182818
178171

Які українські продукти користуються найбільшим попитом за кордоном

Економіст інвестиційного департаменту продовольчої і аграрної організації ООН Андрій Ярмак в ефірі «Радіо НВ» розповів про топові продукти для українських експортерів.

Так, за обсягами виручки найбільше Україна продає зернових, соняшникової олії та кукурудзи. Однак у FAO радять аграріям переорієнтовуватися на продукцію з доданою вартістю. Наприклад, ягоди та мед.

«З точки зору цінності, вартості ми робимо акцент якраз на цих продуктах із високою доданою вартістю. По тій самій малині, наприклад, минулого року Україна вийшла на четверте місце у світі за обсягами чистого експорту, це надзвичайна подія. Або якщо взяти мед, 10 років тому про нас взагалі ніхто не чув. Цього року ми можемо потіснити Аргентину з другого місця у світі, по переду нас за обсягами експорту залишиться лише Китай», - розповів Андрій Ярмак.

Зокрема, економіст заявив, що завдяки низькій вартості українського меду за кордоном, можна заробити втричі більше на великих поставках цього продукту.

За його словами, найбільшими споживачами українського меду є Сполучені Штати Америки, на другому місці  - низка країн Євросоюзу.

«Практично Євросоюз і США викупають майже весь мед, який експортується з України. Також є Канада, інші країни світу».

Експерт спростував міф про наявність антибіотиків у вітчизняному меді.

«Там дуже високий рівень контролю на антибіотики. Жоден кілограм меду з антибіотиками не потрапить на ці ринки збуту. Ми експортували, здається, понад 70 тисяч тонн меду, тобто це абсолютно не відповідає дійсності»,- запевнив Ярмак.

Джерело: agro-business.com.ua



Влада України закриває очі на зростання продуктової контрабанди з ЄС

Про це в коментарі УНН заявив заступник виконавчого директора Союзу споживачів України Михайло Шарков.

“Як правило — це контрабанда, за яку ніхто не платить податки. Це одна сторона медалі. Друга — ніхто не знає, чим може обернутися вживання такого товару. Ми не знаємо, чи пройшов він сертифікацію, чи має дозвіл на продаж. Якість таких товарів визначити неможливо. у зв’язку з тим, що наша Держпродпотребслужба і влада „закрили на це очі“ (на проблему якості продуктів харчування — ред.) сьогодні такі товари можна без проблем придбати в інтернеті, на ринку і навіть у вітчизняних торгових мережах”, — розповів він.

Також на українському ринку представлені псевдотовари з ЄС, розповів експерт.

“Не варто вірити етикетці товару, на якій вказано, що його привезли з ЄС. Це може бути товар, який насправді зроблений в Україні кустарним методом — в якомусь підвалі”, — пояснив він.

У зв’язку з відсутністю системного контролю, купуючи продукти, український споживач може розраховувати тільки на самого себе, підкреслив М.Шарков.

“Наштовхнутися на неякісний товар можна як в інтернеті, так і в офіційних торговельних мережах. Тому варто уважно вивчати об’єкти, куплені товари — дивитися на упаковку, звертати увагу на склад, запах і термін придатності товару. На жаль, в українських реаліях потрібно сподіватися тільки на самого себе”, — резюмував він.

Нагадаємо, раніше ситуацію з продажем продуктів харчування з ЄС в Україні прокоментував експерт Олексій Дорошенко. За його словами, такий “новий бізнес” — найяскравіше підтвердження того факту, що продукти в Європі не завжди дорожчі, ніж у нас. Часом все навіть навпаки, говорить він.

Також, як наголосив експерт, до появи подібної “продуктової контрабанди” з ЄС привів спад економіки і купівельної спроможності в Україні.

При цьому, на думку депутата Сергія Тригубенка, знайти крайнього і винного в разі харчового отруєння “європейськими паштетами або сирами”, сьогодні неможливо.

“Винен буде завжди тільки сам покупець, який пішов на ризик, купив прострочений товар з рук, вважаючи, що етикетка іноземною мовою гарантує йому якість. До відповідальності за продаж зіпсованого польського сиру або грецьких оливок в Інтернеті залучити неможливо. Чеків за такі покупки ніхто не дає. І довести покупку товару — неможливо”, - зазначив він, застерігаючи українців від ризикованих покупок.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Уряд скасував заборону на ввезення аміачної селітри з РФ

Таке рішення ухвалено у зв'язку з дією антидемпінгових мит на імпорт в Україну нітрату амонію з РФ у розмірі 42,96%, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Крім того, перелік заборонених товарів доповнено аміачною селітрою, яка не є добривом, із вмістом азоту не більше ніж 28%, а також шифером.

"Така заміна коду в групі звужує заборону в товарній групі. У 2017 році в групі, яку пропонується внести (нітрат амонію із вмістом азоту не більше ніж 28% - ІФ), було завезено лише 50 тис. тонн, а в групі "нітрат амонію" - понад 1 млн. Тому ми просимо залишити цей пункт або врахувати, що можуть бути постачання в обхід антидемпінгових заходів", - уточнив голова Ради федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Антидемпінгові мита на нітрат амонію (аміачну селітру) походженням з РФ були впроваджені у 2014 році і мають діяти до липня 2019 року. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі 26 березня ухвалила рішення про розширення дії антидемпінгових заходів: мита для ПАТ "Дорогобуж" становитимуть 29,25%, для інших експортерів і загалом для РФ - 42,96%. Рішення комісії набуває чинності від дня опублікування повідомлення в "Урядовому кур'єрі".

Як повідомляло видання "Європейська правда" з посиланням на джерела, арбітраж Світової організації торгівлі (СОТ) визнав порушення, допущені Україною під час проведення антидемпінгового розслідування щодо аміачної селітри походженням із Росії.

Водночас, як повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, така інформація є конфіденційною, і відомство рекомендує очікувати офіційного звіту СОТ.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Порошенка закликали накласти вето на закон про "олійні правки"

Європейська Бізнес Асоціація звернулася до Президента України Петра Порошенка з проханням накласти вето на ухвалений Верховною Радою учора проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Про це повідомляє прес-служба асоціації, пише agravery.com.

«На думку представників Комітету зернових та олійних культур асоціації, у разі підписання, зазначений законопроект створить дискримінаційні умови на ринку та призведе до порушення принципів вільної конкуренції. Окрім того, у коротко та середньостроковій перспективі, його прийняття призведе до падіння цін на внутрішньому ринку сої та ріпаку та, як результат, до зниження виробництва цих культур в Україні», — йдеться у повідомленні.

В асоціації наголошують, що підхід, запропонований законопроектом, не узгоджується з принципами рівності прав суб’єктів підприємницької діяльності та заборони будь-якої дискримінації господарюючих суб’єктів, а також суперечить зобов'язанням, взятим Україною при вступі до Світової організації торгівлі та підписанні Угоди про Асоціацію.



Суд арештував керівника фермерського господарства на Сумщині за підозрою в одержанні $19 тис. хабаря

Про це повідомляє прес-служба обласної прокуратури.

«Фермерське господарство у 2012 році уклало із жителями Ямпільського району 27 договорів оренди землі сільськогосподарського призначення площею близько 90 га. Після закінчення у 2017 році строку дії договорів власники земельних ділянок виявили бажання передати свої паї в користування іншому підприємцю. Однак з’ясувалось, що фермерське господарство ще у 2016 році незаконно продовжило оренду на підставі нібито укладених додаткових угод до 2026 року», — йдеться у ньому.

Слідство встановило, що керівник фермерського господарства зажадав від приватного підприємця $19 тис. за розірвання договорів оренди землі та передачу оригіналів всіх документів.

В результаті слідчо-оперативних дій керівник фермерського господарства був затриманий співробітниками прокуратури, поліції та Служби безпеки України 19 травня одразу після отримання хабаря.

За клопотанням прокуратури суд обрав затриманому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за ч. 4 ст. 368-3 (вимагання та одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права незалежно від організаційно-правової форми дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду) Кримінального кодексу.

Окрім того, у рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 358 (підроблення офіційних документів) Кримінального кодексу слідчі перевіряють на предмет підробки додаткові угоди щодо оренди земельних ділянок.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Джерело: landlord.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


Українська молочка тримає високі ціни та нарощує експорт

Деякі, користуючись зростанням попиту, навіть примудрилися ціни підвищити, пише ІНФАГРО.

Зараз свіжі молочні продукти в дешевій упаковці продаються великими операторами в основному за наступними цінами:

молоко 2,5%, плівка – 18-19,0 ​​грн / л
кефір 2,5%, плівка – 19,5-22,0 грн / л
сметана 15%, плівка – 43-48 грн / кг
сир 9% – 90-100 грн / кг

Зниження цін на окремі види свіжих молочних продуктів, і то лише по акціях, очікується тільки в другій половині червня.

Що стосується зовнішньої торгівлі свіжими молокопродуктами, можна відзначити відчутне збільшення експорту ультрапастеризованого молока. Минулого місяця цього товару вивезли з країни 2,3 тис. тонн. При цьому левова частка товару відправлена ​​не в Молдову, як раніше, а в Ліван. Виявляється, можуть українські виробники нарощувати свою присутність на світових ринках.

В імпорті свіжих молокопродуктів кардинальних змін поки що немає. У квітні їх завезли 550 тонн. Основу імпорту складають кисломолочні та сирні продукти.

Ваш вибір 'Подобається'.