186395

Які перспективні ринки для експорту української агропродукції

Саме там очікується суттєве зростання споживання пшениці, цукру, м’яса, молочних продуктів і рослинних олій.

Про це повідомив провідний економіст ФАО Дмитро Приходько, пише AgroTimes.

За його словами, також зростання буде спостерігатись у вже традиційних для України країнах Північної Африки та Близького Сходу, які збільшать споживання пшениці, цукру, молочної продукції і кормового зерна.

Крім цього, активно зростатиме споживання продуктів харчування в Китаї. Насамперед мова йде про молочні продукти та кормові білки, зауважив експерт.

У країнах Південно-Східної Азії надалі зростатиме споживання кукурудзи, цукру, м’яса, молочних продуктів, шроту. В Індії – молочної продукції, кукурудзи, пшениці, цукру і рослинних олій.

 



Картопля в Україні за рік подешевшала на третину

Такі висновки зробили фахівці «Інфо-Шувар», аналізуючи дані власного щоденного моніторингу цін на гуртових ринках України.

Станом на 20 квітня 2018 року, картопля врожаю 2017 року на гуртових майданчиках країни пропонується по 3,8-4,5 грн/кг (0,12-0,14 EUR/кг), на великий гурт продавці погоджуються знизити ціну ще на 5-7% Згідно даних моніторингу «Інфо-Шувар», на найбільшому в Західному регіоні гуртовому ринку “Шувар” у м. Львів картопля сьогодні пропонується по 3,8-4,3 грн/кг  (0,12-0,13 EUR/кг). Майже на такому ж рівні встановили ціни на картоплю продавці ринку “Столичний” у м.Києві — 4-4,5 грн/кг  (0,12-0,14 EUR/кг). За весь період зберігання українська картопля стала дорожчою лише на 5-7%, що фактично означає збитки для перекупників, які скуповували картоплю у вересні 2017 року з метою перепродажу навесні 2018 року. Більшість з цих бізнесменів планували розпочати продаж зі сховищ саме у квітні, орієнтуючись на сценарій минулого сезону, тоді саме у квітні ціна на картоплю швидко почала зростати і до кінця квітня досягла 6 грн/кг  (0,21 EUR/кг). Але в цьому сезоні ціни тримались на стабільно низькому рівні, навіть, попри чергове скорочення виробничих площ в комерційному секторі.

Як з’ясувалось, зменшення плантацій було повністю компенсоване більшою врожайністю, до того ж, населення на власних ділянках вирощувало майже стільки ж картоплі, скільки і в минулому році.



Аграріям не вдасться вчасно завершити посівну ранніх зернових

Про це зазначає Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, пише superagronom.com.

Наразі посівна цукрових буряків завершена на 28% площ, хоча минулого року на цей час було 86%. Разом з тим, у 6 областях почали висівати кукурудзу на зерно, горох засіяно практично 63% запланованих площ, пише golos.com.ua.

На Сумщині весняно-посівна кампанія лишень стартувала. Порівняно з минулим роком це сталось на місяць пізніше: у 2017 році сівбу ярих зернових розпочали ще 13 березня. Як наслідок — зсув графіка змушує прискорювати роботи.

А синоптики уже прогнозують по літньому спекотний травень, у ДСНС оголосили надзвичайний рівень пожежної небезпеки в західних областях, Житомирській, Вінницькій і частині Київської. Тобто неминучі швидкі втрати вологи з ґрунту — що не сприятиме ні проростанню насіння, ні належному розвитку рослин.

Тим не менш, надії на гарний урожай є. Вперше за останні 4-6 років добре перезимував ріпак (95-97%) і головна хлібна культура — пшениця.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Які наслідки для АПК від запровадження "соєвих правок"

Зміна порядку оподаткування операцій із вивезення сої за межі митної території України в митному режимі експорту що передбачена з 1 вересня 2018 року, містить суттєві ризики. Практична реалізація цих змін призведе до небажаних наслідків для всіх учасників даного ринку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи новації щодо порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245 від 07.12.2017.

Йдеться про перехід із режиму оподаткування за нульовою ставкою на режим звільнення від оподаткування – відповідно до вітчизняної практики 2011-2016 років, яка застосовувалась до експортних поставок зернових та технічних культур, пояснив науковець.

Основними бенефіціарами ухвалення цього рішення є власники виробничих потужностей з переробки олійних культур. У такий спосіб вони намагаються досягнути більшого рівня завантаженості власних виробничих потужностей та підвищити рівень маржинальності своєї діяльності, яка у 2017 році суттєво знизилася внаслідок гострої конкуренції за сировину, зауважив експерт.

За його словами, перевагами цих новацій можуть також скористатися виробники тваринницької продукції, оскільки вартість кормів за умов збільшення обсягів переробки сої в Україні може знизитись, зазначив експерт.

Проте, ухвалені законом №2245 новації одночасно несуть суттєві ризики для розвитку олійної галузі. Їх практична реалізація може призвести до певних втрат, в тому числі й для самих переробників – ініціаторів даних змін, наголосив Леонід Тулуш.

Насамперед, товаровиробники можуть суттєво знизити площі під соєю. Адже для її вирощування в Україні були створені «тепличні умови»: у 2011-2016 роках вона була єдиною культурою, при експорті якої здійснювалось відшкодування ПДВ незалежно від статусу експортера. При цьому на неї поширювалася також дія режиму ПДВ-акумуляції, що формувало подвійну вигоду для товаровиробників. Як наслідок, обсяги виробництва сої суттєво зросли – з 1,0 млн т у 2009 році до 4,3 млн т у 2016 році.

У разі переорієнтації товаровиробників на інші культури, крім олійних, завантаження переробних потужностей так і залишиться на рівні двох третин, вважає експерт.

Найбільші ж ризики, на його думку, пов’язані зі зміною предмета поставок на відповідні регіональні ринки. Адже досі Україна поставляла необроблену продукцію на ринки країн Близького Сходу фактично без застосування ввізного мита. Якщо відбудеться зміна предмета поставки із соєвих бобів на продукт їх переробки – олію чи шрот, можна з високою ймовірністю прогнозувати втрату цих ринків.

Відповідно, наприкінці осені цілком можливий обвал цін на сою на внутрішньому ринку внаслідок різкого зниження обсягів експорту продуктів її переробки, значні репутаційні втрати компаній з України як надійних експортерів та «екстрене» повернення до звичайного режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої під тиском протестних акцій товаровиробників, прогнозує експерт.

Уникнути цих проблем можна, відтермінувавши набуття чинності відповідною нормою пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо зміни режиму оподаткування ПДВ експортних поставок сої мінімум на рік, як це в грудні 2017 року було зроблено із ріпаком, зазначив Леонід Тулуш.

Проблему підвищення рівня завантаженості виробничих потужностей з переробки насіння (бобів) олійних культур варто вирішувати більш зважено – з урахуванням усіх можливих економічних наслідків. Забезпечення збільшення обсягів переробки виробленої в Україні сої належить до стратегічних питань, і його неможливо вирішити в межах одного року.

Зацікавленим сторонам слід розглянути всі можливі варіанти вирішення даного питання, зокрема, й шляхом запровадження заходів фінансового стимулювання поставок сої на переробні підприємства та завантаження наявних переробних потужностей олієжирової галузі за рахунок імпортної сировини, підсумував Леонід Тулуш.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Укрзалізниця залучає кошти для будівництва зерновозів

Про це повідомив керівник компанії Євген Кравцов, пише ЕП.

"Зараз ми ведемо переговори з однією з МФО щоб запустити будівництво зерновозів, оскільки цей напрям для нас вже прибуткове. Сподіваюся, ми зможемо завершити це до кінця року, для того, щоб до кінця або середини сезону наші перші зерновози виїхали на мережу", - зазначив в.о. глави УЗ.

За словами Кравцова, компанія вже отримала листи подяки від ряду аграрних компаній, оскільки змогла значно поліпшити ситуацію з перевезенням зерна.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Аграрії вимагають навести лад на ринку мінеральних добрив

Найбільші аграрні асоціації, що входять до складу ГС «Всеукраїнський аграрний форум»: Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Аграрний союз України, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу направили офіційне звернення на ім’я прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом розібратись у проблемній ситуації, що склалась на вітчизняному ринку через заборону ввезення в Україну деяких мінеральних добрив.

Так, 26 березня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації, підвищивши мита на імпорт аміачної селітри з РФ до 42,96%.

Водночас ще з початку березня поточного року в Україні почала діяти заборона на імпорт сульфату амонію та суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами.

Тобто щодо деяких добрив застосовуються відразу дві взаємовиключні санкції: заборона ввезення на митну територію України та антидемпінгове мито.

При цьому існує плутанина із конкретним переліком та описом добрив, до яких застосовуються обмежувальні заходи.

Вітчизняні аграрії виступають проти запроваджених обмежень, оскільки вони призведуть до значного росту цін на добрива національних виробників, дефіциту на ринку добрив та девальвації гривні, що позначиться не лише на зменшенні бюджетних та валютних надходжень, а й на підвищенні рівня безробіття та, в свою чергу, негативно вплине на національні інтереси і рівень економічного зростання.

Крім того, сільгоспвиробники звертають увагу на те, що, незважаючи на здійснювані Україною активні заходи у відповідь на введення РФ відповідних торговельних заборон та обмежень, поза увагою уряду залишається ситуація, яка склалася з імпортом в Україну російського аміаку.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, на сьогодні спостерігається значне збільшення імпорту аміаку. Зокрема, у період з 2015 по 2017 роки імпорт аміаку з Росії зріс у 6 разів –до 437 тис. кг з 64 тис. кг. Дана ситуація – введення заборон та мит на одну продукцію і ігнорування та не введення на іншу – демонструє вибірковий підхід української влади до запровадження санкцій проти російських компаній.

Аграрні асоціації звертають увагу уряду на те, що вказана ситуація зі збільшенням імпорту аміаку з Російської Федерації, не повинна залишатися поза увагою Кабінету Міністрів України, адже також стосується необхідності забезпечення національної безпеки України.

Довідка. За даними дослідження, яке провели ННЦ «Інститут аграрної економіки», консалтингове агентство «Украгроконсалт» та центр «Соціальний моніторинг» на замовлення ВАР, втрати вітчизняного аграрного сектору через недобір врожаю у зв’язку з високими ціни на азотні добрива всередині країни, щорічно складають понад 32 млрд грн.

Крім того, за даними консалтингового агентства «ААА», через завищені ціни аграрії щорічно переплачують за азотні добрива близько 5 млрд грн.

В Україні ціни на азотні добрива перевищують загальносвітові на 30%. До цього, на думку опитаних фермерів, призводить корупція в органах державної влади та монопольне становище окремого виробника – групи Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу та диктує свої правила гри на ринку.

Через завищені ціни на добрива аграрії вносять їх набагато менше за норму. В результаті, українські ґрунти виснажуються - щороку кожен гектар українських сільгоспземель втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин.