Які яблука та груші вирощують вітчизняні садівники

Їх значно простіше експортувати, тому що закордонні споживачі до них звикли. Тим не менш, частину площ рекомендовано відводити під вітчизняні сорти, оскільки вони є більш пристосованими до ґрунтово-кліматичних умов України.

Про це розповіла президент Академії органічного садівництва «Екогарден» Валентина Лановенко Агробізнесу Сьогодні.

Лідером за вирощуванням у світі є добре відомий у нас сорт Голден Делішес. Він має чудовий смак, привабливий зовнішній вигляд та хорошу лежкість. Ще один досить популярний у світі сорт – славнозвісний Ренет Симиренка, який вважається одним із найбільш популярних сортів зелених яблук.

"Однак в Україні сьогодні найпоширенішими є сорти родини Джонаголд, у якої є понад 40 клонів, а також Гала та Фуджі. В промислових садах у нашій країні вирощується багато клонів, які успішно культивуються, а продукція реалізується на експорт. Це червоні зимові яблука, що мають привабливий зовнішній вигляд та чудовий смак", - зазначає Валентина Лановенко.

За її словами, до найбільш популярних належить Ред Джонапринц, що чудово зберігаються і дуже смачні та ароматні. Так само поширеним є сорт Джонагоред Супра (Горець), який користується на експортному ринку найвищим попитом. Слід згадати також і про ще один відомий та затребуваний сорт яблук – Чемпіон. Його особливістю є низькорослість. Навіть на підщепі М9 максимальна висота дерев не перевищує 3 метрів. Яблуні сорту Чемпіон можна висаджувати на відстані 60 см одна від одної. Таким чином загущеність на 1 гектарі становитиме близько 5 тисяч дерев. Це дає змогу збирати щонайменше 60 тонн яблук за 1 га.

"При виборі сортів велике значення має якість та характеристики підщепи. Саме вона визначає більшість показників, передусім стійкість дерев. Найбільш поширеними є підщепа М9 для яблунь і Айва S1 – для груш", - підкреслює експерт.

На думку Валентини Лановенко, не зовсім правильним рішенням є вибір нетрадиційних для України сортів яблук, оскільки необхідно не менш аніж 5 років для того, щоб зрозуміти наскільки добре вони забарвлюються, яка їх лежкість тощо.
 

Один із найпопулярніших в Україні і світі сортів груш – Конференція, яка має англійське походження. Скажімо, в Бельгії та Нідерландах під цей сорт зайнято 90% площ усіх грушевих садів. Це ранньозимовий сорт із плодами подовженої форми і насиченим смаком.

"Цікаво, що в цих країнах, де присутня висока культура вирощування груш, цей сорт висаджують із густотою до 8 тисяч дерев на 1 га, що дає змогу збирати по 80 тонн продукції. Конференцію можна висаджувати із міжряддями 2,5 м із відстанню 50 см в ряду. Хочу зазначити, що ґрунтово-кліматичні умови України є набагато сприятливішими для вирощування груш, оскільки у нас немає таких частих затяжних опадів, що забезпечує значно кращий смак та аромат", - зауважує Валентина Лановенко.

Ще один популярний сорт груші, що має молдавське походження – Ноябрська або ж Ксенія, яка користується у вітчизняних садівників заслуженою популярністю. Це осінньо-зимовий сорт із досить крупними плодами, вагою до 250-300 г. Ноябрська є лідером за площею вирощування у наших садах. Її висаджують із міжряддями 3,5 м та із відстанню між деревами 80 см. Для цього сорту використовують підщепу Айва S1, а густота посадки становить 3,5 тисяч дерев на 1 га, із яких можна зібрати 40-45 тон плодів.

"Раджу звернути увагу також на чудовий вітчизняний сорт груші Яблунівська. Це зимовий сорт із плодами вагою до 300 г із чудовим смаком. Загалом певний відсоток у структурі насаджень мають займати саме українські сорти, оскільки вони краще пристосовані до наших ґрунтово-кліматичних умов", - резюмує експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому молоко може зіпсувати відносини України з ЄС

Таку думку висловив Михайло Дяденко, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, пише agroday.com.ua.

«Україна не готова до переходу на нові стандарти, оскільки у нас і технології, і культура споживання, особливо в дрібних господарствах, абсолютно не та, яку вимагає стандарт. Але з іншого боку, подальша відстрочка стандарту може зіпсувати наші відносини з ЄС», — відмічає експерт.

За його словами, план по прийняттю законів, необхідних для виконання угоди про асоціацію з ЄС у 2017 році виконаний лише на 14%. «Уряд допустив абсолютний провал у прийнятті законопроектів, що мають імплементувати угоду про ассоціацію», – говорить Дяденко.

Він також додав, що уряд прагне захистити селян, але не захищає споживачів, які мають право споживати продукт більш високої якості.

Нагадаємо, що Мінагрополітики відтермінувало до липня 2018 року введення нового стандарту, що направлений на підвищення вимог до якості молока та дозвіл використання молока другого ґатунку лише в визначених цілях.

Водночас прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні в середу зробив різку заяву про те, що ніхто не буде забороняти населенню продавати молоко.

До слова, молока другого сорту за різними оцінками в Україні виготовляється до 75%. Із такої сировини заборонено виготовляти продукцію у більшості країн світу

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рішення для аграріїв: хвилі на заміну супутнику

Про це пише “Агро-Центр” з посиланням на Agrohub.

Голландський стартап VanderSat працює в галузі точного землеробства через аналіз супутникових даних. Але він працює використовуючи інший підхід: інформацію про температуру та вологість ґрунту він отримує з мікрохвильових датчиків, а не зі знімків супутника.

Це вирішує одну з ключових проблем при роботі з супутником — хмари. Тепер візуальна недоступність ділянки не є перешкодою.

Друга технологія з використанням хвиль пов’язана з просушкою бобових та зерна. Американський стартап DryMax готовий вивести на ринок низькотепловий радіохвильовий процес сушки.

Під час цього процесу не використовується нагрівання. Всю роботу виконують довгі радіохвилі. При потраплянні в молекулу вони витісняють воду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зростання вартості залізничних перевезень підвищить ціни на цукор - Укрцукор

«Таке підвищення пояснюється поточною різницею орендної плати між власними і приватними вагонами. Тобто, якщо Укрзалізниця "вирівнює" орендну  плату за свої вагони до ринкового рівня, то різниця автоматично перенесеться на тариф – мінімум плюс 20% до існуючої ціни», - прокоментувала керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

За її словами, для перевезення цукру, цукрових буряків, технологічних та інших матеріалів по Україні експедитори, з якими співпрацюють більшість цукрових компаній і цукрових заводів, використовують парк критих вагонів Укрзалізниці, тому таке підвищення беззаперечно вплине на собівартість виробництва цукру.

«Найбільш затратними в структурі собівартості виробництва цукру є витрати на енергоносії на логістику готової продукції, тому такі зміни понесуть за собою і пряме підвищення собівартості виробництва», - пояснила експерт.

Станом на 19 січня в Україні вироблено 2,042 млн т цукру та перероблено 14,22 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нішеві культури та органічні продукти забезпечать найбільшу рентабельність

«Віддача» може сягати від 30 до 100 тисяч гривень. Про це повідомляє компанія Baker Tilly, з посиланням на завідувача кафедри Інституту аграрної економіки Ольги Ходаківської. пише landlord.ua.

«В Україні налічується 32 тис. малих фермерських господарств. Майже у половини з них розмір земельного банку становить від 20 га до 100 га. У середньому — це 82 га. З одного гектару невеликі фермери отримують 11 тис. грн виручки та 3 тис. грн прибутку. Тобто середньостатистичне господарство заробляє лише 246 тис. грн. Утім, вони мають великий потенціал для розвитку», — йдеться у матеріалі.

Зазначається, що невеликим фермерським господарствам потрібно уважно підходити до вибору спеціалізації свого виробництва. Головні проблеми з нішевимі культурами виникають у аграріїв через відсутність досвіду і кропіткої роботи з ними. Але такі клопоти повернуться гідними прибутками.

«Щоб виробництво нішевих культур було успішним, фермерам варто сконцентруватися передусім саме на якості, а не на кількості. Кількість і великі партії для продажу на експорт вони повинні забезпечити шляхом об’єднання у кооперативи та асоціації. Так кожен фермер отримуватиме справедливий та стабільний заробіток за клопітке виробництво якісного продукту. Чим швидше українські виробники нішевих культур почнуть об’єднуватися і діяти разом, тим швидше вони підкорятимуть експортні ринки», — заявили в компанії.

В Україні, на сьогодні більшість фермерських господарств, які займаються виробництвом нішевих культур орієнтовні на експорт. Тут головними перешкодами стає формування великих партій для поставок за кордон. Не останню роль тут відіграє якість товару.

Один з найприбутковіших напрямків нішевого виробництва – ягідництво, який відзначається низьким обсягом експорту, хоч й поступово зростає.  За даними Ради з питань експорту продовольства (UFEB), у Східній Європі Україна виробляє 25% м’яких ягід: суниця, смородина, малина та інші. Та 10% твердих ягід: черешня, вишня.  Коли за кордон йде всього 6% і 3% відповідно

«Це пояснюється тим, що перевезення ягід вимагає особливої обережності, а через достатню прибутковість на внутрішньому ринку, українські аграрії не бачать необхідності ускладнювати виробництво. Посівні площі в основному збільшують під малину, лохину та смородину, тоді як процес розширення площ під черешню та суницю призупинився», — йдеться у матеріалі.

Галузь виробництва олійного льону рентабельна та вигідна для експорту. Ця культура дуже стійка до посухи й може вирощуватися практично у всіх регіонах країни. За словами керівника агрокомпанії «Зоря» Ірини Костюшко, вирощування олійного льону не вимагає значних витрат: три роки поспіль на один гектар посівів не витрачалося більше $288, а рентабельність становила близько 47%. У 2017 році тонна олійного льону коштувала близько 10 тис. грн.

«Однак, якщо ви хочете заробити на вирощуванні олійного льону, варто від початку орієнтувати виробництво на експорт — в Україні надто низький рівень його переробки. Партія повинна бути чималою, адже експортне мито в Україні високе. Компенсуються такі особливості високою перспективністю культури. За новими нормами, європейські виробники автомобілів повинні робити внутрішню оббивку з природних волокон, які можна виготовити з олійного льону», — кажуть аналітики.

До олійного льону можна додати і сорго: її виробництво зростає через попит на ринках Афріки та Пакистані. Поживний склад кукурудзи і сорго дуже схожий, при цьому остання культура коштує дешевше.

А ось виробництво часнику вимагає уваги до товарного вигляду. Через такі вимоги Україна з 188 тисяч тонн виробленого часнику експортувала всього 200 тонн. За словами директора Асоціації виробників часнику Андрія Марченко, вітчизняні виробники часнику можуть конкурувати з Китаєм та Іспанією. Але для цього плоди мають бути 5 см у діаметрі,з необрізаними корінцями, запаковані в сітку. Крім того, для експорту такого часники потрібні великі партії. Щоб мати змогу їх формувати, українські виробники намагаються об’єднатися у кооператив.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські солодощі отримали маркування «ЕКО-продукт»

Дванадцять продуктів кондитерської компанії АВК успішно пройшли екологічну сертифікацію та отримали міжнародний сертифікат Центру екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета». Сертифікат підтверджує поліпшені характеристики продуктів щодо їх впливу на здоров'я людини та стан навколишнього середовища, повідомляє прес-служба АВК.

Зокрема, сертифіковано сухі продукти екструзійної технології «Мажор», «Бам-Бук» та «KRESKO», а також асортимент шоколаду АВК.

"Сьогодні все більше споживачів у всьому світі усвідомлюють вигоду та віддають перевагу товарам та послугам, які не шкодять здоров’ю та довкіллю. Надійним орієнтиром для вибору такої продукції є екологічне маркування.

Отримання сертифікатів – це значний крок вперед для компанії, адже продукція, маркована таким знаком, має екологічні переваги перед іншою (аналогічного призначення), представленою на ринку", - підкреслили в АВК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview