Які перспективи експорту українського часнику

Про це розповіла директор фірми UkrUP Анна Морозова, пише propozitsiya.com.

Справді, якість українського часнику невисока, через що досить складно знайти велику партію однорідної й високої якості. Причинами досить низької якості товарного часнику є брак якісного посадкового матеріалу та спеціалізованої техніки за доступною ціною. Перешкоджає становленню часникової галузі навіть… менталітет основної маси виробників. Це виражається в небажанні взаємодіяти між собою, неготовності до кооперації та бажанні заробляти не менше, ніж «подвійний підйом».

Разом з тим на нашому боці – природа (грунти та клімат), дешева робоча сила, настороженість споживачів до китайського часнику. Все це вкупі дало змогу скоротити імпорт часнику в Україну з 11,7 тис. т в 2011 р. до 3 тис. т у 2016 р.

Тож, з одного боку, вітчизняним виробникам вдалося в кілька разів знизити ринкову частику імпорту. З іншого – ще є потенціал для подальшого нарощування виробництва.

І навіть коли Україна зможе повністю задовольняти попит внутрішнього ринку, перспективи у часникового бізнесу залишаться. «Навіть при такій низькій, як зараз, ціні на китайський часник, і достатній наявності партій останнього досить високої якості,  на світовому ринку існують ніші для українського продукту», - впевнена Анна Морозова.

Щоб знайти такі ніші, вона закликає проаналізувати ті країни, які імпортують багато часнику. До таких належать Індонезія (найбільший світовий імпортер, який завозить 480 тис. т. на рік), Бразилія (понад 165 тис. т), Малайзія (115 тис. т), США (87 тис. т), ОАЕ (майже 60 тис. т), Італія (29 тис. т) і Німеччина (22 тис. т.). Деякі з цих країн, як зауважує А. Морозова, мають досить високі (фактично заборонні) мита на китайський часник і порівняно низькі на український. І ці країни могли б стати для українського часнику вікном на світовий ринок.

Нам сприятиме й те, що споживачі насторожено відносяться до китайського часнику не тільки у нас, а й у низці іноземних країн, зокрема, європейських. Водночас Україна, за словами Анни Морозової, має серед споживачів цих країн позитивний імідж аграрної країни, яка вміє добре вирощувати сільгосппродукцію і через свою бідність застосовує мало пестицидів. Тож за вирощування часнику можна сміливо братися, якщо чітко сформувати перспективу свого бізнесу, а не обмежуватись лише мріями гребти гроші лопатою.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Третина насіння на українському ринку — підробка та контрабанда

За словами Сюзанни Григоренко, виконавчого директора Насіннєвої асоціації України, через високу кількість контрабанди та підробок аграріям слід купувати посівний матеріал лишу у офіційних представництвах насіннєвих компаній, пише superagronom.com.

Про це Сюзанна Григоренко розповіла у ході проведення міжнародної виставки  «АгроВесна-2018». За оцінками експертів асоціації, від 25 до 30% насіння на українському ринку не відповідає належній якості, у переважній більшості — це підробки.

Виконавчий директор Насіннєвої асоціації України радить вітчизняним аграріям купувати насіння лише у офіційних представництвах насіннєвих компаній, аби уникнути в подальшому втрат врожаїв та не завдавати цим самим шкоди навколишньому природному середовищу.

«Наслідки від такого неефективного використання можуть проявлятись протягом декількох наступний років. Контрафактне насіння не лише не дає очікуваного врожаю, а й може шкодити екології через неефективне використання добрив і ЗЗР», — зазначила експерт.

При змиві, невикористані речовини потрапляють у водойми, що призводить до погіршення якості води у річках та озерах.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як змінилася вартість м'ясного кошику

Про це повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

За його словами, найбільше додали в ціні свинина та сало – 39 грн та 32 грн за кілограм. Кілограм яловичини подорожчав в середньому на 26 грн, кілограм ковбаси вареної і філе курки – на 21 грн. Серед усіх видів м'яса найменше додала в ціні курка в тушці – всього 13 грн.

"На кінець січня кілограм яловичини з кісткою можна було купити в середньому за 117 грн, свинини – за 110 грн, філе курятини – за 92 грн, варену ковбасу – за 83 грн, сала – за 72 грн, а тушку курки – за 55 грн", - розповів експерт.

На кінець 2018 року вартість м’ясного кошика становила в цілому 529 грн.

"Тобто індекс м’ясного кошика за рік зріс на 40%, або на 152 грн", - пояснив О.Дорошенко.

Нагадаємо, за даними експертів, собівартість м'яса формують 5 основних показників: ціни на кормові, комунальні послуги, вартість паливно-мастильних матеріалів, рівень заробітних плат у секторі і співвідношення національної валюти по відношенню до євро.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На експорті бобових Україна заробляє більше, ніж на молоці

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

Більш того, за підсумками 2017 року бобові ввійшли в ТОП-10 товарів українського аграрного експорту.

«Експорт бобових дає більше виручки, ніж експорт меду, молокопродуктів, горіхів, свіжих фруктів навіть разом з овочами, а також більше, ніж експорт борошна, сокових концентратів і т.п.», — акцентує Ярмак. Причому зовнішні поставки бобових зростають дуже швидко. Тільки за 2017-й експорт зріс відразу на 64% і приніс Україні $193 млн.

За словами фахівця, все більше аграріїв цікавляться, де купити насіння сочевиці, нуту, гороху чи інших культур. А потім — куди збути врожай.

Нарощування виробництва бобових має позитивний ефект, адже збагачує ґрунт азотом.

До слова, непогані успіхи в експорті бобових демонструє Узбекистан. Фактично на продажі самого машу (родич квасолі) країна отримує $0,5 млрд виручки щороку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери роблять відмінний бізнес на картопляній горілці

Коли споживачі почали шукати більш зручні в приготуванні продукти, картопля частково втратила свою популярність через необхідність чистити бульби вручну, пише agroxxi.ru.

Крім того, маркетологи макаронних і рисових виробів розробили привабливу упаковку для цих продуктів, а картопля, як і раніше залишилася у скромній тарі, продовжуючи втрачати частку на ринку. Але якщо де убуде, то десь і прибуде. Заповзятливі фермери знайшли спосіб, як заробити в незайнятій ніші.

«Люди зараз ігнорують картоплю і забули, наскільки вона універсальна, - розповідає Сьюзі Дейлі, власниця невеликої картопляної компанії в Тасманії. - У школах більше не вчать дітей, як приготувати на цілу сім'ю. У наші дні люди так зайняті, що вони не хочуть стояти і чистити картоплю, а потім чекати, поки вона приготується. Але ситуацію можна змінити. Варто тільки додати трохи креативу!»

Сама Сьюзі вирішила креативити, коли шукала спосіб застосування її картоплі другого сорту.

«Ми з чоловіком почали вирощувати картоплю близько 30 років тому і розвивалися досить повільно, поставляючи миту картоплю у великі супермаркети Австралії. Ми виявили, що у процесі виробництва у нас залишається досить побитої картоплі, яка при цьому зберігає гарну якість. Я стала думати, як ми могли б використовувати нашу картоплю другого сорту замість того, щоб годувати нею корів, - розповідає Сьюзі. - Спочатку ми придумали ряд готових страв для розігрівання в мікрохвильовці. Це проста і смачна їжа. У нас також є лікеро-горілчаний завод, де робиться картопляна горілка і джин. Цією частиною бізнесу керує дочка Рубі».

Досить швидко картопляна горілка від фермерського сімейства стала дуже популярною в Австралії.

У минулому році Рубі взяла зразки горілки і джина з тим, щоб презентувати їх на виставці в Гонконзі. Інтерес до продукту був настільки великий, що тепер фермери роздумують, як розширитися, щоб забезпечити картопляним алкоголем всіх бажаючих. Замовлення надходять практично постійно, а на лікеро-горілчаному заводі випуском картопляного алкоголю займаються всього три людини.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощування хмелю окупається через три-чотири роки

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів Микола Михайлов, директор ТОВ «Хопштайнер Україна» (Житомирська область), яке займається вирощуванням та переробкою хмелю, пише AgroTimes.

«На 1 га потрібно 220 залізобетонних стовпів, кожен з яких у середньому коштує 2 тис. грн, дріт, посадковий матеріал плюс витрати на купівлю гербіцидів, добрив, придбання техніки, оплату праці тощо», – уточнив він.

Вирощування хмелю окупається через три-чотири роки, залежно від отриманого врожаю та ситуації на ринку.

«Часто буває так, що на ринку виникає певний надлишок або брак сортів. Якщо потрапляєш у течію, коли є попит саме на твій сорт, то матимеш добрий прибуток», – зазначив Микола Михайлов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview