150670

Які модні тренди в овочевому сегменті

Про це пише propozitsiya.com.

Причому ці тренди у сегментах свіжих і заморожених овочів не однакові. Наприклад, якщо продукти заморожуються, то важливий не їх товарний вигляд під час приймання, а вигляд у замороженому стані. Наприклад, крива морква або цибуля-порей чи довгі морквини з зеленими «плечиками» – не проблема, якщо їх збираються продавати в замороженому вигляді, адже перед цим їх обов’язково дрібно нарізають.

Та є сегменти ринку, де принцип «Найкраще – на свіжий ринок, гірше – на заморожування» відійшов у минуле. Наприклад, щодо бобових вимоги до якості заморожувальних підприємств мало відрізняються від вимог до товару на свіжому ринку. Є культури, яких більше заморожується, ніж іде на свіжий ринок: наприклад, боби, шпінат, горох.

Сегмент заморожених овочів також відчуває на собі модні тренди, що проявляються на свіжому ринку. І з вигодою для себе використовує. Наприклад, тенденція до вегетаріанства дає змогу не просто продавати більше овочів, а успішно впроваджувати продукти з вищою доданою вартістю – наприклад, готові вегетаріанські бургери замість окремо нарізаних моркви чи бобів, що входять до їх складу. Радує виробників заморожених овочів і те, що до складу вегетаріанських бургерів може входити широкий набір овочів: сочевиця, цвітна капуста, гарбузи, тощо.

Користуються виробники заморожених овочів і трендом до додавання в смузі овочів і пряних трав. Зростає популярність і чисто овочевих смузі, наприклад, капустяного, для яких теж овочі часто закуповують не в свіжому, а в замороженому вигляді.

Не обходить боком заморожені овочі і органічний тренд, особливо сильний у країнах Скандинавії, Німеччині та Бельгії. Також зростає популярність овочів на грилі і навіть смажених овочів. Наприклад, смажений батат все частіше виступає замінником традиційної картоплі. Все популярнішим стає заморожений пастернак, а серед традиційних овочевих культур споживачі все частіше спеціально вибирають місцеву продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти спрогнозували, наскільки здорожчає хліб

В Україні знову подорожчає хліб.

В Асоціації фермерів та приватних землевласників прогнозують, що наступного року ціни зростуть на 26%. Про це повідомляє ТСН.

Однак, подорожчання не буде різким – по 2% щомісячно. Основна причина – ціна зерна на експорт. Цього року хліб уже подорожчав, що пояснюється зниженням врожаю зернових у світі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найкраща урожайність цукрових буряків

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

«Кампанія по збору «солодких» коренів цього року проходить жвавіше, адже на аналогічну дату минулого року було викопано на 6% менше. Всього накопано 13,05 млн т цукрових буряків, за середньої урожайності 452 ц/га. У порівнянні з минулим роком урожайність цукрових буряків зменшилась на  26 ц/га ( або 5%)», - коментує аналітик сировинних ринків та сільського господарства НАЦУ «Укрцукор» Василь Долінський.

Більше половини усіх цукрових буряків зібрали у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Полтавській областях. Вінниччина знову є беззаперечним лідером за обсягами вирощування коренеплодів – валовий збір вже наближається до позначки 2,5 млн т. За лідером слідують Хмельниччина – 1,8 млн т, за нею - Полтавщина та Тернопільщина із валовим збором по 1,4 млн т.

Найкращу урожайність «солодких коренів» зафіксовано на Херсонщині , де дощувальні зрошувальні машини забезпечили 739 ц/га цукрових буряків. Найкращі результати без зрошення отримали господарства в Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях – 540-570 ц/га у заліковій вазі. Найгірші результати показали Харківська, Сумська, Кіровоградська, Полтавська області – 350-390 ц/га.

Нагадаємо, за прогнозами асоціації, валовий збір цукрових буряків досягне 13,8-14,0 млн т.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початку року зарплата у сільському господарстві зросла майже на третину

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Загалом, у січні-вересні цього року середня заробітна зарплата у сільському господарстві склала 5 585 гривень, що 47% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві, разом із лісовим та рибним господарством, у січні-вересні 2017 року складала 5 863 грн (у січні-вересні 2016 року – 4 060 грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому ДФС списує аграріям кошти з рахунків у системі адміністрування ПДВ?

Як виявилося, Державна фіскальна служба проводила помісячний перерахунок показників сум перевищення в накладних, починаючи з 1 липня, пише Аgravery.com.

В  результаті такого перерахунку майже у всіх підприємств, що застосовували спеціальний режим оподаткування, виникло від’ємне значення по формулі у СЕА ПДВ.

«Наші кошти списалися 15 листопада. Ви знаєте, дивлюся як вони їх знімали, і не можу знайти логічного пояснення, бо списання із загальної декларації робилося два рази. Навіть уявлення не маю, чого вони їх зняли. Ми одразу звернулися до Всеукраїнської Аграрної Ради, щоб дізнатися, можливо, не лише в нас така проблема, і виявили, що таки дійсно ми не одні», - розповіла Інна Мельник, бухгалтер підприємства «Перлина Поділля» (Хмельницька обл.).

«26 жовтня я помітила, що кошти з нашого рахунку пропали, хоча увечері я зробила витяг і все було добре. Ні Податкова, ніхто ніяк пояснити мені це списання не може, я не розумію, на яких підставах це відбулося, і найголовніше, навіть якщо ці гроші знялися, чому ця інформація не потрапляє до нас у витяги. Я вже дзвонила і на гарячу лінію, і писала листа, але реакції поки що не отримала», - скаржиться головний бухгалтер господарства «Відродження» (Черкаська обл.), Ірина Ткаченко.  

Як пояснила партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова списання коштів відбулося тому, що Державна фіскальна служба проводила перерахунок показників сум перевищення за накладними і коригуваннями за липень-жовтень, щоб мати в базах суми не наростаючим підсумком, а помісячно. Експерт розповіла, що таким чином ДФС виконувала вимоги Податкового кодексу щодо реєстрації накладних/коригувань із запізненням в рахунок показника «Сума перевищення», незважаючи на розмір показника «Сума накладної».

«Зареєструвати із запізненням можливо тільки податкові накладні за ті звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у податкових деклараціях, над сумою податку, що міститься в податкових накладних і розрахунках коригування, зареєстрованих в реєстрі», - зазначила Ольга Богданова.

Однак, за словами аудитора, агросектор неочікувано постраждав від дій ДФС. Податківці перерахували суми перевищення окремо по загальних деклараціях (у порівнянні із зареєстрованими податковими зобов’язаннями по податкових накладних/коригуваннях) та по скорочених деклараціях (у порівнянні із зареєстрованими податковими зобов’язаннями по окремих накладних за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування). В результаті такого перерахунку майже у всіх підприємств, що застосовували спецрежим ПДВ, виникло від’ємне значення по формулі у СЕА ПДВ.

«Але є й інші причини виникнення від’ємного значення за результатами такого перерахунку. Законодавчі підстави саме для такого алгоритму перерахунку є сумнівними, оскільки закон не містив і містить норм щодо визначення окремого показника формули СЕА ПДВ окремо по загальній та скороченій декларації», - наголосила Ольга Богданова.

Експерт порадила агропідприємствам переконатися, що вони не потрапили в цю ситуацію. А в разі, якщо виявлять списання коштів, звернутися на гарячу лінію щодо протидії корупції в ДФС, зафіксувати негативні наслідки і вимагати проведення перерахунку за новим алгоритмом (без перерахування показника «Сума перевищення» окремо по декларації загальній і скороченій). «Позиція щодо негативних наслідків такого перерахунку доведена до ДФС та Мінфіну і наразі тривають роботи, щодо змін алгоритму проведення такого перерахунку сум перевищення. Очікуємо, що найближчим часом в наслідок проведення нового перерахунку показник формули у СЕА ПДВ буде анульовано», - зазначила Ольга Богданова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тарифи на залізничні вантажоперевезення продовжать підвищувати

В Україні тариф на вантажні залізничні перевезення буде підвищуватися, — повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян, пише hubs.ua.

«Підвищення залізничних тарифів, яке ми вже відчули в цьому році на 15%, – безумовно, на жаль, буде не останнім для того, щоб залізниця вийшла з тієї ями, в якій вона знаходиться», – розповів чиновник на презентації проекту постійної логістичної стратегії та плану дій для України, які були розроблені за підтримки Світового банку.

При цьому Омелян не уточнив, у які терміни будуть збільшуватися тарифи і наскільки.

Раніше повідомлялося, що з 30 жовтня 2017 року набув чинності наказ Міністерства інфраструктури від 20 жовтня №357 «Про внесення змін до коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів на перевезення вантажів у межах України та пов'язані з ним послуги».

Документ ввів в дію індексацію тарифів на вантажні залізничні перевезення на 15%.

В «Укрзалізниці» запевнили, що після подорожчання послуги всі кошти від індексації тарифу компанія буде акумулювати на окремому інвестиційному рахунку та планує публічно звітувати про їх використання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview