Tempo950x100

Tempo300x100

Які працівники потрібні агросектору майбутнього

Які працівники потрібні агросектору майбутнього

До 2019 року буде експлуатуватися 1,4 млн нових промислових роботів. За прогнозами, до 2025 року їхня загальна кількість збільшиться до 2,6 млн у всьому світі, пише ТСН.

Через 30 років буде близько 1 трлн підключених до Інтернету пристроїв з вбудованими суперрозумними чіпами, значно розумнішими за людину, вважає CEO японського технологічного гіганта Softbank Масаесі Сон.

За даними McKinsey Global Institute, серед найбільш схильних до роботизації галузей виділені переробна (потенційно 57% працівників можуть замінити роботи), адміністрування та підтримання різних процесів (45% — потенціал заміни людей роботами), ритейл і торгівля (потенціал роботизації сягає 51%), освіта (37%) та охорона здоров’я (25%), а також сільське господарство (57%), будівельна галузь (55%), транспорт (66%), технічні сервіси (37%) і послуги (62%).

Роботизація вже кілька років шириться Україною. “Розумні” машини беруть на себе функції цілих підрозділів на підприємствах. Це особливо актуально, коли запити ринку праці не відповідають пропозиції кадрів, які готують вітчизняні виші. Так, в Україні, за оцінками вчених Світового банку, на перший погляд, все добре: вищу освіту в 2016 році отримало в кілька разів більше громадян, ніж у рік здобуття незалежності. Але студенти часто йдуть в університет заради престижу і отримання “кірочки”. Комплементарних знань вони не набувають. Це створює дефіцит кадрів за високої пропозиції вакансій.

Україна опинилася в дивній ситуації. З одного боку, людей з дипломами і теоретичними знаннями досить багато, а з іншого, бізнес потребує дедалі більше кадрів з практичними навичками, які в дефіциті.

ТСН.ua вирішив з’ясувати, як позначиться тотальна роботизація на локомотиві української економіки — агросекторі, хто із агроспеціалістів буде найбільш затребуваним у найближчому майбутньому та чи варто аграріям перейматися за свої робочі місця.

Аграрні реалії

Сучасний агросектор складно назвати традиційним господарством, адже тепер — це високотехнологічна сфера. “Агросектор стрімко змінюється. Усі процеси автоматизуються, рутинні завдання виконує техніка. Водночас людська праця інтелектуалізується і переходить на вищий рівень, — зауважує Андрій Кіяненко, керівник відділу впровадження інновацій агрохолдингу МХП. — Якщо сьогодні на транспортні засоби активно встановлюються автопілоти, то вже завтра водії будуть змушені перекваліфікуватися на механізаторів нового покоління, які будуть здебільшого контролювати роботу різних видів автопілотованої техніки”.

Зі зміною підходів до діяльності мають змінюватися і засоби та інструменти досягнення поставленої мети. “Ми бачимо, як швидко змінюється світ, ринкові умови, технології в агробізнесі, як відбувається зміна поколінь. Бізнес реагує на ці зміни”, — зазначає директор з персоналу агропромхолдингу “Астарта” Ольга Ковальчук.

Наразі агросектор трансформується у надсучасну галузь. Це дає добрі прогнози для АПК, щоб відродити колишню потужність. “Сьогодні на полях відбувається те, про що аграрії навіть думати не могли ще 10 років тому. Безпілотні трактори, системи навігації, автоматизовані системи витрат ресурсів, літальні охоронці полів, електронні пастухи — усе це потроху нівелює людський фактор в агровиробництві”,  — зауважує Ірина Костюшко, власниця агрокомпанії “Зоря”. 

Професії майбутнього

На аграрному ринку вже з’явилися нові фахи — пілот дронів, диспетчер в центр моніторингу, інженер систем точного землеробства, ГІС-аналітик, розповідає засновник компанії Smart Farming Артем Бєлєнков.

За даними департаменту управління персоналом та комунікацій МХП, найближчим часом будуть потрібні агрономи-генетики, агроінженери, сільськогосподарські екологи, агрокібернетики. Крім того,  буде попит на позицію менеджера CRM і цифрового маркетингу в агросфері. Раніше такі спеціалісти бути потрібні для втілення інтернет-проектів. У компанії Syngenta сьогодні, наприклад, працює менеджер CRM і цифрового маркетингу — спеціальність поєднує в собі професійні знання з агрономії, маркетингу та IT. “Йдеться про розроблення мобільних додатків для аграріїв, розроблення та впровадження інформаційно-аналітичних систем для управління аграрним бізнесом. Це може бути, скажімо, інструмент прогнозування виникнення захворювань і шкідників на полях і надання рекомендацій щодо запобігання їх розвитку”, — пояснюють у компанії.

Бум розвитку альтернативної енергетики в агросекторі призводить до того, що дедалі затребуванішими стають інженери з виготовлення та встановлення сонячних електростанцій, а також менеджери проектів з відновлюваної енергетики. На Work.ua роботодавці пропонують фахівцям з монтажу СЕС від 7,5 до 30 тис. грн на місяць.

Крім того, механізатор, який раніше керував трактором “в ручному режимі”, сьогодні управляє складним інноваційним агрегатом з 3-4 моніторами. Він виконує роботи за даними техкарти, подавання добрив регулює залежно від швидкості руху тощо. Такі спеціалісти вже зараз на вагу золота. “За останні п’ять років активно розвивалися системи Farm management, системи точного землеробства, системи дистанційного зондування землі (ДЗЗ), системи GPS-моніторингу транспортних засобів, геоінформаційні системи, управління агровиробництвом, автоматизація виробничих процесів накопичення баз даних, структурування і аналіз інформації, супутниковий моніторинг, використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), впровадження АРМ агронома, що ставить перед бізнесом нові виклики і потребує зміни “ролей” в агосекторі”, — коментують в МХП.

А ще в багатьох українських агрохолдингах є такі підрозділи, як відділи GPS і GIS, до складу яких входять фахівці з моніторингу руху сільськогосподарської техніки, дослідження причин простою, ведення звітності тощо. Від них вимагають, зокрема, вміння здійснювати GPS-моніторинг.

У МХП зазначають, що агрохолдинг готовий до таких змін, адже тримає руку на пульсі й активно впроваджує новітні рішення у роботу всіх підрозділів, інвестує в модернізацію обладнання та діджиталізацію бізнес-процесів. “Ми плануємо нашу роботу заздалегідь, враховуючи світові тенденції, тому й лідируємо в галузі агроінновацій”, — резюмує Андрій Кіяненко.

Активна заміна людської праці, спрямованої на виконання рутинних процесів, цілком закономірно має бути з часом замінена на машинну. Водночас агросектор лишається досить чутливим до людської праці. Попри глобальну автоматизацію в найближчі кілька років, очевидно, що машини не зможуть замінити агронома у таких клопітких завданнях, як вимірювання вологості ґрунтів, визначення необхідності внесення добрив, підживлення або захисту рослин в певні фази зростання, як би ретельно їх не програмували. Незамінною буде й професія агрохіміка  — правильний розрахунок пропорцій змішування різних хімікатів з урахуванням особливостей фази росту рослин і аналізу ґрунту не зможе замінити автоматизація. Навряд чи роботу вдасться діагностувати захворювання у корови чи кролика, тож позиція ветеринарного лікаря найближчим часом нікуди не подінеться. Не зникнуть і агроінженери — машини ще не набули потрібного рівня інтелекту, аби налаштовувати собі подібних.  

Часткова автоматизация виробництва повинна зберегти кошти компаній на впровадження інновацій та розширення виробництва. Така заміна вивільняє кадрові ресурси, проте з часом, після набуття нових компетенцій і перекваліфікації, фахівці будуть зайняті в тих процесах, у яких люди мають перевагу над машинами, де потрібний творчий підхід, емоційна оцінка ситуації та ухвалення нестандартних рішень.

Перегляди: 3
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/yaki-pracivnyky-potribni-ahrosektoru-majbutnoho
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати