178171
182818

Які продукти подорожчають до Великодня

Про це розповів директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише agro-business.com.ua.

"Найбільше за минулий рік подорожчало м'ясо та сало. На другому місці овочі. Цього року м'ясо продовжить бути рекордсменом подорожчання. В першу чергу подорожчають елітні сорти м'яса. Наприклад, куряча грудка зросте в ціні більше, ніж цілий бройлер. Теляча вирізка та ошийок також суттєво зростуть в ціні, десь на 45 відсотків, а економ- сегмент подорожчає десь на 30%. Найбільше подорожчання почнеться восени. Єдине, що за моїми прогнозами впаде в ціні це сало", - каже експерт.

З квітня в супермаркетах пройдуть перевірки держспоживслужб на якість продукції. Це також призведе до незначного зростання ціни. Виробникам доведеться більше дотримуватись своїх же стандартів.

Українці з'їдають 90% продукції українського виробництва. Цього року зросте попит на дешеві та дорогі продукти, зникне середній сегмент.

Ваш вибір 'Подобається'.


Агрохімічний ринок України на порозі чергового шоку

Про це повідомляє infoindustria.com.

«І це незважаючи на те, що згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) антидемпінгове імпортне мито на російську аміачну селітру зросло втричі з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%, а на карбамід та КАС встановлена ставка 31,84%», — йдеться у повідомлені.

Так, на виконання доручення уряду, Мінекономіки працює над проектом постанови щодо внесення  відповідних змін до своєї ж постанови від 30 грудня 2015 р. № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», яка була доповнена  20 грудня 2017 року рішенням про заборону ввезення в Україну сульфату амонію, вапнякової селітри. Список хімічних продуктів, які заборонено імпортувати з Російської Федерації, пропонується доповнити добривами групи 3102 і 3105. Це так звані азотні та NPK добрива, які містять азот, фосфор та калій. Вважається, що росіяни збільшивши обсяг імпорту цих добрив, обходять антидемпінгове мито на азотні добрива та шкодять вітчизняному виробникові.

На думку експертів «Інфоіндустрії», такі кроки можуть призвести до гострого дефіциту NPK-добрив на ринку України, оскільки в Україні вони не продукуються, а Білорусь, яка їх виробляє, може перекрити лише 20% потреби українських аграріїв.

«Це величезна загроза для АПК, бо ці зміни відбуваються в сезон, напередодні комплексу весняних польових робіт. В цей період не можна відмовлятися від цієї групи добрив. Замість того, щоб відкрити дискусію, в ході якої знайти розумне рішення, Уряд намагається заборонити повністю імпорт російських добрив в закритому режимі», — додають експерти.

Заборона російського імпорту все одно не вирішує проблему вітчизняних виробників хімічних добрив, оскільки азотні добрива на весну були закуплені, і в разі активного виробництва вітчизняними компаніями, на ринку спостерігатиметься надлишок продукції, тож вони не зможуть реалізувати їх за тими цінами, якими хочуть.

Проблему, яка турбує вітчизняних виробників, слід було б вирішувати іншим шляхом, визначивши на законодавчому рівні, які саме продукти слід відносити до добрив нітратної групи, наприклад, так, як це зроблено в країнах ЄС, де азотними добривами (селітрою) вважаються такі, які містять більше 28% нітрату. Але забороняти імпорт російських NPK, через те, що вони містять азот, просто нерозумно, це вбивче рішення, яке може призвести до серйозних втрат врожаю, підірве фінансовий стан аграріїв.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Британський фермер вимагає прибрати зі словника образливі для свиней вирази

Про це повідомляє британська газета Daily Mail, пише landlord.ua.

Фермер вважає, що стійкі вирази типу eat like a pig – «жерти як свиня», pig-out – «обжерливість» і porker – «жирний, як свиня» не відповідають дійсності і шкодять його бізнесу.

Фергюс Хауи зазначає, що 90% людей люблять смак свинини, але тільки 30% купують м’ясо щотижня через забобони, що воно жирне. «Тепер у свинях на 44% менше жиру, ніж в 1970-і роки, люди ж за цей час стали товщі на 30%», – цитує фермера Daily Mail.

Британська рада з розвитку сільського господарства і садівництва (AHDB) з’ясувала, що сучасні свині значно «стрункіші» за своїх предків. Довга селекція і підвищення вимог до змісту і годівлі свиней зробили свою справу. Багато хто вирощує пшеницю і ячмінь для свиней на своїй фермі, а за раціон для тварин відповідає дієтолог.

Ваш вибір 'Подобається'.


Канадці планують відкрити на Львівщині молокопереробне підприємство

Як повідомив голова ЛОДА Олег Синютка у Фейсбуці, про це йшлося під час його зустрічі з Послом Канади в Україні Романом Ващуком, пише zik.ua.

«Продуктивна зустріч з Послом Канади в Україні Романом Ващуком.

Сподіваюсь, що вже в квітні, під час проведення масштабної агропромислової виставки «AGROPORT-2018», ми підпишемо з канадцями угоду про відкриття на Львівщині кооперативного заводу з переробки молочної продукції.

Запрошую 19 квітня до Львова фермерів, бізнес та тих, хто вболіває за розвиток аграрного сектору Львівщини та України, відвідати цей потужний традиційний форум.

Наша спільна мета – відродити українське село, а головне – забезпечити достойні доходи людям, які живуть і працюють на селі», – написав О.Синютка.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Система обліку пального окупається за два тижні посівної

Про це в ефірі Першого ділового розповів Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine, пише agroday.com.ua.

За його словами, вітчизняні аграрії почали біль-менш активно впроваджувати ag-tech десь п’ять років тому. Але досі найбільшою проблемою введення нових технологій є внутрішнє несприйняття в аграрних компаніях, саботаж з боку колективу.

Однак інновації швидко окупаються. Приміром, витрати на систему обліку пального повертається вже за два тижні посівної. Бо дуже знижуються витрати пального – точніше неможливими стають крадіжки.

Саме тому це одна з технологій, які найчастіше впроваджуються агрокомпаніями, каже Петрук.

Разом з тим, нові технології підвищують вимоги до кваліфікації кадрів. Деякі професії зникають, з’являться нові. Наприклад, діловоди, що займались документообігом, все менш незатребувані, адже автоматизовані системи роблять це швидше і краще. Це не означає, що зі впровадженням інновацій хтось залишиться без роботи – варто просто підвищувати свою кваліфікацію.

Необхідності держпідтримки у впровадженні ag-tech фахівець не бачить. «Це бізнес, і він має бути бізнесом, а не чекати вливань від держави. Компанії самі вирішують, інвестувати, чи ні, і мають від цього ефект», — каже голова AgTech Ukraine.

Разом з тим, місія держави може полягати в промоушині інновацій, інформаційній підтримці. Важливо, аби про нові технології знали в освітніх закладах і навчали студентів з ними працювати.

Нагадаємо, за темпами впровадження інновацій Україна знаходиться на 46 місці в світі. Лідирує в рейтингу Південна Корея, Швеція та Сінгапур.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Потрібно відновити виробництво міндобрив в Україні — Володимир Гройсман

Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, повідомляє Урядовий портал.

«Я поставив чітке завдання – забезпечити відновлення роботи українських підприємств хімічної промисловості, а їх у нас багато. Важливо також забезпечити аграріїв мінеральними добривами і не допустити штучний дефіцит. Ми маємо захищати власний ринок. А якщо є демпінгові історії, маємо встановлювати антидемпінгові мита», - сказав Гройсман.

Він зазначив, що в цьому ринковому сегменті представлені інтереси різних сторін, і кожна відстоює свої позиції. Але у підсумку, наголосив Прем’єр-міністр, інтерес має бути тільки українським.