Які країни споживають більше всього української молочної продукції

Про це повідомляє "Економічна дискусійний клуб", пише delo.ua.

Обсяги експорту молочної продукції в січні-липні поточного року склали 424 тис. тонн, що в 1,9 разів більше, ніж у січні-липні 2016 року.

Відзначається, що в структурі експорту найбільшу питому вагу займає вершкове масло (69%), основними споживачами якого є Марокко, Молдова і Казахстан.

"При цьому пріоритетною позицією імпорту молочної продукції в Україну є сири (84% у структурі імпорту). Традиційними постачальниками сирів на український ринок є Польща, Німеччина і Франція", — йдеться в повідомленні.

Всього за підсумками січня-липня 2017 року Україна імпортувала 64 тис. тонн молочних продуктів, що на 8% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробили аграрії на експорті ячменю

А наступного сезону запаси цих зернових не перевищать рівня 20 мільйонів тонн. Востаннє таке було 34 роки тому! Тож Україна має непогані шанси заробити, нарощуючи експорт ячменю, пише Експрес.

У 2016/2017 маркетинговому році наша країна експортувала 5,35 мільйона тонн ячменю. Це на 21% більше, ніж у попередньому сезоні (4,41 мільйона тонн).

"Урожайність ячменю побила всі можливі рекорди, хоча площі під культурою залишилися не дуже великими - приблизно 2,9 мільйона гектарів, - каже Єлизавета Малишко, провідний експерт компанії "УкрАгроКонсалт". - У 2016/2017 маркетинговому році Україна виробила приблизно 9,5 мільйона тонн цих зернових. А попереднього сезону було 8,3 мільйона тонн. В Україні був зафіксований попередній рекорд експорту цих зернових у 2009/2010. Тоді ми експортували 6,23 мільйона тонн. Після того виробляли й продавали менше", - підкреслює експерт.

Вона також розповіла, скільки заробили виробники ячменю. "Якщо продано 5,35 мільйона тонн, а середня ціна на ячмінь не дуже різнилася протягом усього року й становила 155 доларів на FOB, то вийде приблизно 830 мільйонів доларів. У першій половині попереднього сезону (ячмінь в основному продається в цей період) середня ціна була вищою - 182 долари, тоді виробники заробили 800 мільйонів доларів", - зазначила Єлизавета Малишко.

Найбільше купує наш ячмінь Саудівська Аравія - 2,4 мільйона тонн або 42% від загального експорту. Загалом ця країна імпортує приблизно 70% від усього світового експорту ячменю. На другому місці - Лівія (950 тисяч тонн або 18% від загального експорту). Крім того, ці зернові імпортує Китай (300 тисяч тонн), Алжир (250 тисяч тонн), Йорданія (225 тисяч тонн) тощо.

Також Україна почала займатися експортом пивоварного ячменю (наразі відвантажено трохи більше як 72 тисячі тонн), а також органічного - 11,5 тисячі тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Форум зернопереробників – 2017» Виробництво. Експорт. Інновації

Всупереч тенденції зниження внутрішнього споживання і рентабельності виробництва готової продукції, український ринок борошна і круп продовжує розвиватися, відбувається модернізація та будівництво нових зернопереробних підприємств і нарощування темпів виробництва. Багато в чому це відбувається завдяки розширенню асортименту продукції та розвитку експорту, що сприяло зростанню обсягів поставок і стало стимулом для пошуку виробниками нових ринків збуту.

Розуміючи стратегічне значення борошномельного і круп'яного ринку, союз «Мукомоли України», FAO та ЄБРР проводять III Міжнародну конференцію «Форум зернопереробників: ринок і технології – 2017». Захід відбудеться 28-29 вересня в р. Одеса, готель «Чорне море», (вул. Маразліївська, 1, Парк Шевченка).

Участь у заході візьмуть провідні виробники борошна та круп, трейдери та імпортери борошномельно-круп'яної продукції, закордонні та українські експерти з ринку сировини і готової продукції, постачальники техніко-технологічних рішень для переробки зерна та визначення якості борошномельно-круп'яної продукції.

В рамках заходу буде проведена виставка продуктів переробки зерна і зернопереробного обладнання. В ході виставки свою продукцію представлять компанії: Сквирський КХП, Барвінківський КХП, "Білоцерківхлібопродукт", Шевченківський завод продтоварів, Укр-Агро-Продукт (ТМ «Новоукраїнка», ТМ «Хлебородар») та інші борошномельно-круп'яні підприємства.

Програма форуму

З питань участі, спонсорства, виступу з доповіддю звертайтеся в оргкомітет конференції

Керівник оргкомітету

Святослав Ткаченко

+380633577359, +380562320795

[email protected]

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пасічники обурені закупівельними цінами на мед

Таке зростання експорту тішить Міністерство агрополітики, урядовців, але не виробників. Вони заявили, що цьогоріч готові до протестів, пише Експрес.

"Річ у тому, що більшість пасічників - селяни, 40% із них - старшого віку, - розповідає Віталій Батіг, голова Спілки пасічників. - Вони виробляють мед, але не мають ані часу, ані можливостей реалізовувати його, бо для цього треба занедбати пасіку та їхати з товаром до міста. Цим користуються закупівельники. Вони скуповують мед майже за безцінь. Тримати свій товар, очікуючи кращого покупця, пасічники також не можуть, бо мед втрачає свої корисні властивості. Тому вони віддають його дуже дешево, у середньому по 35 гривень за кілограм", - наголошує він.

За його словами, на ринках і в магазинах ціна меду значно вища. "Але держава ігнорує проблему. Для неї головне - показники експорту. А краще б заохочували українців їсти більше меду. Колись наші пращури з'їдали по 20 кілограмів меду на рік, і були набагато міцнішими, ніж ми. Нині в Україні виробляють приблизно 1,5 кілограма меду на душу населення, але дуже багато йде за кордон. А Інститут гігієни харчування ЮНЕСКО рекомендує кожній людині для нормального функціонування організму споживати протягом року не менше як чотири кілограми меду. Однак до цих рекомендацій наближаються хіба що японці та новозеландці", - зазначає Віталій Батіг.

В Японії мед продають не в магазинах, а в аптеках, і він є обов'язковим у дитячому харчуванні. Щодо Європи, то там найбільше меду їдять у Швейцарії - приблизно 1,4 кілограма на душу населення.

"В Україні в1982 році на кожного припадало 0,3 кілограма меду. Сьогодні ця цифра в Україні зменшилась до... однієї чайної ложки на місяць, тобто до 12 грамів (трохи більше як 150 грамів на рік)! І при цьому ми тішимося експорту меду ,замість того, щоб замислитися: в Японії середня тривалість життя становить 88 років, а ця країна імпортує приблизно 98% меду. Середня тривалість життя в Україні - 64 роки, а ми намагаємося вивезти свій мед, який здатний покращити наше здоров'я, продовжити життя", - підсумовує Віталій Батіг.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочарі отримують одні з найбільших зарплат в області

За словами Степана Барни, на сьогодні підприємство “Молокія” - це одне найкращих і найефективніших підприємств, що працюють на території Тернопільської області, які переймаються не тільки тим, як отримати прибутки, а й створенням робочих місць. Наразі на підприємстві працює 1400 працівників, які в середньому отримують 7000 гривень на місяць. Це майже на 2000 гривень більше, ніж середній показник по області.

Окрім того, варто зазначити, що сума сплачених податків, близько 30 мільйонів гривень, - це добре наповнення нашого бюджету.

Поруч із цим підприємство створило перший в Україні проект кооперативного руху, за якого відбувається активна співпраця між виробником і переробником продукції.

В даному випадку ми є свідками того, як відроджуються ті традиції, які мали місце раніше. І у подальшому тим шляхом, яким рухається Черкащина разом із підприємством “Молокія”, ми напрацюємо формат із районами Тернопільської області. Основним нашим завданням є відродження села. Село буде жити, коли буде жити тваринництво, коли люди отримуватимуть гарні зарплати за результати своєї праці.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Регіональне підприємство запускає новий формат кооперації

За словами Степана Барни, на сьогодні підприємство “Молокія” - це одне найкращих і найефективніших підприємств, що працюють на території Тернопільської області, які переймаються не тільки тим, як отримати прибутки, а й створенням робочих місць. Наразі на підприємстві працює 1400 працівників, які в середньому отримують 7000 гривень на місяць. Це майже на 2000 гривень більше, ніж середній показник по області.

Окрім того, варто зазначити, що сума сплачених податків, близько 30 мільйонів гривень, - це добре наповнення нашого бюджету.

Поруч із цим підприємство створило перший в Україні проект кооперативного руху, за якого відбувається активна співпраця між виробником і переробником продукції.

В даному випадку ми є свідками того, як відроджуються ті традиції, які мали місце раніше. І у подальшому тим шляхом, яким рухається Черкащина разом із підприємством “Молокія”, ми напрацюємо формат із районами Тернопільської області. Основним нашим завданням є відродження села. Село буде жити, коли буде жити тваринництво, коли люди отримуватимуть гарні зарплати за результати своєї праці.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview