Які новації приніс в АПК рік, що минає

Всупереч кільком погодним антирекордам і дефіциту міндобрив, сформованому зупинкою заводів Ostchem у розпал весняної посівної, Україна зібрала другий за величиною в новітній історії урожай зернових – 62,3 млн т. Навіть попит на такі традиційно імпортозалежні культури, як жито і гречка, повністю забезпечений внутрішнім виробництвом, пише mind.ua.

У цілому, за підсумками року галузь зберігає за собою статус флагмана національної економіки: частка АПК у ВВП країни – близько 12% або 340 млрд гривень. Понад 40% усього українського експорту або близько $15 млрд (за 10 місяців) припадає на продукцію сільгоспвиробництва, переважно – сировинну.

Угода року. Аграрний сектор – найдинамічніший у національній економіці, і він же став першим, де поступово відновлюється докризовий рівень злиттів/поглинань. Провідний учасник M&A – група «Кернел» Андрія Веревського, яка реалізувала найважчу операцію року – покупку 100% агрохолдингу «Українські аграрні інвестиції» (УАІ). Сума угоди склала $155 млн за рослинницький бізнес УАІ в обсязі понад 190 000 га сільгоспземель, розбитих на 62 сільгосппідприємства в 16 областях України і 200 000 тонн потужностей зі зберігання.

У результаті цієї угоди земельний банк «Кернела» перевищив 600 000 га, а продавець – російська «Ренесанс Груп» Михайла Прохорова – нарешті успішно завершила багаторічні спроби вийти з українського бізнесу.

Також у 2017 році «Кернел» закрив операцію з придбання у компанії Glencore 10 агропідприємств у Черкаській, Київській та Вінницькій областях і отримав погодження АМКУ на покупку частки в статутних капіталах 10 агропідприємств холдингу «Агро Інвест Україна» серба Міодрага Костича.

У 2017 році активно нарощував свій аграрний бізнес і власник мережі DIY-гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр Герега, акумулювавши близько 100 000 га завдяки покупкам компаній «Агрохолдинг-2012» і «Вінницька аграрно-промислова група». Учасники сільгоспринку характеризують стратегію новачка як «надагресивну». План-мінімум для Гереги в АПК – 300 000 га протягом декількох років. Окреслювати такі амбітні горизонти йому допомагає колосальний фінансовий ресурс, що генерується «Епіцентром» (прибуток у 2016 році – 2,434 млрд грн, виручка – 28,147 млрд грн, чистий дохід від операційної діяльності – 3,2 млрд грн).

Призначення року. 13 вересня 2017 року Кабмін призначив Дмитра Гавриша на посаду в.о. голови найбільшого державного оператора на аграрному ринку – Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗКУ). Цьому рішенню передувала наростаюча криза в корпорації, різке зниження обсягів експорту до КНР і претензії з боку ССЕС – китайського партнера ДПЗКУ – в недотриманні умов контракту.

Новий керівник зернової корпорації невідомий аграрній галузі, але й залучали його як антикризового менеджера, а не стратега. Гавриш майже 20 років працював у бізнесі, з них шість років – з 2004 по 2010 рр. – обіймав посаду заступника голови правління найбільшої в Україні компанії з будівництва мостових конструкцій і транспортних розв'язок «Мостобуд».

Як повідомив Гавриш у короткому інтерв'ю (воно ж останнє, яке дав глава ДПЗКУ) одному з видань, його кандидатуру запропонувало рекрутингове агентство. Свої функції він охарактеризував як «загальноуправлінські й антикризові». «Те, що я не працював на аграрному ринку, в даному випадку великий плюс, оскільки я не пов'язаний з жодним із його учасників», – вважає він.

Новація року. Найбільш значуща для сільського господарства реформа була проведена вже насамкінець нинішнього року, а її практична реалізація почнеться восени наступного. 7 грудня, в ході прийняття Державного бюджету, депутати прийняли поправку до Податкового кодексу, якою скасували відшкодування ПДВ на експорт олійних культур – соняшнику, сої та ріпаку.

Новація мала набрати чинності з 1 березня 2018 і стала відповіддю на майже дворічні лобістські зусилля представників переробного бізнесу, чиї сумарні потужності вже перевищили 15 млн тонн на рік і потребували завантаження сировиною. Зараз майже весь соняшник переробляється всередині країни, але по ріпаку частка експорту перевищує 85%, а по сої – 60%.

Зміну експортного режиму з ПДВ на олійні було проведено виключно силами депутатів (навіть у КМУ про нього дізналися, схоже, по факту), і це стало предметом запеклих боїв між різними групами впливу в парламенті. Реалізації благої мети – нарощуванню переробки всередині країни та експорту продукції з високою доданою вартістю – зашкодила форма проведення цього рішення. Поправка приймалася без широкого обговорення, адже ініціатори небезпідставно побоювалися протидії, і була внесена до сесійної зали без проходження Аграрного комітету.

Сільгоспвиробники в особі аграрних асоціацій заявили про сумарні збитки через зниження експортних цін на рівень недоотриманого ПДВ у 10 млрд грн на коло (потім ця цифра зросла до 15 млрд), проте сухі розрахунки показують скромніший ефект.

Так, за оцінками економістів сума недоотриманого прибутку по галузі складе в рази менше – близько 3 млрд грн. «Рентабельність може знизитися на 6,5%, при цьому в 2016-му вона становила 61,9%, у 2015 – 78,4%, у 2014 – 36,7%. Фактично на фінансову звітність у кінці року це майже не вплине, а встановлене обмеження можна вважати заміною податку на екологію, за вирощування особливо шкідливих культур», – каже Григорій Кукуруза, економіст IMF Group. Щоб дати можливість експортерам завершити сезон за усталеними правилами, скасування ПДВ на сою було відстрочено до вересня 2018 року, а на ріпак – на два виробничих цикли, тобто до 2020 року.

Держава і галузь. У 2017 році на державному рівні вперше офіційно, а не декларативно, був затверджений курс на підтримку дрібних і середніх виробників. Кабмін затвердив Концепцію розвитку фермерських господарств на 2018-2020 рр., в якій зафіксував низку заходів, спрямованих на посилення ролі цієї категорії сільгоспвиробників в АПК. У наступному році з держбюджету фермерам буде скеровано 1 млрд гривень у форматі здешевлення ставок за кредитами, залученими на інвестпроекти, і на стимулювання кооперації знову-таки у формі співфінансування реалізованих кооперативами проектів.

За підсумком реалізації цих програм підтримки у трирічній перспективі розробники хочуть вийти на двократне збільшення частки фермерів в агарному ВВП (з 6% до 12%), п'ятикратне збільшення створених ними робочих місць (з нинішніх 100 000 до 500 000), оновлення парку агротехніки на 10% щорічно, а також додатково отримати до 1,5 млн тонн врожаю за рахунок поліпшення технологій, застосовуваних дрібними і середніми сільгоспвиробниками.

Ньюсмейкер галузі. Максим Мартинюк – перший заступник міністра аграрного міністерства і де-факто глава відомства після того, як Тарас Кутовий написав заяву про відставку, і чий офіційний статус повністю відповідає активізації ролі держави в галузі і спроб стимулювати розвиток стагнуючих секторів. Мартинюк був одним з учасників переговорів між аграрними асоціаціями і парламентом з питання скасування ПДВ на експорт олійних. Це посередництво не дало законотворчим різночитанням вилитися в багатотисячні мітинги аграріїв по всій країні. Серед озвучених ним ініціатив – можливість введення спеціальної ставки ПДВ для агросектора на рівні 7%, а також 100% усіх меседжів, що стосуються земельної реформи.

Утім, такій обізнаності та мандату на озвучування найбільш критичних тез у галузі є і більш прозаїчне пояснення – близькість до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, з яким Мартинюк працював у Вінницькій міськраді.

Ризики-2018. Особливість українського аграрного ринку, орієнтованого здебільшого на експорт, виводить на перший план зовнішні потенційні ризики: зміну правил торгівлі основними експортними позиціями та/або вимог до їхніх специфікацій. У 2017 році подібне сталося двічі: влітку єгипетський державний оператор GASC посилив вимоги до постачання причорноморської пшениці, підвищивши норму вмісту протеїну до 12,5%. Під цю вимогу підпадає російська пшениця, проте для значної частини українських зернових її важко виконати. У листопаді Індія, куди Україна до того моменту поставила 1,5 млн тонн пшениці на суму $234 млн, підвищила експортне мито на цю культуру вдвічі, до 20%. І тепер за підсумками сезону експерти очікують зниження експорту в цьому напрямку.

До специфічно українських ризиків можна віднести необхідність уже в січні виплатити перший транш за кредитом, наданим Державній продовольчо-зерновій корпорації Експортно-імпортним банком Китаю. В ході міжурядових переговорів досягнуто попередньої домовленості щодо повернення частини тіла кредиту і зниження процентної ставки на залишок до 2,5% + LIBOR, однак наскільки вона влаштовує кредитора, поки невідомо.

Ще один ризик – можливість радикальної трансформації всієї системи ієрархії в сфері земельних відносин. У парламенті зареєстровано кілька законопроектів (один з них – президентський), якими повноваження щодо розпорядження землями сільгосппризначення державної власності передаються на місця, а функції регулятора розпорошуються між різними суб'єктами. І якщо варіант розширення повноважень щодо розпорядження землями об'єднаних територіальних громад підтримується всіма, то передача земель держвласності під юрисдикцію РДА, як пропонується низкою законодавчих ініціатив, буде не реформою, а лише стресом для галузі, оскільки повертає порядок, який уже діяв раніше і згодом дискредитував себе.

Можливості-2018. Попри те, що мораторій на продаж сільгоспземель було продовжено ще на рік, до 11.01.2019, швидше за все, завершення земельної реформи в 2018-му Україна не побачить. Введення ринку землі – занадто радикальна реформа, токсичність якої хоч і знизилася (за два роки кількість людей, які підтримують зняття мораторію, зросла з 15% до 44%), але все ще занадто відчутна, щоб проводити її напередодні виборів. Проте, як можливість ринок землі в прогнозах на наступні 12 місяців не можна не враховувати, особливо якщо зовнішні донори України виявлять достатню наполегливість.

Наступний рік, швидше за все, відзначиться трансформаціями логістики сільгоспвантажів. Стара система себе вичерпала, і щорічно зростаючі обсяги експорту змушують операторів шукати або самотужки створювати альтернативні можливості, скеровуючи інвестиції в проекти із закупівлі та будівництва зерновозів і внутрішню інфраструктуру.

Ще один напрямок інвестицій і глобальна можливість розвитку сектора – зростання внутрішньої переробки, в тому числі як результат стимулюючих заходів у рамках держпідтримки і поступового розширення зовнішніх ринків збуту, в тому числі – збільшення квот на поставки до Євросоюзу.

Значний потенціал в АПК пов'язаний із розширенням корпоративного сегмента за рахунок проведення великої приватизації аграрних держпідприємств і таких гігантів, як «Укрспирт». Але з огляду на забюрократизованість процедур, пасивність ФДМ і вже згадані передвиборчі процеси, шанси на видимий прогрес у цій сфері до кінця 2018 року невисокі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До зимових свят виробництво сурогатного алкоголю зростає на третину

Про це у коментарі УНН розповів співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов.

"Поряд із зростанням виробництва легального алкоголю, обсяги виробництва тіньового алкоголю також зростають. Можемо говорити про те, що на новорічні свята підпільне виробництво алкоголю зросте десь на 20-30%, як мінімум. Але ніхто не озвучить точних цифр, про них не відомо широкому загалу. Про них знають тільки ті, хто контролює тіньові потоки", - сказав він.

Відтак, український споживач має бути пильним при виборі лікеро-горілчаної продукції до новорічного столу, радить Снєгирьов.

"Поряд із зростанням виробництва нелегальної горілки, ніхто не відміняв і той контрафакт, що виробляється на неконтрольованих територіях та збувається в Україні. Пригадаймо нещодавній скандал, в якому був замішаний один із українських виробників алкоголю, який веде бізнес із окупованими територіями. За такої інформації немає вірогідності, що відсутні постачання до нас з іншого боку. Тому, українському споживачеві варто звертати увагу на продукцію, що продається у роздрібі. Адже в Україні, повторююсь, є поширеною практика збільшення випуску як офіційної, так і тіньової горілки напередодні свят", - сказав він.

Нагадаємо, що у листопаді, по відношенню до показників жовтня в Україні зросло виробництво горілки, коньяків та бренді.

При цьому, ціни на алкоголь напередодні свят залишаються стабільними. А низка виробників пропонують акційні знижки на свою продукцію. Наприклад, українське червоне вино “Коктебель” Каберне в середньому коштує 68,93 грн, але в окремих магазинах його можна придбати за акційною ціною — на 20 грн дешевше.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як врятувати українську яловичину

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, пише landlord.ua.

«Станом на 1 грудня 2017 року в усіх категоріях господарств утримується 3904,3 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ). Левова частка від загального поголів’я ВРХ припадає саме на особисті господарства – 2727,9 тис. голів, а в сільськогосподарських підприємствах – 1176,4 тис. голів.  І фактично на сьогодні йдеться не про виробництво чи експорт яловичини у більшості випадків, а про реалізацію телятини», — заявила вона.

На її думку, такий товар, як жива худоба та пів туші яловичини, має низьку додану вартість. Світові ж ринки зацікавлені у постачанні фасованих вирізок, стейків, заморожених, упакованих субпродуктів та інших видів переробленої м’ясної продукції. Проблема полягає в тому, що особисті господарства роздробленні та не можуть формувати партії переробленого м’яса для виходу на експорт.

Такої ж думки дотримується економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак, який вважає головною проблемою виходу української продукції на експорт в недостатніх обсягах її переробки.

«У нас на жодному підприємстві немає обсягів переробки, які б дозволили завантажити контейнер за добу або за дві, щоб експортувати свіжу продукцію. Тому виробники вимушені заморожувати пів туші, накопичуючи об’єми. Крім того, внутрішній попит на відрізи яловичини/телятини настільки низький, що обсяги глибокої переробки ще менші. Тому шансів зібрати експортну партію продукції немає ніяких. Щоб працювати в сегменті свіжої охолодженої продукції, потрібно виробляти хоча-б один контейнер на два дні, або, краще, на день. Тобто 20 тонн готової продукції глибокої переробки. Це еквівалент 45 тис. бичків на рік. Зараз жоден з переробників в Україні не може цього запропонувати», — заявив він.

За словами Ольги Трофімцевої експорт свіжої української яловичини за результатами 9 місяців 2017 року склав 8,5 тис. тонн ($21,8 млн). Майже удвічі збільшився показник експорту мороженої яловичини за той самий період – він становив 21,6 тис. тонн ($61,5 млн). Найбільшими імпортерами є Білорусь, Азербайджан, Грузія, Ірак, Казахстан.

Щоб збільшити обсяги експорту, українським агровиробникам потрібні інвестиції, кооперація та продукція, що відповідає міжнародним стандартам, вважає Андрій Ярмак.
«Чи дорого коштує переробка? Абсолютно ні! Інвестувавши близько $6 млн, можна отримати щорічний оборот майже в 60 млн! Справді унікальна можливість, але є одне «але» — потрібні кастрати відповідної вгодованості та в відповідних кількостях. Згідно наших підрахунків, комерційно доцільний розмір фідлоту для відгодівлі кастратів складає 4 тис. голів. Жодне підприємство не має такого поголів’я. Найкращий вихід – кооперація. Можна й скуповувати у інших, але потрібно купувати бичка в перші дні після народження і тільки з подібним генетичним потенціалом, щоб можна було оптимізувати раціони та бізнес-процеси», — наголосив економіст.

Щодо держпідтримки, то за словами Ольгі Трофімцевої, для стимулювання виробництва яловичини в країні Мінагрополітики здійснює 9 основних кроків: продовжує держпідтримку агровиробників, розширює зони вільної торгівлі, впроваджує роботу аграрних атташе, підтримує виробництво через Експортну-кредитну агенцію та роботу виробників у торгівельних місіях, сприяє збільшенню поголів’я та сертифікації м’яса згідно міжнародним стандартам, а також просуває спільно з Держпродспоживслужбою українську яловичину на іноземні ринки та збільшує комунікації між представниками державних органів та підприємцями.

За оцінками ФАО, у 2015 році найбільшими виробниками яловичини у світі стали США – 15%, Бразилія – 14%, ЄС – 12% та Китай – 10%. Головні покупці на сьогодні – країни Близького Сходу та Південної Африки, але з кожним роком попит на імпорт яловичини у світі зростає на 8%, або на $2 млрд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новий рік - нове здорожчання продуктів: до чого готуватися українцям

Проте українцям не варто розслаблятися, у січні-лютому наступного року вартість продуктів може зрости ще на близько 4%. Про це УНН повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Торгівля у 2017 році

За словами О.Дорошенка, у 2017 році спостерігається пожвавлення у торговій сфері, хоча й не таке велике, як очікувалося.

“Про пожвавлення говорять усі торгові мережі та всі оператори. Але пожвавлення було меншим, ніж очікувалося. Це пояснюється тим, що реальне зростання економіки і доходів українців становить лише 2%. Крім того, проблемою є і те, що 38% людей живуть на соціальні виплати: реальний заробіток у людей, які працюють, зростав значно швидше, ніж у людей, які живуть за рахунок соцвиплат (пенсії, допомога з безробіття, людям з інвалідністю тощо). Для них цей рік був досить важким, а для тих, хто працював, кращим: люди могли собі дозволити більше завдяки збільшенню доходів”, — зауважив експерт.

Ціни на продукти

Як зауважив спеціаліст, протягом 2017 року ціни зростали досить швидко. На цей рік планувалося зростання ВПП у 3% і 8% — інфляція, проте зростання виявилося меншим, а інфляція в 1,5 рази вищою.

“Насамперед дорожчали продукти харчування. Тому що більшу частину грошей українці витрачають саме на них. Варто зауважити, що доходи працевлаштованих людей встигали за цінами, тому вони могли собі купити ще щось: спостерігається пожвавлення на ринках електроніки, побутової техніки. Якщо ж говорити про непрацююче населення, то їх рівень життя значно погіршився”, — наголосив О.Дорошенко.

Доходи населення

Експерт зазначив, що доходи населення у регіонах зростали нерівномірно. Крім того, центральні регіони вже поступово втрачають пальму першості.

“Київська область поступається іншим. Якщо раніше вона трималася у ТОП-3, то зараз Київ уже скотився до 5-6 місця, а у 2018 році до ТОП-5 увійде Закарпаття”, — переконаний О.Дорошенко.

За його словами, всі звикли до того, що Закарпаття — регіон з невеликим рівнем життя, і люди з нього виїжджали на заробітки до інших регіонів, але з 2018 року у цьому регіоні будуть значно вищі заробітні плати.

“Це пояснюється тим, що там є іноземні інвестиції та велика міграція. Це створює напруження на ринку праці, тому заробітна плата підвищується, інакше — людей не втримати”, — наголосив спеціаліст.

Прогноз на 2018 рік

О.Дорошенко звернув увагу на те, що прогнози уряду щодо зростання економіки та зростання рівня інфляції не справджуються. Влада завжди завищує ріст ВВП та занижує зростання інфляції. Тому, за його словами, цілком імовірно, що наступного року також буде спостерігатися ріст інфляції, хоча вже й без таких різких стрибків цін.

“Імовірно, що наступний рік також буде роком підвищення інфляції, але вже таких стрибків цін, які були цього року - на 30-50% - очікувати не варто. Ціни будуть зростати досить помірковано. Водночас, можу одразу сказати, що в січні-лютому ми побачимо сильне зростання цін. Зараз є відкладений тиск на ціни, тому на початку 2018 року ціни зростуть майже на всі продукти приблизно на 4%. Тобто половину річної інфляції ми пройдемо за два місяці (прогноз інфляції на наступний рік - 7%). Це буде зумовлено девальвацією гривні та зростанням мінімальної заробітної плати”, — пояснив експерт.

Утім, він також прогнозує незначне зниження цін на деякі види товарів, зокрема на яйця, та продукти, які підпорядковуються світовим трендам. За словами спеціаліста, вперше у 2018 році в нас буде спостерігатися те, що ціни на продукти залежатимуть від світових трендів.

“Ми будемо залежати не від коливання цін на товари всередині країни, а від їх коливання на світовому ринку. Через це нам варто слідкувати за світовими трендами”, — резюмував О.Дорошенко.

Нагадаємо, цього року рекордсменом подорожчання серед так званих соціальних продуктів харчування стало сало.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд схвалив Експортну стратегію України

Документ узагальнює спільну позицію Уряду та бізнесу щодо визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, подолання перешкод та використання всіх наявних можливостей з метою розвитку експорту, повідомляє Урядовий Портал.

Кінцевою метою та основним завданням Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху України на світових ринках.

“Це чіткий план дій як Україні перейти від переважно експорту сировини до експорту наукомісткої інноваційної продукції для успіху України на світових ринках. Документ визначає географічні пріоритети для експорту до 2021 року (так звані “ринки у фокусі”), де є найбільше можливостей саме для українського виробника. Експортна стратегія також формує орієнтири для створення світових ланцюгів доданої вартості, де український виробник здобуде гідні позиції та вигідні можливості для збільшення виробництва саме середньо- та високотехнологічної продукції”, - коментує рішення Уряду Степан Кубів, Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Він додав, що схвалення Урядом цього документа є надзвичайно важливим сигналом експортерам про те, що Уряд усвідомлює і розуміє потреби українських експортерів і продовжить роботу щодо розвитку українського експортного потенціалу.

“Українські експортери не лише вистояли, але й розвиваються. Вони мої герої. Тому саме зараз для успіхів на зовнішніх ринках потрібне спільне стратегічне планування і злагоджена командна робота всього Уряду, всіх центральних органів виконавчої влади, Парламенту, підтримка Президента, робота бізнес-асоціацій та об‘єднань, бізнесу, бо експорт - це командна гра”, - зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталія Микольська.

Дорожня карта визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Серед них: створення умов для розвитку сфер торгівлі та інновацій задля диверсифікації експорту українських товарів та послуг, підтримка експорту з боку держави, а також  підвищення рівня знань та навичок, необхідних підприємствам для здійснення міжнародної торгівлі.

Також у рамках Експортної Стратегії було затверджено перелік нових перспективних ринків, які зможуть замінити традиційні експортні ринки, доступ на які ускладнено через політичну ситуацію. Зокрема, було визначено топ-20 ринків, які, за умови вибору правильних форм і інструментів роботи з ними, здатні показати досить швидкі результати. Серед них, крім країн ЄС: Єгипет, Індія, Білорусь, Грузія, Молдова, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Японія, США, Канада, Швейцарія та Бангладеш.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вишневий Apple: диво генетичних технологій дає 20 кг з дерева

Підприємство отримало ексклюзивне право вирощування сорту від німецьких селекціонерів, пише agroday.com.ua.

Яблуковишню сорту Байя Маріса посадили у 2014 році. Плоди яблуковишні – червоні усередені і зовні, у білі крапки на шкірці, заважують до 200 г. Вони солодкі з кислинкою, мають аромат вишні. Яблуковишні вирізняються великою кількістю антиоксидантів. З одного дерева на четвертий рік після посадки підприємство планує зібрати до 20 кг яблук.

«Яблуковишні люблять пухкий ґрунт, ростуть на ділянці, захищеній від вітрів і протягів. – каже Тарас Мельник, співробітник «Гадз». – Крону яблуковишень формують за системою «суперверетено», на деревах залишають лише одно-, дво- і трирічні гілки. Старіші гілки необхідно зрізати, аби дерево не витрачало сили на зайві пагони».

Перевага яблуковишні у тому, що плоди, зібрані у вересні, можуть лежати до лютого. Сік із них – червоний, тож у промислових умовах його не треба забарвлювати соком вишні або буряка.

«Гадз» експортує 50% вирощених у Тернопільській області яблук. Господарство отримало сертифікат про те, що їхня продукція є екологічно чистою. Торік компанія вийшла на ринки Німеччини, Швеції, Італії, Нідерландів. Нині працює над виходом плодоовочевої продукції на ринок Близького Сходу, В’єтнаму, Індонезії, Малайзії й Індії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.