.ua.

У зв’язку з цим голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа закликав виробників черешні, які зацікавлені в експорті своєї продукції до Китаю, звертатися з відповідною інформацією у відомство і профільні асоціації.

Відзначається, що завдяки плідній роботі всіх зацікавлених центральних органів виконавчої влади за останні 2 роки Україна і КНР досягли серйозного прогресу в розвитку двосторонніх відносин, зокрема в аграрній сфері.

Так, Китай відкрив свій ринок для української яловичини. Україна отримала право експорту молочної продукції в КНР, і зараз вже 27 операторів ринку мають право експортувати молочну продукцію в Китай. У 2017 році також були підписані протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту шроту соняшникового та жому бурякового з України в КНР.

Разом з тим, ринок Китаю відкритий для української кукурудзи, ячменю та  сої. Зараз компетентні органи обох країн працюють над розширенням номенклатури рибної продукції, яка може імпортуватися на китайський ринок, постачанням української яєчної продукції, продукції птахівництва, лохини тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде урожай фруктів і ягід у 2018 році

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ.

За оцінками експертів, у разі сприятливих погодних умов, валовий збір зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхоплідних культур у промислових господарствах може сягнути середнього показника для останніх років на рівні 400-500 тис. тонн. Урожай-2018 може перевищити минулорічний показник на 10-30%.

«Нагадаємо, що минулого року втрати врожаю фруктів через несприятливі погодні умови оцінюється на рівні 0,5 млн. тонн, – зауважив голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка. – Однак і цього року погода залишається основним фактором ризику, через який більшість виробників не поспішають оцінювати майбутній врожай. Так, внаслідок різкого весняного потепління спостерігається занадто швидкий термін цвітіння (5-10 днів замість 2-3 тижнів), одночасна активізація різноманітних шкідників і хвороб, пришвидшення дозрівання окремих плодів і ягід, дефіцит вологи. Вирішальне значення в оцінці врожаю фруктів для садівників матиме червневе опадання зав’язі, коли стане зрозумілим, скільки плодів насправді виросте на деревах і, відповідно, яким буде валовий урожай».

Ліліана Дмітрієва, директор розсадника «Брусвяна», що на ринку ягідних культур буде кілька факторів, що впливатимуть на обсяги врожаю. В першу чергу, збільшиться площа під насадженнями у плодоносному віці – цього року почнуть давати врожай плантації, закладені три роки тому, коли спостерігався підвищений інтерес до закладання ягідників. Крім того, помітно збільшуються площі, на яких ягоди вирощуються у тунелях, що дозволяє дещо знизити негативний вплив несприятливих погодних умов, а також збільшити «період перебування українських ягід на полицях магазинів». Втім, за словами Л.Дмітрієвой, очікувані гради можуть завдати значної шкоди врожаю-2018.

Олег Китаєв, канд. с.-г. наук, ст. науковий співробітник Інституту садівництва НААН України, уточнив, що в Україні в період вегетації багаторічних насаджень була нижчою в 2-2,5 рази за середньокліматичну норму. «З урахуванням того, що восени йшли дощі по листу, такі значні перепади зволоження значно підвищують ризик пошкодження плодових дерев під час різких перепадів температур. На щастя, зниження температури взимку було поступовим». Негативним фактором впливу на плодові дерева в період вегетації, за словами експерта, окрім короткого періоду цвітіння, також в деяких регіонах стали потужні вітри. «Вітер підсушує приймочку, від чого погіршується зав’язування. Однак, дійсно ще рано прогнозувати врожай кісточкових і зерняткових культур, оскільки попереду ще три хвилі опадання зав’язі. Остання буде в червні, після чого вже можна робити більш точні прогнози», – підкреслив О.Китаєв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські вчені вивели нові сорти винограду для виготовлення вин

Про це розповів директор Інститут В'ячеслав Власов, передає УНН з посиланням на прес-службу Національної академії аграрних наук України.

“Розробки вчених Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова останніх років у напрямі селекції технічних сортів винограду дали змогу поповнити сортимент України білими сортами: Загрей, Ароматний, Іскорка, Ярило, Селена, що використовуються для приготування столових білих вин високої якості”, — повідомив директор інституту В’ячеслав Власов.

За його словами, серед червоних сортів винограду нового покоління перспективними є Одеський жемчуг, Чарівний (раннього строку достигання) та Отрада (пізнього строку достигання).

“Встановлено, що виноград названих сортів має високу здатність до накопичення та віддачі фенольних та барвних речовин і, таким чином, є потенціал для виробництва високоякісних червоних вин”, — додав В’ячеслав Власов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Верховна Рада підтримала заборону на використання пальмової олії

У вівторок, 15 травня, за прийняття за основу законопроекту №3871 проголосували 233 депутати, повідомляє «РБК-Україна».

Законопроект передбачає заборону використання пальмової олії у виробництві традиційних молочних продуктів.

Згідно з пояснювальною запискою, пальмова олія є шкідливим продуктом у харчуванні людини і сприяє підвищенню рівня холестерину в крові.

Відповідні зміни пропонують внести до Кодексу про адміністративні правопорушення, а також до законів «Про молоко та молочні продукти» та «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Як йдеться у законопроекті, за виробництво і реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів норм, правил і зразків, у тому числі продуктів харчування з вмістом пальмової олії, передбачено штраф для посадових осіб підприємств незалежно від форми власності від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначимо, що в квітні Європейська бізнес-асоціація заявила, що виступає проти заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів. У 2017 році Україна імпортувала пальмову олію на загальну суму 167,660 млн доларів, тоді як експорт становив 9,858 млн доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview