Які щорічні збитки України від недостатнього зрошення землі

Такі дані повідомив аналітик з питань аграрного бізнесу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Василь Говгера, передає УНІАН.

За його словами, в Україні зрошуються менше 1% орних земель, тоді як, наприклад, в США - 5,5%, у Франції - близько 5% орних земель.

"Що означає відсутність зрошення для України? Є простий економічний показник - скільки валової продукції ми не виробляємо через відсутність зрошення в нашій країні. Сьогодні це можна приблизно оцінити в 10 мільйонів тонн зернових культур, що означає близько $1,5 млрд виручки, які ми втрачаємо щорічно. Це $1,5 млрд щорічних валютних доходів в економіку нашої країни ", - сказав Говгера.

Аналітик ЄБРР зазначив, що для реалізації повного потенціалу зрошення в Україні (розширення зрошення на 1,5-2 млн га земель) необхідно $2-4 млрд інвестицій.

Говгера також підкреслив, що сьогодні існують три основні чинники, які стримують інвестиції бізнесу в зрошення: доступність до ефективного фінансування, невизначеність із земельним питанням, труднощі з фізичним доступом до води.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші імпортери українських яєць

Про це поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, лише за січень-жовтень 2017 року Україна експортувала 71517 т цього виду продукції проти 50676,1 т торік.

Найбільше українських свіжих яєць у шкаралупі за 10 місяців 2017 року закупили країни Азії та Африки, зазначила експерт.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних яєць у шкаралупі вже кілька років поспіль утримують Об’єднані Арабські Емірати. Ця країна, яка 2012 року закупила лише 1125 т українських яєць, найбільш швидкими темпами нарощує обсяги імпорту цього виду вітчизняної продукції. За п’ять років ОАЕ збільшили обсяги імпорту майже у 20 разів і 2016 року закупили в Україні вже 20915 т яєць. Обсяги експорту яєць до цієї країни 2017 року можуть сягнути рекордної позначки, адже з початку року поставки яєць до ОАЕ становили 34031 т. Частка країни у загальному експорті цієї продукції у січні-жовтні 2017 року – 47,6%, зазначила експерт.

До п’ятірки найбільших імпортерів яєць українського виробництва також входять Ірак (18,0% загального експорту яєць), Катар (8,0%), Ліберія (4,9%) та Сьєрра-Леоне (4,9%).

Сукупно ці п’ять країн забезпечили близько 85% вітчизняного експорту яєць у шкаралупі.

Наразі Україна має підстави для відновлення поставок до країн, які торік тимчасово ввели обмеження на імпорт української продукції птахівництва, і надалі нарощувати обсяги поставок українських яєць на світовий ринок.

При цьому слід взяти до уваги, що протягом останнього року світові ціни на яйця впали. Середня ціна експортованих з України яєць свіжих в шкарлупі у січні-жовтні 2017 року становила 721 дол. США за тонну: у перерахунку на українську гривню – близько 12-13 грн за десяток. Зважаючи на більш високі ціни внутрішнього ринку, він є більш привабливим для вітчизняних виробників, підсумувала Світлана Пашко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують змінити ставки земельного податку

"Бюджети сільських громад тримаються на трьох стовпах: бюджеті, комунальному майні та землі. Саме тому наша земля повинна виконувати три функції на селі: створювати робочі місця, приносити дохід не тільки її власникам, а й бути джерелом фінансової підтримки місцевого бюджету. Саме за кошти місцевого бюджету має розвиватися сільська інфраструктура: будуватися дороги, встановлюватися вуличне освітлення, водогони, розвиватися дошкільна освіта тощо. Не буде доходів від землі – намарне чекати активного розвитку села", — зазначає Олег Барна.

Щоб не допустити корупції з боку представників місцевого самоврядування та органів виконавчої влади при встановленні ставки земельного податку, збільшити надходження до бюджетів громад, Олег Барна своїми законопроектами пропонує зміни до Податкового кодексу України, що стосуються ставки земельного податку. Депутат пропонує:

- встановити однакову ставку податку для сільськогосподарських угідь, нормативно грошову оцінку яких проведено, в розмірі 1% (тепер ставка від 0,3% до 1%);

- встановити мінімальний розмір ставки земельного податку (тепер мінімального розміру ставки податку немає) за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) в розмірі 1%. Наразі ставка становить від 0% до 12%);

- зменшити різницю між мінімальним і максимальним розмірами ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, від 1% до 3% (тепер — від 0.3% до 5%);

- відмінити пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

- Такі зміни дадуть можливість збільшити надходження саме до сільських бюджетів, а це створюватиме умови для соціально-економічного розвитку сіл і селищ, зменшить корупційні ризики при розпорядженні землями, забезпечить її ефективне використання. Дуже важливо, що в результаті таких змін зросте суспільна відповідальністьсті власників і користувачів земель перед своїми громадами, селами, в яких вони проживають, — переконаний народний депутат.

Законопроекти, які розробив Олег Барна, — результат його напрацювань у часи роботи на посаді нагірянського селищного голови та спільної співпраці народного депутата із представниками сільських громад. А це означає, що вони продумані практиками й базуються на досвіді, тож їх впровадження матиме добру перспективу для сільських громад.

Джерело: 7days-ua.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки обійдеться українцям "Олів'є" на Новий рік

Про це повідомив голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко з посиланням на дані Державної служби статистики і на ціни ринку "Дніпро" у Києві, пишуть Українські Новини.

"За рік, за середніми в Україні цінами, ми сплачуємо: відварна картопля – 5,8грн за кг, або 3,5грн за 600г, відварна морква – 6,4грн за кг, або 1,6 грн за 250г, цибуля – 5грн за кг, або 1грн за 200г, варена ковбаса – 74,8грн за кг, або 44,9грн за 600г, яйця – 23,8грн за десяток, або 11,9грн за 5 шт. На консервацію й майонез із сімейного бюджету ми витратимо: на солоно-мариновані огірки – 24,3грн за 500г баночку, консервований зелений горошок – 23,6грн за 420г бляшанку, майонез – 16,7грн за 270г упаковку", - написав він.

При тому, Дорошенко зазначив, що в 2016 році приготування майже 3 кг салату "Олів’є", яких буде достатньо для родини та не менш ніж 10 гостей, обходилось у 101грн, а в 2017 році, за місяць до новорічних свят, коштуватиме 127,5 грн.

Нагадаємо, новорічний салат "Олів'є" в грудні 2016 року обходився українцям у 79 грн за порцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені створюють безпечні для бджіл пестициди

У той же самий час вирощування культур без використання пестицидів не вигідно, так як шкідники завдають надто великої шкоди вирощуваним культурам. З огляду на це вчені з Мічиганського Державного Університету почали шукати пестициди, які б не шкодили бджолам, пише fainaidea.com.

Учені працювали з піретроїдним пестицидом, який працює шляхом впливу на натрієві канали в нервових і м'язових клітинах комах, які використовуються для передачі сигналів усередині організму. Піретроїди перевантажують нервову систему комахи і тим самим їх вбивають. Бджоли дуже чутливі до більшості подібних пестицидів, але стійкі до інсектицидів тау-флювалинату, який використовується для боротьби з кліщами.

Здавалося б, все просто, потрібно використовувати саме тау-флювалинат, однак до нього мають стійкість і деякі інші комахи, дикі комарі, фруктові мухи і жуки. Вивчивши стійких до пестициду комах, включаючи бджіл, вчені з'ясували, які саме мутації дозволяють уникати вредносного впливу речовини. Саме бджіл рятують специфічні амінокислоти в натрієвих каналах.

Тепер вчені збираються використовувати отриманий досвід для створення безпечних для бджіл пестицидів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майже половина інвестиційних проектів в АПК реалізується у тваринництві

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час ІІ Міжнародної агропромислової виставки «EuroAGRO», яка відбулася за організації ПрАТ «Гал-ЕКСПО», польської компанії «Kielce Targi S.A.» та за підтримки Львівської облдержадміністрації.


Метою заходу стало створення платформи для надання виробникам с/г продукції знань і можливостей доступу до інновацій, які сьогодні впроваджує аграрний сектор, вивчення успішного досвіду колег з інших європейських країн, ознайомлення, а також популяризація с/г кооперації та сімейного фермерства.

«Станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційних проектів із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн. Реалізація поточних проектів дозволить створити понад 16 тисяч нових робочих місць. Слід зазначити, що більшість проектів здійснюється малим та середнім бізнесом. За напрямами проектів стає помітною тенденція до зміни акцентів на тваринництво, яке складає майже половину від усієї кількості проектів, а саме 49%. Зокрема, скотарство – 25%, свинарство – 14%, птахівництво – 10%», - проінформувала Олена Ковальова.
Серед інших напрямів реалізації інвестиційних проектів:  обробка, зберігання та переробка зернових та технічних культур (21%), овоче- та фруктосховища (9%), переробка сільськогосподарської сировини (7%), багаторічні насадження (5%), зрошення – 10 од. (4%), інші (5%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.