186395

Які наслідки для АПК від запровадження "соєвих правок"

Зміна порядку оподаткування операцій із вивезення сої за межі митної території України в митному режимі експорту що передбачена з 1 вересня 2018 року, містить суттєві ризики. Практична реалізація цих змін призведе до небажаних наслідків для всіх учасників даного ринку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи новації щодо порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245 від 07.12.2017.

Йдеться про перехід із режиму оподаткування за нульовою ставкою на режим звільнення від оподаткування – відповідно до вітчизняної практики 2011-2016 років, яка застосовувалась до експортних поставок зернових та технічних культур, пояснив науковець.

Основними бенефіціарами ухвалення цього рішення є власники виробничих потужностей з переробки олійних культур. У такий спосіб вони намагаються досягнути більшого рівня завантаженості власних виробничих потужностей та підвищити рівень маржинальності своєї діяльності, яка у 2017 році суттєво знизилася внаслідок гострої конкуренції за сировину, зауважив експерт.

За його словами, перевагами цих новацій можуть також скористатися виробники тваринницької продукції, оскільки вартість кормів за умов збільшення обсягів переробки сої в Україні може знизитись, зазначив експерт.

Проте, ухвалені законом №2245 новації одночасно несуть суттєві ризики для розвитку олійної галузі. Їх практична реалізація може призвести до певних втрат, в тому числі й для самих переробників – ініціаторів даних змін, наголосив Леонід Тулуш.

Насамперед, товаровиробники можуть суттєво знизити площі під соєю. Адже для її вирощування в Україні були створені «тепличні умови»: у 2011-2016 роках вона була єдиною культурою, при експорті якої здійснювалось відшкодування ПДВ незалежно від статусу експортера. При цьому на неї поширювалася також дія режиму ПДВ-акумуляції, що формувало подвійну вигоду для товаровиробників. Як наслідок, обсяги виробництва сої суттєво зросли – з 1,0 млн т у 2009 році до 4,3 млн т у 2016 році.

У разі переорієнтації товаровиробників на інші культури, крім олійних, завантаження переробних потужностей так і залишиться на рівні двох третин, вважає експерт.

Найбільші ж ризики, на його думку, пов’язані зі зміною предмета поставок на відповідні регіональні ринки. Адже досі Україна поставляла необроблену продукцію на ринки країн Близького Сходу фактично без застосування ввізного мита. Якщо відбудеться зміна предмета поставки із соєвих бобів на продукт їх переробки – олію чи шрот, можна з високою ймовірністю прогнозувати втрату цих ринків.

Відповідно, наприкінці осені цілком можливий обвал цін на сою на внутрішньому ринку внаслідок різкого зниження обсягів експорту продуктів її переробки, значні репутаційні втрати компаній з України як надійних експортерів та «екстрене» повернення до звичайного режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої під тиском протестних акцій товаровиробників, прогнозує експерт.

Уникнути цих проблем можна, відтермінувавши набуття чинності відповідною нормою пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої мінімум на рік, як це в грудні 2017 року було зроблено із ріпаком, зазначив Леонід Тулуш.

Проблему підвищення рівня завантаженості виробничих потужностей з переробки насіння (бобів) олійних культур варто вирішувати більш зважено – з урахуванням усіх можливих економічних наслідків. Забезпечення збільшення обсягів переробки виробленої в Україні сої належить до стратегічних питань, і його неможливо вирішити в межах одного року.

Зацікавленим сторонам слід розглянути всі можливі варіанти вирішення даного питання, зокрема, й шляхом запровадження заходів фінансового стимулювання поставок сої на переробні підприємства та завантаження наявних переробних потужностей олієжирової галузі за рахунок імпортної сировини, підсумував Леонід Тулуш.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна в I кварталі експортувала понад 6 млн т кукурудзи

Україна за підсумками січня-березня 2018 р. експортувала 6,59 млн т кукурудзи на суму $1,03 млрд. Про це повідомляє Латифундист з посиланням на ГФС.

Основними імпортерами української кукурудзи є Єгипет (на $248,52 млн), Китай (на $118,19 млн) і Нідерланди (на $105,09 млн). Експорт у ці країни склав 1 588,15 тис. т, 755,48 тис. т і 671,68 тис. т кукурудзи відповідно.

При цьому за 2017 р. експортувала 19,39 млн т кукурудзи на суму $2,99 млрд.

Раніше повідомлялося, що на думку Педро Дейнеки, партнера MD Commodities (Бразилія), нинішнє подорожчання кукурудзи є ситуативним і її вартість скоро почне знижуватися.

Ваш вибір 'Подобається'.


Створена кава, яку можна їсти

Теґи: 

Спочатку вони запропонували холодну пляшкову каву, але вона не прижилась, пише agroday.com.ua.

Потім підприємливі латвійці придумали кращу ідею. Чому б не зробити каву їстівною? Після декількох експериментів команда придумала рецепт, в якому б кавові боби змішувалися з какао-маслом і деякими іншими інгредієнтами.

В результаті вони отримали кавову плитку, яка має такий самий смак, як чашка кави. І містить стільки ж кофеїну, як еспресо.

В кінці 2016-го брати заснували Solid Coffee і назвали свій продукт Coffee Pixels.

Пластинки Coffee Pixels дуже маленькі і важать всього 10 грамів.
Є два аромати пластинок — молоко і каскар (з ароматом фруктів і вишні). Упаковку з 4 пластинок продають по €7,2.

Зараз компанія виробляє 10 тис. пластинок в місяць. І шукає фінансування на €1 млн.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні обвалилися ціни на капусту

Станом на 19 квітня 2018 року, на гуртових ринках країни капуста пропонується по 5,0-6,0 грн/ кг (0,15-0,18 EUR/кг), повідомляє Інфо-Шувар.

Рік тому, капуста коштувала мінімум на 25% дорожче, до того ж, в минулому році ціна зростала майже щодня, до середини травня 2017 року ціни досягли максимальних показників в 10-12 грн/ кг (0,31-0,37 EUR/кг).

«Падіння ціни на капусту зараз відбувається під впливом двох факторів. Перший - це збільшення імпорту: на початку квітня ціни на капусту стрімко пішли в гору, імпортери миттєво зреагували на це і почали завозити капусту з Польщі. Другий – збільшення пропозиції від вітчизняних виробників, які, орієнтуючись на сценарій минулого року, притримували певні обсяги капусти в сховищах до середини квітня. Саме цим пояснюється відносно висока ціна на продукцію в період від лютого до квітня»,- коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи

За даними «Інфо-Шувар», ціни на капусту в сезоні 2017/2018 років почали зростати в кінці січня , позитивна динаміка тривала до 10 квітня, в цей період різниця між цінами минулого сезону становила мінімум 40-50%.

Зниження ціни сьогодні триває і по ранній капусті, за тиждень ціни на цю продукцію на гуртових майданчиках країни впали майже в 1,5 рази до 18-25 грн/кг (0,56-0,78 EUR/кг).

Ваш вибір 'Подобається'.


Через митницю незаконно завозять міндобрива з Росії

Про це на засіданні уряду сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, пише УНН.

"Даю урядове доручення ДФС провести комплексну перевірку Сумської митниці на предмет створення там системи з обходу антидемпінгових мит, введених урядом щодо мінеральних добрив, які завозяться з Російської Федерації", - сказав Гройсман.

Як наголосив він, якщо рішення уряду прийняте, воно має виконуватись.

У березні уряд вирішив підвищити мито на імпорт міндобрив з Росії.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


На Львівщині спиртзавод вироблятиме парфуми і оцет

«Укрспирт» запускає спиртазавод в селі Великий Любінь, що на Львівщині. Він простоював шість років, повідомляє прес-служба держпідприємства, пише zaxid.net.

Згідно з повідомленням, завод буде виробляти «запашні спиртомісткі речовини» і оцет.

У компанії зазначили, що відновлення виробництва реалізовано в рамках стратегічного плану розвитку ДП «Укрспирт» на Львівщині, згідно з меморандумом, підписаним між Львівською ОДА та ДП «Укрспирт» від 9 лютого.

Як повідомлялося, ДП «Укрспирт» має намір модернізувати десять своїх заводів на Львівщині та перепрофілювати їх для виробництва біоетанолу. Для співпраці у цьому напрямку у п’ятницю, 9 лютого, був підписаний меморандум про взаєморозуміння між головою Львівської ОДА Олегом Синюткою та тимчасово виконуючим обов’язки директора ДП «Укрспирт» Юрієм Лучечком.

Йдеться про модернізацію Сторонибабського, Суходільського, Лопатинського, Вузлівського, Рава-Руського, Струтинського, Великолюбінського, Борокського, Воютицького, Угерського МПД ДП «Укрспирт» на Львівщині.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.